Повышение эффективности управления потоковыми процессами (стр. 6 из 9)

Результати АВС-аналізу не повинні прийматися автоматично до виконання. Як правило, особливо на перших етапах потрібне додаткове узгодження результатів фахівцями, а потім їх твердження.

При ухваленні управлінських рішень важливо враховувати, що номенклатура групи С має невисоку вартість, але при цьому вимагає дуже великих людських і тимчасових витрат. Незрідка загальна чисельність персоналу відділів закупівлі, що займаються номенклатурою групи А, складає приблизно п'ять чоловік, а групи С — більше 30. Тому поважно правильно вибрати методи роботи з цією номенклатурою, щоб понизити загальні витрати на організацію постачання підприємства. Аналіз витрат системи постачання промислових підприємств показує, що якщо для номенклатури групи А постачальницька націнка складає 5-8% від загальної вартості, то для номенклатури групи С досягає 20%.

Таким чином зробивши АВС-анализ можна надати такі рекомендації підприємству ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський»:

По класу А (пшенична мука) – це найважливіша сировина, на яку доводиться велика частина грошових коштів (66,42% від загальних витрат), вкладених в запаси. Відносно саме цієї сировини треба здійснювати найбільш ретельний контроль і регулювання запасів. Треба ретельно визначати розміри та моменти видачі замовлень. Величину витрат на видачу і оформлення замовлень, зберігання матеріалів передивляти кожен раз при розміщенні чергового замовлення. Встановити суворий контроль і регулювання запасів, а також контроль за розрахунком періоду випередження. Хід виконання постачальником зобов’язань по постачанню муки пшеничної контролювати шляхом створення безперервної системи обліку запасів.

По класу В (житня мука, яйця) – вимагають меншої уваги (25,64% від загальних витрат). Треба визначити по цим найменуванням економічні розміри і момент видачі повторного замовлення.. Здійснювати звичайний контроль і збір інформації про запаси, що дозоляє своєчасно виявити основні зміни у використанні матеріальних запасів. Хід виконання постачальником зобов’язань по постачанню матеріалів контролюється шляхом створення періодичної системи обліку запасів.

По класу С (Цукор, дріжджі, сіль, мак) – складають значну частину в номенклатурі використовуваних матеріалів, але не дорогі, на них доводиться найменша частина вкладень в запаси (7,94% від загальних витрат). По цим продуктам ніяких розрахунків не виробляється. Розмір повторного замовлення встановлюється так, щоб постачання здійснювати протягом 1-2 років. Поповнення запасів реєструється, але поточний облік рівня запасів не ведеться. Перевірка наявних запасів проводиться періодично один раз на рік.

XYZ-аналіз. XYZ - аналіз матеріалів передбачає оцінку їх значущості залежно від частоти вжитку.

Якщо розглядати вжиток окремих видів матеріалів протягом тривалого періоду, то можна встановити, що в їх числі є матеріали, що мають постійний і стабільний попит; матеріали, витрата яких схильна визначеною, наприклад сезонним, коливанням, і, нарешті, матеріали, витрату яких носить випадковий характер.

Тому в межах кожного з класів А, В і C матеріали можуть бути розподілені ще і по мірі прогнозованості їх витрат [27, c. 387].

Для такої класифікації використовуються символи X, Y, Z.

До класу X відносяться матеріали, попит на яких має постійний характер або схильний до випадкових незначних коливань, тому піддається прогнозуванню з високою точністю. Питома вага таких матеріалів в загальній номенклатурі, як правило, не перевищує 50-55%.

До класу У відносяться матеріали, вжиток яких здійснюється періодично або має характер падаючої або висхідної тенденції. Їх прогнозування можливе з середньою мірою точності. Їх питома вага в загальній номенклатурі складає близько 30%.

До класу Z відносяться матеріали, для яких не можна виявити якої-небудь закономірності вжитку. З цієї причини прогнозування їх витрати неможливе (вони складають 15%) загальної номенклатури).

Як показник, що характеризує можливі коливання у вжитку матеріалів, може використовуватися коефіцієнт варіації:

* 100%, (2.1)

де σ – стандартне відхилення, що визначає міру фактичної витрати матеріалу протягом аналізованого періоду відносно середньої величини;

Х_t– середня величина розходу матеріалу;

(2.2)

де X_t – фактичний розход матеріалу в t-м періоді;

T – число спостережуваних періодів [28, c. 47].

На підприємстві ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський» попит на матеріал протягом періоду змінюється незначно. Визначимо коефіцієнт варіації попиту, використовуючи дані табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Попит на матеріал

Кількість матеріалу, що витрачається, од.	Періоди	Х_t	(Х_t- Х_t)	(Х_t- Х_t)
2000	I квартал	25	625
1800	II квартал	1975	-175	30625
2100	III квартал	125	15620
2000	IV квартал	0	0
7900	4	46875

X_t=7900/4=1975,

σ =

υ = 125/1975 * 100% = 6.33%

Практика витрачання матеріалів з різною мірою передбаченості попиту дозволила встановити кордони зміни коефіцієнтів варіації по класах X, Y і Z залежно від питомої ваги конкретної позиції матеріалу в загальній номенклатурі.

Графічна інтерпретація XYZ розподілу матеріалів представлена на мал.2.4

Варіація

попиту

Питома вага матеріалу в загальній номенклатурі

Рис. 2.4. Розподілення матеріалів за методом XYZ

Техніка xyz-аналізу. Для проведення xyz-аналізу необхідно:

1. Встановити середню витрату кожного виду матеріалу з врахуванням вагання потреби в них по періодах, це можуть бути, наприклад, сезонні коливання.

2. Розрахувати коефіцієнт варіації по кожній номенклатурній позиції.

3. Розташувати матеріали у міру зменшення коефіцієнтів варіації.

4. Підсумовувати дані про кількість матеріалів відповідно до зростання коефіцієнтів варіації, нанести їх на схему.

5. Розбити матеріали на групи залежно від варіації попиту.

Результатом xyz-аналізу є побудова кривої Лоренца.

Скористаємося даними ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський» допустимо, що підприємство використовує близько 50 найменувань матеріалів, попит на яких носить різний характер [29, c. 72].

У таблиці 2.5 приведені дані, що характеризують інтенсивність витрачання по семи номенклатурних позиціях.

Таблиця 2.5

Розподілення матеріаліл в порядку зменшення коефіцієнту варіації

Матеріал	Питома вага в загальній кількості найменувань, %	Середньомісячне споживання, од.	Стандартне відхилення	Варіація споживання, %	Варіація споживання зростаючим підсумком, %	Клас матеріалу
1	14,20	500	3016,1	120,6	164,77	Z
2	28,57	3333	805,58	24,17	44,19	Y
3	42,86	7917	1402,8	17,72	20,02	Y
4	57,14	667	5,78	0,86	2,3	X
5	71,42	2917	23,09	0,79	1,44	X
6	85,71	68,33	24,62	0,36	0,65	X
7	100,0	54,167	159,9	0,29	0,29	X

Таблиця побудована таким чином.

1. Розрахованj середньомісячний вжиток за даними про витрачання матеріалів в передплановому періоді.