Методика та організація формування звітної інформації для балансу підприємства аналіз і аудит (стр. 5 из 22)

Портові потужності ГП «Ізмаїльський морський торговельний порт» розподілені по трьох виробничо-перевантажувальних комплексах, що розташовані уздовж Дунаю:

- на південно-заході - перший комплекс;

- на південно-сході - другий і третій комплекси;

- приблизно на 7 км нижче, по плин - 85 км.

Кожний з комплексів має свої відмітні риси, як у тім, що стосується самих портових потужностей (портові спорудження, устаткування, глибини в причалів), так і у відношенні оброблюваних вантажів.

У порту 24 причали загальною довжиною 2666 м. Глибини в причальної стінки від 3,5м до 7,5м.

Перший виробничо-перевантажувальний комплекс (ППК-1) займає частина порту, що розташована вище всіх інших комплексів за течією і має довжину причальної лінії близько 800м, розділену на 8 причалів з мінімальною глибиною 2 м. Цей комплекс обробляє в основному генеральні вантажі, устаткування, сільгосптехніку, метали, пакетні вантажі, зерно. Для виконання вантажно-розвантажувальних робіт комплекс розташовує 19 портальними кранами вантажопідйомністю від 6 до 20 тонн, 18 з яких знаходяться на причальній лінії.

Загальна площа складських приміщень складає близько 25000 кв. м, крім того, існує 9 критих складів загальною площею в 21000 кв. м. Виробнича потужність 1205 тис. тонн вантажів у рік. Цей комплекс обслуговується залізничною віткою, а також має три автодорожніх під'їзди.

Другий виробничо-перевантажувальний комплекс (ППК-2) включає контейнерний термінал, а також причали №№19-22 між Дунаєм і внутрішнім басейном порту. Комплекс обробляє навалочні вантажі: руду, вугілля, кокс, концентрат, окатиші; металовироби, зерно.

Загальна довжина причальної лінії складає більш 1000 м: 320 м із глибинами в причалах від 4,5 до 6,5 на контейнерному терміналі; і 690 м із глибинами в причалах від 4,0 до 6,5 на терміналі навалочних вантажів, за винятком тієї частини, де обробляються каботажні вантажі (менші глибини в причалі).

Усього на комплексі мається 24 портального крана, з яких 13 расположенны на причальній лінії. Вантажопідйомність кранів складає від 6 до 32 тонн. Спеціалізований контейнерний термінал (причали №№12-14) може приймати суду з осіданням до 6,5 м. Загальна довжина трьох контейнерних причалів 250 м. Термінал обладнаний дев’ятьма портальними кранами г/п 40 т. Загальна площа відкритих складських площадок складає 145000 кв. М, з яких 55000 кв. М приходиться на контейнерний термінал, на яких може одночасно зберігатися 2200 контейнерів. Комплекс не має на території критих складів і спеціалізованих споруджень. Виробнича потужність термінала 660 тис. тонн вантажів у рік, а всього комплексу в цілому 5400 тис. тонн.

Виробничо-перевантажувальний комплекс обслуговується двома галузями спарених залізничних колій, одна з яких проходить по причальній лінії, а інша – через центральну частину перевантажувальних комплексів.

Третій виробничо-перевантажувальний комплекс (ППК-3), причали №№16-18; 23-26, розташований між внутрішнім басейном порту і наземною територією порту. Довжина причальної лінії складає більш 700 м –і 7 причалів, на які обробляються морські судна (глибини в причалів – 6,0 м). Комплекс перевалює навалювальні і генеральні вантажі: устаткування, вугілля, метал, руду, зерно. У порту застосовується технологія переробки зерна при якій вагон знімається з залізничного візка й опускається в трюм судна, де зерно зливається безпосередньо з вагона. Комплекс має 14 портальних кранів, 10 з яких установленны на причальній лінії; вантажопідйомність кранів варіює від 10 до 32 тонн.

Загальна площа складування складає 50000 кв. М, при цьому мається критий склад площею 2700 кв. М.

Залізничні інфраструктури, що обслуговують даний район складаються з двох рівнобіжних залізничних віток, одна з яких проходить у причальної лінії, у той час як інша перетинає центральну частину району.

Вантажно-розвантажувальне устаткування порту складається з 57 кранів (з яких 41 установлений на причальній лінії, а інші в тилах). Вантажопідйомність кранів варіюється від 6 до 40 тонн, у залежності від типу крана і вильоту стріли. У порту маються 5 типів кранів «Ганц», «Альбрехт», «Альбатрос», «Кондор» і «Сокіл». Маються 4 плавучі крани «Ганц». З них з вантажопідйомністю 16 тонн, 1- вантажопідйомністю 5 тонн. Порт володіє 54 автонавантажувачами різних моделей вітчизняного виробництва і 46 автонавантажувачами моделей різних іноземних фірм вантажопідйомністю від 1,5 до 25 тонн.

У порту мається також 6 авто і гусеничних кранів вантажопідйомністю від 6,3 до 50 тонн.

