Смекни!
smekni.com

Розробка заходів щодо врегулювання відносин власності на майно (стр. 17 из 18)

13) Інші питання.

Співвласники, які не мають змоги брати участь у Зборах Співвласників, можуть доручити представляти свої інтереси іншій особі шляхом видачі довіреності, посвідченої нотаріусом або посадовою особою виконавчого комітету сільської ради.[22]

Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств” від 14 березня 2001 року № 62 визначає, цей Порядок включає питання:

· формування груп майна колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих;

· передачі майна підприємствам-правонаступникам під забезпечення кредиторської заборгованості;

· використання майнових паїв їх власниками;

· видачі підприємствами невитребуваних паїв на вимогу співвласників чи їх спадкоємців;

· використання майна, яке не підлягає паюванню;

· використання об`єктів соціальної інфраструктури.[19]

Питання власності і, зокрема, врегулювання відносин власності на майно сільськогосподарських підприємств регулюється великою кількістю нормативних актів. Вони не є досконалими:

Потребує перегляду новий Господарський Кодекс з приводу його узгодження з Цивільним Кодексом та іншими нормативними актами. В Господарському Кодексі не врегульована передача розпорядження майном за допомогою доручень.

Не розроблена методика паювання багаторічних насаджень, які з одного боку є основним засобом ІІІ групи, а з іншого – займають певну ділянку землі.

В Постанові Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177 не передбачено створення резервного фонду, але практика здійснення паювання говорить про необхідність його створення.


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Аграрна реформа має дуже велике значення для економіки країни. Вона повинна проводитися з врахуванням інтересів селян і без порушень законодавства. До стратегічних цілей аграрної реформи необхідно визначити:

- формування ефективного власника;

- створення ринкового середовища;

- підвищення конкурентоспроможності агропромислового комплексу;

- досягнення добробуту населення України.

Дуже велике значення при цьому має формування ефективного власника.

В якості тактичних цілей аграрної реформи слід визначити:

- реформування відносин власності на землю та майно;

- формування сільськогосподарських підприємств ринкового типу;

- формування ринкової інфраструктури;

- інтенсифікація виробництва;

- інтеграція і кооперування;

- соціальний розвиток села.

Як видно із наведеного однією із тактичних цілей визначається, в тому числі і реформування відносин власності на майно.

Нормативною базою для врегулювання майнових відносин є Постанова Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177 згідно якої проводиться уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, та визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документальне посвідчення.

Ця Постанова дає можливість здійснити врегулювання майнових відносин в СТОВ “Агрофірма “Дружба”.

СТОВ “Агрофірма “Дружба” Приазовського району Запорізької області, розташований в с. Ганнівка має ґрунтові, кліматичні умови та рельєф сприятливі для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва. Площа сільськогосподарських угідь СТОВ “Агрофірма “Дружба” в 2003 р. склала 6657 га. Найбільшу частку в структурі сільськогосподарських угідь має рілля.

Спеціалізація СТОВ “Агрофірма “Дружба” в 1999 – 2003 рр. була м’ясо-соняшниковою з розвиненою переробкою сільськогосподарської продукції. В середньому за 5 років в структурі товарної продукції виручка від реалізації м’яса склала 15,52 %, насіння соняшника – 14,77 %, а зерна – 14,33 %.

В 2003 році в порівнянні з 1999 роком вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення зросла на 10,02 % і склала 16760,3 тис. грн. За цей період покращилася забезпеченість господарства основними засобами, але в той же час знизилась ефективність їх використання – фондовіддача знизилась на 27,12 %. Збиток, отриманий господарством в 2003 році знизився порівняно з 1999 роком, відповідно норма прибутку (збитку) також зросла і склала в 2003 році “мінус” 4,52 %. Вартість оборотних засобів в 2003 році знизилась на 36,2 % порівняно з 1999 роком, ефективність їх використання значно зросла.

Чисельність середньорічних працівників СТОВ “Агрофірма “Дружба” за останні 5 років зменшилася з 493 до 458 чоловіка (на 7,1 %). Кількість людино-годин, відпрацьованих одним середньорічним працівником, зменшилась на 28,52 %, що говорить про зменшення інтенсивності використання робочої сили.

За більшістю показників економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в СТОВ “Агрофірма “Дружба” знизилась. Рівень рентабельності (збитковості) виробництва склав в 2003 році “мінус” 22,80 %, що є дуже низьким показником.

