· Враховуючи вищенаведене, необхідно забезпечити, щоб банки заповнювали сучасні та правильно розроблені форми звітності, до яких додаються чіткі інструкції по їх заповненню.
НИЖЧЕ НАВЕДЕНИЙ СПИСОК ПИТАНЬ, ПРО ЯКІ НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, ЩО НАДАЄТЬСЯ В ОРГАНИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ. БЕЗУМОВНО, ЦІ ПИТАННЯ НЕ Є ПАНАЦЕЄЮ У ВИРІШЕННІ ПРОБЛЕМ, ПРОТЕ ВОНИ ДОЗВОЛЯЮТЬ ОРІЄНТУВАТИСЯ У ТИХ НАПРЯМКАХ, ПО ЯКИМ ПРОВОДИТЬСЯ ПЕРЕВІРКА.
1) Чи є підготовка звітності, що представляється в органи банківського нагляду Національного банку України, централізованою, іншими словами, чи вони всі запити про звіти направляються одній особі або в один відділ банку?
2) Чи уповноважені одна особа або невелика група співробітників отримувати всю необхідну інформацію у філіалів або інших підрозділів банку?
3) Чи отримує співробітник, що складає звітність, інформацію із звітних документів або пам'ятних записок чи з першоджерела, чи робиться це на систематичній основі?
4) Чи є у співробітника, що складає фінансову звітність, копії усіх інструкцій Національного банку Українии по заповненню форм звітності?
5) Чи проводяться у банку перехресні перевірки інформації, що використовується для заповнення форм звітності; чи перевіряються ці форми керівництвом банку перед їх представлення в Національний банк України?
6) Чи наявні робочі документи, які можуть бути вивчені інспектором з метою відновлення картини того, як на основі першоджерел були отримані кінцеві результати, що відображуються у фінансовій звітності; чи дозволяють такі робочі документи провести їх аналіз без особливих труднощів?
ЯК ПРАВИЛО, ПОЗИТИВНА ВІДПОВІДЬ НА ВИЩЕНАВЕДЕНІ ПИТАННЯ, Є СВІДОЦТВОМ ХОРОШИЙ СТАН СПРАВ, В ТОЙ ЧАС ЯК НЕГАТИВНА ВІДПОВІДЬ МОЖЕ ВКАЗУВАТИ НА ІСНУВАННЯ ПРОБЛЕМ, ЩО, БЕЗУМОВНО, ПОВИННО БУТИ ВІДОБРАЖЕНЕ ІНСПЕКТОРОМ У ЗВІТІ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ ІНСПЕКТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ І СУПРОВОДЖУВАТИСЬ ВИМОГОЮ ПРИЙНЯТИ ЗАХОДИ ПО УСУНЕННЮ ВІДМІЧЕНИХ НЕДОЛІКІВ.
БЕЗУМОВНО, ВРАХОВУЮЧИ ОБМЕЖЕНІСТЬ ЧАСУ, ЩО ВІДВОДИТЬСЯ ДАНОЇ РОБОТИ, ПОРЯДОК ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ, ГЛИБИНА АНАЛІЗУ МОЖУТЬ ДЕЩО ЗМІНЮВАТИСЬ, ПРОТЕ У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ НИЖЧЕНАВЕДЕНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ СТОСОВНО ПРОЦЕДУРИ ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄТЬСЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ.
1) Ще до початку перевірки треба зв'язатися із співробітниками департаменту безвиїзного нагляду та з іншими користувачами фінансової інформації у Національному банку України, з тим, щоб встановити ступінь дисциплінованості даного банку в частині своєчасного надання всієї необхідної інформації та її достовірності.
2) Необхідно використовувати список питань, запропонований на попередній сторінці, для того щоб визначити, чи існує адекватна система внутрішнього контролю за підготовкою фінансової інформації.
3) Необхідно отримати копії всіх необхідних звітів, що надаються банком, а також робочих документів, що використовуються в ході їх підготовки, за період з моменту проведення попередньої перевірки (або за останні 12 місяців, якщо це перша перевірка).
