Смекни!
smekni.com

Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу (стр. 7 из 15)

Фунгістична дія бактерій роду Pseudomonas пов’язана з пригніченням грибів і фітопатогенних бактерій антибіотиками (феназінові пігменти і похідні флюроглюцину) та іншими біологічно активними метаболітами (Худяков, Шилер, Савадеров, 1965; Гарагуля, 1975; Есипов, Аданин, Баскуков, 1975; Howell, Stipanovic, 1979; Рубан, 1986; Смирнов, Киприанова, 1990), а також сидерофорами – сполуками, які здійснюють транспорт заліза (Бойко и др., 1984; Cook, 1985; Neilands,Valenta, 1985; Рубан, 1986) і утворюючи з ним стабільні компоненти, успішно конкурують за цей елемент з сидерофорами фітопатогенних грибів, які мають меншу константу зв’язування заліза (Kloepper, Schroth, 1981; Cook, 1985; Cook, Weller, 1987). Існують дані про пригнічення Pseudomonas таких грибів як Rhizoctoniasolani, Sclerotiniasclerotiorum, Phytophtoramegasperma, Gaeumannomycesgraminis (Гораль, 1998). Штами P. aureofaciens також мали антагоністичну дію на нематод – Aphilenchoidesasterocaudatus, Ditylenchusdestructor (Смирнов, Киприанова, 1990). Pseudomonas діють і на комах (яблунева плодожерка, непарний, тутовий і кільчастий шовкопряди, яблунева міль, колорадський жук, травневий і червневий хрущі, кімнатна муха тощо), викликаючи у останніх септицемію – захворювання, яке характеризується виділенням ураженими комахами бактеріальної маси з зеленуватим або жовтуватим флуоресціюючим пігментом (Вейзер, 1972).

Бактерії Ісаченко Salmonella enteritidis var. Issatschenko, що використовуються для боротьби з гризунами, за культурально–морфологічними, біохімічними та серологічними властивостями належать до роду Salmonella, серотипу S. enteritidis (група Д), мають соматичні антигени (рецептори 1, 9, 12) та жгутикові Н–антигени (рецептори g і m). Характерною ознакою бактерій Ісаченко є їх чутливість до лізоциму – у них, на відміну від бактерій Данича, лізоцим індукує вивільнення профага, перетворюючи його у вірулентну форму. Бактерії є короткими (1–2 мкм), рухомими, грамвід’ємними паличками з закругленими краями, добре забарвлюються аніліновими барвниками, при певних умовах утворюють капсулу, спор не утворюють. Бактерії Ісаченко добре ростуть на звичайних щільних і рідких середовищах з рН 7,2–7,4 – м’ясо–лептонному агарі, желатині, м’ясо–лептонному бульйоні, молоці, горохових, дріжджових тощо. На щільних середовищах при оптимальних умовах росту утворюють круглі, гладкі, прозорі колонії з рівними краями і синюватим відливом розміром 0,5–3 мм, на елективних середовищах (Ендо, Плоскірева) – круглі безкольорові колонії, на рідких – рівномірну каламуть і тонку поверхневу плівку, яка легко розбивається при струшуванні. Факультативні аероби, оптимальна температура росту 370С.

Бактерії Ісаченко мають строгу вибіркову патогенність. Така вибірковість існує навіть в межах ряду гризунів: для одних видів ці бактерії високо вірулентні (більшість мишей та полівок), для інших – менш вірулентні (пацюки, піщанки, ховрахи), а для третіх – їх патогенність проявляється настільки слабо, що не викликає загибелі тварин навіть при зараженні великими дозами.

Численними дослідами встановлено – бактерії Ісаченко не є небезпечними для людей, багатьох свійських і диких тварин (Кандыбин и др., 1987; Кандыбин, 1989).

1.6 Ефективність мікробних препаратів відносно ентомологічних, фітопатологічних об’єктів та гризунів за літературними даними

Ефективність застосування мікробних препаратів відносно шкідливих комах, гризунів, а також хвороб рослин доцільно представити у табличній формі.(табл.1.9)

Таблиця 1.9 Ефективність застосування мікробних препаратів відносно шкідливих комах, гризунів, а також хвороб рослин

Препарат Культура Об’єкт Результат застосування Джерело
1 2 3 4 5
Вертицилін–Ртитр106 спор/мл огірки закр. грунту теплична білокрилка біол. еф. 84–100% Слободянюк и др., 1993
72–94% Фокін та ін., 2002
павутинний кліщ 81–92% Андреева, Штерншис, 1995
теплична білокрилка 78% Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
культури закр. грунту м’яка несправжня щитівка 73%
Вертицилін зерновий огірки закр. грунту теплична білокрилка 54,5–89,5% Касперович, Соловей, 1992
99,43–98,91% Лаппа, Гораль та ін., 1992
47–85% Фокін та ін., 2002
Боверін2 кг/га5–10 кг/гатитр 103–106 спор/мл1 кг /1000м2 у 400 л води0,5 кг/га2 кг/га8 кг/га трави саранові 95,2% Хлопцева, 1985
кобилки 47–84% Штерншис, Цветкова, 2002
запаси борошна суринамський борошноїд 100% Searle, Doberski, 1984
плодові (яблуня) зим. гусінь яблуневої плодожерки 63% Барабанов, Штайн, 1997
томати закр. грунту пасленовий мінер 20–53% Борисов, Ущеков, 1997
огірки закр. грунту тютюновий трипс 80% Прохоренкова, 1991
картопля личинки колорадського жука 4 віку тех. еф. 44% Гораль, Лаппа, 1973
77%
100%
загинуло 57,2% Гораль, Лаппа, Пєтровський, 1976
огірки закр. грунту теплична білокрилка біол. еф. 93,55% Лаппа, Гораль та ін., 1992
71,64%
Боверін–Р0,5л/3л водититр 4х 106 бластоспор/мл огірки закр. грунту попелиця біол. еф. 73% Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
павутинний кліщ 73%
теплична білокрилка 81,2% Касперович, Соловей, 1992
86% Фокін та ін., 2002
Триходермін сухийтитр109 спор/г5,4х109 спор/г, 4 кг/т30 кг/га4х109 спор/г, 20 кг/га12–16г/кг2,3х109 спор/г109 спор/г огірки біла гниль зниж. ураж. на 30% Лаппа, Гораль, 1987
морква сухі гнилі ураж. 2,7–5,4% Фокін, Ткаленко, Гораль, 2001
капуста судинний бактеріоз біол. еф. 69,6–76,7%
слизовий бактеріоз 66,4–73,5%
огірки кореневі гнилі 47,5%
озима пшениця кореневі гнилі зниж. ураж. на 21% Коваленко, Коваленко,1992
альтернаріоз зниж. ураж. на 94,5%
картопля чорна ніжка, парша, ризоктонія зниж. ураж. на 90%
квасоля біла гниль зниж. ураж. на 81,9%
різоктоніоз зниж. ураж. на 55,2%
картопля фітофтороз біол. еф. 17–18% Триходермин не только защищает раст., 1995
овочі закр. грунту кореневі гнилі 70–83% Матвеева, 2002
томати комплекс хвороб 81,7% Хакимов, Абдулаев, 1992
огірки аскохітоз зниж. ураж. на 47% Прохоренкова, 1991
кореневі гнилі зниж. ураж. на 47% Винокурова, 1991
капуста чорна ніжка зниж. ураж. на 47%
тютюн Pythium ефект. 76% Филипчук и др., 1995
Eusarum 72%
овочі закр. грунту кореневі гнилі біол. еф. 78–80% Гузь, 1997
зниж. ураж. на 75% Доброхотов, 1998
соняшник біла гниль на 30% Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль 76%
Триходермін–Ртитр 1,5х109 спор/мл5х107–5х108 спор/мл200 мл/росл.2 л/т капуста слизовий бактеріоз біол. еф. 55,2–61,9% Фокін, Ткаленко, Гораль, 2001
судинний бактеріоз 55,2–61,9%
морква хвороби 77,7–81,9% Ткаленко, 2000
сухі гнилі ураж. 3,9–6,0% Фокін, Ткаленко, Гораль, 2001
виноград сіра гниль зниж. ураж. на 70% Коваленко, Коваленко,1992
аскохітоз на 80%
плодові “молочний блиск” на 94%
суниці різоктоніоз на 18–46%
томати кореневі гнилі біол. еф. 76% Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
бура плямистість 61%
огірки аскохітоз зниж. ураж. на 78,4% Гринько, 1992
сіра гниль на 87,6%
біла гниль на 85,2%
ячмінь гельмінтоспоріоз біол. еф. 10,5–26,5% Помелова, Воронова, 1999
фузаріоз 29,5–100%
овочі закр. грунту галова нематода зниж. ураж. на 34% Есельсон, 1999
озима пшениця септоріоз колоса біол. еф. 55,3–68,1% Гаврилов, Бойко, 2001
Ашерсоніятитр 8х105 спор/г2х106 спор/г6х106 спор/г8х106 спор/г8х107 спор/г огірки закр. грунту теплична білокрилка 98,91% Лаппа, Гораль та ін., 1992
загин. лич. 30,4% Приймак, Чижик, 1975
42,5%
52,7%
66,4%
92,7%
Ампеломіцин2,5–3х105–107 спор/г0,5%21,6х109 спор/г3х105–3х106 огірки закр. грунту борошниста роса затримка прояви хвор. на 21 добу Боярин, 1994
біол. еф. 80% Прохоренкова, 1991
яблуня зниж. ураж. на 88,9% Парий, Пузанова, 1990
на 19,6–46,2% Новицкая, 1990
суниці на 15,8–18,2%
огірки, петрушка, кріп, щавель тех. еф. 88,2–98,5% Бондаренко, Буймистру и др., 1985
Гаупсин1%109 кл./мл50 г/ц0,5–1%1%109 кл./мл соняшник біла гниль зниж. ураж. на 20% Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль біол. еф. 50%
озима пшениця кореневі гнилі 97,32% Гораль, Лаппа, 1994
ячмінь зниж. ураж. на 80%
яблуня яблунева плодожерка біол. еф. 93–95% Арешников и др., 1989
парша зниж. ураж. на 75–90%
Malacosomaneustria загибель на 4 добу 12,5% Фокін, Коровін, 2001Фокин, Коровин, 2001Фокин, Коровин, 2001а
Aporia crataegi 18,75%
Ризоплан1%50 г/ц2,5 л/т20 мл/кгтитр 1011 кл/мл4 л/га1 л/т соняшник біла гниль зниж. ураж. на 20% Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль біол. еф. 30%
озима пшениця кореневі гнилі 21,6% Гораль, Лаппа, 1994
ячмінь зниж. ураж. на 80%
озима пшениця кореневі гнилі біол. еф. 40–56% Гузь, 1997
септоріоз 56–60%
борошниста роса 42–46%
ячмінь гельмінтоспоріоз 26,5–43,2% Помелов, Воронцова, 1999
фузаріоз 29,5–100%
озиме жито рінхоспоріоз 54,6–57,6% Назарова и др., 1995
бура іржа 86,9%
стеблова іржа 70–80,5%
тютюн Pythium 72% Филипчук и др., 1995
Eusarium 62%
картопля фітофтороз затримка прояви хв. на 8–12 діб Кузнецова, Филипов, 1995
капуста чорна ніжка біол. еф. 76–94% Джалилов и др., 1994
судинний бактеріоз зниж. ураж. на 66–45%
слизовий бактеріоз на 80–94%
томати закр. грунту кореневі гнилі біол. еф. 76% Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
картопля фітофтороз затримка прояви хв. на 5 діб Кузнецова и др., 1996
озима пшениця кореневі гнилі зниж. ураж. на 63,4% Титаренко, Вяткина, Алещенко, 1995
бактеріоз на 24,8%
томати фітофтороз біол. еф. >70%
цукрові буряки церкоспорилез
Бактофіт титр 1011 кл/мл4 л/га2 л/т1% картопля фітофтороз затримка прояви хв. на 5 діб Кузнецова и др., 1996
огірки закр. грунту борошниста роса біол. еф. 60% Ярошенко, Вяткина, Алещенко, 1996
озима пщениця бактеріоз зниж. ураж. на 60,3% Титаренко, Вяткина, Алещенко, 1995
септоріоз колоса біол. еф. 55,3–68,1% Гаврилов, Бойко, 2001
огірки закр. грунту борошниста роса 32,37–34,2% Лаппа, Гораль та ін., 1992
соняшник біла гниль зниж. ураж. на 42% Дуденко, Лаппа та ін., 2000
сіра гниль біол. еф. 30%
Бактороденцидзерновийтитр 0,12–0,14 х 109 спор/г1–2 кг/га озима пшениця звичайна полівка тех. еф. 65,3–78,9% Серебрякова, Минина, Владимирова, 1985
багаторічні трави 70,9–81,4%
скирти тюкованої соломи звичайна полівка, домова та лісова миші, сірий хом’як 69,5%
квітковий розсадник суспільна полівка 86,9%
пасовиська звичайна полівка 79,8%
лісосмуги 84%
різні культури комплекс мишоподібних гризунів 70–90% Кандибин, 1995
культури закритого грунту 75–85% Есельсон, 1999

агроценоз біопрепарат цибуля хвороба