Смекни!
smekni.com

Загальне дослідження ринку дитячого харчування та конкретно дитячих соків (стр. 2 из 5)

Мінекономіки підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання ціноутворення на окремі соціально значущі продовольчі товари", погоджений з Мінагрополітики, яким, зокрема, передбачається здійснювати регулювання цін на дитяче харчування не лише вітчизняного, але й іноземного виробництва шляхом встановлення граничних рівнів рентабельності виробництва торговельних надбавок до оптово-відпускної ціни суб’єкта господарювання (виробника-резидента або імпортера);

- На жаль, за наявної політичної ситуації, прийняття проекту в першому читанні далеко не гарантує його подальше прийняття, а може бути лише політичною піар-грою.

Економічні фактори:

Ринок дитячого харчування має стабільну, хоч і незначну, тенденцію росту, що обумовлено ростом народжуваності, підвищенням культури споживання дитячого харчування, розширенням зовнішніх ринків збуту, і рядом інших причин;

Державна підтримка має зрости після прийняття зазначених вище законопроектів. Уряд передбачає виділення 1,22 млрд грн на заходи із зменшення залежності України від імпорту цієї продукції. Зокрема, 670 млн грн в 2010-2015 рр., ще 550 млн грн - в 2016-2020 рр., які планується спрямувати на реконструкцію і модернізацію основних виробничих потужностей, впровадження системи економічного стимулювання вітчизняних виробників дитячого харчування;

Вітчизняне виробництво продуктів дитячого харчування розвивається слабко (проблема кількісна, тобто недостатні об’єми виробництва), а споживчий ринок, за різними оцінками, у середньому на 80% залежить від імпортного дитячого харчування;

Доля імпортної продукції на ринку постійно зростає, лишаючи вітчизняного виробника неконкурентоспроможним. Для вітчизняного виробника на даний момент економічно неможливо забезпечити зростання обсягів випуску конкурентоспроможної продукції необхідного ассортименту;

Головними причинами зменшення випуску харчових продуктів для дітей є: технологічно складне виробництво, багатокомпонентний асортимент, високі технологічні, фізіолого-медичні, санітарно-гігієнічні вимоги до якості продукції, майже повна відсутність пільг, необхідність значних кредитних ресурсів для створення запасів сировинних ресурсів на підприємствах;

Відсутність вітчизняних компонентів, необхідних для виробництва продуктів дитячого харчування (соєвих і сироваткових гідролізатів білків, вітамінів і т.п.),збільшує їх собівартість через необхідність закупівлі імпортних компонентів.

Малоприбутковість виробництва продуктів дитячого харчування майже не приваблює потенційних інвесторів.

У 8 областях (АР Крим, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Тернопільська, Харківська, Херсонська та м. Київ) встановлена гранична торговельна надбавка до оптової ціни на вітчизняні продукти. При цьому на імпортні продукти граничний рівень рентабельності не встановлюється. Це призводить до того, що торговим мережам значно вигідніше працювати з імпортними виробниками (існує проект закону, що має це виправити, див. Політичні фактори);

Прогнози щодо економічної суті нових законопроектів є неоднозначними: за розрахунками Мінагрополітики, завдяки згаданій програмі виробництво дитячого харчування в країні до 2015 р. може збільшитися удвічі, до 38 тис. т, а до 2020 р. - уп'ятеро, до 95 тис. т. Також на думку керівника відділу по зв'язках з громадськістю компанії "Nestle Україна" Геннадія Радченко, законопроект призведе до підвищення якості продуктів дитячого харчування. Однак, з іншої сторони, Голова Державного комітету з питань підприємництва Олександра Кужель впевнена, що запропоновані зміни приведуть до подорожчання продукції. За її словами, тільки державна реєстрація продукту (збір документації, аналіз зразків, постачальників і т. д.) може коштувати близько 150-200 тис. грн. "Можливо, якщо такий закон буде прийнято в цілому, багато вітчизняних виробників взагалі підуть з ринку, оскільки виробництво дитячого харчування - це не високоприбутковий і не дуже оборотний бізнес", - припустила пані Кужель. Крім того, як вважає професор кафедри гігієни харчування Національного медичного університету ім. Богомольця Гнат Матассар, деякі положення щодо заборони підсилювачів смаку, ароматизаторів, барвників, консервантів, стабілізаторів та ін. може звузити асортимент продукції.

