Римська дорнка каплиці Камп'янів, безсумнівно, належала Павлові Римлянину. Ордерний каркас, здіймаючись на цоколі, займав всю площу торцевої стіни. Його мотив (сліпі арки між пілястрами і фриз з метопами й тригліфами), по суті, був певним повторенням бічної стіни Успенської церкви. Тут все було узгоджено з математичною точністю за принципом рівноваги й симетрії. На зміну цільності фасаду вплинула декорація каплиці Боїмів, перед пишністю якої каплиця Камп'янів здавалася позбавленою тематичної пластики. І честолюбний замовник зважився на докорінну переробку фасаду. Новому будівничому довелось заради трьох рельєфів на теми пасій Христа, виготовлених за гравюрами нідерландських художників, зменшити пропорції ордерного каркаса. Він призначив їм місце в арочних полях. Таким чином, як і в каплиці Боїмів, тут першочергового значення набув скульптурний рельєф. Повного розладнання зазнала система дорики: фриз своїми деталями не збігався з пілястрами, порушилася ритмічність відповідності метоп з інтерколумніями. Звільнену вгорі площину стіни над ордернимкаркасом заповнено трьома рельєфами з символічним зображенням.
Нові елементи й рельєфи з картушами, звичайно, сприяють декоративності. Але каплиця Камп'янів складається з окремих розрізнених частин, тому позбавлена внутрішньої органічної єдності. Стримуючим ядром виступає дорійська аркада, яка й визначає стильову своєрідність споруди.
Цьому шедеврові Павла Римлянина не судилося повністю зберегтися — залишився лише слабкий відгомін творчої ідеї майстра. Внесені зміни стали приводом для сумнівів щодо авторства Римлянина. Невдача ного художньої концепції намітилася в бернардинському костьолі і завершилася в каплиці Камп'янів. Не помічаючи фсодально-католицької реакції, архітектор творив, збагачений арсеналом ренесансних переконань. Він відстоював вартість людської особистості, її гармонійний зв'язок з оточенням. Головне скерування свого мистецтва — втілення гармонії і героїчної мужності — йому вдалося здійснити тільки в ансамблі, що знаходиться на Руській вулиці. Тут ідеали зодчого відповідали своїм гуманізмом та щирістю українській народній будівельній естетиці, яка все вагоміше утверджувалася у міській мурованій архітектурі.
В культурі Львова розглянутого періоду, зокрема в мистецтві, знайшли відображення складність тогочасного суспільного життя, світлі гуманістичні ідеали, віра в людину, могутній антифеодальний рух народу, його боротьба проти соціального і національного поневолення.
1. Архітектурна спадщина України. Питання історіографії та джерелознавства української архітектури /за ред. Тимофієнка.—К.: Українознавство.1996.-268с.
2. Архитектура Украинской СССР: В 12 т./ Изд. литер. По строит.—М., 1954- Т.1, 167с.
3. Всеобщая история архитектури: В 12 т./ Изд. литер. по строит.—М.,1968.—Т.6: Архитектура Росии, Украини и Белорусии.XVI—первая половина XIX вв.—567с.
4. Історія українського мистецтва: В 6т. / АН УРСР. Головна ред. укр. радян. енциклопедії.— К: Жовтень, 1967.—Т.2.: Мистецтво XIV першої по ловини XVII.—469с.
5. Зодчество Украины. Сборник / за ред. Цапенко.-К.,1954.-298 с.
6. Культура эпохи Возрождения. – Ленинград.:Наука, 1986.—255 с.
7. Мистецтво України: Енцикл. В 5 т./ Редкол.:Кудрицький А.В.( відп.ред.)—та ін.—К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1995.—Т.1: А-В.—400с.
8. Нарис історії архітектури Української РСР ( Дожовтневий період)/ АБ і архіт. УРСР.-К.,1957.-427 с. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Г.Н.Ливин.Киев.Будівельник.—1985.—236с.
9. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Г.Н. Ливин. Киев. Будівельник.—1985.—236с.
10. Популярная художественная энцыклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство / Гл. ред. В.М. Полевой; ред. кол.: В.Ф. Маркузон, Д.В. Сарабьянов. В.Д. Синюков, -- М.: Сов. Энциклопедия. Книга 1. А-М., 1986 – 447 с.
11. Типология и периодизация культури Возрождения: Сб. Научн.работ.—М.:Наука, 1978.—257с.
12. Українське бароко та європейський контекст. –К.: Наукова думка, 1991.—254 с.
13. Українське мистецтво у міжнародних зв”язках.—К.:Наукова думка, 1983.—187 с.
