прийняття рішення про припинення діяльності кредитної спілки.
Спостережна рада представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами. Вона підзвітна загальним зборам членів спілки.
До компетенції спостережної ради кредитної спілки належить:
затвердження положень про порядок надання послуг членам;
встановлення видів та умов надання кредитною спілкою фінансових послуг своїм членам;
затвердження кошторису та штатного розпису;
призначення голови та членів правління, членів кредитного комітету;
вирішення питань про прийняття нових членів до кредитної спілки та припинення членства у кредитній спілці.
Правління кредитної спілки є виконавчим органом, який здійснює керівництво її поточною діяльністю. Правління складається з осіб, які знаходяться в трудових відносинах зі спілкою.
Правління вирішує всі питання діяльності кредитної спілки, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів, спостережної ради та кредитного комітету.
Роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.
Голова правління кредитної спілки:
без доручення представляє інтереси спілки та діє від її імені;
представляє кредитну спілку в її відносинах із державою, іншими юридичними та фізичними особами;
укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки;
розпоряджається майном спілки в порядку, визначеному спостережною радою;
Кредитний комітет спілки є спеціальним органом, відповідальним за організацію кредитної діяльності спілки.
До компетенції кредитного комітету належать:
розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень із цих питань;
здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;
Контроль за фінансово-господарською діяльністю здійснює ревізійна комісія. Ревізійна комісія підзвітна й відповідальна перед загальними зборами членів спілки. Ревізійна комісія доповідає про результати проведених перевірок загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді.
Прийняття до кредитної спілки провадиться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради, якщо таке право не делеговане спостережною радою правлінню спілки.
При прийомі до кредитної спілки сплачується вступний внесок та обов'язковий пайовий внески. Розмір вступного та обов'язкового пайового внесків встановлюється за рішенням загальних зборів.
Члени кредитної спілки мають право:
брати участь в управлінні справами спілки, обирати та бути обраними до її органів управління;
вносити пропозиції на розгляд органів управління спілки;
одержувати кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до Статуту;
одержувати інформацію про діяльність спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки;
одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів спілки;
вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому Законом України «Про кредитні спілки» та Статутом.
Члени кредитної спілки зобов'язані:
дотримуватися Статуту та інших актів кредитної спілки, виконувати рішення її органів управління;
вчасно і в повному обсязі здійснювати сплати по кредитах;
брати участь у формуванні майна спілки, зокрема, сплачувати у грошовій формі вступні, обов'язкові пайові та інші внески у розмірах, строки та в порядку, що визначені рішенням загальних зборів;
не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність кредитної спілки.
Майно кредитної спілки формується за рахунок:
вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності;
доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;
грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;
інших надходжень, не заборонених законодавством.
Майно кредитної спілки є її власністю. Вона володіє, користується та розпоряджається належним їй майном.
Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.
Пайовий капітал формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів спілки.
Резервний капітал формується за рахунок вступних внесків членів кредитної спілки та частини доходів. Додатковий капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів спілки, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів.
Кредитна спілка має право самостійно встановлювати:
розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів;
розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими спілкою;
ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою;
види кредитів. умови надання та строки їх повернення;
способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.
Кредитна спілка надає кредити лише своїм членам на умовах та на строк, що визначені відповідним положенням спілки, затвердженим спостережною радою, на підставі заяви члена спілки за рішенням кредитного комітету. При наданні кредиту між кредитною спілкою та позичальником укладається кредитний договір, в якому визначаються строк та умови повернення кредиту.
2.2 Аналіз фінансового стану кредитної спілки «Імпульс плюс»
Фінансовий стан кредитної організації виражається співвідношенням структур його активів і пасивів, тобто засобів кредитно – фінансових організацій і їх джерел. Основні задачі аналізу фінансового стану — визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за період, підготовка рекомендацій з підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Задачі вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників і розбиваються на наступні аналітичні блоки:
структурний аналіз активів і пасивів;
аналіз фінансової стійкості;
аналіз платоспроможності (ліквідності);
аналіз необхідного приросту власний капітал.
Основними методами аналізу фінансового стану є горизонтальний, вертикальний, трендовий.
Горизонтальний аналіз - аналіз змін окремого показника або статті фінансових звітів між двома звітними даними, а саме аналіз темпів зростання. Горизонтальний аналіз використовується для аналізу абсолютних (сума) і відносних (%) змін розділів і статей фінансових звітів. За допомогою даного аналізу не можливо визначити, які події відбулися, але він виявляє їх наслідки, зростання чи зменшення певних статей.
Вертикальний аналіз використовується для порівняння різних розділів і статей фінансових звітів між собою на кінець звітного періоду, або за певний період часу. Кожна стаття фінансових звітів представляється в процентному відношенні до загальної суми активів Балансу. Вертикальний аналіз розглядає взаємозалежності, між різними розділами і статтями фінансових звітів з ціллю виявлення незвичайних залежностей, яки можуть вимагати подальшого дослідження і аналізу для встановлення їх можливих причин.
Трендовий аналіз – це розширений горизонтальний аналіз, якій є інструментом для аналізу динаміки результатів діяльності підприємства, складання бюджету і прогнозування. Зміни в статтях фінансових звітів підставляються тенденції в їх динаміці. Інформація про виявлені тенденції може бути використана як для аналізу відхилень статей у майбутньому, так і для екстраполяції їх поведінки у майбутньому. Найчастіше аналіз трендів застосовується до звіту про фінансові результати.
Вертикальний та горизонтальний аналіз відносяться до експрес-аналізу балансу та безумовно взаємодоповнюють один одного.
Коефіцієнтний аналіз зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, що розраховуються як відношення величин балансових статей або інших абсолютних показників, одержуваних на основі звітності або бухгалтерського обліку. При аналізі фінансових коефіцієнтів їх значення порівнюються з базисними величинами, а також вивчається їх динаміка за звітний період і за ряд суміжних звітних періодів.
Крім фінансових коефіцієнтів в аналізі фінансового стану велику роль грають абсолютні показники, що розраховуються на основі звітності, такі, як чисті активи (реальний власний капітал), власні оборотні кошти, показники забезпеченості запасів власними оборотними коштами. Дані показники є критеріальними, оскільки за їх допомогою формулюються критерії, що дозволяють визначити якість фінансового стану.
Фінансово-господарська діяльність підприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами – як власними, так і позиковими, їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу - розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.