регистрация / вход

Формування іміджу вищого навчального закладу

Вступ Розділ 1. Загальна характеристика поняття «імідж» 1.1.Тлумачення іміджу в сучасній культурологічній науці 1.2 Основні властивості іміджу ВНЗ 1.3 Функції іміджу та його основні риси Розділ 2. Імідж гуманітарного університету: формування та перспективи 2.1 Соціальні та «особистісні» характеристики гуманітарного університету 2.2 Механізм формування ВНЗ.

План

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика поняття «імідж»

1.1.Тлумачення іміджу в сучасній культурологічній науці

1.2 Основні властивості іміджу ВНЗ

1.3 Функції іміджу та його основні риси

Розділ 2. Імідж гуманітарного університету: формування та перспективи

2.1 Соціальні та «особистісні» характеристики гуманітарного університету

2.2 Механізм формування ВНЗ. Основні етапи

2.3 «Робота» з іміджем – як базове завдання в системі ПР

2.4 Результати соціологічного дослідження по темі «Імідж гуманітарного ВНЗ»

Заключна частина

Список використаної літератури

Додатки


Вступ

Кінець XX ст. в Україні позначений вагомими політичними, економічними та соціальними змінами. Ринкова система стосунків істотно змінила психологію суспільства, його пріоритети і систему вартостей, вплинула на всі сфери життя й, зокрема, на освіту. В сьогоденні це характеризується модернізацією її змісту, форм і методів, розробкою та апробацією новітніх освітньо-психологічних технологій, появою нових типів навчальних закладів, зокрема вищих. Зазначені зміни, в свою чергу, вимагають постійної праці керівника над власним іміджем як віддзеркаленням іміджу самого закладу освіти, а також вражень, думок і суджень усіх учасників педагогічного процесу, здійснюваного в ньому.

Діяльність вищого навчального закладу (ВНЗ) повинна сприяти підвищенню рівня освіти, поліпшенню матеріальної бази закладу, розширенню його інфраструктури.

Національні інтереси України потребують її інтеграції в Європейське співтовариство, розв'язання проблем розвитку демократичної держави. В цьому процесі беруть активну участь ВНЗ України. Державна політика в сфері міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти сприяє розвитку взаємовигідних міжнародних відносин у межах міжнародних відносин, проектів, угод, здійсненню зовнішньоекономічної діяльності ВНЗ відповідно до чинного законодавства України.

Перехід України до ринкових умов господарювання зумовило різкий підйом зацікавленості населення в отриманні вищої освіти, що викликало бурхливий розвиток ВНЗ. Тільки у місті Рівне сьогодні вже працює більше десяти ВНЗ, до яких відноситься і Рівненський державний гуманітарний університет (РДГУ). Все це викликало різку конкуренцію між ВНЗ у боротьбі за кількість студентів, тому що саме цей показник є вирішальним фактором благополуччя в сучасних умовах. Суттєве збільшення кількості студентів, організація навчання за новими спеціальностями та інші фактори обумовили виникнення дефіциту викладацьких кадрів в усіх містах України, що вимагає від власників та керівництва ВНЗ особливої уваги до підбору викладачів високої кваліфікації та створення сприятливих умов викладання навчання. У ВНЗ ліцензовано близько сотні спеціальностей. РДГУ є великим та складним в управлінні ВНЗ. В нашому університеті здійснюється підготовка фахівців за 24 спеціальностями на 10 факультетах, на яких навчається більше 10 тис. студентів і в тому числі біля 5,5 тис. на стаціонарі. Університет має величезну матеріально-технічну базу, основу якої складають чотири блоки навчальних корпусів розкиданих по всьому місту. Навчання проводиться в сотнях лабораторій, оснащених сучасною комп'ютерною технікою. Сьогодні в університеті працює біля 400 сучасних ПК. Разом із тим університетська база відкриває додаткові можливості для поглиблення, удосконалення процесу навчання, підготовки фахівців з різних спеціальностей, а саме на сучасній комп'ютерній, інформативній основі з урахуванням глибокого знання мов, потреб ринкової економіки.

Крім того, слід відмітити активізацію відповідних державних органів в плані суттєвої активізації їхньої роботи по здійсненню контролю якості надання освітянських послуг.

В той же час не обхідно відмітити вкрай низьку ефективність використання комп'ютерної техніки в управлінській діяльності університету. Вершиною використання ПК в управлінні РДГУ є отриманні примітивних довідок з документів, копії яких зберігаються в пам'яті комп'ютерів.

Все це робить надзвичайно актуальною задачу підняття на сучасний рівень стану автоматизації обробки інформації в нашому університеті, щоб забезпечити підвищення економічної ефективності управлінської роботи та підняття якості організації навчального процесу по підготовці фахівців вищої кваліфікації, і в результаті впливає на формування іміджу ВНЗ.

На даний час перед РДГУ постає завдання реформування спеціальної освіти, підготовки фахівців нового типу, які поєднують у собі глибокі знання і здібності, високу духовність і загальнолюдські цінності, здатні на професійному рівні вирішувати питання відродження і розвитку національної культури, інформатизації суспільства, підвищення духовності народу.

Така діяльність піднімає престиж ВНЗ у молодіжному середовищі, викликає підвищений інтерес юнаків та дівчат до навчання у ньому. Фактично в РДГУ формування іміджу залежить від взаємовідносин в колективі, професійної підготовки викладачів, їхнього педагогічного досвіду і методичної обізнаності, а також від характеру студентів та їх здібностей.

Таким чином формування іміджу гуманітарного ВНЗ є досить нелегким процесом діяльності. Це явище складе і багато в чому суперечливе, яке водночас являє собою надзвичайно цікавий матеріал для наукового дослідження. Інтерес до даної теми осилюється в зв'язку з тим, що даний феномен освіти трактується суперечливо, доволі таки часто з протилежних позицій, що обумовлено недостатнім вивченням, мало чисельністю ґрунтових праць.

Отже, тема дипломної роботи є актуальною, оскільки розкриває причини формування позитивного іміджу гуманітарного університету, допомагає скласти більш цілісну картину розвитку і поширення, поглиблює знання про тенденції подальшого побутування у зв'язку з потребам суспільства.

Під час роботи над даним дослідженням мною була опрацьована значна джерельна база, що дала змогу дослідити не лише питання, пов'язані із формуванням іміджу ВНЗ, його структурою, функціями, але й детально розглянути дану проблему та її подальший розвиток в умовах становлення української держави.

У цьому випадку досить цікавими є статті вчених і дослідників, присвячені загально-методичним проблемам створення і розвитку ВНЗ, адже в цих статтях зосереджені сталі точки зору на проблеми ВНЗ, його роль у суспільстві, яке пов'язане з ним саме через імідж. Ці статті являють інтерес ще й тому, що дають можливість порівняти погляди, а зазначену вище проблематику на прикладі одного із молодих ВНЗ України, а саме РДГУ.

Незаперечне значення для дослідження мала комплексна праця київських дослідників. Хоча написана і дещо пізніше, але з широким використанням методик російських колег. Для кращого розгляду питання іміджу, в даній дипломній роботі мною використано ряд періодичних видань. Саме вони (п. в.) надали можливість зрозуміти суть позитивного іміджу закладу, його функції, особистісні характеристики та риси, а головне важливість його (іміджу), як корисної інформації для суспільства.

Предметом особливої уваги стосовно формування іміджу ВНЗ є й видання викладачів РДГУ, а також НУ «Острозької академії».

Доречним, на нашу думку, було залучення до роботи дослідницького матеріалу, а саме проведення анкетування серед факультетів нашого ВНЗ на тему даної дипломної роботи.

Матеріали значної кількості джерел, не розглянуті у вступній частині, відображені в основному тексті роботи.

Таким чином, аналіз джерельної бази свідчить, що зазначена проблематика є вкрай актуальною і інтерес до неї не спадає, а навпаки, загострюється у міру визрівання стійких економічних та суспільно-політичних орієнтирів.

Виходячи з цього, об'єктом нашого дослідження є ВНЗ, а саме РДГУ - як один із молодих ВНЗ України.

Предмет дослідження: процес формування позитивного іміджу ВНЗ.

Мета дослідження полягає у вивченні іміджу ВНЗ, його ролі та впливу на суспільство.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі вирішуються наступні завдання:

1) Дослідити роль і місце іміджу ВНЗ у сучасному соціокультурному просторі.

2) З'ясувати основні властивості іміджу ВНЗ, його суть, структуру, функції та механізм формування.

