Хоч значення ФО не виводиться із суми значень компонентів, воно не нейтральне щодо 1-го змістовного шару. Навпаки, компоненти фразеологізму – це одиниці першорядної вагомості у створенні загального фразеологічного значення. Тільки певна їхня сукупність створює образ за допомогою цілого фразеологічного значення. Фразеологізація – це, насамперед, процес семантичного перетворення, що формує нові одиниці (див. Додаток 1).
Оскільки фразеологізми являють собою дуже неоднорідну область, важко говорити про єдині особливості семантики всього класу. Проте для окремих типів фразеологізмів можна виділити специфічні семантичні характеристики. Так, для ФО характерна наявність у їхньому значенні образної складовий, котра впливає не тільки на експресивно-стилістичні параметри (В.Н.Телия), але і на власне семантику і на сполучуваність ФО.
При перекладознавчому аналізі слід враховувати розбіжності щодо вживання експресивних засобів, зокрема елементів нижчого мовного узусу. Наприклад в українській художній лексиці обмежений допуск брутальної, вульгарної мови, а в сучасній англомовній прозі спостерігається надмірне захоплення елементами низького, грубо-просторічною і лайливою лексикою. Цим зумовлений нижчий коефіцієнт вульгаризмів в українських перекладах англомовного красного письменства. Адже переклад ФО в художній літературі сприймається лише при умові його відповідності художньо-стилістичної традиції мови перекладу.
Ідіоми обо ФО по ряду властивостей наближаються до звичайних одиниць лексикона, зокрема, вони відтворюються як готові одиниці словника. Проте для ФО з живою внутрішньою формою ця аналогія вірна лише частково. Жвавість внутрішньої форми і її вплив на сполучуваність приводять до того, що при вживанні ідіома як би конструюється щораз заново. Ця специфічність ідіоматики описується в рамках спеціального напрямку - когнітивного моделювання актуального значення ідіоми (А.Н. Баранів, Д.О. Добровольский). Сутність когнітивного моделювання полягає в тім, що актуальне значення ідіоми представляється як результат обробки визначених знань про світ, з якими зв'язана ідіома.
Під поняттям словесний образ мається на увазі семантична конструкція, яка виникла в результаті застосування усталених висловів які заново показують речі й явища, про які йдеться з несподіваного боку.
Фразеологічна теорія включає кілька найважливіших компонентів. Серед них – дослідження параметрів фразеологічності (ідіоматичності і стійкості); типологія ФО; дослідження семантики ФО різних типів; опис варіювання форми ФО; когнітивне моделювання актуального значення (для ідіом і паремій); дослідження нестандартних (у тому числі ігрових) вживань ідіом. У повному і закінченому виді такої теорії поки не існує.
Семантична структура фразеологізмів може бути й ускладненої, і простій, у залежності від контексту в широкому змісті цього терміна.
Якщо лінгвісти зближають фразеологічні сполучення з простими словами які складають лексичні єдності, то літературознавці включають їх до складу ресурсів образності, підвищеної виразності, тобто вважають їх конструкціями з живою експресивною функцією, а тому цілком обґрунтовано відносять фразеологію письменника до засобів його поетики.
Народна фразеологія лише частиною "поетична", бо інша чимала частина народних фразеологізмів повинна бути віднесена до словосполучень, що утратили образність, тобто семантично спрощеним і одноплановим. Однак з поетикою зближає фразеологію не стільки можливість глибокої семантичної структури, скільки її ідеологічність.
Вивчення фонових знань, об'єктивних способів виділення культурного компонента значення є важливою задачею, тому що включення в лінгвістичний аналіз соціального виміру дає можливість глибше проникнути в саму природу мови, повніше виявити умови його функціонування і динаміку його розвитку, дозволяє представити в новому світлі картину мови як суспільного явища.
1.6 Типи перекладацьких відповідників
Робота над описом лексичних одиниць, що входять до складу вільних та фразеологічних словосполучень, тісно взаємопов`язана з описом англійської граматики на функціонально-змістовній основі. Для тих, хто навчається, дуже важливо користуватися як семасіологічним, так і ономасіологічним підходами до опису цих мовних одиниць.
Порівняльний опис функціонування лексичних ФО англійської мови, також сприяє створенню навчального словника активного користування, який може озброїти викладача та учня важливою інформацією про специфіку функціонування засобів мовної образності англійської мови.
Фразеологізми - зв'язані, сталі словосполучення, іноді навіть цілі речення, як правило повністю, або частково мають переносне значення. Основною особливістю ФО, на думку багатьох сучасних дослідників, є невідповідність плану змісту плану вираження, що визначає специфіку ФО, надає глибину й гнучкість її значенню. Ці можливості лежать, очевидно, у самій природі ФО - замкнутому мікроконтексті, у якому реалізуються не тільки формальні зв'язки між планом вираження й планом змісту такого знака, але й асоціативно-семантичні, причому не обов'язково логічно виведені із самого мікроконтексту. Саме ця невиводимість і дозволяє ФО позначати найскладніші явища й відносини дійсності в повній і виразній формі.