14. Українська культура: історія і сучасність: Навч. Посібник / За ред. Черепанової С.О.—Львів: Світ, 1994.—456с.
15. Українська та зарубіжна культура. Навч.посібник. За ред. М.М.Заковича.—К.: Знання, 2000.—622с.
16. Українське мистецтвознавство. Республіканський міжвідомчий збірник /АН УРСР.—К: Наук. Думка, 1974.- вип..6-207 с.
17. Украинский архитектурний стиль / Издание «Укр. жизни» --М.1912.—12 с.
18. Александрович В.Українське малярство кінця XVI ст.( студії з історії українського мистецтва.Т.2.) – Львів, 1995.—166 с.
19. БезоновС.АрхитектураЗападнойУкраини.М.Изд.Акад.Арх.СССР.199—166 с.
20. Вазарі Дж. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів.—К.,1970.—287 с.
21. Власов В.Г. Стили в искусстве. Словарь. Из.”Кольна” Санкт-Петербург. 1995.—671 с.
22. Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом. Путівник.—Львів: Каменяр, 1987.—175 с.
23. Вуйцик В.С.Львівський історико-архітектурний заповідник: Екскурсія по місту.—Львів: Каменяр, 1979.—128 с.
24. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні у XV-XVIII ст.—К.: Наук.думка, 1983 – 180 с.
25. Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії української культури доби феодалізму XVI-XVIIIст.—К,: Наук. думка.—1972.—139 с.
26. Історія Львова /Секретарюк В., Борзенко А., Брик Н.А. та ін./ --К.: Наук. думка, 1984 –398 с.
27. Кожин Н.А. Украинское искусство XIV –нач. XX вв.Очерки, ч.I-II.—Львов, 1958.—348 с.
28. Крип’якевич І. Історичні походи по Львову.—Львів: Каменяр, 1991.—166 с.
29. Ласло Макком. Мир Ренесанса.—Будапешт: Корвина, 1980.—160 с.
30. Липка Р.М. Ансамбль вулиці Вірменської.—Львів: Каменяр, 1883.—110 с.
31. Ліндсей Д. Коротка історія культури.—К.,1995.—270 с.
32. Логвин Г. Нариси історії Львова. Архітектура і мистецтво Львова в XIV-XVIIcт.—Львів., 1956.—103 с.
33. Логвин Г. По Україні.—К.: Мистецтво,1968.—463 с.
34. Логвин Г. Украинское искусство X-XVIIIвв.—М.: Искусство, 1963.—292 с.
35. Масічев С.В. Культурно-національне відродження на Україні в кінці XVI-першій половині XVIIстоліть: -- // Українська література, 1943, № 12.
36. Могитич У.Р. Ансамбль вулиці Руської.—Львів.: Каменяр.1982.—120 с.
37. Овсійчук В.А. Архітектурні пам’тки Львова.—Львів: Каменяр, 1969.—196 с.
38. Овсійчук В.А. Українське мистецтво другої половини XVI – першої половини XVIIст. Гуианістичні та визвольні ідеї.—К.: Наукова думка, 1984.-182 с.
39. Островский Г.С. Львов.—3-е изд., переработ. и доп.—Л.: Искусство., 1982.—239 с.
40. Пашук А., Деркач І. Львів. Короткий ілюстрований путівник.—Львів.—1961.—125 с.
41. Павленко Ю. Історія світової цивілизації. Соціокультурний розвиток людства. Київ.: Либідь,1996.—352 с.
42. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури.— Х.: Основа, 1990.—233с.
43. Попович М. Нарис історії культури України.—К.: АртЕк, 1998.—728с.
44. Січинський В. Вежа і дім Корнякта у Львові – Львів. 1933.—150 с.
45. Терещенко Ю.І. Україна і європейський світ: Нарис історії від утворення старокиївської держави до кінця XVI ст.: Навч. посібник.—К.: Перун, 1996.—496 с.
46. Трегубова Т.О. Мих Р.М. Львів: Архіт.—іст.нарис—К.: Будівельник, 1989.—272 с.
47. Хорунженко К.М. Культурология. Энциклопедический словарь. Ростов-на-Дону. Феникс,1997.,356 с.
48. Яковенко Н. Нарис історії України. К.: Генеза, 1997.-285 с.
49. AlpatovM.W.HistoriasztukiIIIRenesansiBarok.—Warszava:Frkady, 1977.—260 s.
50. MieczyslawOpalek. LitografiaLwowska 1822-1860.—Wroclaw.—Krarow.—1958.—176 s.
51. Losinski W. Sztuka Lwowsra w XVI-XVII wieku.
52. Architektura i rzezba.—Lwow. 1989. –253 s.