3) Вивчити проблеми формування іміджу ВНЗ, і на цій підставі провести соціологічне опитування серед факультетів на тему „Імідж гуманітарного ВНЗ. Проблеми формування".

Робота над дослідженням сформувала відповідну його структуру, яка складається із вступу, основної частини (два розділи), заключної частини, списку використаної літератури та додатків.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначено мету та завдання роботи, предмет та об'єкт дослідження, здійснено аналіз джерельної бази, а також розкрито основний категоріальний апарат.

В основній частині, що складається з двох розділів, розкрито основний зміст роботи.

Так, у першому розділі «Загальна характеристика поняття «імідж» розкрито суть поняття «імідж», проаналізовано основні властивості, функції та риси іміджу ВНЗ. У другому розділі «Імідж гуманітарного університету: формування та перспективи" розкрито механізм формування іміджу ВНЗ, його основні етапи, описано роботу з іміджем як базове завдання в системі ПР, а також описано результати проведеного соціологічного дослідження.

У заключній частині підводяться підсумки дослідження, даються практичні рекомендації щодо подальшого вивчення даної теми.

Завершують дипломну роботу додатки і вигляді таблиць, діаграм, що містять результати опитувань, які використовувались мною у процесі дослідження даної теми.

Загальний обсяг основного тексту - сторінки, список використаної літератури становить 52 джерела.


Розділ 1. Загальна характеристика поняття «імідж»

1.1 Тлумачення іміджу в сучасній культурологічній науці

Досить вагомим явищем, поєднаним з ПР, що порівняно недавно з’явилося в нашому житті, є імідж. Дане явище було, але не в нашому активному лексиконі. Ми користувалися термінами "репутація", "престиж", "авторитет". Проте на думку сучасних науковців «імідж» лежить в основі багатьох явищ не тільки сучасної цивілізації, але й цивілізації минулого. Імідж як інформаційне явище природно підвищує свій статус при переміщенні до майбутньої інформаційної цивілізації, де інформація є такою ж дійовою силою, як і матеріальні предмети.

Як в сучасній культурологічній науці визначаються найближчі за змістом терміни, що до недавнього часу застосовувалися в нас як замінники поняття «імідж»? Розглянемо окремі з них.

Репутація (фр. reputation) загальна думка про якості, достоїнства та недоліки, які склалися про кого-небудь чи що-небудь. Репутація - це оцінка людини іншими людьми.

Престиж (фр. prestige) авторитет, вплив. Престиж соціальний співвідносна оцінка соціальної значущості різних об'єктів, явищ, яку поділяють члени певного суспільства, групи відповідно до прийнятої системи цінностей.

Авторитет - (лат. autoritas) вплив, влада - наявність у особи, групи чи організації або соціального інституту незаперечних, загальновизнаних позитивних якостей, які дозволяють здійснювати неформальний вплив, що ґрунтується на знаннях, досвіді, силі морального прикладу.

Усі ці категорії на відміну від поняття "імідж" пов'язані з оцінками людини або іншого об'єкта соціальним оточенням. Вони не передбачають виникнення мислених конструкцій. Імідж ми можемо описати, репутацію та престиж оцінити. Авторитет констатувати, є він чи його немає. Що таке імідж?

В сучасній культурологічній науці "імідж" у перекладі з англійської - це образ, відображення, подоба. Крім того в науці існує багато визначень даного поняття. Наприклад:

Імідж це:

- Уявлення про людину, товар чи інститут, що цілеспрямовано формується в масовій свідомості за допомогою пабліситі, реклами або пропаганди.

- Враження, яке справляє особа, компанія або інститут на одну або більше груп громадськості. Це не малюнок, не розроблене в деталях точне зображення, це швидше, декілька деталей, які справляють емоційний вплив.

Особливого роду образ подоба, який створюється цілеспрямовано і за допомогою асоціації поділяє об'єкт (явище, особистість, заклад) додатковими цінностями (соціальними, політичними, моральними), завдяки яким він сприймається більш емоційно.

В основі іміджу ВНЗ лежать як матеріальні, так і нематеріальні аспекти життя. Наше уявлення про імідж ВНЗ виникає в результаті нашого сприйняття зовнішнього вигляду, різних напрямів діяльності а також інтелектуальних або моральних властивостей, які ми бачимо в працівниках даного закладу, його керівникові, а також можливостях адміністрації ВНЗ. Це незважаючи на те, що справді існує криза у вищій освіті. Проблеми змінюються від країни до країни, вища освіта у всьому світі проходить період, який характеризується зростанням кількості студентів, збільшенням вартості та труднощами поєднання курсів із потребами студентів знаходити роботу, яка відповідає навчанню.

Цілий світ стоїть перед важким вибором між чисто ринковою логікою, за якою університети мусять конкурувати один з одним як бізнеси, та поточною системою, в якій домінує бюрократія державних університетів.

Часто в нас виникають запитання, що повинно бути метою вищої освіти у ВНЗ підготовка продюсерів чи громадян? Звичайно, і тих, і тих. Зв'язок між університетом і бізнесом має міцніти, щоб компанії з більшою готовністю зголошувались ухвалювати програми, які ведуть до здобуття дипломів. Водночас кожен випускник університету має засвоїти принаймні чотири речі: як бути добрим громадянином, як правильно спілкуватися, творити і критикувати. Освіта недостатньо наголошує на важливості цих чотирьох концепцій. Спілкуватись означає знати, як користуватись комп'ютером, але водночас означає знати, як говорити принаймні двома чужими рідкісними мовами. Що означає бути громадянином? - насамперед - знати закони, обов'язки та права. А це означає також учитись, як жити в суспільстві, ухвалювати постанови брати участь в громадській діяльності. Саме студентське життя має озброювати досвідом з перших рук, пов'язаним з вивченням засад демократії. Цей феномен блякне у суспільствах, які зростають фрагментарно у громадах, що живуть поруч, але відокремлено одна від одної. Нині лише невелика кількість людей має доступ до справжньої системи вищої освіти. Доступ до справжньої вищої освіти післядипломного навчання - залежить від причетності до певних соціальних та культурних кіл.

Таким чином поняття «імідж» описаний в культурологічній науці певним чином впливає на формування іміджу ВНЗ.

1.2 Основні властивості іміджу ВНЗ

Імідж може виявлятись, як певний стан свідомості людей. Це образ, мисленнєва конструкція того, що людина бачить, і як бачить, так і розуміє. Саме тому один і той самий факт чи дія можуть різними людьми інтерпретуватися по - різному, а тому буде виникати різне мисленнєве уявлення, різний імідж. І зміна іміджу часто означає не зміни в людині, компанії, товарі, а в наших сприйняттях їх. Поняття "імідж" стосується різних об'єктів : людей, компанії, товарів, соціальних груп, країн, тварин, героїв художніх творів та фільмів.

Імідж ВНЗ, на думку спеціалістів, має особистісний характер, оскільки наші уявлення є передусім сприйняттям її особистісних рис та властивостей. Ми сприймаємо , наприклад, президента або політичного лідера як людину, чоловіка, батька не менше, а може ще й більше, ніж людину, що вдало веде переговори, енергійну та компетентну, ділову та відповідальну. У результаті перед нами постає жива людина із зрозумілими інтересами та перевагами, завдяки чому відбувається серйозна ідентифікація його з аудиторією.

Імідж ВНЗ сприймається крізь призму властивостей, які можуть бути корисними людині, а не з точки зору його суспільного значення. Імідж даного закладу містить у собі певні особистісні характеристики - позитивному іміджу ВНЗ можуть бути властиві етичність і гуманність.

Імідж - це найбільш важлива інформація про об'єкт, але не вся. Виникає питання - для кого вона найбільш важлива? Для об'єкта іміджу чи для громадськості, в очах якої виникає образ цього об'єкта? Швидше всього для об'єкта. У культурологічній науці існує поняття справжнього та цільового іміджу закладу, які і вбирають відповідно достатньо повну інформацію про об'єкт(справжній імідж), або ту, яка потрібна, яку заклад хоче пов'язати громадськості(цільовий імідж).

Імідж має контекстний вимір. Він включає не лише характеристики людини, фірми, в даному випадку закладу, але й те, що їх "оточує", на чиєму та на якому тлі цей імідж може проявитися.

Що стосується іміджу ВНЗ, то на нього досить сильно впливає імідж партнерів, з якими він співпрацює, і навіть імідж конкурентів. Позитивний імідж партнерів та негативний імідж конкурентів - сприятливе тло для іміджу даного закладу.

