Смекни!
smekni.com

Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району (стр. 3 из 6)

Рідко трапляються такі види: шипшина собача (Rosa canina L.), родовик лікарський (Sanquicorba officinalis L.), підялинник звичайний (Hypopitys monotropa Quantz), оман британський (Inula britanica), жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris

.), підлісник європейський (Senicula europeae), дивина густоквіткові (Verbascum olansiflorum), буркун лікарський (Melilotus officinalis), анемона дібровна (Anemone nemorosa), жовтець повзучий (Ronunculus nepens
.), бузина трав’яниста (Sambucus
.), кропива дводомна (Urtica dioica L.).

4.3 Біоекологічна характеристика та використання лікарських рослин

Горобина звичайна (Sorbus eucuparia

.)

Родина Розові (Rosaceae)

Дерево, висотою 15–20 м., кора гладка, сіро-зелена, листки складні з 9–17 ланцетовидними або продовгуватими листочками, гостро зубчасті. Квіти білі, утворюють багатоквіткові щитовидні зонтичні суцвіття. Віночок складається з п’яти пелюсток білого кольору. Плід кулевидної форми, оранжевого кольору. Цвіте у травні-червні. Росте в гірських районах, обабіч лісових доріг, на узліссях. З лікувальною метою збирають квіти в травні, а плоди при перших приморозках. Лікувальна дія рослини: діуретична, в’януча, протиревматична. Сік свіжих плодів застосовують як сечогінний засіб при захворюваннях печінки, поганому жовчовиділенні, при нервових захворюваннях, пониженій кислотності шлункового соку, ревматизмі.

Малина звичайна (rubur idacus L.)

Родина Розові (Rosaceae)

Куш, висотою до 1,5 м., кореневище коротке, дає багато пагонів. Стебла прямі і дерев’янисті, вкриті дрібними колючками. Листки зелені, трійчасті. Квіти двостатеві, утворюють гроно видні суцвіття в пазухах листків. Чашечка роздільна, пелюсток 5. Плід складний, складається з багато численних червоних кісточок. Цвіте в червні-липні. Росте в світлих лісах на зрубах, кам’яних схилах. Лікувальна дія рослини: плоди сприяють потовиділенню, листя мають в’яжучу і протизапальну дію. Плоди малини слід вживати як загально зміцнюючий і потогінний засіб. Відвар з листя малини використовують для лікування простудних захворювань, при ревматизмі, проносах. У вигляді полоскання – при запальних процесах порожнини рота.

Суниця лісова (Fragaria vesca L.)

Родина Розові (Rosaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина з горизонтальним або косо розміщеним кореневищем з довгими надземними пагонами. Листки розміщені на довгих черешках, трійчасті. Квіти зібрані в щитовидні суцвіття з невеликою кількістю квіток. Пелюстки білі. Плоди овальної форми, легко знімаються. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають в кінці червня, в липні. Росте в лісах, особливо в сосново-мішаних, на галявинах, сухих луках. Схилах. Лікувальна дія рослини: протизапальна, діуретична, анти атеросклеротична. Ягоди суниці слід вживати при каменях в нирках, при захворюваннях печінки і жовчно-видільних шляхів, захворюваннях шлунка. Настій з листя вживають при жовчнокам'яній і нирковокам’яній хворобах. При артеріальній гіпертензії, при проносах, гастритах.

Чорниця (Vaccinium myrtillus L.)

Родина Брусничні (Vacciniaceae)

Багаторічна рослина заввишки 15–50 см. Листки яйцевидні, невеликі, злегка гострі, дрібно пилчасті на коротеньких черешках, з боків ясно-зелені, знизу з сітчастим жилкуванням. Квіти білі з рожевим відтінком. Ягоди чорні з сизуватим нальотом. Цвіте в травні-червні. Росте в лісах, переважно соснових або березово-хвойних. Лікувальна дія рослин: в’яжуча, протизапальна. Знижує рівень цукру в крові. Свіжі ягоди вживають при порушенні обміну речовин, при проносах, оскільки скріплюють кишечник, в той же час лікують хронічні запори. При цукровому діабеті з гіполікемічною метою рекомендують пити чай з листка чорниці.

Ожина звичайна (Ru, ur caesius L.)

Родина Розові (Rosaceae)

Багаторічна напівкущова рослина з дугоподібно витягнутими гілками, вкритими колючками. Листя зелене, трійчасте, злегка опушене. Пелюстки квіток білі, пелюсток 5. плід складається з великої кількості сизо-чорних кістянок. Цвіте з кінця травня до осені. Росте в лісах, на заростях, на берегах річок, порослих чагарниками. Лікувальна дія рослини: скріплюючи, зв'язуючи, протизапальна. Настій з листків ожини рекомендують застосовувати для полоскання рота і горла при запальних процесах (фарингітах. Ларингітах, гінгівітах), а також вживати внутрішньо у вигляді настоїв при бронхітах і з метою очищення крові, поліпшення Перестальтики Кишечника.