Соціокультурні фактори:

- Відсутність сформованої культури споживання дитячого харчування. Неуважність до підбору вірного харчування для свого малюка;

- Страх перед харчовими добавками та ГМО, невпевненість у якості продуктів та небажання довіряти виробникам, що постійно підштовхується ЗМІ та все новими випадками харчового отруєння, за частотою яких Україна є дуже близькою до першості серед країн СНД;

- Застарілі "бабусині" уявлення про те, як треба годувати малюків, небажання прислухатися до лікарів ("ми самі знаємо, що краще для наших дітей");

- Недостатня поінформованість батьків про консультації по питанням дитячого харчування у поліклініках;

- Товари слабо рекламуються, особливо вітчизняного виробництва;

Підвищена увага до питань дитячого харчування у медзакладах (позитивний спадок радянської медичної школи);

Йде поступова популяризація культури харчування;

Технологічні фактори:

Конкретно по дитячим сокам

Технології виробництва соків є відомим на нашому ринку. Для виробництва дитячих соків потрібно внести до неї серйозні зміни, із урахуванням підвищених вимог до якості сировини і технології виробництва, без застосування консервантів, фарбників, ароматизаторів та інших синтетичних компонентів, увести замкнене коло стерильності. Але саме обладнання не понесе значних змін. Це означає, що технологія є гнучкою та легко адаптується;

Порівняно з застарілими вітчизняними технологіями виробництва інших продуктів дитячого харчування, технології виробництва соків достатньо швидко оновлюються;

- Майже всі дитячі соки на ринку – відновлені, а не соки прямого віджиму;

- Можливо, існують проблеми з технологіями, оскільки незалежні експертизи виявляли не лише невідповідність вмісту деяких вітамінів заявленій (що можна пояснити нечесністю виробників), але і значне перевищення вмісту натрію;

Упаковками для соків є давно освоєні тетра-пак і скляна банка твист-офф. Технології пакування зрілі, освоєні нашим виробником.

Висновки:

Політична ситуація на даний момент є позитивною: росте інтерес навколо теми дитячого харчування, почали робитися кроки до збільшення державної підтримки і водночас покращення контролю якості продукції. Якщо влада не зупиниться на перших кроках, а продовжить реально діяти в цьому напрямку, то ринок стане у багато разів привабливішим для вітчизняного виробника.

Економічна ситуація показує, що на даний момент виведення нової вітчизняної торгової марки є дуже складною задачею – існує великий ряд обмежень, майже повна відсутність пільг, необхідність значних кредитних ресурсів для створення запасів сировинних ресурсів на підприємствах, і при цьому ринок непривабливий для інвесторів. Однак, з іншої сторони, ринок насичений недостатньо і має перспективи зростання. Крім того, на продукцію існує досить сталий попит, що теж може зрости при належній політиці просування.

Для дитячих соків же ситуація трохи відрізняється – ринок є дещо привабливішим для інвесторів, оскільки перекликається з відомим і не таким складним ринком соків. Крім того, на ньому діє більше вітчизняних виробників, і менший процент імпорту.

Негативні фактори соціокультурної групи можуть компенсуватися прозорістю виробництва, активною та вірною політикою просування, та піар-кампанією з метою популяризації культури харчування. Для цього можна розвивати вже існуючу соціальну ініціативу компанії "Вітмарк", так звану "Хартію "За здорове дитяче харчування в Україні"".

Технологія виробництва соків є доволі простою, відомою і гнучкою в своїй основі, але складною в деталях, що стосуються стерильності, недопустимості використання ненатуральних додаток та контролю якості. Але в цілому ситуація з технологіями виробництва дитячих соків є куди більш сприятливою, ніж з іншими товарами дитячого харчування.