Смекни!
smekni.com

Лікарські рослини урочища Вістова Калуського району (стр. 4 из 6)

Букун лікарський (Melilotus officinalis L.)

Родина Бобові (Falaceae)

Дворічна трав’яниста рослина з галузистим, внизу дерев’янистим, прямостоячим або висхідним стеблом, заввишки 60–150 см. з трійчастими листками. Листки зверху зелені з сизуватим відтінком, знизу – бліді, дрібнозубчасті. Нижні листки обернено-яйцевидні, верхні – довгасті. Квітки жовті, дрібні, зібрані в довгасті багатоквіткові колосовидні грона, запашні. Цвіте з червня по жовтень. Росте при дорогах, на полях, на засмічених місцях, на схилах у прилісках. Лікувальна дія рослини: знеболююча. Зовнішньо використовують при фурункулах. Настій п’ють як заспокійливий засіб. Його дають у збори для вживання при підвищеному тиску крові., при судомах, метеоризмі, проносах, а в суміші з насінням кропу додають до чаю, що збільшує кількість молока в годуючи молоком мохів.

Хвощ польовий (Equisetum orvense L.)

Родина Хвощеві (equisetaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина з чорнуватими підземними і надземними стеблами, членистими кореневищами на яких можна знайти круглі бульбочки. Стебла двоякого виду: спороносні і неплідні. Гілки розміщені у вузлах стебла. Гілки прості, прямостоячі, борозенчасті. Спори з’являються в квітні-травні. Росте на лісових галявинах, обабіч лісових доріг, на узліссях. Лікувальна дія рослини: сечогінна, кровоспинна. Настій у хвоща сприяє видаленню ниркових каменів, зменшує біль в ділянці сечового міхура, збільшує виділення сечі, зменшує набряки. Використовують для лікування подагри, ревматизму, маткових і гемороїдальних кровотеч.

Бузина трав’яниста (Sambucus ebulus L.)

Родина Жимолостеві (Capnifoliaceae)

Трав’яниста багаторічна рослина у вигляді куща з прямими пагонами, з білою серцевиною, загостреними листками. Суцвіття – плоска щитовидна волоть. Квіти дрібні з білими пелюстками. Стиглі ягоди чорні, цвіте в червні-липні. Ягоди достигають в серпні-вересні. Вся рослина з специфічним неприємним запахом. Росте при дорогах, на сиростях, засмічених місцях, на узліссях. Лікувальна дія рослини: діуретична, антисептична, відхаркуючи. В нашій офіційні медицині ця рослина не використовується, тому що всі частини рослини отруйні. Проте травознаї народній медицині рекомендують пити настій з квіток або відвар з кореневищ при неврології, ревматизмі, подагрі, шлунково-кишкових розладах. При запальних процесах верхніх дихальних шляхів.

Сосна звичайна (Pinus silvesris L.)

Родина Соснові (Pinaceae)

Вічнозелене хвойне дерево, досягає 30–35 см. в висоту. Листки розміщені пучками по 2, вічнозелені, іноді з сизуватим відтінком. Шишки поодинокі або по 2–3 на загнутих до низу ніжках. Достигають через рік. Цвіте в червні, насіння достигає через 203 роки. Насінини крилаті. Сосна звичайна утворює суцільні зарослі або змішані ліси з березою, дубом. Лікувальна дія рослини: відхаркуюча, антисептична, протизапальна, сечогінна. Відвар з бруньок сосни вживають при бронхіті, запаленні легень, туберкульозі як відхаркуючий засіб. Пилок сосни в суміші з медом є чудовим загальнозміцнюючим засобом.

Звіробій звичайний (Hypenicum perforatum)

Родина Звіробійні (Hypericaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина, стебло пряме, двогранне, гіллясте. Листки дрібні, сидячі, супротивні, овальні, з великою кількістю крапок, що просвічуються. Квітки золотисто-жовті, розташовані у вигляді щитка. Цвіте з червня по вересень. Росте н луках, лісових галявинах, серед чагарників, обабіч доріг. Лікувальна дія рослини: в’яжуча, протизапальна, тонізуюча. Настій трави використовують при захворюваннях печінки, розладах шлунка і кишечника, сечового міхура, захворюваннях легень. Зовнішньо – у вигляді примочок і натирань при наривах, виразках. Висипах на тілі, для загоювання ран та опіків.

Хаменерій вузьколистий (Chamaenerium angustiolium L. Scop.)

Родина Онагрові (Onagraceae)

Багаторічна трав’яниста рослина, стебло просте. Листки чергові, ланцетні з густою сіткою добре помітних жилок, золотисто-зубчасті, знизу сизуваті. Квіти зібрані у довгі китиці, пурпурово-червоні, рідше біло-рожеві. Пелюстки квіток при основі звужені в носик. Чашечка чотири роздільна. Плід – довга коробочка. Цвіте в червні-вересні. Росте на зрубах. Узліссях по чагарниках, у світлих лісах. Лікувальна дія рослини: болезаспокійлива, протизапальна. Настій з трави Іван-чаю вживають при запальних процесах шлунка і кишечника.

Мильнянка лікарська (Sponaria officinalis L.)

Родина Гвоздичні (Caryophyllaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина. Стебло прямостояче або вигнуте, голе з повзучим гіллястим кореневищем. Листки довгастої еліптичної форми, гострі з трьом жилками. Квіти білі або жовто-рожеві, пахучі. Плід одно гнізда коробочка. Цвіте з червня по жовтень. Росте на берегах річок, на зливних луках, на забур'янілих місцях. Лікувальна дія рослини: відхаркуючи, потогінна, діуретична. Настій з трави використовую при захворюваннях верхніх дихальних шляхів (бронхітах, фарингітах), при захворюваннях нирок, селезінки, печінки.

