Смекни!
smekni.com

Організація промислового виробництва яєць на птахофабриці (стр. 10 из 14)

Годівля ремонтного молодняку.Продуктивність дорослих курей залежить передусім від якості молодняку. Добових курчат оцінюють через 12-18 год. після виведення за такими ознаками: жива маса, рухливість, розмір живота та залишкового жовтка, стан пуху і пір'я на крилах, стан кінцівок, дзьобу, очей, пуповини, клоаки. За екстер'єрними ознаками курчат поділяють на кондиційних та придатних до вирощування. Останніх також поділяють на дві групи. До першої належать курчата з доброю рухливістю, реакцією на звук (постукування), м'яким животом, рожевою чистою клоакою, добре пігментованим блискучим пухом, міцними кінцівками і дзьобом, ясними блискучими очима. Жива маса курчат не нижче 34—35 г. Кондиційні курчата другої групи менш активні та рухливі. До них належать "непросиджені", пізно вилуплені курчата.

При доброму стані курчат застосовують високопоживні раціони із вмістом 20-21 % сирого протеїну та 1,17-1,24 МДж обмінної енергії на 100 г корму. У разі низького рівня виведення курчат спостерігаються неоднорідність екстер'єру та живої маси молодняку: у стаді є слабкі та сильні особини, які з різною активністю споживають корм. Тому, щоб уникнути підвищення відходу курчат слабких партій, на практиці застосовують так звані ощадливі дієти з низьким рівнем протеїну (13-14 %), білкова частина яких складається з молочних продуктів — сухих відвійок, свіжого сиру, кислого молока. Ощадливий раціон використовують протягом одного-двох тижнів. Потім курчат переводять на раціон, який містить 20-21 % сирого протеїну. У перші чотири дні життя для курчат складають спеціальний "нульовий" раціон, до якого входять корми з найбільшою кількістю легкорозчинних та легкоперетравних поживних речовин. У нього не вводять добавки мінеральних речовин - крейди, черепашки, кісткового борошна. Зокрема, "нульовий раціон" може мати такий склад, %: 1) кукурудза - 50, пшениця - 14, ячмінна (вівсяна) крупа -10, шрот соєвий - 14, відвійки сухі - 12; 2) кукурудза - 40, пшениця - 40, шрот соєвий - 10-15, відвійки сухі - 5-10. Компоненти "нульового раціону" мають бути розмелені до розміру часток 1-2 мм. Добовим курчатам можна також згодовувати комбікорм, призначений для птиці віком 5-30 днів. При цьому перевагу віддають комбікорму у вигляді крихти (гранул) з розміром часток 1-2 мм, який курчата споживають краще, ніж розсипний. Надалі рекомендується використовувати двоперіодну зміну складу раціону. Рекомендована поживність кормосумішей (з розрахунку на 100 г) 1,08 МДж, 14 % протеїну, сирої клітковини, кальцію, фосфору, натрію - відповідно, 7,0; 1,2; 0,7; 0,3 % (табл.).

Таблиця 4

Норми вмісту обмінної енергії та поживних речовин у комбікормах для молодняку яєчного напряму продуктивності, %

Показник Вік, тижнів
1 – 81-8 9-18 19-21
Обмінна енергія, МДж 1,21 1,08 1,10
Сирий протеїн 20,0 14,0 16,0
Сира клітковина 5,00 7,00 5,50
Кальцій 1,10 1,20 2,00
Фосфор 0,80 0,70 0,70
Натрій 0,30 0,30 0,30
Лізин 1,00 0,70 0,80
Метіонін 0,45 0,32 0,36
Метіонін + цистин 0,75 0,53 0,60
Триптофан 0,20 0,14 0,16
Треонін 0,70 0,49 0,56

Для того, щоб птиця не переїдала, доцільно давати їй корм у розсипному вигляді. Щоб не допустити передчасного статевого дозрівання та забезпечити нормальний ріст ремонтних курок віком 9-10 і до 20-21 тижнів, залежно від їх стану застосовують програму обмеженої годівлі. Як показує досвід, позитивні результати дає кількісне обмеження в кормі (до 20 % від споживання досхочу) або пропускання одного-двох кормових днів на тиждень. При обмеженій годівлі важливо забезпечити одночасний доступ молодняку до корму. Фронт годівлі при застосуванні комбікормів - не менше 3,5 см на одну голову, при комбінованому типі годівлі - 5 см, фронт напування - 3 см.

Ефективність застосовуваних норм та режимів годівлі контролюють зважуванням курчат методом випадкового відбору у визначені вікові періоди (1, ЗО, 60, 90, 120 днів) та порівнянням фактичної живої маси зі стандартом для даної лінії чи кросу.

Критичним у вирощуванні ремонтного молодняку курей є початок продуктивного періоду. Орієнтовно за 2-3 тижні до початку яйцекладки відбуваються суттєві зміни в морфології органів яйцеутворення та в обміні речовин молодих курок. Зокрема, з початком статевого дозрівання в них змінюється характер дії ендокринної системи та посилюється інтенсивність мінерального обміну й депонування кальцію скелета. Норма кальцію для ремонтного молодняку яєчних кросів у віці 17-21 тиждень становить 2 %.