Обсяг вантажоперевезень, здійснених судами портового флоту за 2004рік склав 374,3 тис. тонн, що на 80,2% вище в порівнянні з 2003 роком (207,7 тис. тонн). Велика частина – це навалочні вантажі і метал. До складу портового флоту входять судна, що виконують маневрові, швартовні операції з несамохідним флотом, що знаходиться під обробкою в порту. А також збір льяльных вод, вод які містять нафта, виконують бункерування судів паливом, водою й ін. Рейдові катери використовуються для доставки наглядових комісій, лоцманів, працівників інспекції портового нагляду на рейд, якірні стоянки і швартові бочки. Виконує аварійно-рятувальні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи на необладнаному березі 85 км ріки Дунай. Лінійні буксири виконують транспортні роботи по перевезенню зовнішньоторговельних вантажів.

У складі портового флоту знаходяться: морський танкер «Десна», що працює в тайм-чартері; лінійні буксири 2 од. - - «Смоленськ», «Алма-Ата», що здійснюють перевезення вантажів на порти Румунії, Болгарії, Сербії й ін.; буксири службово-допоміжного флоту 7 ед; рейдові катери 5 ед.

Показники економічної ефективності роботи підприємства та методику їх розрахунку наведено в таблиці 1.2., за похідною інформацією у відповідності до ф.1 „Баланс ” та ф.2 „Звіт про фінансові результати” (Додатки 1-2).

Таблиця 1.2.

Показники економічної ефективності роботи Ізмаїльський морський торговельний порт за 2008 рік

№п/п		Фінансовий показник (коефіціент)	Формула для розрахунку			Нормативне значення			Станом на 01.01.2008р.			Станом на 01.01.2009р.					Відхи-лення (+,-) п.6-п.5
1		Коефіціент фінансової незалежності «автономії» (Кавт)	Джерела власних коштів			≥ 0,5			0,80			0,78					-0,02
			Підсумок Балансу
2	Коефіціент фінансової стабільності (Кфс)			Джерела власних коштів				>1			4,11			3,57		-0,54
				Позичкові кошти
3	Фінансовий ліверидж, (Фл)			Довгострокові зобов`язання				Незначне збільшення			0,00			0,00		0,00
				Джерела власних коштів
4	Коефіціент забезпечення власними коштами (Кзк)			Джерела власних коштів-необоротні активи				>0,1			0,56			0,50		-0,06
				Сума обігових коштів
5	Коефіціент поточної (загальної) ліквідності (Кл)			Обігові кошти (р.2А)				>1			0,78			0,76		-0,02
				Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
6	Коефіціент швидкої (перспективної) ліквідності (Кшл)			Обігові кошти (р.2А)-запаси (стр100+..стр.140)				>0,7			91,50			70,20		-21,30
				Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
7	Коефіціент абсолютної ліквідності (Кал)			Грошові кошти (стр.230А+стр240А) та поточні фінансові інвестиції (стр220А)				≥ 0,2			4,15			2,37		-1,78
				Короткотермінові зобов`язання (р.4П)
8	Коефіціент оборотності активів (Коа)			Чиста виручка від реалізації продукції				Збільшення			0,43			0,38		-0,05
				Середня вартість ативів
9	Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)			Кількість календарних днів звітного періоду				Зменшення			830,00			945,79		115,79
				Коефіціент оборотності активів
10	Одноденний оборот (Од)			Середня вартість ативів				Зменшення			76,50			69,94		-6,56
				Середня тривалість одного обороту активів (Чоа)
11	Коефіціент оборотності запасів (Коз)			Собівартість реалізованої продукції				Збільшення			1,09			1,00		-0,09
				Середня вартість запасів
12	Середня тривалість одного обороту запасів (Чоз)			Кількість календарних днів звітного періоду				Зменшення			329,40			360,33		30,93
				Коефіціент оборотності запасів
13	Коефіціент оборотності дебиторської заборгованості (Код)			Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр035)				Збільшення			18,36			13,61		-4,75
				Середня сума дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.160А)
14	Середній період погашення дебіторської заборгованості (Чод)				Кількість календарних днів звітного періоду (360)		Збільшення			19,61			26,45		6,84
					Коефіціент оборотності дебіторської заборгованості п.1
15	Середній період погашення кредиторської заборгованості (Чо.кр)				Кількість календарних днів звітного періоду (360) х Середня сума кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (стр.530П)		Зменшення або збільшення (залежить від попереднього показника)			66,99			64,34		-2,65
					Чиста виручка від реалізації продукції (ф.2 стр.035)
16	Рівень рентабельності продажу				Чистмй прибуток Чиста виручка від реалізації продукції		>1			0,19			0,20		0,01
17	Рентабельність активів				Чистмй прибуток Середня вартість активів		>1			8,27			7,76		-0,50
18	Рентабельність власного капіталу				Чистмй прибуток Середня вартість власного капіталу		>1			10,28			9,94		-0,34
19	Рентабельність функціонуючого капіталу				Чистмй прибуток Загальна величина основних джерел формування запасів		>1			18,69			17,93		-0,76
20	Рентабельність підприємства загальна				Чистий прибуток Необоротні активи+наявні власні оборотні засоби		>1			64,95			58,61		-6,34
21	Рентабельність продукції				Валовий прибуток		>1			0,38			0,44		0,06
					Собівартість продукції

Підприємство має значну питому вагу власних коштів – в минулому році вона складала 80%, а в звітному 78% (незначне зменшення на 2%, що не перетинає допустимої межі до рівня 50%).