Смекни!
smekni.com

Характеристика кабана (стр. 7 из 7)

Успіх загінного полювання на кабанів великою мірою залежить від керівника полювання, його знання території і вміння розставити мисливців у більш ймовірних місцях виходу кабанів. Важливу роль відіграє напрям вітру. При полюванні на кабана бажано використовувати собак, які допомагають не лише підняти звіра з густих хащів, а й знайти пораненого. Захоплюючим і результативним є полювання на кабанів з собаками повинні бути натренованими і беззаперечно брати кабана. Найкраще на кабанів полювати з лайкою, парою лайок та іншими породами собак, якщо вони призвичаєні працювати разом.

Зайшовши до лісу, для більшої оперативності практикують мисливців Розділяти на 2 – 3 групи. Оскільки квартальні лінії в лісі завжди розміщенні паралельно, одна група йде по одній квартальній лінії, а друга група лишається на попередній квартальній лінії.

При наявності кабанів цей метод полювання безрезультативним майже не буває.

Висновки та рекомендації

1. Лісові угіддя ДП „Лубенський лісгосп” є сприятливими для помешкання кабана дикого, який виступає на території господарства найважливішим мисливським видом.

2. Встановлено, що популяція кабана на території господарства є стабільно. Фактично чисельність (60 особин) є вищою за оптимальну (25 особин).

3. З’ясовано, що обсяги біотехнічних робіт у господарстві, спрямованих на підвищення чисельності кабана є достатніми. Вони включають: солонців – 15 шт.; підгодівельних майданчиків – 11 шт.; реміз і кормових полів – 1 га. Взимку викладається у годівниці: силосу – 10 тон; зернових відходів – 10 тон; кукурудзи в качанах – 10 тон; картоплі – 0,2 тони;

4. Ведення мисливського господарства потребує посилення охоронних заходів, спрямованих на боротьбу з браконьєрством.

З метою підвищення чисельності кабана дикого на території господарства, рекомендую збільшити кількість підгодівельних майданчиків в декілька разів.

Список використаної літератури

1. Лавов М.А. Вероятные причины расширения ареала кабана в СССР.// Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 27-28.

2. Литвинов В. Ф. Паразитные болезни лося и кабана.// Копытные фауны СССР. М., 1980, с. 174-175.

3. Лозан А.М. Социальная организация популяции дикого кабана, // Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 293-294.

4. Любченко О.В. Современное распространение кабана в средних областях европейской части СССР.//Бюлл МОИП, отд. биол., т.74. М., 1969, вып.2, с. 17-25.

5. Майнхардт Х.Б. Моя жизнь среди кабанов. М.,1983, 128 с.

6. Попов Ю.К. Попов Н.Ю. Кабан в удмурдской АССР.// Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 196-197.

7. Русаков О.С. Особенности размножения кабана в северо-западных областях СССР. // Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 199-200.

8. Русаков О.С., Тимофеева Е.К. Кабан: экология, ресурсы, хозяйственное значение на северо-западе СССР.Л.,ЛГУ, 1984, 206 с.

9. Фадеев Е.В. Кабан в европейской части СССР.//Охота и охотничье хозяйство, 1975, № 2, 16-17.

10. Червонный В.В. Индивидуальный участок обитания кабанов зимой.// Копытные фауны СССР, М., 1980, с. 216-217.