На підставі розроблених Таврійською державною агротехнічною академією рекомендацій та Положення про інвентаризацію активів і документальну інвентаризацію зобов’язань, інвентаризаційна комісія СТОВ “Агрофірма “Дружба” провела інвентаризацію активів і документальну інвентаризацію зобов’язань, за результатами якої станом на 01.09.2003 року було складено,

- акт інвентаризації основних засобів, які передані СТОВ “Агрофірма “Дружба” від КСП “Дружба” в кількості 866 майнових об’єктів, первісна вартість яких склала 20445365 грн.,

- акт інвентаризації кредиторської заборгованості, яка передана СТОВ “Агрофірма “Дружба” від КСП “Дружба”, згідно якого сума заборгованості за балансом - 2797701 грн., а уточнена вартість – 2610244 грн.

а також станом на 01.01.2004 року акти інвентаризації, а саме:

- акт інвентаризації незавершених капітальних вкладень на суму 549640 грн.;

- акт інвентаризації сировини і матеріалів на суму 37619 грн.;

- акт інвентаризації палива на суму 49015 грн.;

- акт інвентаризації будівельних матеріалів на суму 245361 грн.;

- акт інвентаризації запасних частин на суму 244626 грн.;

- акт інвентаризації насіння і кормів на суму 485524 грн.;

- акт інвентаризації добрив, отрутохімікатів і ветмедикаментів на суму 56822 грн.;

- акт інвентаризації тварин на вирощуванні і відгодівлі на суму 750318 грн.;

- акт інвентаризації витрат по незавершеному виробництву на суму 1007257 грн.;

- акт інвентаризації готової продукції на суму 5279 грн.;

- акт інвентаризації дебіторської заборгованості на суму 661617 грн.;

- акт інвентаризації оборотних активів на суму 3724195 грн.;

Оцінка стану врегулювання майнових відносин показала, що в господарстві не проводилась робота з врегулювання майнових відносин: був відсутній список осіб, які мають право на отримання майнового паю, який повинен бути складеним у відповідності до вимог існуючої законодавчої бази, не проведений розрахунок трудової участі, не були опрацьовані інвентаризаційні різниці між датою реорганізації та датою уточнення вартості активів та зобов’язань, а відповідно не був визначений реальний пайовий фонд, що підлягав персоніфікації.

В дипломній роботі опрацьовані наступні пропозиції, а саме:

1. Розроблена методика розрахунку трудової участі, згідно якої загальна сума індивідуальних трудових внесків Співвласників склала 29163359 ум.гр.од.

2. Розробка примірного плану роботи комісії з організації вирішення майнових питань по видачі майна в натурі.

3. Розробка Положення про інвентаризацію активів і документальну інвентаризацію зобов’язань.

Здійснення запропонованих заходів щодо врегулювання відносин власності забезпечить захист прав селян щодо майна та створить умови для підвищення ефективності використання його в майбутньому.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Агропромислове виробництво України: стан і тенденції – (1990-1997). – К.: ІАЕ УААН, 1997. – 436 с.

2. Амбросов В. Трансформаційні процеси в аграрній сфері регіону // Економіка України. – 2003. - №8. – с. 66

3. Гайдуцький П. І. Аграрна реформа: Міфи й істина // Економіка АПК. – 2003. - №9. – с. 3

4. Гайдуцький П. І. Аграрна реформа: радикальні заходи, високий результат // Економіка АПК. – 2002. - №12. – с. 3

5. Гайдуцький П. І. Аграрний сектор: від реформи до стратегії розвитку (питання власності та господарювання) // Економіка АПК. – 2003. - №2. – с. 29

6. Горпинич О. В. Пореформений розвиток аграрного сектору економіки регіону // Економіка АПК. – 2003. - №3. – с. 57

7. Господарський Кодекс України від 16 січня 2003 року N 436–IV;

8. Закон України “Про власність” №697 від 07.02.1991 року

9. Закон України “Про охорону праці” №2694-ХІІ від 14 жовтня 1992 року

10. Зубець М. В. Аграрна реформа в Україні. – К.: Укр. технології, 1996. – 331 с.

11. Кириленко І. Г. Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі // Економіка АПК. – 2003. - №1. – с. 3

12. Конституція України від 28.06.1996 р. №254к/96-ВР.

13. Куценко О. М., Писаренко В. М. Агроекологія. – К.: Урожай, 1995. – 256 с.

14. Лузан Ю. Я. Реформування аграрного сектора України: стан і перспективи // Економіка АПК. – 2002. - №4. – с. 3

15. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства. – К.: Вища школа, 1994. – 415 с.

16. Месель-Веселяк В. Я. Реформування аграрного сектора України: здобутки і проблеми // Економіка АПК. – 2003. - №5. – с. 3

17. Могильний О. М. Концепція розвитку сектора аграрної економіки пореформеного періоду: трансформаційна парадигма // Економіка АПК. – 2002. - №11. – с. 12

18. Наказ Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Методики обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих” від 29 березня 2001 року №85