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.)

Родина Шорстколисті (Braginaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30–100 см. Стебло крилате, особливо вгорі, товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгастої форми, верхній, сидячі. Вся рослина шорстка. Квіти фіолетові, корені товсті, галузисті, зовні майже чорні, всередині – білі. Цвіте з травня до кінця липня. Росте на вологих луках, біля канав, на заливних місцях по берегах рік. Лікувальна дія рослини: прискорює згоєння ран, проти виразкова, сприяє регенерації сполучної тканини. Відвар з коренів живокості застосовують для полоскання ротової порожнини при пародонтозах, внутрішньо при проносах з кров’ю, кровотечах в шулнку і кишечнику. Зовнішньо з відвару роблять компреси на забиті місця, вивихи, старі глибоі рани, що важко гояться.

Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale Web. et Wigg.)

Родина Складноцвіті (Astepaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина з м’ясистим вертикальним веретеноподібним коренем і вкороченим стеблом з прикореневою розеткою листків. Листки перисторозсічені з зубчастими краями. Квіткові стебла дудчасті, безлисті, зверху павутин часті, закінчуються суцвіттями – корзинками. Квіти жовтого кольору. Язичкові. Плід сім’янка на верхівці з довгим носиком і пухнастою летючкою. Цвіте в квітні-травні. Плоди достигають в траві-червні. Росте серед кущів на полях і пасовищах, на необроблених і запущених ділянках землі, обабіч доріг, в парках, садах. Лікувальна дія рослин – жовчогінна, холеретична. Настій з коренів кульбаби вживають всередину при атеросклерозі, ревматизмі, подагрі і неврозах, при захворюваннях печінки, цукровому діабеті.

Оман британський (Snula britanica L.)

Родина Складноцвіті (Asteraceae)

Багаторічна трав’яна рослина заввишки 15–18 см., н родючих ґрунтах і до 45 см. Кореневище тонке, повзуче, стебла висхідні або прямостоячі, густо вкриті листям. Листки чергові, видовжені, зверху голі, знизу вкриті тонкими білими волосками. Квіти біло-жовті, зібрані в невеличкі кошики, що утворюють на верхівці стебла щитовидне суцвіття. Плід – сім’янки з червня по вересень. Росте на берегах річок, на луках. На зесміченхи місцях, вздовж доріг. Основна лікувальна дія рослини: кровоспинна. Внутрішньо у вигляді настоїв вживають при кровотечах (шлункових, кишкових), кровотечах зі слизової горла, носа, ясен, а також при спазмах шлунка, кишечника; застосовують рослину і зовнішньо. Свіже потовчене листя прикладають до виразок, гнійних ран, а також до ран, до кровоточать.

М’ята перцева (Mentha piperita L.)

Родина Губоцвіті (Lamiaceae)

Багаторічна трав’яна рослина заввишки 25–60 см., стебло і вся рослина волосиста або гладенька. Листки яйцевидні, зазубрені. Квіти зібрані в колосовидні суцвіття, червонувато-рожевого кольору. Цвіте в червні-липні. Сильно пахучі. Росте на полях, в садах, городах, обабіч лісових доріг. Основна лікувальна дія рослини: спазмологічна, місцевоанастезуюча, антисептична, холеретична. М’яту використовують у вигляді настоїв внутрішньо як компонент у зборах при головному болі, при підвищенні кров’яного тиску, при бронхітах, при стенокардії, дискінезії жовчно-вивідних шляхів, захворюваннях печінки. Проте, слід пам’ятати, що м’ята у великих дозах протипоказана при гіпотонії.

Материнка звичайна (Origanum vulgare L.)

Родина Губоцвіті (Lamiecuae)

Багаторічна рослина заввишки 30–90 см. з прямостоячими стеблами, супротивно розміщеними листками видовжені яйцевидної форми. Квітки дрібні, зібрані у складний пів зонтик, лінійно-рожеві. Цвіте з червня по вересень. Росте в лісі, на схилах, болотних місцях, в річкових долинах, серед чагарників, обабіч лісових доріг на узліссях, сільських кладовищах. Лікувальна дія рослини: відхаркуючи, стимулює травлення; всередину вживають настій з материнки з метою лікування захворювань шлунка, кишечника при простудних захворюваннях кашлі, туберкульозі легень, бронхіальній астмі, ревматизмі, паралічах, епілепсій них судомах. Ні в якому разі не можна вживати настій материнки вагітним жінкам – призведе до викиднів і чоловіка – призведе до імпотенції.