Проект на побудову каналізаційної насосної станції (стр. 10 из 19)
8.3 Приведені витрати по варіантам
Для порівняльної економічної оцінки застосовуємо приведені витрати:
, тис.грн/рік (8.2)де Е – експлуатаційні витрати по варіантам;
К – капітальні витрати;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладів, 0,15;
І варіант:
тис.грн.;ІІ варіант:
тис.грн.Вибираємо І варіант подачі на очисні споруди як економічно ефективний.
Розрахунок капітальних витрат по варіантам
Таблиця 8.1.
| № п/п | Обгрунтування прийнятої вартості | Найменування об' єкту системи каналізації | Одиниця виміру | Вартість одиниці виміру, тис.грн. | К-ть одиниці виміру | Загальна вартість, тис.грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| І варіант | ||||||
| 1. | Прокладка азбестоцементних напірних труб d=600 мм на глибині 2,1 м. | км. |  | 21,0 | 3030,3 | |
| 2. | Прокладка залізобетонних напірних труб в сухих грунтах d=700 мм на глибині 2,1 м. | км. |  | 8,0 | 1476,8 | |
| 3. | Вулична мережа, керамічні труби в сухих грунтах в межах міста, d=200, h до 4 м. | км. |  | 0,73 | 114,83 | |
| 4. | Керамічні труби в сухих грунтах, d=200, h до 5 м. | км. |  | 0,2 | 13,13 | |
| 5. | Насоси СМ 250-200-400 а/6 | шт. | 5,0 | 3 | 15 | |
| Всього по першому варіанту: | 4650,06 | |||||
| ІІ варіант | ||||||
| 1. | Залізобетонні безнапірні труби d=800 мм, h до 3 м. | км. |  | 1,2 | 280,02 | |
| 2. | Залізобетонні безнапірні труби d=800 мм, h до 4 м. | км. |  | 0,73 | 325,83 | |
| 3. | Залізобетонні безнапірні труби d=1000 мм, h до 5 м. | км. |  | 0,22 | 67,025 | |
| 4. | Напірні залізобетонні труби d=800 мм, h до 2,1 м. |  | ||||
| 5. | Насоси СМ 250-200-400 б/4 | шт. | 6,65 | 3 | 19,95 | |
| Разом по другому варіанту: | 2485,32 | |||||
Розрахунок амортизаційних відрахувань
Таблиця 8.2.
| № п/п | Назва споруд | Капітальні витрати, тис.грн. | Загальна норма амортизаційних відрахувань, % | Сума амортизації, тис.грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| І варіант | ||||
| 1. | Каналізаційна мережа з керамічних труб | 127,96 | 2,5 | 3,2 |
| 2. | Насоси | 15 | 2,0 | 0,3 |
| 3. | Напірні водогони | 1407,1 | 2,3 | 103,66 |
| Разом по першому варіанту: | 107,16 | |||
| ІІ варіант | ||||
| 1. | Каналізаційна мережа з залізобетонних труб | 673,77 | 2,0 | 7,48 |
| 2. | Напірні водогони | 1731,6 | 2,3 | 39,83 |
| 3. | Насоси | 19,95 | 2,0 | 0,4 |
| Разом по другому варіанту: | 47,71 | |||
Річні експлуатаціонні витрати
Таблиця 8.3.
| № п/п | Назва витрат | Річні витрати, тис.грн. | |
| І варіант | ІІ варіант | ||
| 1. | Витрати на виробничу електрроенергію, тис.грн. |  |  |
| 2. | Витрати на поточний ремонт, 1% від капітальних витрат, тис.грн. | 46,5 | 24,25 |
| 3. | Амортизаційні відрахування, тис.грн. | 107,16 | 47,71 |
| Разом: | 1419,16 | 2291,26 | |
9. ГЕНПЛАН МАЙДАНЧИКА ОЧИСНИХ СПОРУД
9.1 Допоміжні будівлі і споруди
9.1.1 Насосна станція сирого осаду первинних відстійників
Насосна станція сирого осаду виконана із залізобетонних моналітних блоків по ТП№820234 з двох ярусів. Насосна станція призначена для видалення сирого осаду і жирних речовин із первинних відстійників d=30 м.
НС обладнана трьома насосами марки НЛ28, g=28 м3/год, двома насосами марки 5Ф-12, g=72м3/год, вентиляцією притяжно-витяжною механічною системою, вантажопідйомним механізмом, пунтами управління.
