Смекни!
smekni.com

Переклад лінгвокультурологічно-маркованих одиниць на матеріалі англійської та української мови (стр. 1 из 5)

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Фразеологізми сучасної англійської мови

1.1 Поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни

1.2 Фразеологічна одиниця як основний об’єкт вивчення фразеології

1.3 Види фразеологічних одиниць

1.3.1 Фразеологічні словосполучення

1.3.2 Ідіоми

1.3.3 Кліше

Розділ 2. Проблема фразеології як кореляції між мовою і культурою

2.1 Фразеологічні одиниці як носії національно-культурної інформації

2.2 Поняття етнокультурологічної маркованості фразеологічних одиниць

Розділ 3. Переклад фразеологічних одиниць

3.1 Переклад національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською

3.2 Переклад національно маркованих фразеологічних одиниць української мови англійською

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Сьогодні в лінгвістиці приділяється велика увага питанню взаємодії мови і культури. Культура, як і мова, є формою свідомості, що відображає світогляд людини. Мова служить засобом накопичення і зберігання інформації, вона – вмістище знань людини про світ. Зв'язок лінгвістики із національними культурами незмінний. Дослідження взаємозв'язку мови і культури набуває нового ракурсу розгляду у зв'язку з вивченням картини світу і, зокрема, мовної картини світу. Мова – це знакова система, де зафіксована не тільки реальність, але і символічний всесвіт. Фразеологізми здавна вважаються однією зі специфічних рис кожної мови. У нашому дослідженні нас цікавить саме етнокультурологічна маркованість фразеологічних одиниць (ФО), тобто ми будемо вивчати ФО на основі української і англійської мов з лінгвокультурологічної точки зору.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що на сучасному етапі розвитку лінгвістичних дисциплін велика увага приділяється вивченню мови, саме як вмістищу знань і пам’яті про матеріальні, соціальні, духовні, культурні досягнення і багатства різних народів. Ми живемо в період активізації міжкультурного спілкування, саме тому важливим стає не лише досконале володіння мовою іншого народу, але і знання культури, менталітету цього етносу. Саме в цьому аспекті фразеологічний склад мови і становить значну цікавість, потребує уважного вивчення, нових підходів та ідей до вивчення ФО як носія етнокультурологічної інформації про мову до якої належить.

Мета дослідження полягає в дослідженні етнокультурологічної маркованості фразеологізмів на основі української та англійської мови, саме у ракурсі того, що ФО є носіями інформації про менталітет, культуру, історичний розвиток народу. Реалізація поставленої мети передбачає наступні завдання:

1) розглянути, що собою являє такий розділ мовознавства як фразеологія, об’єкт та предмет її дослідження;

2) з’ясувати, що таке фразеологічна одиниця, і в чому полягає її відмінність від інших лексичних одиниць мови; розглянути основні види фразеологічних одиниць;

3) розкрити, у чому саме полягає проблема фразеології як співвідношення мови і культури, дати визначення фразеології як вмістища духовної культури будь-якого етносу;

4) дати визначення такого понять як маркованість, та розкрити суть поняття етнокультурологічної маркованості ФО;

5) за допомогою конкретних прикладів розкрити національне забарвлення фразеологічних компонентів на основі спочатку англійської, а потім і української мови, тим самим показавши їх маркованість; дати переклад наведених прикладів.

Об’єктом нашої роботи є фразеологія як специфічне явище будь-якої мови у контексті її яскравого етнокультурологічного і менталітетного забарвлення. Предметом дослідження є фразеологічні одиниці англійської та української мов як носії інформації про етнос до якого належать та особливості їхнього перекладу.

Фактичним матеріалом дослідження послужили фразеологізми з усної народної творчості англійської та української мови, фразеологізми з творчості В. Шекспіра та Т.Г. Шевченка, та деякі фразеологізми з довідкової літератури, зазначеної у списку використаних джерел. Також дослідження проводилося на основі праць наступних відомих мовознавців М. Н. Алексєєва, А. І. Альохіна. Н. Н. Амосова, Ш. Баллі, В.В. Виноградов, В. П. Жуков, Р. П. Зорівчак, О.В. Кунін, І. В. Корунець, А. Мейе, В. М. Телія, А. Е. Сепір, А. І. Смирницький, В.В. Шляхова та ін.

Для розв’язання поставлених завдань у роботі застосовано комплексну методику дослідження.У роботі використано наступні методи – зіставний, описовий, прийом контекстуального аналізу фразеологічних одиниць.

Наукова новизназдобутих результатів полягає в тому, що вперше на основі великої кількості зібраного матеріалу і його ретельного опрацювання розкрито поняття фразеології не лише як мовної дисципліни, але і як особливої частини мови, в якій віддзеркалюється особливість її менталітету. Уперше звертається особлива увага перекладачів і взагалі тих, хто вивчає іноземну мову, на те, що здобуття фонових знань про носіїв обраної мови є не менш важливим ніж володіння її граматикою. Подано свій погляд на вирішення актуальної проблеми вивчення фразеології як особливого явища мови і культури в лінгвістиці та лінгвокраїнознавстві сьогодні.