Найбільш переконливим доказом багатих можливостей ФО - і особливої складності їх для перекладу - є те, що їх охоче не тільки вживають, але творчо переводять багато письменників, журналісти й інші творчі мовні особистості:
Soames doggedly let the spring come - no easy task for one conscious that time was flying, his birds in the bush no nearer the hand, no issue from the web anywhere visible.
У цьому прикладі Дж. Голсуорсі, використовує англійське прислів'я - "a bird in the hand is worth two in the bush" у перетвореному виді, надаючи образу Сомса, як би додаткову людяність, роблячи його більше зрозумілим, менш щасливим, здатним робити нерозумні вчинки, які не приносять прибутку, і тим самим викликає в читача співчуття, відчуття того, що цей бездоганний бізнесмен - така ж людина, як і всі. Дослівний переклад цієї фрази неможливий, тому що вираз, "птаха в кущах, що не дається в руки" не є змістовною одиницею для української мови, як не є нею й "один птах у руках коштує двох у кущах". Отже, перекладач може лише скористатися українським прислів'ям з аналогічним змістом і близькою, але не ідентичною образністю: "синиця в руках дорожче за журавля в небі".
Такі одиниці нерідко являють собою подвійну пастку для перекладачів, тому що їхнє існування, зрозуміле й саме собою, відкрите для носіїв мови, може бути не зафіксовано словниками, або вони можуть сполучати в собі можливості подвійного вживання: як зв'язаної, так і вільної одиниці. Англійський вираз "handwriting on the wall" може мати значення безпосереднє ("напис на стіні"), але може вживатися не тільки в формальному виді, а й у переносному значенні ("лиховісне пророкування, ознака"). Причому в першому випадку асоціативні зв'язки цієї одиниці можуть бути як емоційно нейтральними ("оголошення, повідомлення"), так й емоційно негативними ("псування стін недоречними або лайливими написами"). У другому випадку, коли має місце актуалізація переносного значення, асоціативні зв'язки того ж самого виразу зовсім інші ("почуття приреченості", "невідворотна доля" і т.п.), пов'язані з біблійними поняттями й легендами. Контекст, у якому такого виразу може бути вжито, не завжди розкриває його статус з достатньою очевидністю:
- Не saw it as clear as a handwriting on the wall.
У цьому реченні дане словосполучення можна витлумачити як у прямому, так і в переносному значенні й відповідно перекладати по-різному. До того ж перекладач може підпасти під вплив асоціативних зв'язків самого виразу, що, в свою чергу, приводить до збільшення числа можливих відповідностей:
- Це постало перед ним з виразністю (лайливої) напису на стіні.
- Він чітко усвідомлював (бачив) всю невідворотність цього.
- Це викликало в нього свідомість повної приреченості.
ФО відіграють важливу роль у спілкуванні й надають різні відтінки способу вираження: вони можуть зробити висловлення (текст) більше емоційним, додати йому виразність, певним чином направити естетичне сприйняття, забезпечити ті або інші культурні асоціації й т.п. Дуже часто ФО служать свого роду кодом сигналу щодо статусу тексту (співрозмовника, теми висловлення, відносин між учасниками комунікації й ін.).
Труднощі перекладу ФО починаються з їхнього розпізнавання в тексті. Подвійне, а те й потрійне "дно" ФО закладається багатоступеневістю семіотичного процесу означення, що співвідноситься із фразеологізмом. Наприклад, англійський вислів "to come through with flying colours" має безпосереднє значення "пройти весь шлях під прапором, що розвивається"; у той же час ця ФО має стійкіше переосмислене значення ("друге дно") -"успішно завершити справу", а в деяких ситуаціях може виражати також і ще більше емотивно пофарбований зміст "показати характер, діяти з відкритим забралом" ("третє дно").
Практично в будь-якій мові існує кілька рівнів ФО: зафіксовані словником і відомі всім; ті , що вийшли з вживання, але відзначені словником, але за якихось причин не зафіксовані в ньому; і ті що не відзначен словником і відомі тільки окремим суспільним групам. У принципі таких рівнів може бути й більше, однак перша й сама головна умова в кожному разі уміти розпізнати в тексті ФО, на відміну від вільних мовних одиниць. Найбільш продуктивний шлях - це навички виділення в тексті ФО, що суперечать загальному змісту оскільки, як правило, саме поява таких одиниць і свідчить про присутність переносного значення.