Проект на побудову каналізаційної насосної станції (стр. 9 из 19)
Приймаємо 3 радіальних ущільнювачі d=18,0 м.
6.3.9 МЕТАНТЕНКИ
Приймаємо метантенки з термофільним режимом зброджування.
Кількість сухої речовини осаду Осух та активного мулу uсух, які утворюються на очисній станції в т/добу розраховуємо по формулі:
; т/добу (6.18)К – коефіцієнт, який враховує крупні частинки, які не вловлюються при відборі проб для аналізу, К=1,1-1,2;
Е – ефективність затримання зважених речовин у первинних відстійниках, частки одиниці;
т/добу. 
; т/добу;Р – приріст активного мулу, мг/л;
В – винос активного мулу з вторинних відстійників, 15 мг/л для повної біологічної очистки;
т/добу.Для розрахунку розпаду осаду та мулу по беззольній речовині при зольності осаду Зос=30%; зольності мулу Змул=30% та гідроскопічній вологості осаду та мулу Ві=5%; застосовуємо наступні формули:
; т/добу 
т/добу; 
; т/добу 
т/добу.Визначимо витрату сирого осаду та надлишкового активного мулу:
м3/добу; 
м3/добу;де ρос, ρм – густина осаду та активного мулу, приймається 1;
Wос – вологість осаду з первинних відстійників W=95 %;
Wмул – вологість активного мулу з радіальних ущільнювачів – 97,3% [2, табл.58].
Загальна витрата осаду по сухій речовині по станції:
м3/добу; 
т/добу.По об’єму суміші фактичної вологості:
м3/добу.Середнє значення вологості суміші та зольності:
; % 
; 
; % 
.При термофільному режимі бродіння tº С, бродіння 53º С при Всум=96,67%, доза завантаження 18,67% [2, табл.59], тоді потрібний об’єм метантенку становить:
м3.Приймаємо три типових метантенки об’ємом 1000м3 кожний [3, стор.323] з такою технічною характеристикою:
діаметр – 12,5 м;
об’єм – 1000 м3;
висота частини – 6,5 м.
Так як, загальний об’єм метантенків більше потрібного – 3000 м3, тома фактична доза завантаження дещо понизиться:
.Для суміші осаду і активного мулу максимально важливий розпад:
; %аос, амул – максимально важливий розклад відповідно осаду 53%, та мулу 44%, [2,п.6.353];
.Згідно [2, п.6.351] при наявності в стічних водах ПАР величину добової дози завантаження Дmt % належить перевірити по ф-лі:
; % (6.19)де Cdt – наявність ПАР в осаді, мг/л, сухої речовини осаду, приймається по експериментальним даним або з [2, табл.60];
Рmud – вологість осаду, який завантажується; Всум = 96,67%;
Дlim – гранично допустиме завантаження робочого об’єму у метантенку за добу, 65 г/м3 для міських стічних вод;
; мг/л 
мг/л,згідно розрахунку ПАР = 8,8 мг/л.
мг/л; 
мг/л [2, табл.60].Тоді перерахуємо:
.Фактичний розпад:
; %Rlim – максимально можливе зброджування беззольної речовини осаду, який завантажується; %
Осум=47,68%;
Кr – коефіцієнт, який залежить від вологості осаду, який приймаємо згідно [2, п.6.351]; Кr=0,193;
.Згідно [2, п.6.354] вагова кількість газу, який утворився при зброджування, належить приймати 1 г на 1г розщепленої беззольної речовини.
Вихід газу, при ρгазу=1 кг/м3, густина газу:
м3/добу.Визначимо об’єм газгольдера:
м3,t – час перебування газу в газгольдері, t=2-4 год.
Приймаємо згідно [3, табл.36.6, стр.325] – 2 газгольдери об’ємом 300 м3 кожний. Загальний об’єм газгольдерів складатиме: 600 м3, а фактичний час перебування газу в газгольдері:
год, що знаходиться в заданих межах.Технічна характеристика газгольдера:
об’єм – 300 м3;
внутрішній діаметр резервуара – 9,3 м;
внутрішній діаметр колокола – 8,5 м;
висота газгольдера – 12,5 м;
висота резервуара – 5,92 м;
висота колокола – 6,88 м.
6.3.10 МУЛОВІ ИАЙДАНЧИКИ
Визначимо корисну площу мулових майданчиків:
м2.Приймаємо 14 мулових карт
.Загальна фактична площа:
.6.3.11 ПОВІТРОДУВНА СТАНЦІЯ
По [3, стор.258, табл.28.1] по витраті повітря 20908,8+300,9=21209,7 м3/год вибираємо повітродувку з такими характеристиками:
При умові, що Qпов>5 тис.м3/год, кількість робочих повітродувок не менше 2-х згідно [3, стор.259] марки ПІВ-80-1,6 з такими характеристиками:
об’єм повітря – 6000 м3/год;
тиск – 0,163 Мпа;
потужність двигуна – 160 кВт;
частота обертання – 2970 об/хв;
габарити - 
;
маса – 4440 кг.
Приймаємо 4 робочі та 2 резервні повітродувки. Розмір станції
.6.3.12 ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТРУБ І КОМУНІКАЦІЙ
Витрату по якій розраховуємо комунікації знаходимо за формулою:
л/с. (6.21)Після аеротенку, враховуючи рециркуляційний мул:
л/с. 7. РОЗРАХУНОК СПОРУД ДЛЯ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ
І – варіант:
Стічні води з північного басейну НС-1 подаються на очисні споруди.
Стічні води з південного басейну НС-2 подаються на очисні споруди.
ІІ – варіант:
Стічні води з північного басейну подаються в К226 (ГК) звідки по самопливному колектору колодязя 210, звідки по загальній мережі в НС, яка перекачує їх на очисні споруди.
Розрахунок розрахункових і контрольних витрат стічних вод по 2-му варіанту представлено на мал.7.1.
8. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ
8.1 Капітальні витрати по варіантах
Визначення капітальних витрат ведеться за укріпленими показниками [3, табл.6644-6648, 10. табл.19.3]. Розрахунок зводиться в таблицю. Розглядаються лише, ті ділянки мережі, споруди, будівлі, обладнання вартість яких по 1 і 2 варіантах відрізняються.
8.2 Експлуатаційні витрати по варіантам
Експлуатаційні витрати складаються з витрат на виробничу електроенергію, витрат на поточний ремонт та амортизаційних відрахувань. Заробітна плата робітників не враховується.
Витрати на електроенергію розраховуються за тарифами прейскурантів 09-01. Розрахунок вартості електроенергії проводимо по одноставочному тарифу, оскільки загальна потужність електродвигунів менша 750 кВт. Результати розрахунків зведемо в таблицю.
Витрати активної енергії визначаємо за формулою:
; (8.1)де Q – розрахункова годинна подача насосної станції, м3/год;
Н – напір насосів,м;
К – коефіцієнт запасу потужності, 1,1;
- ККД двигуна.І варіант:
кВт год/рік.ІІ варіант:
кВт год/рік;Амортизаційні відрахування визначаємо в розмірі 1% від вартості споруд, обладнання мережі.