Теоретичне значеннядослідження полягає у тому, що його результати становлять внесок у розвиток теоретичних аспектів лінгвістики, лінгвокультурології, етнолінгвістики та ін. дисциплін, які займаються вивченням не лише мови, але і культури українських та англійських етносів в цілому.

Практична цінністьроботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання практичних проблем, пов’язаних з англо-українським і українсько-англійським перекладом фразеологізмів. Також результати дослідження можуть бути використані для проведення подальших досліджень у даній сфері.


РОЗДІЛ 1. Фразеологізми сучасної української мови

1.1Поняття фразеології як лінгвістичної дисципліни

фразеологічний маркованість етнокультурологічний переклад

Фразеологія (гр. phrasis – "вираз", logos – "вчення") – розділ мовознавства, який вивчає сталі словосполучення в мові. Фразеологія – це також сукупність сталих словосполучень в мові в цілому, в мові того чи іншого письменника, в мові окремого художнього твору.Як самостійна лінгвістична дисципліна фразеологія виникла не дуже давно. "Предмет и задачи, объем и методы изучения ее еще недостаточно четко определены, не получили полного освещения" [18, с.37]. Лінгвісти ще недостатньо розробили питання про особливості фразеологізмів у порівнянні з вільними словосполученнями, про класифікацію фразеологічних одиниць та їх співвідношення з частинами мови.Першим термін "фразеологія" ввів Шарль Баллі, швейцарський лінгвіст французького походження. Він надавав йому таке визначення: "разделу стилистики, изучающему связанные словосочетания" [7, с.58]. Але цей термін не був прийнятий західноєвропейськими та американськими лінгвістами. Ш. Баллі вважається родоначальником теорії фразеології, оскільки він вперше систематизував сполучення слів в своїй книзі "Французька стилістика", в яку він включив розділ про фразеологію.Основи англійської фразеологїї розроблено Н.М. Амосовою, А.І.Смирницьким, О.В.Куніним та багатьма сучасними дослідниками.

У ширкому розумінні об’єктом вивчення фразеології є фразеологічна система мови, яка включає в себе всю сукупність її фразеологічних одиниць разом з характерними для них закономірностями розвитку.

До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни належить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї чи іншої мови.Важливими аспектами дослідження цієї науки є: сталість фразеологічних одиниць, системність фразеології і семантична структура фразеологічних одиниць, їх походження та основні функції.Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їх вивчення та класифікації. Фразеологія складається з трьох розділів: ідіоматики, ідіофразеомотики (semi-idiom) та фразеоматики. Такий поділ засновано на різноманітних типах значення фразеологізмів: від більш ускладнених до менш ускладнених.

1.2Фразеологічна одиниця як основний об’єкт вивчення фразеології

Фразеологічна одиниця є стійким утворенням. Це твердження ніхто не заперечує. Відомий лінгвіст О.В. Кунін дає таке визначення фразеологічній одиниці: "Фразеологическая единица – это устойчивое сочетание лексем с полностью или частично переосмысленным значением" [13, c.6]. З цього випливає, що головною особливістю фразеологічних одиниць є їх сталість. Сполучення слів досягають своєї сталості завдяки багаторазовому повторенню. Сталість ФО заснована на різноманітних типах незмінюваності тих чи інших елементів при всіх нормативних змінах. Першим з них є сталість вживання, коли фразеологізм є одиницею мови, а не індивідуальним утворенням. Показником цього типу є втілення в готовому вигляді. Структурно-семантична сталість доводить, що фразеологічна одиниця складається не менше, ніж з двох слів, і не володіє типовим значенням, тобто не може служити прикладом для створення аналогічних ФО за структурно-семантичною моделлю.

Крім згаданих видів сталості О.В. Кунін розглядає ще семантичну сталість. Тут інваріантність фразеологізму спирається на стабільність переосмислення значення, належність тотожного значення і лексичного інваріанту у фразеологічних варіантах та наявність семантичного інваріанта при всіх нормативних та оказіональних змінах ФО. Повна незамінність компонентів або здатність нормативної заміни компонентів в межах фразеологічної варіантності чи синонімії підтверджує лексичну сталість. Та не можна не згадати і про синтаксичну сталість, тобто про повну незмінність порядку компонентів фразеологізму чи незмінність порядку компонентів в межах варіантності, граматична інверсія (наприклад, стилістична інверсія what a cross he has to bear!).

Показовими щодо цього є слова російського лінгвіста В.В. Виноградова, стововно сталості ФО: "Сам факт устойчивости и семантической ограниченности фразеологических сочетаний говорит о том, что в живом употреблении они используются, как готовые фразеологические единицы, воспроизводимые, а не вновь организуемые в процессе речи" [9, с. 364].