4) На основі останніх фінансових звітів, представлених банком, необхідно провести таку роботу:
а) упевнитись, що статті наданих форм фінансової звітності відповідають статтям форм первинного обліку (загальному журналу, допоміжному журналу, формам щоденної звітності) або, у разі невідповідностей, отримати вичерпні пояснення про причини таких невідповідностей, або упевнитись, що такі невідповідності усуваються в робочих документах на основі інструкцій Національного банку України;
б) вивчити робочі документи настільки ретельно, щоб зрозуміти кожний етап підготовки фінансових звітів;
в) зв'язатися з іншими членами групи інспекторської перевірки ( по аналізу якості активів, ліквідності і т.і.), з тим, щоб з'ясувати, чи виявили вони невідповідність інформації стосовно активів, пасивів, капітальних рахунків, доходним та витратним та забалансовим статтям у ході проведеної ними роботи; якщо вони вносять корективи у дані фінансової звітності, треба пояснити банківським співробітникам зроблені ними помилки.
5) Беручи до уваги рівень достовірності звітів за останній період, перевірити звітність за попередні періоди (швидку перевірку, якщо цифри фінансової звітності за останній період виявилисьдостовірними, або більш ретельну - при виявленні грубих помилок).
6) Слід проаналізувати звітність за декілька періодів, з тим щоб ідентифікувати серйозні зміни та з'ясувати їх причину.
7) Необхідно підготувати записку головному інспектору, в якій повинні відображатись такі питання:
а) перелік та описання відмічених помилок або зроблених коригувань, які повинні враховуватись в звіті з результатів інспекторської перевірки, в розділі, що слідує за сторінкою із заголовком "Звіт про стан активів та пасивів на кінець місяця"
б) перелік порушень, що виявлені;
в) рекомендації по представленню виправленої звітності в Національний банк України.
ПО ЗАВЕРШЕННІ ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, ЩО ПРЕДСТАВЛЯЄТЬСЯ В НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ПРОВОДИТЬСЯ РОБОТА ПО ТАКИМ НАПРЯМКАМ.
· По-перше, та сторінка звіту по результатам інспекторської перевірки, на якій відображається балансовий звіт, повинна бути заповнена з обліком достовірних цифр (або попередньо надані, або скоригованих інспектором у ході його перевірки), з тим щоб забезпечити достовірність цифр звіту про стан активів і пасивів на дату перевірки.
· Зауваження: форму звіту на сторінці 2 звіту по результатам проведення перевірки слід змінювати, у разі необхідності, з тим, щоб вона відповідала формі балансового звіту, що використовується Національним банком України (проте вона не обов'язково повинна бути такою ж докладною, як сам звіт).
· На данному етапі складається такий балансовий звіт, в якому відображається фінансовий стан банку на дату перевірки; цифри, показані по статтям кредитів, депозитів і т.і. на інших сторінках звіту, повинні відповідати цифрам, представленим в балансовому звіті.
· Таким чином, останнім етапом у виконанні данного завдання є забезпечення відповідності тої інформації, яка складена іншими членами інспекторської групи (наприклад, по якості активів), данним, показаним в ЗВІТІ ПРО СТАН АКТИВІВ ТА ПАСИВІВ НА КІНЕЦЬ МІСЯЦЯ.
4.ІНШІ СФЕРИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ НБУ :
ТРЕТІМ ЗАВДАННЯМ ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКЦІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ НА МІСЦІ Є ВСТАНОВЛЕННЯ НАЛЕЖНОСТІ УПРАВЛІННЯ БАНКОМ. З ЧОТИРЬОХ ЗАВДАНЬ ЦЕЙ НАПРЯМ ПЕРЕВІРКИ НАЙБІЛЬШ ШИРОКИЙ, ТУТ НЕ МОЖНА ПОСТАВИТИ АБСОЛЮТНО КОНКРЕТНИХ ЗАДАЧ. У РАМКАХ ПРОВЕДЕННЯ ЦІЄЇ РОБОТИ БАНКІВСЬКИЙ ІНСПЕКТОР ПОВИНЕН ВСТАНОВИТИ НАДІЙНІСТЬ РОБОТИ СИСТЕМ, ВКЛЮЧАЮЧИ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ. У ЦЬОМУ РОЗДІЛІ ДАЮТЬСЯ ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ЦИХ ПИТАНЬ.