В гуманітарному університеті ректорат налагодив тісні контакти з Російським державним гуманітарним університетом, Карловим університетом, а також окремими ВНЗ в Польщі. Тут зроблено істотний крок вперед в універсалізації спеціальностей, є неординарний досвід у підготовці висококваліфікованих фахівців. На даний час адміністрація і ректорат ВНЗ працюють над реальним реформуванням освіти. Потрібно зробити досягнення кращих у Європі закладів освіти надбанням наших викладачів та студентів.

Ще одна властивість іміджу - його ситуативність. У кожній конкретній ситуації на перше місце можуть виходити певні характеристики об'єкта. Імідж ВНЗ можна розглядати як варіант згорнутого тексту, оскільки при цьому великий обсяг інформації зводиться до обмеженого набору символів. Такий імідж для окремих груп громадськості може бути різним. Для широкої громадськості на перше місце може виходити громадська позиція. Для партнерів висока конкурентноздатність. Для персоналу існує внутрішній імідж ВНЗ - уявлення про нього як роботозабезпечувача і роботодавця.

Отже, для того щоб був сформований позитивний імідж ВНЗ потрібно добре вивчити основні властивості іміджу заклада.

1.3 Функції іміджу та його основні риси

Дослідники зазначають, що люди, формуючи імідж різних об'єктів, свідомо або напівсвідомо очікують від нього вирішення певних завдань:

1. Задоволення власних потреб. Імідж ВНЗ є основою для їхньої діяльності(чи можливе співробітництво, як воно вплине на майбутнє тощо). Таку функцію іноді називають функцією ідентифікації, оскільки об'єкт іміджу стає знайомим і таким що прогнозується.

2. Створення певної системи оціночних координат, яка стане основою для діяльності, сприйняття та координації життя.

3. Протиставлення та порівняння одного об'єкта з іншим здійснити простіше, коли сформовані іміджі обох сторін.

Характеризуючи основні функції іміджу ВНЗ, можна визначити, що він стосується не тільки людей, але й різних соціальних об'єктів. Для працівників зв'язків з громадськістю на перше місце виходить проблема іміджу організації. Завдання створення , коректування , зміни або посилання іміджу організації стоять перед ним у повсякденній роботі.

Проблема формування іміджу ВНЗ - це нова в нашому суспільстві. Фахівці зазначають, що людство давно та постійно займається цими питаннями. Яскравим прикладом діяльності в цьому напрямі є діяльність релігійних організацій, які, завжди багато уваги приділяли своєму іміджу. Без відповідних іміджів просто не мали б існувати армія, поліція і спец, служби. У хорошому корпоративному іміджі зацікавлена всяка організація.

Особливе значення має імідж для великих і достатньо відомих установ і організацій, зокрема ВНЗ. Вони завжди у центрі уваги громадськості, і під прицілом ЗМІ. Це примушує подібні організації і заклади постійно і цілеспрямовано займатися своїм іміджем, працювати з громадською думкою.

На даний час можна назвати близько 40 причин такої уваги до іміджу закладу. Серед них такі: імідж ВНЗ

- збільшує знання про заклад, що сприяє зростанню позитивного ставлення до нього;

- примушує репутацію краще працювати на заклад;

- заперечує невірні уявлення;

- виражає те, що саме цей заклад найкраще підходить до вирішення конкретних проблем;

- позиціонує заклад як такий, що рухається вперед;

- об'єднує різні підрозділи закладу під одним іміджем;

- сприяє укоріненню однієї соціальної відповідальності бізнесу;

- впливає на почуття людей;

- це інструмент досягнення стратегічних цілей організації, які торкаються основних сторін її діяльності та зорієнтовані на перспективу;

- підвищує конкурентноздатність організації на ринку (у разі зрозуміло, позитивного іміджу);

- приваблює споживачів та партнерів;

- полегшує доступ ВНЗ до різних ресурсів(фінансових, інформаційних та ін.), та введення операцій, тощо.

Імідж ВНЗ може бути різним. Якщо взяти за основу аналізу, наприклад, такі критерії, як зв'язок образу, що виникає, з об'єктом іміджу та суб'єктом сприйняття, можна виділити, як це зробив Ф. Джефкінсон:

1. Дзеркальний - імідж організації в чужих очах, на думку її керівників і персоналу;

2. Поточний - реальний імідж закладу в чужих очах;

3. Бажаний - імідж, який би заклад хотів мати в очах громадськості;

4. Багатозначний імідж - сукупність іміджів структурних підрозділів певної організації в очах громадськості.

Існує і інша типологія іміджу ВНЗ. Зокрема часто вживаються і в практиці,! в науковій літературі поняття позитивного та негативного іміджу; ідеального та реального іміджу. В основі такої типологізації лежать особливості тих рис організації, які приписують їй. Позитивні властивості є іміджевими характеристиками позитивного іміджу, негативні - негативного іміджу. Не відповідні дійсності властивості зумовлюють ідеальний імідж (іноді найкращий у цій ситуації).

Бажаний імідж тоді також можуть називати ідеальним.

Імідж, який сформувався в певних соціальних групах є реальним тобто таким, що може не збігатися з ідеальним, який прагне мати корпорація. Залежно від того, в очах якої він існує говорять про внутрішній імідж (суб'єкт сприйняття - персонал організації) або зовнішній імідж (імідж організації в очах партнерів, споживачів, конкурентів, тощо).

Як би не розглядались основні властивості та функції іміджу фахівцями, висновок один - перед тим, як формувати імідж ВНЗ, необхідно визначити його структуру і, в першу чергу, яким він буде? Хто стане його носієм? А вже потім визначати засоби впливу та основні групи громадськості, основні напрямки діяльності, підраховувати витрати на його основні створення та підтримку.

Потрібно виділити декілька основних вимог, яким повинен відповідати імідж.

Перш за все він повинен бути синтетичним. На наш погляд, це означає, що в ньому у стислій, чисто символічній формі (наприклад, за допомогою фірмового стилю або його складових) відображаються найголовніші аспекти діяльності установи та особливостей її продукції.

Імідж повинен бути правдивим, тобто максимально наближеним до об'єкта. Це не означає, що всі особливості об'єкта іміджу в ньому повинні бути відображені, проте організації слід бути такою, якою вона хоче бути в очах громадськості.

Імідж повинен бути пасивним, якщо імідж уже сформувався, він взагалі стає настільки важливою реальністю, що вона зумовлює поведінку корпорації, а не навпаки. Спочатку імідж є подобою корпорації, потім корпорація стає подобою "іміджу".

Імідж ВНЗ має бути яскравим та конкретним. Фахівці вважають, що образ корпорації, в даному випадку закладу, краще сприймається громадськістю, коли він торкається її почуттів, відповідає на її конкретні запити й потреби.

Імідж ВНЗ повинен бути спрощеним, оскільки просте краще сприймається й запам'ятовується.

Імідж ВНЗ повинен бути не повністю визначений. Вважають, що в ньому завжди повинна бути недомовленість, тоді можна буде доповнити, розширити в бажаному напрямі. «Це не малюнок, розроблений в деталях, точне зображення, це швидше кілька деталей, які справляють енергійний вплив».

Таким чином важливою особливістю іміджу як інформаційного явища є його динамічний характер. Вважають що він повинен не тільки підлаштовуватися під очікування аудиторії, а й весь час змінюватися, щоб задовольнити вимоги повністю. Саме тому виникає потреба формування іміджу, його змін, коректування, а також створення функцій та його основних рис.


Розділ 2. Імідж гуманітарного університету: формування та перспективи

2.1 Соціальні та «особистісні» характеристики гуманітарного університету

Соціальні характеристики ВНЗ включають в себе характеристики того, яке місце займає даний заклад в суспільстві, які соціальні верстви зацікавлені в його діяльності, який соціальний статус він має (престиж - високий чи низький), яке значення має для розвитку не лише суспільства, країни, можна сформувати достатньо привабливий імідж ВНЗ врівень з найсучаснішими досягненнями в сфері своєї діяльності.

«Особистісні» характеристики ВНЗ - це певні символічні характеристики, які, на думку громадськості, повинен демонструвати ВНЗ . Фахівці зазначають, що ВНЗ з точки зору людського сприйняття повинен мати певні людські риси. Тільки тоді імідж може проникнути всередину кожного з нас. Корпоративний імідж, зокрема імідж ВНЗ, у цьому плані стає подібним до іміджу людини. Саме тому особистісні характеристики повинні відповідати уявленням людей про "хороший" заклад.

