Окрім того, в Україні почали створюватися та діяти вже з 1993 року державні стандарти України в галузі охорони праці та близьких до неї сфер, що містять вимоги, норми і правила, спрямовані зокрема на забезпечення безпеки праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі її трудової діяльності.
Охорона праці спрямована на вирішення завдань створення на робочому місці безпечних умов праці. Тому, оформлення спеціально обладнаних приміщень для роботи соціального працівника припускає облік особливостей контингентів пацієнтів, забезпечення сприятливого психологічного впливу елементів дизайну, створення невимушеної обстановки, затишку й комфорту. Спеціальне приміщення, призначене для проведення властиво психотерапії, підкреслює зміну звичайного стилю на неформальний стиль психотерапевтичної дії. Необхідність поділу кабінету на приміщення для приймання й приміщення для проведення психотерапевтичної роботи стає більш очевидним при орієнтації на сучасні гуманістичні варіанти психотерапії, що припускають партнерські взаємини між пацієнтом і психотерапевтом. Це особливо важливо на початкових етапах, коли вирішується питання про вибір моделі психотерапії й стилю поведінки терапевта. Наявність окремого приміщення для проведення групових занять відбиває тенденцію сучасної психотерапії, спрямованої на комбінацію різних методів і форм впливу на пацієнтів.
Соціальний працівник у своїй діяльності керується чинним законодавством України з питань здоров'я і соціального обслуговування населення; Статутом установи; посадовою інструкцією.
Соціальний працівник повинен володіти, поряд з відповідною кваліфікацією і професіоналізмом, високими моральними якостями, почуттям відповідальності, умінням працювати з людьми, тактовністю, дисциплінованістю, ретельністю. Соціальний працівник повинен чуйно й уважно ставитися до обслуговуваних їм громадянам.
Соціальний працівник повинен знати:
основи соціальної політики, права і державного устрою, трудового та сімейного законодавства;
нормативні документи з організації соціально-побутового обслуговування
санітарно-гігієнічні вимоги;
основи психології осіб старшого віку;
основні прийоми і методи надання невідкладної долікарської допомоги;
правила і норми охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту.
Соціальний працівник має право:
на всі передбачені законодавством соціальні гарантії;
вимагати створення умов для виконання службових обов'язків;
пропонувати варіанти усунення наявних у діяльності установи недоліків;
підвищувати свою професійну кваліфікацію.
На жаль, абсолютно безпечних і нешкідливих виробництв не існує. Завдання охорони праці - звести до мінімуму вірогідність ураження або захворювання робітника з одночасним забезпеченням комфорту для досягнення максимальної продуктивності праці.
У техніці безпеки розглядаються технічні рішення із забезпечення безпеки конструкцій всілякого устаткування, а також умови безпечної експлуатації, монтажу і ремонту виробничого устаткування. Сучасний напрям розвитку цього розділу перебуває на етапі вирішення питань техніки безпеки до створення техніки без жодної небезпеки. Іншими словами, замість того, щоб вчити робітників поводитися з небезпечною технікою, створювати безпечну техніку.
Виробнича санітарія визначає санітарно-гігієнічні вимоги з підтримки нормальних умов праці при здійсненні виробничого процесу. Вона передбачає вивчення питання дії на людину і захист в умовах виробництва від ряду несприятливих фізичних та психофізіологічних чинників (температури, вогкості, загазованості, шуму, вібрації та ін.).
До фізичних факторів належать параметри повітря в приміщенні (температура, вологість, швидкість руху повітря), вібрація, шум, нетоксичний пил, пара, різні види випромінювань, освітленість тощо.
До психофізіологічних факторів відносяться фізичні та нервовопсихічні перевантаження, які пов'язані з тяжкою, монотонною працею. Кожен з цих факторів впливає на організм людини, викликає у ньому функціональні зміни, професійні захворювання або отруєння.
Гігієна праці - це наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на організм працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найбільш сприятливих умов праці, забезпечення здоров'я та високого рівня працездатності людини.
Загалом, виробнича санітарія - це система організаційних та технічних заходів, які спрямовані на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
До організаційних заходів належать:
дотримання вимог охорони праці жінок та осіб віком до 18 років;
проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах;
забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням тощо.
