Проект на побудову каналізаційної насосної станції (стр. 12 из 19)
де j – гідравлічний опір водолічильника
;q – розрахункова витрата води, 0,39 л/с.
Втрати напору не повинні перевищувати 2,5 м.
Метою гідравлічного розрахунку є визначення діаметрів труб на кожній з ділянок, потрібних для пропуску по них втрат напору при переміщенні води по цих ділянках.
Гідравлічний розрахунок проводиться в табличній формі.
Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі
Таблиця 10.1.
| Розрахункова ділянка | Ймовірність дії, Р | Кількість приладів, N, шт | NP | α | Розрахункова витрата, q л/с | Діаметр труб,мм | Швидкість, V, м/с | Довжина ділянки, м | Втрати напору | |
| 1000і | На ділянці Н=іl(1+К) | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 1-2 | 0,083 | 1 | 0,083 | 0,322 | 0,23 | 15 | 1,36 | 2,3 | 494 | 1,25 |
| 2-3 | – | 1 | 0,083 | 0,322 | 0,23 | 15 | 1,36 | 4,3 | 494 | 2,34 |
| 3-4 | – | 3 | 0,249 | 0,493 | 0,35 | 20 | 1,1 | 4,7 | 210 | 1,09 |
| 4-5 | – | 4 | 0,332 | 0,558 | 0,39 | 20 | 1,25 | 5,3 | 266 | 1,55 |
| Σ | 6,23 | |||||||||
РОЗРАХУНОК МЕРЕЖ
;
л/с (10.2)де N – число однотипних водорозбірних приладів;
Р – ймовірність одночасної дії сантехнічних приладів;
h – коефіцієнт, який залежить від загального числа приладів N, які обслуговує розрахункова ділянка, і ймовірності їх одночасної дії.
Розрахунок мереж внутрішньої каналізації зводиться до визначення діаметрів трубопроводів, уклонів труб і перевірки пропускної здатності труб.
Розрахунок проводимо в табличній формі.
Таблиця 10.2.
| N стояків | Розрахункові витрати, л/сек | Діаметр поверхових відвідних труб, мм | Кут підключення до стояка | Дст, мм | Пропускна здатність стояка, л/сек | ||
 |  |  | |||||
| Ст.К1-1 | 0.39 | 1,6 | 1,99 | 100 | 90 | 100 | 3,2 |
л/с,де, qtot – загальна витрата, л/сек.
- для унітазу 1,6 л/сек із змивним баком.11. Технологія і організація робіт при будівництві насосної станції
11.1 Характеристика споруди і її конструктивні особливості
В даному дипломному проекті нам потрібно запроектувати насосну станцію розмірами:
- ширина – 9 м;
- довжина – 12м;
- глибина – 10 м;
Основною особливістю будівництва є те, що споруда будується не за допомогою збірних елементів (з/б. конструкцій), а вона повністю монолітна. Будівництво насосної станції ведемо методом “Стіна в ґрунті”.
11.2 Склад і об’єм будівельно-монтажних робіт
11.2.1 Визначення розмірів земляних робіт
Розміри земляних робіт визначаємо залежно від розмірів в плані і глибини закладання споруди, а також від методів виконання основних будівельно-монтажних робіт: монтажу з/б конструкцій, руху транспорту, доставки і складування індустріальних виробів і конструкцій і т.п.
Земляні роботи починаємо з планування площі під будівництво – зріз рослинного шару, після чого проводимо розробку траншей шириною 0,5 м, по розмірам споруди. Після чого влаштовуємо опалубку для спорудження стін.
Спорудження стін методом “Стіна в ґрунті” ведемо по етапам:
- в розроблену траншею подаємо глинистий розчин;
- в траншею опускаємо металевий каркас в вигляді сітки розміром 2х2 м;
- використовуючи баддю об’ємом 2м3, і кран для підняття ємності з бетонною сумішшю, заливаємо розчин в опалубку;
- після зхвачення бетону перемішаємо опалубку на нову захватку і повторюємо роботи, що наведені в пункті вище;
11.2.2 Вибір технічних засобів для виконання земляних робіт
Вибір екскаватора проводимо залежно розмірів котловану, об’єму земляних робіт, гідрологічних умов, схеми монтажу конструкції споруди в двох варіантах, співставляючи техніко-економічні показники для вибору кращого.
