Порядкові числівники перший і другий виділяються в системі порядкових числівників. Сучасна система порядкових чкслівників — це явище пізніше. А числівники перший і другий є найстаріші члени ряду порядкових числівників. Про це свідчить, наприклад, той факт, що числівники перший і другий в різних мовах найбільше різняться своїми основами.
Кількісному числівнику три відповідає порядковий числівник третій, третя, трете.
У західноукраїнських діалектах зустрічаються форми цього числівника на -ий, -а, -еі на -ій, -я, -є, тобто третій, третя, третє і третий, трета, трете.
Сучасна форма числівника четвертий утворилась із старої форми четвьртъ.
Корінь цього слова — четвер- (ертут частина кореня, а не суфікс). Отже, порядковий числівник четвертий утворився від того самого кореня, що й збірний числівник четверо.
Порядкові числівники, починаючи від п'ятий і по дев'яностий (за винятком числівника сороковий), утворюються від основ відповідних кількісних числівників через додавання прикметникового закінчення -ий, -а, -е.
При утворенні порядкових числівників від п'ятий по тридцятий кінцевий м'який приголосний (т)основи відповідних кількісних числівників замінюється на твердий приголосний.
У порядковому числівнику шостий звук о після шиплячого розвинувся з давнього е, що стояв перед дальшим твердим складом.
У числівнику сьомий звук овиступив на місці давнього є за аналогією до шостий, восьмий.
В числівнику восьмий звук о зберігся без переходу в і бо умов для такого переходу тут не було.
Порядковий числівник сороковий утворився від кількісного числівника сорок за допомогою суфікса -ов- та закінчення -ий, -а, -е.
Порядкові числівники п'ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев'яностий утворюються через додавання закінчення -ий, -а, -едо форм називного відмінка відповідних кількісних числівників (де друга складова частина десят (з десятъ) являє собою стару форму родового відмінка множини від числівника десять). Отже: п'ятдесят — п'ятдесятий, -а, -е; шістдесят— шістдесятий, -а, -е; сімдесят — сімдесятий, -а, -е; вісімдесят — вісімдесятий, -а, -е; дев'яносто — дев'яностий, -а, -е.
Порядковий числівник дев'яностий, -а, -еутворюється від кількісного числівника дев'яносто через заміну його закінчення -о на закінчення -ий, -а, -е.
Порядковий числівник сотий, -а, -еутворився від основ кількісного числівника сто за допомогою прикметникового закінчення -ий, -а, -е. Звук основи ъ, будучи в сильній позиції (під наголосом і перед дальшим слабким зредукованим) переходить в о. Так, сът ®сот + ий.
Порядкові числівники від двохсотий, по дев'ятисотий утворюються шляхом сполучення форми родового відмінка відповідного кількісного числівника з порядковим числівником сотий, -а, -е; (двохсотий, -а, -е; трьохсотий, -а, -е; чотирьохсотий, -а, -е; п'ятисотий; -а, -е; шестисотий, -а, -е; семисотий, -а, -е; восьмисотий, -а, -е; дев'ятисотий, -а, -е).
Порядкові числівники тисячний, -а, -е, мільйонний, -а, -е, мільярдний, -а, -еутворюються від основ відповідних кількісних числівників за допомогою суфікса -н-та закінчення -ий, -а, -е: тисяча — тисячний, -а, -е, мільйон — мільйонний, -а, -е, мільярд — мільярдний, -а, -е. Порядкові числівники понад мільярдний в сучасній мові майже не вживаються, бо заступаються різними скороченнями.
Якщо кількісний числівник складається з кількох чисел, то при утворенні порядкового числівника тільки останній числівник має порядкову форму і узгоджується з означуваним словом. Усі ж інші числівники залишаються в формі звичайних кількісних числівників і не змінюються; наприклад: тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ятий рік.
2.2. Буква м’який знак у числівниках
М'який знак пишеться:
- у кінці числівників (п'ять, шість, дев'ять, одинадцять — дев'ятнадцять, двадцять, тридцять);
- перед закінченнями у непрямих відмінках (трьох, п'ятьом, дванадцятьма, шістдесятьом).
Примітка. В орудному відмінку числівника чотири можливі варіанти з м'яким знаком і без нього (чотирьома, чотирма).