Технічні заходи передбачають:
систематичне підтримання чистоти у приміщеннях і на робочих місцях;
розробку та конструювання обладнання, що вилучає виділення пилу, газів та пари, інших шкідливих речовин у виробничих приміщеннях;
забезпечення санітарно-гігієнічних вимог до повітря виробничого середовища;
улаштування систем вентиляції та кондиціювання робочих місць зі шкідливими умовами праці;
забезпечення захисту працюючих від шуму, ультра - та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
Таким чином, запобігання професійних захворювань здійснюється через здійснення комплексу організаційних і технічних заходів, які спрямовані на оздоровлення повітряного середовища, виконання вимог гігієни та особистої безпеки працюючих
Пожежна профілактика містить розробку технічних і організаційних вимог з попередження вибухів і займань, які можуть бути небезпечні для людини у виробничих умовах. До основних правил пожежної безпеки належать:
оснащення приміщень установками пожежної сигналізації (УПС) та автоматичними установками пожежогасіння (АУП) відповідно до вимог чинних нормативних документів;
приміщення повинні бути обладнані системами протидимного захисту, технічними засобами оповіщення про пожежу та засобами зв'язку відповідно до вимог будівельних норм;
силове й освітлювальне електроустаткування, електропроводка та інші споживачі електроенергії повинні виконуватися та експлуатуватися відповідно до ПУЕ, ПБЕ та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕ);
настільні лампи, вентилятори та інші електроприлади слід умикати в мережу тільки через справні штепсельні розетки й електрошнури;
обігрівання приміщень повинно здійснюватися тільки центральним водяним опаленням;
відповідальний за пожежну безпеку після закінчення роботи зобов'язаний оглянути приміщення, пересвідчитись у тому, що нема порушень, які можуть призвести до пожежі, перевірити відключення електроприладів, обладнання, освітлення.
У частині питань виробничої санітарії і гігієни праці охорона праці базується на біологічних науках: фізіології, психології, гігієні праці та інших.
Отже, із цього випливає, що охорона праці має безпосередній зв`язок із роботою спеціаліста в галузі соціальної роботи.
Під час виконання дипломної роботи було визначено основні проблеми формування соціального захисту населення на сучасному етапі. Це досить актуальна тема оскільки, в ній виражені основні проблеми категорії населення, яким потрібна підтримка держави. Аналізуючи соціально-економічні процеси, що склалися в Україні ми можемо переконливо сказати, що проблемі соціального захисту населення потрібно приділяти більше уваги. Шляхом впровадження і удосконалення реформ у соціальній роботі.
Аналізуючи було визначено, що соціальний захист населення слід розглянути як систему законодавчих, економічних та соціально-психологічних гарантій, яка створює громадянам рівні права по покращенню свого добробуту. Але в свою чергу слід враховувати, що соціальний захист надається кожному члену суспільства незалежно від релігійних переконань, національної і расової приналежності.
Фундаментом для стабільного розвитку соціального захисту громадян є нормативно-правова база, ряд законів які дають право на отримання і захист основних життєвоважливих потреб соціально-незахищених категорій населення.
Управління праці та соціального захисту населення спрямовує свою роботу на забезпечення допомоги тих громадян, які її потребують, а також здійснює різні перевірки підприємств щодо дотримання охорони праці на них слідкує за правильністю призначень пенсій Пенсійним фондом. Але основним аспектом є те, що УПСЗН - співпрацює з самим населенням.
Визначивши основи соціального захисту населення, розглянувши нормативно-правову базу та ознайомившись з роботою державних та недержавних організацій соціальної сфери у Деражнянському регіоні, було виявлено ряд проблематичних питань, в які можна внести ряд пропозицій та коректив для їх вирішення.
Перш за все, наглядною проблемою є удосконалення нормативно-правової бази через ефективне спрямування дії законів на проблематичні питання які постають у процесі роботи соціальних служб із населенням. Наглядним прикладом цієї проблеми, може бути застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" під час нарахування пенсій. Зазначеною постановою передбачено, що виплата пенсій повинна здійснюватись у відповідності до Держбюджету за встановлені роки і цим самим зменшує надбавки до пенсії категоріям учасників бойових дій. Але правова природа Основного закону вказує на те, що вищу юридичну силу мають Закони України, а не постанови чи накази виконавчої влади. Таким чином, у діяльності соціального працівника виникає колізія законодавчої норми і неможливість справедливого здійснення нарахування пенсій вище зазначеним категоріям. По-друге, потрібно більше приділяти уваги громадським організаціям, оскільки вони тісно співпрацюють із громадянами і більш детально ознайомлені з проблемами, які постають перед малозабезпеченими людьми. Ця співпраця повинна матеріально підтримуватися, тобто, потрібне фінансування для реалізації програм, які допоможуть у вирішенні соціальних потреб. Потрібно відмітити і те, що управління праці в деякій мірі є контролюючим органом у сфері охорони праці та нарахування пенсій, що є досить важливим, оскільки він є гарантом захисту праці та відповідно її оплати. Прикладом цього можуть бути навчально-реабілітаційні центри. Таким організаціям потрібна фінансова підтримка держави через дотації, субсидії, субвенції. Потрібно поступове підвищення заробітної плати, яка буде залежати від результатів праці.