Як і кожний ВНЗ гуманітарний університет має деякі свої недоліки. ВНЗ фінансується централізовано через Міносвіти, а ось структурні підрозділи його (а це Дубенський та Сарненський педколеджі, Дубенське училище культури та Рівненське училище мистецтв і культури) - з місцевих бюджетів. В такому випадку досить важко нормально організувати рух фінансів. Такі проблеми з часом налагоджуються і імідж ВНЗ від цього дуже не страждає. Навпаки власні можливості в зміцненні матеріально навчальної бази за останні роки в гуманітарному університеті реалізовані в цілу низку заходів. Європейського вигляду набрала актова зала. Проведено капітальний ремонт читального залу, хорошого вигляду набув спортзал, по новому засяяв вестибуль, а також багато зроблено в плані побутових новацій.

Фахівці з ПР вважають, що заклад має прославлятися не просто продукцією, а своїм "ЕГО" - (особистістю). Вагоме значення для формування іміджу ВНЗ має наявність для закладу його фірмового стилю, тобто особливого різновиду мови, яким заклад звертається до своїх реальних та потенційних споживачів. В даному випадку до системи фірмового стилю гуманітарного університету входить фірмовий комплект шрифтів РДГУ. Фірмовий стиль є свідоцтвом того, що даний заклад працює зразково, підтримуючи порядок у всьому, зокрема в діяльності, не прагнучи приховати за анонімністю якість своєї "продукції".

Крім соціальних та особистісних характеристик ВНЗ повинен мати ще й дещо другорядні техніко технологічні характеристики, які стосуються такого виду діяльності закладу, як використання сучасної техніки та технологій, "виробництво товарів та послуг" високої якості, "дорогих чи не дорогих". Передусім закладу потрібно показати, що він йде врівень із найсучаснішими досягненнями у своїй сфері діяльності. Вища освіта у ВНЗ не може брати на себе цілковиту відповідальність за безробіття серед дипломованих так само, як за розрив між підготовкою та ринковими сподіваннями. Вища освіта не може включно спричиняти ні безробіття серед дипломованих, ні належного співвідношення між підготовкою, навчальними програмами та вимогами праці. Часто трапляється, що вища освіта пристосовується, щоб звести підготовку студентів до вимог ринку, але ринок часто не здатний адекватно передбачити, якого типу професіонали йому будуть потрібні.

Проблеми університету ті самі, що й у суспільстві, а отже, та сама відповідальність. Звідси питання специфічної університетської культури, зокрема взаємин педагогів та студентів. Планування насамперед лягає на плечі педагогічного штату, радше корпоративного, ніж академічного. Навчальні приміщення, шкала зарплатні, розклад занять, структури і табло часу все це більше зчеплене з потребами викладача ніж викладання. Це стосується всього світу. Серйозніше те, що культура, зосереджена на викладачі, відкриває шлях культурі, ще не безпечнішій для виживання університетської освіти: культурі, зосередженій на адміністрації.

Це змушуватиме викладачів до постійного оновлення теорій, техніки та процесів, тримаючись знань, вироблених в університеті й поза ним. Вища освіта революціонізує в бік моделі, де викладачі та студенти будуть постійними учнями і де розклад занять формуватиметься на основі новаторства, свіжих ідей і найновішого викладання та вивчення технологій. Насамперед університет має вчити людей думати, використовувати здоровий глузд і давати волю творчій уяві.

Отже, завдяки соціальним і «особистісним» характеристикам, імідж ВНЗ сприймається суспільством значно краще.

2.2 Механізм формування ВНЗ. Основні етапи

Яким чином виникає імідж? У чому специфіка його формування? Що впливає на те, що один і той же об'єкт має різний імідж у різних людей?

На ці та інші запитання ми зможемо знайти відповіді тільки тоді, коли глибше розглянемо механізм формування іміджу ВНЗ.

Формування іміджу будь - якого об'єкта зумовлене такими факторами:

Система цінностей та норм, що панують у суспільстві; Система соціальних стереотипів, властивих конкретному суспільству; Установки конкретних людей.

Система цінностей та норм включає в себе загальноприйняті уявлення про добро, істину, справедливість, благородство, інші категорії морально - естетичного характеру, а також сукупність сподівань та вимог, які висуває суспільство чи окрема соціальна спільність до своїх членів.

Система соціальних стереотипів - це система поширених у громадській думці упереджених уявлень про членів суспільства або окремі соціальні групи, об'єкти, процеси.

Стереотип не просто уявлення, образ, але "стандартизований", спрощений певного об'єкта, який фіксує деякі риси явища, іноді несуттєві, іноді надумані. Він містить у собі значний емоційний компонент. Люди часто використовують стереотипи, не усвідомлюючи цього.

Вважають, що явище стереотипізації зберігається тому, що воно позбавляє людину необхідності творчо переробляти всі враження від фізичного та соціального середовища, яке оточує її. Без стереотипів нам довелося б інтерпретувати кожен новий факт, явище, ситуацію так, нібито ми не мали ніякого життєвого досвіду. Наведемо приклади стереотипів, виявлених у студентському середовищі.

• Людина з гумором - здатна до жартів, балакуча, весела, розуміє гумор та іронію, компанійська.

• Людина, що багато пережила добра, серйозна, сувора, вольова, задумлива, чесна. Як правило, це людина похилого віку, досвідчена, поблажлива, така, що привертає до себе, сумна, втомлена.

• Нецікава людина - розумово обмежена, духовно порожня, вузьке коло інтересів та жахливий вигляд.

• Хороший товариш - це той, хто добрий, чуйний, здатний до співпереживання, вдумливий.

• Хороший працівник - акуратний, старанний, наївний.

• Підлабузник обмежена, послужлива, нечесна, нерозумна, своєрідна людина.

• Сіра особистість примітивна, обмежена, пересічна людина.

Особливе значення для формування іміджу мають з точки зору діяльності ПР установки та соціальні стереотипи, які між собою органічно пов'язані.

Оскільки імідж ВНЗ не є чимось раз і назавжди даним (його можна створювати заново, змінювати, коректувати риси), говорять також про певну послідовність його формування та динаміку розвитку вже сформованого іміджу.

Основні етапи формування іміджу ВНЗ працівники ПР вирішують за п'ятьма етапами.

На першому етапі - це дослідницька діяльність, пов'язана з виявленням стереотипів та установок громадськості.

На другому і третьому етапах здійснюється аналітична діяльність, під час якої створюється проект іміджу (ідеальний імідж) та визначаються конкретні засоби перетворення "проекту" в реальність. З цим етапом пов'язані такі заходи ПР, як позиціонування та відбудова.

На четвертому етапі продовжується робота з іміджем, яка для працівника ПР пов'язана такими технологіями, як візуалізація, вербалізація іміджу та "створення" подій. Зрозуміло, що ці технології значно відрізняються в роботі з різними об'єктами іміджу, проте їхня сутність фактично залишається незмінною.

Для іміджу ВНЗ досить вагоме значення має візуалізація.

Основні засоби візуалізації:

1. телебачення (показ керівника або закладу);

2. фільми або відеофільми;

3. фотографії (у газетах, журналах, листівках);

4. особисті зустрічі з громадськістю (для іміджу особи), екскурсії, виставки, ярмарки, презентації (для іміджу організації);

5. зовнішній вигляд;

6. використання символів.

На думку багатьох дослідників і фахівців у сфері іміджу візуальний канал потрібний завдяки таким його перевагам:

• Візуальне повідомлення не потребує перекладу;

• Візуальне повідомлення краще запам'ятовується глядачами;

• На цьому каналі реально передається набагато більший обсяг інформації, ніж може багатьом здаватись;

• "Візуальне повідомлення легше проходить через фільтр недовіри, який є в кожного з нас, оскільки сприймається, як не відредаговане".

Специфічною технологією, що використовується службами ПР для створення іміджу ВНЗ може бути «подієва» комунікація. Хоча треба сказати, що служби ПР у створенні іміджу не завжди задовольняються подіями, які виникають спонтанно.

З п'ятим етапом пов'язана діяльність служб ПР, спрямована на коректування іміджу ВНЗ.

Фахівці зазначають, що, оскільки імідж залежить від контексту, то й змінювати його доводиться залежно від цього контексту. Для того, щоб задовольнити вимоги аудиторії, імідж повинен постійно коректуватися. Це може здійснюватись в різних формах. Серед них такі:

• Дописування іміджу доповнення іміджу характеристиками найактуальнішими в певний період або на певній території, доповнення фізичними прикметами.

• Викреслювання окремих характеристик іміджу (аналогічне з попередньою формою), у разі потреби змінилася ситуація, (наприклад деякі характеристики починають замовчуватися).