9.1.2 Насосна станція перекачки активного мулу
Призначена для спорожнення вторинних відстійників і аеротенків, для повернення надлишкового активного мулу в мулозгущувачі, а рециркуляційного активного мулу в аеротенки.
Обладнується насосами.
Також НС обладнана дренажними насосами.
Встановлено вантажопідйомне обладнання – таль електрична, Q =1 т.
9.1.3 Інжекторні метантенків
Будівлі побудовані по індивідуальному проекту. Вони призначені для подачі гарячої пари в метантенк та покращення процесів бродіння.
Будівлі інжекторів обладнані:
· вентиляторами;
· технологічними трубопроводами і засувками;
· вантажопідйомним обладнанням ( кран Q = 0,5 Т, однобалочний ручний).
9.1.4 насосна станція дренажної мулової води
Насосна станція побудована по типовому проекту, розміром в плані м, заглиблена на м.
Зовнішні стіни монолітної конструкції мають гідроізоляцію на Н = м.
Дренажна насосна станція призначена для перекачки дренажної мулової води, що поступає з мулових майданчиків, що влаштовані поряд, в «голову» очисних споруд. НС обладнана насосним агрегатом Д і дренажним насосом.
9.1.5 Котельня
Котельня призначена для обігріву в зимовий період всіх виробничих та побутових приміщень, в яких постійно знаходяться люди, та для обігріву метентенків парою.
В котельні влаштовуються котли марки , що працюють на газу, який утворився в процесі бродіння в метантенках та зібрався в газгольдерах на очисній станції. Також котельня обладнана з насосами марки:
шт. насосів марки ;
шт. водонагрівачів типу 01-ГОСТ-532;
шт.катіонітовими двохступінчатими фільтрами, технологічними трубопроводами та арматурою.
9.2 Ганплан площадки і благоустрій
розташування очисних споруд у плані забезпечує самопливний рух стічних вод при мінімальному об’ємі земляних робіт, по найкоротшій відстані.
Розміщення споруд та трубопроводів забезпечує автоматичний розподіл води між окремими спорудами. Для цього крім їх симетричного розташування використано розподільчі чаші.
Компанування споруд забезпечує можливість будівництва по чергам і розширення станції у випадку збільшення, припливу стічних вод.
У складі очисних споруд передбачені пристрої для виключення їз роботи, спорожнення, а також після механічної очистки на решітках і т.д.
При розміщенні допоміжних споруд у плані слід враховувати, що котельню зручно розташовувати у центрі зони обслуговування теплоспоживачів, але не ближче чим 25 м від вибухових об’єктів.
Склади хлору розміщуються з урахуванням максимальних розривів між ними і найближчими будівлями:
· від адміністративних будівель в котрих люди знаходяться постійно, не ближче 100 м, це ж стосується побутових будівель;
· від виробничих будівель, в котрих знаходяться люди періодично – 50 м.
По периметру майданчика передбачається насадження зеленої захисної зони, а по самому майданчику – озеленення доріг на всій території.
Територія очисних споруд огороджена парканом висотою не менше 1,2 м.
9.3 Випуск стічних вод
Після очистки стічні води по самопливному колектору відводиться в річку, яка розташована в найнижчій по рел’єфу площі.
В місці скиду влаштовується випуск. В проекті прийнято береговий незатоплений і обладнаний площадкою для відбору проб.
Вихід з труби розташовується вище максимального рівня води в річці, щоб не підтоплювався трубопровід і не було підтопу.
9.4 Методи контролю за роботою очисних споруд. Диспетиризація і автоматизація
Нагляд за роботою очисних споруд здійснює штат лабораторії.
На очисних спорудах контролюють:
· витрату води по самопливним ланкам і каналам, за допомогою витратоміра, лотка Поршале;
· витрату повітря і пари в трубопроводах;
· витрату мулу і осаду;
· об’єм затриманих покидьків;
· об’єм осаду піскоуловлювачів;
· об’єм зневодненого осаду;
· витрату хлору;
· рівні води в спорудах, мулу, осаду.
Для всього комплексу очисних споруд визначають повний санітарний аналіз вихідної, очищеної води і води водоймища.
Проводять тести на температуру, рН, прозорість, об’єм і вагу завислих речовин, БСКп, БСКб, тощо.
Очисні споруди обладнуються автоматичними датчиками по всім параметрам, які необхідно контрулювати.