Технічні характеристики екскаваторів вибираємо з [10]. Для вибору типу і марки екскаватора визначаємо потрібні радіуси копання (Rкоп), глибину копання (Нкоп), радіус вивантаження (R вив).
При розробці котловану екскаватором, середні полоси використовуємо для вивозу з навантаження у транспортні засоби.
Варіанти розробок котловані різними типами екскаваторів приведені в [11, стор.55].
Вибір екскаватора для розробки котловану необхідно вести не менше, ніж по двох варіантах, порівнюючи їх за техніко-економічними показниками.
11.2.3 Техніко-економічний вибір екскаваторів
Проводимо порівняння варіантів екскаваторів, виходячи з приведених затрат на розробку 1 м3 ґрунту кожним з них.
П = С + Е – К (2.3.1)
Де Е – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (приймаємо 0,15);
С - вартість розробки 1 м3 ґрунту для даного типу екскаватора;
(2.3.2)де 1,08 – коефіцієнт, який враховує накладні витрати;
Смаш-зм – вартість машино-зміни екскаватора, руб/зм;
Пзм-вир – змінна виробітка екскаватора, яка враховує розробку ґрунту з навантаженням у транспортні засоби, м3/зм;
(2.3.3.)де Тзм – час роботи екскаватора, протягом зміни (приймаємо 8 год.);
Нн.в – норми часу на розробку ґрунту в котловані екскаватором при навантаженні у транспортні засоби [10табл.2.3.4; стор.60-80];
К - питомі капітальні вкладення на розробку 1 м3 ґрунту для кожного типу екскаватора;
Vмаш і Vзаг – об’єми зайвого ґрунту на вивіз і загальний об’єм ґрунту; (в нашому випадку Vмаш = Vзаг).
(2.3.4)де Сір – інвентарно-розрахункова вартість екскаватора, (МВ = 054-122 дод.2);
tр – нормативне число змін роботи екскаватора за рік (приймаємо 350);
Тип екскаватора: грейфер Е – 10011
м3/зм; 
крб; 
крб/м3;Тип екскаватора: штанговий екскаватор Е – 1252
м3/зм; 
крб; 
крб/м3;Так, як екскаватор вибираємо за найменшими затратами, то для нас підходить грейф Е-1001.
Технічна характеристика: глибина розробки траншеї 30м; ширина траншеї 0,5 м; ємність ковша 1м3.
Вибір екскаватора для розробки ґрунту в траншеї.
Для розробки ґрунту в котловані приймаємо екскаватор Е-302.
Технічна характеристика: об’єм ковша – 0,35 м3, довжина стріли 10,5 м, нахил стріли – 45о, радіус захвата і вигрузу 7,8 м, маса 11,5 т, потужність 28кВт.
Для вилучення зайвого ґрунту з котловану використовуємо баддю ємністю 2м3, для заливання бетонної суміші в опалубку – баддю об’ємом 15,5 м3.
11.2.4 Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для транспортування зайвого ґрунту
Для вивозу зайвого ґрунту з котловану потрібно автосамоскиди. Марку автосамоскидів і її вантажопідйомність знаходимо по [12, табл.45.1].
Об’єм ґрунту в щільному стані у ковші екскаватора визначаємо:
, м3 (2.4.1)де Vков – прийнятий об’єм ковша екскаватора м3;
Кзап – коефіцієнт заповнення ковша (приймаємо Кзап = 1);
Кп.р - коефіцієнт початкового розрихлення ґрунту [10, стор.206];
Масу ґрунту в ковші екскаватора знаходимо:
, т (2.4.2)де
гр – об’ємна маса ґрунту [10 табл.1].Кількість ковшів ґрунту, навантаженою в кузов самоскида:
, шт (2.4.3)де, V – вантажопідйомність самоскида [12, табл.45.1].
Знаходимо об’єм ґрунту у щільному тілі, навантаженого в кузов самоскида:
, м3 (2.4.4)Підраховуємо тривалість одного циклу роботи автосамоскида:
, хв (2.4.5)де L – відстань транспортування ґрунту, км (приймаємо L = 2 км);
Vн – середня швидкість автосамоскида у навантаженому стані (приймаємо Vн = 20 км/год);