• Підкреслення певних характеристик в іміджі супротивника.

• Приписування міфічних наслідків у разі перемоги противника.

Як зазначають фахівці, успішний процес формування іміджу потребує управління (планування, організації, контролю).

«Управління іміджем - це важливе завдання служб ПР. Діяльність у цьому напрямі, як і будь яка інша, може оцінюватися і якісно, і кількісно».

З проголошенням незалежності України, у процесі державотворення відкрилися якісно нові можливості для української культури, вищої освіти і визначалась їх нова роль. Відбувається соціальна реабілітація, демократизація й утвердження плюралізму в творчому процесі. Вона поступово стає конкурентноспроможною, здатною задавати тон інтелектуальному і культурному життю всього українського загалу, адаптує його до світових реалій. Серед багатьох передумов досягнення нею такого стану – «необхідність освоєння суспільством своєї історико культурної спадщини, подолання культурних стереотипів, активної політики держави, активного виходу у світовий культурний простір».

Корінною проблемою гуманітарної науки є безпосередньо пошук засад формування нового типу особистості, що своєю діяльністю створить "пост новоєвропейський" тип культури. В сучасному суспільстві у співвідношенні політика - культура освіта саме освіта буде стояти на першому місці, буде базисом суспільства, підпорядковуючи йому інші відносини, інститути й установки. Таке бачення суспільства, на відміну від політичного, поєднавши до освіти культуру, можна умовно назвати також культурологічним, точніше гуманітарним або власне людським.

Українська культура сьогодні потребує серйозної підтримки і захисту. У цьому вирішальну роль можуть і повинні відіграти національна еліта та національні державні структури, держава загалом. Саме вони покликані оптимізувати культурні чинники, піднести рівень української культурної самоідентифікації в суспільстві й усвідомленого загальнонаціонального сенсу існування подолати глибоку деукраїнізованість і знекореність більшої частини українських кадрів.

Неабияку роль у цьому сенсі належить системі освіти, в якій нині працює 48 тис. закладів та установ, навчається майже 10 млн. і працює понад 1,5 млн. фахівців. Саме освіта має стати основою модернізації суспільства.

Зараз багато пишуть і говорять про необхідність дальших докорінних реформ у системі освіти з посиланням на її невідповідність новим умовам існування людства. Справді, глобальні проблеми сучасного людства, передусім екологічна, вимагають докорінної зміни стратегії нашої діяльності, а отже - формування відповідного типу світогляду. Вирішальне значення у такому формуванні закономірно належить систем освіти. „Однак вона нині є може виконати цього завдання, бо перебуває, за визначенням світових експертів, у глибокій кризі. З метою її подолання й розробки ефективної освітньої моделі XXI століття оголошено ЮНЕСКО «століттям освіти».

Процес інтернаціоналізації освіти не заперечує і не гальмує формування її нових систем та моделей.

Вища освіта стає масовим феноменом, але це не означає, що вона стає демократичнішою, і що від цього імідж ВНЗ , зокрема гуманітарного, може важко постраждати.

Цілий світ стоїть перед важким вибором між чисто ринковою логікою, за якою університети мусять конкурувати один з одним як бізнес, та поточною системою, в якій домінує бюрократія державних університетів. Планетарна університетська система не зменшує нерівномірності, як це належало б, а фактично сприяє ї посиленню. Є два механізми, що приваблюють найкращих студентів, незалежно від їх національності, у наш ВНЗ, який при цьому постійно функціонує.

Метою діяльності ВНЗ є підготовка висококваліфікованих кадрів. Водночас кожен випускник університету має засвоїти принаймні чотири речі: як бути добрим громадянином, як спілкуватися, творити і критикувати. Освіта недостатньо наголошує на важливості цих чотирьох концепцій. «Спілкуватись - означає знати, як користуватись комп'ютером, але водночас, означає знати, як говорити принаймні двома «чужими» мовами, тобто кожен студент повинен у навчанні вивчити те, що треба знати. Тому що освіта не просто засіб для заробітку на прожиття або інструмент для придбання багатства. Вона - вступ в духовне життя, тренування людської душі в гонитві за правдою, вона - практичне навчання доброчесності».

Головними цілями наукової діяльності в системі освіти є:

1) розвиток фундаментальних і прикладних досліджень з предметних напрямків, що перебувають у цілісному зв'язку з проблемами розвитку українського суспільства та світового співтовариства;

2) підготовка на сучасному рівні спеціалістів, науково-педагогічних кадрів;

3) наукове забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти, найбільш повне використання наукового потенціалу вищого закладу.

Виходячи з конкретних завдань педагогічної технології, виявляємо, що у структурі діяльності кожного викладача вирішальне значення мають знання та вміння. Ці структури у науково-психологічному аспекті передбачають дві ланки.

До першої ланки структури діяльності ВНЗ входить така система взаємозв'язаних знань та вмінь:

а) спеціальних - знання історії своєї науки та практичне вміння застосувати їх;

б) педагогічних знання дидактики, теорії виховання і ін.;

в) методичних - знання шляхів, методів, прийомів і засобів донесення наукової інформації до студентів. Друга ланка структури педагогічної праці викладача ВНЗ передбачає конструктивну, організаційно-мобілізуючу, комунікативно-розвиваючу, інформаційно-орієнтувальну, дослідницьку діяльність.

Таким чином соціально-економічний розвиток України вимагає підготовленого викладача, який би поєднував у собі основи психолого-педагогічної науки та високий рівень методичних умінь, тому для іміджу ВНЗ розробка механізму формування та його основних рис є необхідною.

2.3. «Робота» з іміджем – як базове завдання в системі ПР

В умовах жорстокої конкурентної боротьби прискіпливої уваги заслуговує кожна представницька та публічна діяльність, позиціонування компанії у суспільстві, робота над її образом в уявленні громадськості, тобто утворення іміджу. Як відомо, ПР -- процес, налагодження і розвитку двосторонніх контактів між суб'єктом суспільства та його цільовими аудиторіями. Такі контакти мають на увазі наявність зворотного зв'язку, а також можливість спливу суб'єкта на цільові аудиторії і, навпаки, цільових аудиторій - на суб'єкта.

Яке місце в системі ПР посідає імідж? Як потрібно діяти, щоб зробити його інструментом для досягнення конкурентних переваг?

Поширення набула помилка, коли «зв'язки з громадськістю" ідентифікуються з іміджмейкінгом. Коріння такої невірної інтерпретації криється в уявленні про ПР як про науку формування та підтримки образів. Однак іміджмейкінг являється самостійною професійною роботою, яка не замінює діяльність з ПР, але може й повинна бути її складовою.

Не зважаючи на свою принципову альтруїстичну соціальну зорієнтованість, ПР є дуже прагматичною річчю. Він виступає як суб'єкт суспільних відносин виробник, перероблювач, розмножував та розповсюджувач інформації (знання, норми, цінності), що потрібно і чого достатньо для досягнення мети управління. І працюючи з іміджем як складовою ПР, не можна забувати, чого ми прагнемо. Звичайно, для слуху словосполучення «позитивний імідж» належить обов'язково конкретизувати, описувати більш детальними характеристиками. Крім того, піармен мусить звертати увагу на відповідність усіх аспектів діяльності компанії визначеному іміджу. Адже головне у підтримці сформованого позитивного іміджу не допустити розчарування громадськості. Для цього у роботі з іміджем існують ті ж самі функції, що й в ПР: контроль, моніторинг на виявлення думок та поведінки, реакція на них, досягнення взаємопорозуміння.

Таким чином, робота над бездоганністю іміджу є фактором, що забезпечує інтенсивне процвітання власника цього іміджу.

Працюючи над тим, щоб налагодити плідні та взаємовигідні відносини між організацією та різними групами громадськості, піармен прагнуть представити її соціальному оточенні у привабливому та водночас спрощеному вигляді. У своїй практичній діяльності вони виходять з того, що сприйняття, зокрема імідж, багато в чому визначається тим, що та чи інша інституція і навіть окрема людина робить чи каже. Тобто імідж можна сформовано формувати, уточнювати або переробляти за допомогою модифікації діяльності, вчинків та заяв соціального суб'єкта.

Слід зауважити, що громадськість схильна сприймати імідж, якщо вбачає в ньому саме свої цінності. Таким чином, у побудові іміджу треба відштовхуватись не від свого бачення та світогляду, а від суспільного. І немає кращого способу зміцнити конкурентний імідж, як привнести у відчуття його аудиторією чужих, сторонніх їй цінностей.

