Смекни!
smekni.com

Фінансове забезпечення соціальних виплат в Україні (стр. 4 из 15)

Основним нормативним актом при наданні житлових субсидій є "Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива", останню редакцію якого було затверджено Постановою КМ від 22 вересня 1997 року №1050 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива"[39, С.112].

Постановою Кабінету Міністрів від 4 лютого 1998 року №119 "Про розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива у разі надання житлової субсидії" встановлено конкретний відсоток доходу, який сплачує квартиронаймач або власник за умови призначення житлової субсидії, а саме: житлово-комунальні послуги - 15% середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива - 15% річного сукупного доходу[40, С.112].

Однією з найдієвіших програм соціальної підтримки малозахищених верст населення є сьогодні програма житлових субсидій, Завдяки цій програмі, протягом 2004 року платежі за житло і комунальні послуги для населення були знижені майже на 930,6 млн. гривень. Середній розмір субсидії на оплату житлово-комунальних послуг на початку року становив 51,3 грн., що є суттєвою підтримкою сімей.

Серед отримувачів житлових субсидій майже 53 відсотки складають пенсіонери та інші непрацездатні особи.

Саме з метою посилення соціального захисту цієї категорії Кабінет Міністрів України 15 травня 2003 р. прийняв постанову № 702 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1156", якою визначається розмір витрат громадян на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та палива за умови призначення житлової субсидії [38, С.112].

Відтепер, якщо у приміщенні зареєстровані і проживають тільки пенсіонери та інші непрацездатні громадяни або якщо у складі зареєстрованих є неповнолітні діти, інваліди першої та другої групи і середньомісячний сукупний доход на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (а це на сьогодні - 171 грн.), розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норм користування становить 15 відсотків їх середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу та палива -15 відсотків їх річного сукупного доходу. Раніше право сплачувати за житло та комунальні послуги 15 відсотків сукупного доходу мали сім'ї, в яких середньомісячний дохід на особу не перевищував 136,8 грн.

Крім того, постанова спрямована на заохочення отримувачів житлових субсидій до більш економного споживання енергоносіїв та встановлення засобів обліку послуг. Зокрема, при підтвердженні права на отримання субсидії на наступний термін запроваджується зменшення розміру витрат громадян на оплату послуг на 2 відсотки, але не більше ніж на 10 відсотків відповідно за кожні 10 відсотків зменшення загальної суми вартості фактично використаних послуг у попередньому періоді, проти суми їх вартості за встановленими нормами споживання. До прийняття постанови за економне споживання енергоносіїв обов'язкова частка плати зменшувалась на 1 відсоток.

У 2004 році більш ніж 380 тис. сімей економко витрачали воду, газ, тепло і отримали право сплачувати зменшений відсоток сукупного доходу за житлово-комунальні послуги.

Слід зауважити, що як і раніше, розрахунок субсидій за новими відсотками сукупного доходу провадиться лише у разі звернення громадян за їх призначенням або у разі підтвердження громадянами права на отримання субсидії на новий термін.

Держава докладає максимум зусиль, аби пом'якшити негативний вплив ринкових реформ на малозахищені верстви населення. Останні роки забезпечується соціальна спрямованість бюджетів усіх рівнів. Внаслідок збільшення на 17% у Державному бюджеті-2005 видатків на реалізацію програм соціальної спрямованості (що склало 53% від загальної суми), поліпшилося фінансове забезпечення ряду важливих проблем соціального характеру.

Адресними програмами державної підтримки малозабезпечених категорій в Україні охоплено майже 6 млн. родин. Держава використовує на їх фінансування понад 3 млрд. грн. Започаткована в 1995 році Програма житлових субсидій охоплює нині близько 1,4 млн. сімей, серед яких 52,1% становлять пенсіонери.

На 1 січня 2005 року в Україні 2,6 млн. інвалідів. У рамках реалізації Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки розпочато створення системи ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, завдяки якій понад 5 тис. дітей з вадами розвитку, не втрачаючи підтримки родини з допомогою педагогів, психологів успішно інтегруються в суспільне життя. У поєднанні з професійною, медичною та соціальною реабілітацією, це дозволить сформувати цілісну реабілітаційну систему інвалідів в Україні. Перші кроки, зроблені Всеукраїнським центром трудової реабілітації інвалідів, які чи то внаслідок вроджених вад, чи каліцтва або професійного захворювання, отриманих на виробництві, залишились за "бортом" життя, набувають позитивного суспільного резонансу. Тепер ці люди, пройшовши відповідну медичну, соціальну і професійну реабілітацію, мають змогу повернутись до активного суспільного життя. Ця добра справа має бути продовжена, її кінцевим результатом повинна стати цілісна мережа аналогічних центрів в регіонах, яка створить можливості для комплексної реабілітації інвалідів, де б вони не проживали: чи у великому місті, чи у маленькому селі.