Повноцінність годівлі курчат та ремонтного молодняку контролюють за динамікою живої маси. У разі відхилення показників живої маси молодняку в бік зменшення або збільшення змінюють режим його годівлі.

У випадку появи розкльову протягом трьох днів підряд молодняку випоюють підсолену воду (3 г кухонної солі на 1 л води). Позитивні результати дає також згодовування лимонної кислоти (0,03 – 0,052 г на одну голову).

Канібалізму молодок можна запобігти, згодовуючи їм вівсяну дерть.[6]

2.6 Розпорядок роботи та виробничі обов`язки операторів по обслуговування птиці

Обов`язки оператора інкубаторно – птахівничої станції:

- Виконує роботи з інкубації яєць сільськогосподарської птиці;

- Виведення і збереження повноцінних курчат;

- Забезпечує виконання завдань із закладання яєць (контролює отримання, сортування, та закладання інкубаційних яєць;

- Безперебійну роботу інкубаторів та вентиляційних систем;

- Здійснює контроль за технічно правильною експлуатацією устаткування, механізмів та інших засобів;

- Перевіряє своєчасність початку і кінця роботи;

- Вживає оперативних заходів щодо запобігання та усунення відхилення від заданих режимів роботи та технологічних процесів, які зашкоджують нормальній роботі цеху інкубації;

- Разом з лікарем ветеринарної медицини проводить розтин відходів інкубації з метою контролю за життєдіяльністю ембріонів;

- Бере участь в прийманні устаткування, механізмів, приміщень, які здаються в експлуатацію після монтажу або капітального ремонту;

- Надає керівництву інформацію про хід виконання планів, завдань, наказів, розпоряджень;

- Дотримує правил виробничої і трудової дисципліни, правил і норм з охорони праці, виробничої санітарії та ветеринарно-санітарних норм і правил.[9]

Таблиця 5

Розпорядок роботи для оператора по догляду за птицею

Найменування робіт Час, хв
Початок Кінець
Для пташниці – оператора
Підготовка до роботи 8 – 00 8 – 10
Перевірка роботи систем напування 8 – 10 8 – 25
Огляд і вибраковка птиці 8 – 25 8 – 45
Перерив та відпочинок 8 – 45 8 – 55
Огляд та вибраковка птиці 8 – 45 12 – 00
Перерва на обід 12 – 00 13 – 00
Огляд і вибраковка птиці 13 – 00 13 – 15
Прибирання приміщень 13 – 15 14 – 45
Перерва на відпочинок 14 – 45 14 – 55
Прибирання приміщень 14 – 55 16 – 25
Перевірка роботи системи напування 16 – 25 16 – 45
Виконання разових робіт 16 – 45 17 – 02
Заключні роботи 17 – 02 17 – 12
Для оператора
Підготовка до роботи 8 – 00 8 – 10
Годівля птиці 8 – 10 8 – 45
Напування птиці 8 – 45 8 – 55
Видалення гною 8 – 55 9 – 15
Перевірка роботи транспортерів для збору яєць 9 – 15 9 – 40
Перерва на відпочинок 9 – 40 9 – 50
Технічне обслуговування обладнання 9 – 50 12 – 00
Перерва на обід 12 – 00 13 – 00
Перевірка роботи транспортерів для збору яєць 13 – 00 13 – 25
Годівля птиці 13 – 25 13 – 35
Напування птиці 13 – 35 14 – 10
Технічне обслуговування обладнання 14 – 10 15 – 20
Перерва на відпочинок 15 – 20 15 – 30
Видалення гною 15 – 30 15 – 50
Технічне обслуговування обладнання 15 – 50 16 – 30
Виконання разових робіт 16 – 30 17 – 02
Заключні роботи 17 – 02 17 – 12

2.7 Ветеринарно – профілактичні заходи на птахопідприємствах

Спеціалізовані птахівничі господарства працюють у режимі підприємств закритого типу. Категорично забороняється вхід сторонніх осіб у виробничі зони, а також в'їзд будь-якого виду транспорту, не пов'язаного з обслуговуванням господарства.

Обслуговувальному персоналу дозволяється вхід на територію птахівничого господарства тільки через ветеринарно-санітарний пропускник, а в'їзд транспорту - через постійно діюче дезінфекційно-промивальне приміщення (дезбар'єр).

Усі інші входи у виробничі зони птахівничого господарства (ферми) повинні бути постійно закриті.

Перед входом на територію виробничої зони всі працівники зобов'язані у ветеринарно-санітарному пропускнику зняти і залишити в гардеробній (у шафі, закріпленій за кожним працівником виробничої зони) одяг, взуття і одягнути чистий спецодяг і взути спецвзуття. Кожен працівник повинен бути забезпечений не менше ніж двома комплектами спецодягу і спецвзуття (або спецодягом і спецвзуттям одноразового використання). Після закінчення роботи спецодяг зняти, одягнути свій одяг і взутися. Прання спецодягу і чистка спецвзуття повинні проводитись у спеціально виділених приміщеннях або централізовано на спеціалізованих підприємствах. Виходити в спецодязі і спецвзутті, а також виносити їх за межі птахівничої зони категорично забороняється. До і після роботи працівники господарства повинні приймати душ.