Фундаментальна властивість іміджу - його доцільність. В іміджі немає чогось вдалого чи невдалого просто самого по собі. Вдалим є те, що просуває власника іміджу до його мети. «Немає мети - немає іміджу, бо роблять його із самого початку орієнтуючись на яку-небудь мету, яка має бути прагматичною, корисною, та передбачати конкретні результати».

Досить необхідною вимогою до формування іміджу закладу має бути його проективність, а саме:

- економічна відповідність та обґрунтування дій по створенню іміджу;

- відповідність іміджу критеріям практичного менеджменту плануванню, організації, керованості, контролю;

- надійність іміджу - виявлення можливих ризиків та узгодженість щодо них;

- соціально-культурна відповідність іміджу глибоким традиціям суспільства;

- упізнаваємість іміджу;

Імідж ВНЗ максимально відображає загальні явні та приховані потреби цільової аудиторії та громадськості загалом у кожному одиничному художньому творінні або образі.

Таким чином імідж ВНЗ викликає на даний час довіру у громадськості, він є досить прийнятним і привабливим, дає підстави для міркувань. Тобто імідж повинен формуватись так, щоб виглядати «живим».

Структурно імідж можна подати таким чином:

1. Імідж суб'єкта: уявлення суспільства стосовно унікальних характеристик.

2. Імідж споживачів: уявлення про стиль життя, соціальний статус, особисті характеристики населення.

3. Внутрішній імідж закладу: уявлення співробітників про свою організацію, лідера. Детермінантність внутрішнього іміджу в культурі та соціально-психологічному кліматі організації потребує особливого ставлення до даного аспекту.

4. Імідж лідера та найближчого його оточення: включає уявлення про їх здібності, установки, ціннісні орієнтації, психологічні характеристики, зовнішність.

5. Імідж структури, що представляє лідера: збірний, узагальнений образ організації, що розкриває найбільш характерні риси лідера:

а) професійна компетентність: мобільність (швидкість та якість), акуратність у виконані посадових обов'язків, точність виконання обіцянок, інформованість, рівень професійної підготовки;

б) культура: комунікабельність (привітність, відкритість, доступність у спілкуванні), чистота мови, соціально-психологічні характеристика партнерів;

в) соціально-демографічні і фізичні дані: вік, стать, рівень освіти;

г) візуальний імідж.

Роблячи таку докладну структуризацію, слід все ж таки зауважити, що хоча імідж і має стати окремою цінністю та використовуватися за всякого зручного випадку, проте імідж це просто враження, легка й ненав'язлива присутність у свідомості людей. Він не повинен давати повне аналітичне уявлення, про компанію чи бути достеменним зображенням, а скоріш має випромінювати кілька ознак, що спричиняють емоційний вплив.

Люди схильні оцінювати собі подібних по манерам та одягу, книгу - по обкладинці, магазин - по вітрині, в даному випадку ВНЗ по випускниках... масова свідомість має стійку звичку порівнювати різні об'єкти з певними людськими якостями. Саме ці якості і повинен мати імідж закладу. Складність в тому, як досягти позитивного сприйняття різними суспільними верствами.

П. Стоукс президент фірми з питань управління «Стоукс Вуд енд Ассошіейтс» - пропонує три типи, на яких має будуватися імідж:

- заклад повинен подаватись як певна особистість, тобто слід якомога краще показати людям свою діяльність та її результат. У цьому випадку дуже важливими є її зовнішні ознаки, а саме - сучасність приміщень, обладнання, стиль спілкування всередині закладу тощо;

- заклад мусить мати свою «репутацію», тобто показати, чи вона вже відома. Необхідно поширювати нову інформацію про заклад та, безумовно, враховувати те, що люди вже знають щось про нього, а тому обов'язково задаватимуть питання;

- закладу варто показати свій характер (сутність), тобто те, чим насправді є його діяльність.

Робота з цих трьох напрямків має здійснюватись одночасно, скоординовано, з максимальним врахуванням усіх можливих обставин. Усі дії щодо рекламування того чи іншого елемента взяті окремо (окремі статті, акції, зустрічі тощо) створюють фрагментарні (часткові, закриті) іміджі закладу. Нескоординованість може не тільки не принести бажаного результату, а й перетворитися на небезпеку для іміджу. «В процесі досягнення певного прагматичного вирішення, при якому використовується іміджмейкерство, у використанні основного каналу комунікації - мас-медіа можуть виникати проблеми, а саме (за американським теоретиком ПР А.Саглівеном): неповнота, непередбачене забарвлення та неточність (спотворюваність). Таким чином, завдання піарменів - взяти на себе координаційну функцію у процесі створення узагальненого іміджу закладу, щоб окремі його фрагменти розчинилися в цілісному портреті».

Імідж, про який розповідає текстова інформація, завжди фрагментарний і стислий. По-перше у кількох реченнях належить сказати про корпорацію якомога більше, натякнути на те, що залишилося за кадром, а це потребує високої майстерності, якої часто не вистачає. По-друге, читач постійно вимагає висновків, і таке прагнення слід спрямовувати у бажаному напрямку. Та оскільки імідж - це всього лише фрагмент, то не кожний може з обмеженої кількості інформаційних даних дійти правильного розуміння. По-третє, кожне нове фрагментарне повідомлення віддалене від попереднього та наступного у часі. Люди у різний час та з різних джерел можуть отримувати неоднакові відомості про дану корпорацію. Як наслідок, усе це може похитнути довіру читачів або взагалі завадити адекватності між іміджем, який створюється зусиллями піармена, та фактичним сприйняттям, що складається у людей.

Що ж до забарвлення, то тут мається на увазі, як сприйматиметься імідж залежно від часу публікації та самого друкованого органу, в якому вміщено матеріал, від розміщення його на полосі та від інших обставин. Приклад від Саглівена: фірма пожертвувала велику суму грошей на потреби освіти. Газети надрукували цю інформацію поряд з трагічним повідомленням про авіаційну катастрофу. Журнал розмістив її в колонці новин, що була присвячена питанням бізнесу, де йшлося про корупцію та різні махінації. В обох випадках імідж дістане певне, до того ж різне забарвлення залежно від усіх цих повідомлень, що стоять поряд. Ну, а неточність виникає у процесі передачі текстів ЗМІ.

Для будь-якої організації, фірми, а в даному випадку для закладу необхідно правильно змоделювати свій імідж. Як це правильно зробити так, що імідж справляв бажане враження? Засобів багато, але слід пам'ятати, що заклад повинен прославлятися е просто своїми товарами та послугами, а своїм «его» (обличчям). Це важливо насамперед у зв'язку з існуванням славнозвісного «суб'єктивного фактора» хазяїна людських відносин. Наприклад, якщо заклад допустить якусь помилку в своїй діяльності, або аврально-виховному процесі, але при цьому матиме стійкий позитивний імідж, то його репутація, авторитет у суспільстві допоможе нівелювати негативне ставлення до того, що трапилось. Крім того при правильно побудованій роботі ПР огріхи можуть (і повинні) залишатися непоміченими в суспільстві.

Імідж необхідний заклад, щоб люди усвідомили його роль в економічному ,політичному соціальному і культурному житті конкретної місцевості або країни в цілому.

За допомогою створення іміджу закладу піармен помагають вкоренити ідею соціальної відповідності, важливості «бізнесу» в масовій свідомості.

Робота по створенню іміджу ведеться цілеспрямовано різноманітними засобами по кожному з канонів сприйняття візуальному, вербальному, подійному та контекстному:

1. Візуальний вимір формує зовнішній образ і відповідність нормам ділового та офіційного одягу, аксесуарам та ін.

2. У вербальному вимірі - культура спілкування, мова, доповіді, публічні виступи та ін.

3. Вимір за подіями це нормативна етична сторона вчинку, поведінки, діяльності в цілому, тобто динамічне формування іміджу йде через репутацію суб'єкта.

4. Контекстний вимір розглядають як додавання іміджів інших установ, що якимось чином впливають на репутацію закладу в цілому.

У процесі формування іміджу можна ще використовувати прийому так званого піднесення іміджу -такої діяльності ПР, яка пов'язана з підвищенням престижу, належністю до особливої соціальної групи і, в результаті, спрямована на підвищення споживача завдяки даному об'єкту ПР. Таким чином, це реалізація самоповаги, належність до елітної групи, енільність з носіями певних моральних або етичних принципів тощо.