Видатки держбюджету 2004року дозволило стовідсотково профінансувати видатки на соціальні виплати, зокрема: субвенції на надання пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло - водопостачання і водовідведення, квартирної плати пільг з послуг зв’язку та інших послуг; допомоги сім’ям та інвалідам ; готівкових пільг та субсидій на придбання твердого та рідкого пічного палива і скрапленого газу; будівництво та придбання житла військовослужбовцям.

На початок 2004-го мала місце заборгованість з держбюджету у сумі 350,7 млн. грн. з щомісячних виплат компенсацій та допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. За 2004 рік погашено зазначену заборгованість.

21 березня Кабінет Міністрів України передає до парламенту разом зі змінами до держбюджету також великий соціальний пакет, який передбачає внесення змін до восьми законів. Основна його спрямованість – підвищення рівня пенсійного забезпечення та разових соціальних виплат. Це стане початком диференціації пенсій істотного збільшення одноразової допомоги при народженні дитини, підвищення державної допомоги дітям-сиротам, одиноким матерям тощо.

Зокрема, з 1 січня 2005-го передбачено збільшити розмір мінімальних пенсій з 295 до 332 грн. середня пенсія має зрости з 315 до 383 грн., що дозволить поступово ліквідувати зрівнялівку у пенсійному забезпеченні. Після прийняття Верховною Радою запропонованих Урядом змін до бюджету, кількість пенсіонерів, що одержують однакову пенсію, зменшиться вдвічі. Зростуть у 2,3 рази й пенсії військовослужбовцям у середньому з 533 до 913 грн. [32, С.111].

Уряд розраховує протягом року прискореними темпами збільшувати заробітну плату. Зокрема, до кінця поточного року мінімальна зарплата в бюджетній сфері має зрости з 262 до 300 грн., середня – підвищиться з 499 до 708 грн., за рахунок чого діапазон окладів бюджетників зросте у 3,3 рази.

Суттєво мають зрости й соціальні виплати різним категоріям громадян. Зокрема, допомога при народженні дитини передбачена у розмірі 8,5 тис. грн. При цьому 3 тис. 384 грн. виплачуватимуться одразу після народження дитини, а решта суми протягом року – по 426 грн. щомісячно. Аби ці гроші справді витрачалися за призначенням і не стали предметом шахрайства, буде запроваджено систему запобіжних заходів.

1.3. Організаційно-правові засади функціонування соціальних виплат органами праці та соціального захисту населення

Соціальний захист та безпеку людини потрібно розглядати як цілісну систему, яка функціонує завдяки щільній взаємодії органів державної та місцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування та недержавних інституцій соціальної політики усіх рівнів. Така взаємодія буде неможлива без створення достатньої ресурсної бази і кадрового потенціалу соціальних працівників, без відповідного наукового, методичного та інформаційного забезпечення цих соціальних дій.

За будь-якого підходу соціальну політику загалом і соціальний захист зокрема слід розглядати як систему або цільовий комплекс завдань з поліпшення життєдіяльності людей, який повинен охоплювати:

- Певні технології розробки соціальної політики та формування основних засад, напрямів і завдань;

- Ресурсне забезпечення та визначення механізмів практичної реалізації;

- Розробку проміжних варіантів, вибір кінцевого варіанта та оформлення його у вигляді відповідного документа ;

- Ефективну систему контролю на етапах розробки і реалізації.

Технологія соціальної політики (незалежно від рівня управління) передбачає два основних етапи: розробки та реалізації. На стадії розробки важливо дотримуватися таких основних принципів, як обґрунтованість (тобто забезпечення цілей, напрямів та задач необхідними ресурсами) і реалістичність (орієнтація соціальної політики на пріоритетні соціальні проблеми). Завершується перша стадія прийняттям відповідного документа (законодавчо-нормативного акта тощо). На стадії реалізації домінують принципи конкретизації (відповідності соціально-економічних програм соціально-економічному плануванню) та результативності (досягнення реалістичних результатів у певний визначений період). Як правило, основними причинами нереалізованості частини програм соціальної політики виступають необґрунтованість і нереалістичність завдань.