Деревій звичайний (Achillea millefolia L.)

Родина Складноцвіті (Astenoceae)

Багаторічна трав’яниста рослина, заввишки 20–50 см. Стебло прямостояче, вкрите листками, закінчується вершковим великим складним суцвіттям – щитком. Квітки білі або рожево-білі. Листочки майже лінійні прикореневі – черешкові, стеблові сидячі, двічі-тричі перисті, часток багато. Цвіте з червня до морозів. Рослина дуже ароматна. Росте повсюди: на луках, полях, лісових галявинах, біля доріг. Лікувальна дія рослини: кровоспинна, ранозагоююча, розім'яті свіжі листки рослини прикладають до ран, а соком із свіжих листків закапують ніс при носових кровотечах. Внутрішньо вживають настій деревію з метою лікування кровотеч, кров’яних проносів, захворювань печінки, гастриту, виразкової хвороби шлунка. А також п’ють при відсутності апетиту, в’ялому травленні, при маткових кровотечах та при кровохарканні.

Пирій повзучий (Agropyrum repens L.)

Родина злакові (Doaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина з довгим повзучим кореневищем, яке вкорінюється у вузлах. Листя плоске, лінійне, з гладенькими голими піхвами. Квіти зібрані по 4 в багато численні колоски. Які утворюють довгий рихлий віночок. Плід – зерно, цвіте в червні-липні. Зустрічається на лугах, пасовищах, на відкритих і необроблених ділянках землі. Лікувальна дія рослини: відхаркуючи, протизапальна, діуретична. Настій кореневищ використовують при шлунково-кишкових захворюваннях, коликах в жовчному міхурі та нирках, цукровому діабеті, остеохондрозі.

Оман високий (Inula fulenum L.)

Родина Складноцвітні (Astenaceae)

Багаторічна рослина заввишки 2.5 м. Стебло прямостояче, вгорі галузиться, на зиму відмирає. Кореневище товсте. М'ясисте, всередині білувате. Листки великі, зморшкуваті; прикореневі довгасто-еліптичні, звужені; стеблові – серце видно-яйцевидні. Квітки великі, жовті. Цвіте в липні-серпні. Росте по вологих чагарниках, на лісових узліссях та галявинах. Лікувальна дія рослини: протизапальна, відхаркуючи, проти глистяна. Настій з кореневищ використовують при бронхітах, кашлі, запаленні легень, бронхіальній астмі; як протизапальний засіб при гастритах, захворюваннях печінки, жовчного міхура.

Кропива дводомна (Urtica dioica L.)

Родина Кропивові (Urticaceae)

Однорічна бур’яниста рослина заввишки 15–18 см. з еліптичним, рідше яйцевидними листками. Цвіте з травня по вересень. Листки супротивні, крупно зубчасті. Квіти одностатеві, дводомні, розміщені і формі сережок В пазухах верхніх листків. Росте по смітниках, сільських Садибах, вздовж лісових доріг. Лікувальна дія рослини: загальнозміцнююча, кровоспинна, діуретична. Настій з листя кропиви приймають при кровотечах у дихальних шляхах травного каналу, маткових кровотечах, анеміях, покращує обмін речовин.

Щитник чоловічий (Dryopterys filix mas L. Schott)

Родина Щитникові (Aspioliaceae)

Багаторічна отруйна трав’яниста спорова рослина без надземного стебла з товстим кореневищем, від нього відростають листки з короткими черешками, вкритими буруватими лусочками і лінійно-ланцетними листочками (двома ряднами по боках жилки). На кінець літа на нижньому боці листків розвиваються соруси з круглими спорангіями. Росте в тінистих але не глухих лісах, поміж чагарників. Лікувальна дія рослини: глистогінна. Зовнішньо використовують рослину для лікування опіків, гемороїдальних шишок, на обкладання та болючі місця при ревматизмі. У зв’язку з високою токсичністю щитник всередину слід використовувати дуже обережно. Витяжки з нього використовують як ефективні антигельмінтні засоби, але з величезною обережністю, так як передозування може викликати стійку втрату зору.

Подорожник великий (Plantago major L.)

Родина Подорожникові (Plantaginaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина. Листки на високих довгих черешках, зібрані в прикореневу розетку, широко яйцевидні, з дуговим жилкування. Суцвіття – густий, простий, циліндричний колос на довгому черешку. Цвіте з травня до осені. Росте на лугах, пасовищах, обабіч доріг на полях. Лікувальна дія: протизапальна, ранозагоююча. Свіжі листки подорожника прикладають до ран, шрамів, порізів. Виразок. Спиртовою настойкою з цих листків, розведеною з водою у співвідношення 1: 19 промивають рани, що гнояться, а також вгамовують зубний біль. Препарати з листі подорожника великого застосовують для лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритах з пониженою кислотністю.

Подорожник ланцетний (Plantago lanceta L.)

Родина Подорожникові (Plantaginaceae)

Багаторічна трав’яниста рослина з короткими вертикальним кореневищем. Квітконосні стебла виростають зсередини розетки листків. Колос густий. Квітки зібрані в циліндричний колос. На верхівці квітконосів. Пелюсток 4, вони зростаються в трубочку. Плід – двогніздова коробочка. Цвіте з травня по вересень. Росте по сухих луках, обабіч доріг, стежок, лісових галявин. Лікувальна дія: кровоочисна, обволікаюча. Насті з листя вживають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сечового міхура. Зовнішньо листки прикладають до ран, ушкоджень шкіри, як антисептичний і загоюючий засіб.