Історичний розвиток цієї форми комунікації пройшов від реклами служіння державі 30-х років, через соціальний нахил у 70-х до реклами проблем у 80-90-х роках. Сьогодні нетоварна реклама (реклама іміджу) переважно стосується таких ситуацій: злиття та роз'єднання, кадрові зміни, повідомлення про ресурси держави, інформація про діяльність та послуги, історію зростання, надзвичайні ситуації тощо.

Дотримуючись певних вимог до ПР - реклами можна здолати традиційний тип комерційної реклами та зробити імідж закладу соціальне орієнтованому. Ці вимоги можуть бути такі:

- ясність, бо ПР - реклама повинна сприяти взаємо порозумінню;

- переконливість, бо замало давати тільки інформацію, потрібно ще й доводити;

- апелювання до переконань людей, бо слід зосереджуватися на тому, чого хочуть люди, й не концентруватися на тому, що потрібно закладу;

- очевидна чесність, бо до всякого рекламодавця найчастіше ставляться підозріло та упереджено;

- сегмент гумору, бо це допомагає порушити скептичний настрій публіки і схилити громадськість до певної точки зору.

Дехто навіть визначає паблік рілейшинз через іміджеві процеси. «ПР - це система дій зі створення, підтримки, та трансформації іміджу, це сукупність цілеспрямованих контактів із зовнішнім світом (тобто суспільством) у межах загальної іміджевої концепції». Проте було б неправильно зводити всю ПР до іміджмейкерства.

Таким чином, підтримка певного іміджу компанії у системі заходів ПР зводиться до завдання не розчарувати громадськість у очікуваннях щодо власника цього іміджу. Достеменне розуміння суті, характерних рис та структури іміджу допоможе зробити процес формування іміджу найбільш ефективним.

2.4 Результати соціологічного дослідження по темі «Імідж гуманітарного ВНЗ »

Молодь вступає в життя - трудове, суспільно-політичне, маючи, як правило, повну стерню, а то й в багатьох випадках вищу освіту. Заочні розбіжності є в якості освіти, залежні від соціальних факторів.

Соціологічний аналіз підготовки молоді до життя пов'язаний з вивченням позаосвітньої діяльності людини. Професійна діяльність - важливий етап в духовному становленні особистості, її гармонійному розвитку. Професія, спеціальність не антипод, а сутнісна характеристика особистості. Вища школа, як відомо, займає особливе місце в збагачені інтелектуального потенціалу країни. Але не просто вища школа, а імідж ВНЗ, оскільки перед ним стоїть ряд невідкладних проблем. Перш за все - це якість навчання.

Проте відсутність тісної інтеграції науки і навчального процесу, особливо у ВНЗ є однією з найсерйозніших перешкод на шляху до створення і розгортання іміджу ВНЗ.

Вивчаючи поглиблено імідж гуманітарного ВНЗ, мною було проведено аналітичне соціологічне дослідження з надзвичайно великою науковою і практичною цінністю.

Для проведення соціологічного опитування я вибрала різновид анкетування - очне. Анкетування вибране тому, що за досить короткий проміжок часу можна опитати значну кількість людей.

Мною була складена програма соціологічного дослідження, яка поєднувала в собі методологічну і методичну частину.

У методологічній частині була сформульована і обґрунтована проблема, визначена мета дослідження, встановлено об'єкт і предмет дослідження, сформульована гіпотеза і завдання дослідження.

До методичної частини входило визначення методу дослідження, а саме опитування - це для збору первинної соціологічної інформації, а ще збудовані логічні схеми її опрацювання.

Було опитано чотири факультети, а саме: художньо-педагогічний, факультет музичної творчості, фізико-математичний і факультет економічної кібернетики.

На запитання «Чи потрібно приділяти увагу питанням пов'язаним з іміджем?" - 78% відповіли «так, звичайно».

У процесі проведення опитування нинішні студенти ставлять на перше місце:

- взаємовідносини в колективі; (29%)

- педагогічний досвід і методичну обізнаність викладачів, їхню професійну підготовку; (42%)

- новації в методиці викладання предмету; (18%)

- характер студентів і їх здібності; (11%)

Обробка результатів проведеного дослідження показала, що майбутнім фахівцям імпонує гострота розуму викладача, одержимість своєю наукою, багатий життєвий досвід, висока педагогічна культура, вміння вільно і цікаво розповідати.

Таким чином, студентам імпонує цільна гармонійна особистість викладача, а це, в свою чергу впливає і на формування іміджу вищого закладу.


Заключна частина

Пристосовуючись до мінливих реалій життя, освіта безперервно розвивається та оновлюється. Загалом її (освіту) розглядають як модель для дійсності і як саму дійсність.

У наш час інтелект стає головною продуктивною силою, основою творчого розвитку духовної культури суспільства і цивілізації. Вища школа, виконуючи найважливіше соціальне замовлення відповідно до суспільно-політичних та економічних перетворень, виступає як могутній фактор відтворення продуктивних сил України.

На даний час відбувається становлення концепції гуманізації освіти у ВНЗ. Ми змушені з усією відвертістю визнати, що духовна ситуація в сучасному суспільстві катастрофічна. І наш ВНЗ (РДГУ), звичайно, у цьому відношенні не є винятком. Адже тут крім навчання молода людина, має реалізовувати й інші потреби.

У своїй роботі ми намагалися розкрити суть поняття „імідж”, його соціально-психологічні вимоги, основні властивості, функції, а також вплив на суспільство.

Отже, виконавши поставлені завдання дослідження, ми можемо зробити наступні висновки.

Для того, щоб сформувати позитивний імідж гуманітарного ВНЗ потрібно добре бути ознайомленим з поняттям імідж, визначити основні властивості іміджу ВНЗ, сформувати функції іміджу та його основні риси, розробити основні етапи формування механізму іміджу ВНЗ та його соціальні і особистісні характеристики. Для кращого сприйняття іміджу ВНЗ суспільством бажано проводити соціологічні дослідження.

Формуючи імідж різних об'єктів суспільство свідомо або напівсвідомо очікує від нього вирішення певних завдань. Імідж закладу є основою для їхньої діяльності.

В РДГУ метою кожного викладача є виховання соціально-зрілого спеціаліста, який гармонійно поєднує духовні знання і вміло міг би застосовувати їх на практиці, маючи при цьому ґрунтовні психолого-педагогічні навички викладача їх організатора.

Діяльність факультетів у нашому ВНЗ спрямована на створення умов для реалізації студентами їх потреб в інтелектуальному, культурному, моральному, політичному та фізичному розвитку.

Таким чином в останні роки спостерігається поглиблена увага до іміджу того чи іншого закладу. Треба зазначити, що на відміну від політичної сфери діяльності, сфери шоу-бізнесу або що, які не мають постійної аудиторії, найважливіша діяльність належить керівникам закладів вищої освіти. Саме тому у формуванні іміджу ВНЗ максимально враховується престиж діяльності адміністративних та контролюючих інстанцій.

На даний час спостерігається глибоке вивчення феномену поняття «імідж», який завдяки ЗМІ став ближчим і більш зрозумілим широкому загалу. Але остаточно дане явище не досліджене, існує безліч «білих» плям, для розкриття яких потрібно об'єднати сили культуролога і не тільки, але і соціологам, психологам, оскільки в основі поняття лежать соціально-психологічні причини. Бо лише достеменно вивчивши даний феномен, можна буде позбутися багатьох проблем, пов'язаних з її творцями.

Отже, в розробці даної теми молодим дослідникам варто рухатись дедалі вперед для кращого відкриття поняття «іміджу» та його граней. Тому не варто на цьому зупинятися, а навпаки з могутнішим запалом і енергією відкривати нові перспективи.

Матеріали даної дипломної роботи можуть бути використані у практичній діяльності різних структур ВНЗ.


Список використаної літератури

1. Астахова B.I. Вища школа України. - Харків, - 1991.

2. Буяновер Г. Крізь призму мови - до культури: Нац. доктрина розвитку української вищої освіти в аспекті загальнолюдських пріоритетів // Освіта. 2001. 12-19 верес, с. 3-4.

3. Бачинський П. Що потрібно було б інакше записати в Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті // Освіта України. - 2001. 21 верес. с.5.

4. Богомолов А., Піддубна Г. З приводу виплати допомоги на оздоровлення та обчислення педстажу за вислугу років // Освіта. - 2001. - 8-15 серп. - с.2.

5. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентом. - М, 1989. - 120с.

6. Виткалов В.Г.. Шуль B.C. ВНЗ культури в сучасній соціокультурній ситуації // ВНЗ і проблеми духовного відродження України: (Міжвузівський збірник).-Рівне, 1994.-С. 63-81.