У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова (п'ятдесят, дев'ятсот).
У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині (трьохсот, п'ятьомстам, дев'ятьмастами).
2.3. Правильне вживання форм непрямих відмінків кількісних числівників
Числівник один пов'язується з пояснюваним іменником у тому ж роді, числі, відмінку: одна книжка, одне озеро; одні окуляри, одному товаришеві.
У множині числівник один вживається з іменниками, які мають тільки форму множини або означають парні предмети: одні лижі.
Примітка. Слово один може вживатися в значенні якийсь, деякий: Вас шукав один чоловік. Одні книжки захоплюють з першої сторінки, інші не викликають зацікавлення.
Числівники стоять у тих відмінках, що й пояснювані іменники: Медалі вручили п'ятьом випускникам. Картоплю посаджено па двадцятьох гектарах.
У складених числівниках усі слова в непрямих відмінках узгоджуються з пояснюваним іменником: школа із трьомастами сімдесятьма сімома учнями.
Іменники у сполученні з називним відмінком складеного числівника залежать від останнього слова у його складі: якщо це один, то в Н. відмінку однини (сто тридцять одна сторінка), якщо два, три, чотири — в Н. відмінку множини, часто зі зміною наголосу (двадцять чотири книжки), з іншими – в Р. відмінку множини (вісімдесят шість гривень).
2.4. Правопис числівників
У складних числівниках після першої частини м’який знак не пишеться: шістнадцять (але шість ), дев’ятсот (але дев’ять ), п’ятдесят (але п’ять ).
Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом. Перша частина них стоїть у Р.в. (крім сто і дев’яносто). Наприклад: трьохсотий, п’ятимільйонний, десятитисячний, тридцятимільярдний. Але: стотисячний, дев’яностомільйонний.
У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: тридцятий, тридцятого, тридцятому, сімдесятий, сімдесятого, сімдесятому.
На початку складних прикметників та іменників пишеться одно-, дво-, три-, чотири- перед приголосними: двоповерховий (не двохповерховий!), трикутний ( не трьохкутний!), чотириколесний.
Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються перед голосними: двохярусний, трьохелементний, чотирьохосьовий. Виняток: трьохярусний.
Числівники п'ять і більше (крім дев’яносто і сто) на початку складних слів стоять у Р.в.: п’ятдесятилітній, тридцятидоларовий, сорокатрьохденний, двадцятисемирічний. Але: стогривенний, дев’яностолітній – перша частина у Н.в.
Якщо перша частина складного слова записана цифрами, друга дописується через дефіс: 57-мільйонний (читається: п’ятдесятисемимільйонний), 175-річчя (читається: стосімдесятип’ятиріччя ), 73-процентий (читається: сімдесятитрьохпроцентний ).
Букви дописуються тільки до цифр на позначення порядкових числівників: 7-й (сьомий), 11-го (одинадцятого), на 14-му (на чотирнадцятому), у 70-х (у сімдесятих). До римських цифр букви не дописуються: ХХ століття, у ІІІ кварталі, до ІІ ст. н. е.
2.5. Вживання числівників у різних стилях мовлення
Числівники не належать до особливо виразних стилістичних засобів мови, тому у художньому мовленні кількість числівників незначна. Причиною цьому є те, що у числівників нема синонімічних форм.
Із стилістичною метою найчастіше вживаються збірні числівники (двоє, троє, четверо), які виступають як синоніми до кількісних. Кількісні числівники, як відомо, використовують в поєднанні з іменниками для позначення кількості осіб: два учні, три бійці, чотири агрономи. Для позначення ж кількості осіб, які уявляються як єдине ціле і становлять ніби неподільну сукупність, використовують збірні числівники: двоє учнів, троє бійців.
Збірні числівники вживаються в розмовному і художньому стилях і зовсім не властиві для наукового і ділового стилів.
У розмовній мові, вживаючись без іменників, збірні числівники субстантивуються. Такі субстантивовані збірні числівники надають висловленню емоційності, експресивності. Пор.: Сім одного не ждуть і Семеро одного не ждуть.
Числівникові форми в розмовній мові нерідко використовують як засіб гіперболізації: сто разів треба нагадувати; тисячу раз говорили тобі і под.
2.6. Характер сполучуваності числівників з іменниками