· На відміну від інших завдань, які розглядаються у даному рефераті, аналіз роботи систем, в тому числі систем контролю, не передбачає якогось строго встановленого порядку його проведення; це викликано тим, що робота повинна торкнутись практично всіх напрямків діяльності банку.
· Враховуючи це, головний інспектор може прийняти рішення про недоцільність введення окремого розділу роботи з перевірки систем, а забезпечити роботу всіх членів групи в даному напрямку в рамках їх завдань з аналізу якості активів, управління ліквідністю і т.д.
· Дуже важливо розуміти взаємозв'язок між політикою банку та роботою систем, включаючи систему контролю; документи, що формулюють політику банку, повинні відображати питання, пов'язані з процесом прийняття рішень по всім напрямкам діяльності банку; це дозволить з'ясувати якість розробки банківських систем для забезпечення реалізації банківської політики.
· Безумовно, головний інспектор повинен особисто проаналізувати банківську політику у всіх напрямках, так само повинен бути знайомий з банківською політикою та її взаємозв'язками і перевіряючий.
· Важливо розуміти різницю між проведенням інспекційної перевірки органами банківського нагляду та зовнішнім аудитом; в країнах з добре розвиненою системою аудиту перевірка роботи систем, в тому числі систем контролю, проводиться, в основному, аудиторськими фірмами в ході внутрішнього і/або зовнішнього аудиту.
ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЗОВНІШНЬОГО АУДИТУ ОРГАНАМИ БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ, ОСОБЛИВО З ПИТАНЬ РОБОТИ СИСТЕМ, В ТОМУ ЧИСЛІ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ, В РІЗНИХ КРАЇНАХ РІЗНА.
БУДЬ-ЯКА ПЕРЕВІРКА РОБОТИ СИСТЕМ, В ТОМУ ЧИСЛІ СИСТЕМ КОНТРОЛЮ, ЯК ПРАВИЛО, КОНЦЕНТРУЄТЬСЯ НАВКОЛО З'ЯСУВАННЯ ПИТАНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ВНУТРІШНІМ БАНКІВСЬКИМ КОНТРОЛЕМ, ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОГО ЗАПРОПОНОВАНЕ НИЖЧЕ; ЦЕЙ МАТЕРІАЛ БУЛО ВЗЯТО З ІНСТРУКЦІЇ ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ З ПРОВЕДЕННЯ ІНСПЕКЦІЙНИХ ПЕРЕВІРОК КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ (США).
Визначення внутрішнього контролю було розроблене Американським товариством дипломованих бухгалтерів:
- Внутрішні перевірки охоплюють план організації та всі координаційні методи та заходи, що застосовуються компанією для захисту своїх активів, достовірність звітних даних, забезпечення ефективності роботи, дотримання розробленої управлінської політики.
· Це визначення включає у функції систем внутрішнього контролю не тільки роботу відділу обліку та фінансового відділу, а й такі напрямки:
- контроль за плановими та стандартними показниками собівартості
- перевірку періодичності надання звітності
- статистичний аналіз
- розгляд програм підготовки кадрів
- внутрішній аудит
З ЦЬОГО ЯСНО, ЩО РОЗРОБКА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЛЕЖНОЇ РОБОТИ СИСТЕМ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ Є ЧАСТИНОЮ УПРАВЛІННЯ БАНКОМ, І ТОМУ ЇХ КОНТРОЛЬ МОЖЕ БУТИ ЧАСТИНОЮ АНАЛІЗУ МЕНЕДЖМЕНТУ.