7. Викладання предметів гуманітарного циклу у ВНЗ в 2003-2004 навчальному році // Освіта України. -№56-57, 29 липня 2003.

8. Винославська О.В. Як у навчальних закладах України дбають про підтримку позитивного іміджу // Практич. психолог, та соц. робота. - 1998. - №2. -с.3-5.

9. Волга Л. Майбутнє освіти у ВНЗ України // Уряд, кур'єр. - 2001. - 9 жовт. С.14.

10. Волошин В.H Демократизація управління ВНЗ . -Тернопіль: Кн. Журнальне, вид-во „Тернопіль", 1996.-156с.

11. Грабовська С. Створення позитивного іміджу навчального закладу засобами комунікативного менеджменту // Освіта України 2003. - 26 лип., №14-15.

12. Довгань В. Анатомия Образования // Зеркало недели. - 1998. - №2. - С.13-15.

13. Дубровський В. Як співвіднести авторську та державну концепції навчання? або Нац. доктрина розв. освіти в умовах, коли питань більше ніж відповідей // Освіта. - 2001. - 5-12 верес. - С.2.

14. Дорошенко А. Освіта паспорт нації Уряд, кур'єр. - 1998. - №10-11. - С.8 9.

15. Державна національна програма „Освіта" / „Україна XXI ст."/ // Освіта 2001. - №44. 45-46, - С.З-15.

16. Дацюк І. Гуманітарні науки / Науково-практичний журнал.-2000.-110с.

17. Дробнопод М. А потрібна Україні нова освітня доктрина? // Освіта. - 2001. 1996 верес., С.6-7.

18. Дзюба І. Деякі проблеми і перспективи Української національної культури і освіти // Кур'єр Кривбасу. - 2002. - №153 (серпень). - С.3-7.

19. Живаєва Т. Імідж освітнього закладу та особистість керівника // Гуманітарні науки. - 2003. -Ш.-С.18-19.

20. Зі шпигунами майбутнього у нас не панькаються. Освіта України останнього десятиріччя // Голос України. - 2002. - 13 лип. - С.8-9.

21. Іноземцева О. Технології позитивного іміджу і [формування якісно нового міжнародного іміджу України] // Уряд, кур'єр. - 2002. - 11 груд.С.15.

22. Ільченко В., Матвієнко П. Шляхів зцілення змісту освіти багато, але доцільно іти найбільш випробуваними // Освіта-2001. - 3-10 жовт. - С.2.

23. Карамуш Л.М. Імідж сучасної вищої школи: що це? // Практич. психолог, та соц. робота. 1998. -№2. - С. 6-8.

24. Кремень В.Г. Неперервна освіта - стратегічний ресурс // Уряд, кур'єр. - 2001. - 6 жовт. С.6.

25. Кравченко І. Освіта - як національна мета // Віче. -1999.-№2.-С.131-143.

26. Концепція громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Освіта України. - 2000. - 9 серп. С.6.

27. Кононенко П. Доктрина і розвиток української освіти в XXI столітті // Освіта. - 2001. - 26 верес. - З жовт. - С.2.

28. Королько В. Імідж закладу за сприянням студентського контингенту // Освіта. - 2003. 17 лист. -С. 17-22.

29. Міщенко М. Влада іміджу // Розбудова держави. -1998.-№9-10.-С.57-64.

30. Місюра Л. Робота з іміджем – як базове завдання в системі ПР (паблік рілейшенз) // Маркетинг в Україні. – 2002. - №5.

31. Недопитайський М. Імідж країни – це дуже серйозно. // Віче. – 2002. - №12.

32. Нестеренко В.Г., Зайцев Н.О. Культурний центр в системі освіти України Освіта. – 2001. – 17 груд.

33. Надієць А. Реалії національної освіти // Освіта України. – 2001. - №3.

34. Освіта і національна ідея // Освіта. – 2001. – 5-12 верес.

35. Огнев’юк В. „Через зміст освіти будемо формувати національні пріоритети” // Освіта. – 2001. – 2-9 трав.

36. Панькова О. Проблема іміджу: соціокультурний і психолого-педагогічний аспекти // Рідна школа. – 2002. - №6.

37. Почепцов Г. Побудова іміджу як комунікативне програмування // Нова політика. – 1999. - №5.

38. Почепцов Г. Іміджологія. – М.: Рефл. – бук., 2001.

39. Погрібний А. Національний аспект державобудівництва в сучасній Україні та розвиток її освітньої сфери // Освіта. – 2001. – 29 сепр.

40. Програма „сприяння просвітницькій роботі „рівний рівному” щодо здорового способу життя в освітньому процесі України” // Освіта Україна. – 2001. – 31 серп.

41. Потреби освітньої галузі будуть максимально враховані // Уряд. кур’єр. – 2001. - №8.

42. Про надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у ВНЗ: Наказ Мін. освіти і науки України // Освіта України. – 2000. – 21 черв.

43. Про стан погашення заборгованості і заробітної плати та інших соціальних витрат працівникам освіти з Державного бюджету: Рішення колегії міністерства освіти України. 27.10.99 р. // Інформ. зб. М-ва освіти України - 1999. - №24.

44. Про документи на освіту на вчені звання: Постанова від 12 листопада 1999 р. №26 // Освіта України. – 1999. – 21 листоп.

45. Сім років для виходу освіти з кризи: Пріоритетні напрями розвитку освіти в Україні // Освіта. – 2001. - №6.

46. Сергій Іванюк „Створюємо умови для об’єктивного оцінювання знань”: [Про тестування в Незалежному центрі] // Освіта. – 2001. – 20-27 черв.

47. Статут профспілки працівників освіти і науки України: Затверджено IV З’їздом профспілки працівників освіти і науки України 11 січня 2000 р. // Освіта України. – 2000. – 22 берез.

48. Толочко П. Оновлення змісту освіти – то найперша наша справа // Освіта України. – 2000. – 27 березн.

49. Україна. М-во освіти і науки. Академії педагогічних наук України, ВНЗ, М-ву освіти Автономної республіки Крим, управлінням освіти обл. Київської та Севастопольської міськ. держ. адміністрації, інститутом післядипломної пед. освіти // Освіта України. – 2000. – 15 березн.

50. Шейко В. Освіта в інформаційній цивілізації // Вісник кн. Палати. – 2000. - №9.

51. Шульга М. Методологічні характеристики наукових досліджень. – К., 1999.

52. Шевельов Ю. Україна – освіта – культура – Європа // Всесвіт. – 1999. - №12.


Додаток 1

Механізм формування іміджу


Додаток 2



Анкета

Імідж вузу. Проблеми формування

Просимо Вас відповісти на декілька запитань. Для цього обведіть або підкресліть той варіант відповіді, який Ви вважаєте найбільш точним, або допишіть власну відповідь там, де це передбачено.

1. Стать: чол.; жін.; (підкреслити);

2. Вік (вказати число повних літ)..........................................................;

3. Професія, посада.................................................................................;

4. Що Ви розумієте під поняттям імідж?

а) засіб психологічного впливу рекламодавця на споживача;

б) штучна імітація або подання зовнішньої форми певної особи;

в) образ потреби що створюється художніми засобами;

г) сприйняття людини з боку суспільства;

Своя версія...............................................................................................;

5. Що на Вашу думку повинно сприяти формуванню іміджу?

а) престижна робота;

б) висока заробітня плата;

в) взаємовідносини в колективі;

г) професійна підготовка викладачів;

Своя версія...............................................................................................;

6. На що впливає імідж?

а) педагогічний досвід і методичну обізнаність викладачів;

б) характер студентів і їх здібності;

в) довіра з боку громадськості;

Своя версія...............................................................................................;

7. Що необхідно зробити , щоб сформувати позитивний імідж з точки зору студента?

а) берегти матеріальну базу вузу;

б) на протязі навчального процесу бути активною особистістю;

Своя версія...............................................................................................;

8. Що необхідно зробити , щоб сформувати позитивний імідж з точки зору викладача?

а) дбайливе ставлення до своєї роботи;

б) вносити новації в методику викладання;

Своя версія..............................................................................................;

9. Що Ви особисто робите для формування іміджу вузу?

..................................................................................................................;

10. Якщо не робите то чому?.................................................................;

11.Чипотрібно взагалі приділяти увагу таким питанням?

а) Так;

б) Ні;

12.Якщо так, то чому?...........................................................................;

13. Чому Ви вибрали місцем роботи (навчання) саме цей вуз?..........

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

Комментариев на модерации: 2.

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий