Смекни!
smekni.com

Оптимізація інтегрованого захисту посівної цибулі від шкідників на основі виділення головних екологічних та економічних чинників та застосування нових агентів біологічного методу (стр. 8 из 15)


РОЗДІЛ 2

МІСЦЕ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились в типових умовах Лісостепу та Степу в 2009-2010 роках. В Лісостепу: в ПСП “Мартусівка”, на приватних ділянках населення селищ Мартусівка Бориспільського району, Київської області, а також села Петрушки та урочища Китаївське, Києво-Святошинського району в зоні м. Києва.

Методологічно робота складалася з: лабораторних та польових досліджень з метою вивчення ефективності окремих прийомів технологій захисту овочевих культур; статистичних методів обробки даних – встановлення вірогідності отриманих результатів лабораторних та польових досліджень на основі кореляційного, дисперсійного та регресійного аналізу.

Таблиця 2.1Характеристика метеорологічних факторів Лісостепу за 2007-2009 рр.

(Бориспільський р-н, Київської обл.)

Основні показники Місяці та декади
травень червень липень серпень
1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

Температура повітря, оСа) середня багаторічнаб) 2007 рокув) 2008 рокуґ) 2009 року

13,515,715,817,4 15,513,915,619,4 16,113,117,221,3 17,714,715,319,1 17,717,919,318,2 19,018,020,816,6 18,723,023,120,3 19,624,925,520,6 19,425,322,823,0 19,822,09,020 18,721,819,818,5 17,018,218,919,4
Опади, мма) середні багаторічніб) 2007 рокув) 2008 рокуґ) 2009 року 1403133 9152415 20121376 22701203 234708 27393510 3519021 209015 2317180 1652218 22011437 203502
Вологість повітря, %а) середня багаторічнаб) 2007 рокув) 2008 рокуґ) 2009 року 65626450 65656158 65606755 69818048 69766756 69776670 72706073 72705972 72666362 71657068 71607271 71706461

За даними Гідрометеорологічної служби України та власними спостереженнями, у 2009 році в Лісостепу (табл. 2.1) промерзання грунту на рівні –1оС спостерігалось максимум на глибині 55 см. Середньодобова температура навесні та в червні місяці була нижчою за середньорічні показники і відзначалась значною кількістю опадів. Похолодання тривало до початку 2-ї декади червня. Далі з цього періоду впродовж липня – серпня спостерігалось різке підвищення температури, яке часто переходило в спеку.

В 2008 році взимку грунт промерзав до 70 см, середньодобова температура навесні та в червні місяці була дещо вищою за середню багаторічну і відзначалась значною кількістю опадів. Далі в липні спостерігалася сильна спека з повною відсутністю опадів – ГТК – 0,2 (табл.2.2).

Таблиця 2.2 Показники ГТК різних сезонів

Рік Запорізька обл. Київська обл.
травень червень липень серпень травень червень липень серпень
2007 1,6 0,5 0 0 1,3 1,1 0,7 1,0
2008 0,1 0,7 0,2 0,9 1,6 2,3 1,3 1,4
2009 0,4 0,6 2,0 0,1 0,8 0,5 1,0 1,2
Середній багаторічний (норма) 0,77 0,65 0,76 0,47 1,36 1,36 1,36 1,36

Розмір дослідних ділянок під час польових дослідів становив 50 м2 (7,2 м на 7,2 м). Ділянки з варіантами були розміщені рендомізовано у трьох повторностях.

Статистичну обробку даних проводили за допомогою комп’ютерних програм MSExcel, Statgraphics та Statististica 0.5 (АНОВА).

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРИМЕНТИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТУ ФІТОСПОРІН НА ПОСІВНІЙ ЦИБУЛІ

Фітоспорин, мікробіологічний препарат, діючою речовиною якого є живі клітини і спори бактерії Bacillussubtilis 26Д 1 млрд. кл/мл. Препарат проявляє дезінфікуючі і захисні властивості, підвищує стійкість рослин до збудників хвороб, є ефективним проти широкого спектру грибкових та бактеріальних хвороб таких як парша, фітофтороз, чорна ніжка, кореневі гнилі, борошниста роса тощо. Дія препарату побудована на антагонізмі бактерії Bacillussubtilis до мікроорганізмів – збудників захворювань. Антагоністи інгібують розмноження своїх конкурентів як в тканинах зелених частин рослини так і в коренях.

Фітоспорин застосовують шляхом:

– обробки насіння (замочування);

– обробка розсади та цибулин перед висаджуванням (замочування коренів);

– підживлення рослин;

– обробка грунту перед висадкою розсади на грядки, в теплиці або парники;

– обприскування зеленої частини рослин.

Ефективність Фітоспорину полягає насамперед у стимуляції проростання насіння, захисту насіння і рослин від фітопатогенних організмів, підвищенні урожаю сільськогосподарських культур на 30%, можливості використання протягом всієї вегетації рослин.