Заняття лікувальною фізкультурою протипоказані:
при гострих захворюваннях і загостренні хронічних захворювань;
при декомпенсації («збої») функцій будь-яких систем органів;
якщо загальний стан оцінюється як «важкої» чи «середньої ваги»;
при токсикозі;
якщо маються навіть невеликі маткові кровотечі, чи якщо вони були при минулій вагітності;
при великій кількості навколоплідних вод.
якщо в минулому були спонтанні аборти (викидні), тобто при звичному невинесенні.
Особливі методики фізичних вправ застосовуються при тазовому передлежанні плоду, звуженому тазі, переношеній вагітності.
Якщо вагітність протікає нормально, то займатися фізкультурою можна всім і завжди. Іншими словами, як тільки жінка довідалася, що вона вагітна (мається на увазі — відвідала гінеколога, а не просто зробила «тест на вагітність» вдома), то відразу можна приступати до фізичних вправ. Спортсменкам доведеться надовго відмовитися від інтенсивних занять улюбленим спортом, але при цьому для них особливо важливо не припиняти фізичні навантаження.
Якщо відразу після встановлення діагнозу «вагітність» щось перешкоджає заняттям, то в даному випадку теза «краще пізно, ніж ніколи» є абсолютно вірною [5;7].
Серцево-судинна система. Відзначається деяке підвищення судинного тонусу і на цьому тлі частішання пульсу (до кінця вагітності — на 10 уд/хв). Хвилинний об’єм крові змінюється в наступній динаміці: поступово підвищується до максимуму до 25—32-го тижня, потім підтримується на високому рівні і знижується незадовго до пологів. До кінця вагітності приріст хвилинного об’єму складає більше 40%. У зв'язку з формуванням і розвитком матково-плацентарного кровообігу збільшується загальна маса циркулюючої крові, розширюється венозне русло в капілярах, що може призводити до уповільнення кровотоку (одна з причин пізнього токсикозу вагітних).
Дихальна система. З перших тижнів вагітності збільшується хвилинний об’єм дихання, залишаючись і далі на високому рівні. Зміна частоти дихання не відзначається. До кінця вагітності діафрагма піднімається на 4 см. Змінюється форма грудної клітки. Зменшення вертикального розміру грудної клітки компенсується збільшенням її окружності (поперечного і передньозаднього діаметра). ЖЕЛ залишається без змін.
Нервова система. У період вагітності відзначаються циклічні зміни в спрямованості нервових процесів. У ранній термін (до 16 тижнів) переважають процеси збудження, що поступово (з 16—20-го тижня) змінюються гальмуванням. Зміна психічного стану під час вагітності спостерігається в 70% жінок. При цьому психози характерні для 3—14% вагітних. У першій половині вагітності вони виявляються в перекрученні смаку, сонливості, плаксивості, дратівливості. В другій половині відзначається депресивний стан, що сполучається з тривогою за результат пологів.
Гормональна система. За час вагітності концентрація статевих гормонів прогестерона і естрогена зростає майже в 100 разів. Глибоким змінам піддається функція ендокринних залоз. Збільшуються розміри щитовидної залози, інтенсивність її кровопостачання і поглинання йоду, зміст у крові основних гормонів щитовидної залози [8;12].
Травна система. Підвищується тиск у черевній порожнині. Підсилюється функціонування печінки, що синтезує велику кількість білка. В міру росту плоду шлунок здобуває більш горизонтальне положення, що може збільшувати імовірність печії.
Опорно-руховий апарат. Зв'язковий апарат зчленувань таза розм'якшується. Плацентою і жовтим тілом виділяється гормон релаксин, що підвищує розтяжність св’язок (лобковий симфіз, крижово-клубове і куприкове зчленування). Фізіологічне розширення лобкового симфізу коливається в межах 1,5—7 мм; крім того, він розпушується, збільшуючи тим самим рухливість. Після пологів цей процес зазнає зворотнього розвитку. Зі збільшенням росту плоду і маси тіла відбувається зсув загального центра ваги, збільшується поперековий лордоз [8;12].
Фізіологічна вагітність може продовжуватися від 250—260 до 300 днів в залежності від індивідуальних особливостей. Протягом вагітності прийнято виділяти 3 триместри: з моменту зачаття до 12-го тижня, з 13-го по 27-й тиждень і з 28-го тижня до пологів.
Пологи — це природний фізіологічний процес, що завершує вагітність. У родовій діяльності розрізняють 3 фази: латентна (схватки), характеризується наростанням частоти й інтенсивності схваток; активна (потуги), характеризується прогресуючим розкриттям шийки матки з певною швидкістю на різних етапах пологів; транзитна (післяпологова), характеризується опусканням передлежачої частини з наступним її просуванням по родовому каналі [5;14].
Загальна тривалість пологів складає в середньому в впершенароджуючих 15—20 год, у повторнонароджуючих — 10—12. Перебіг пологів і їх тривалість залежать від віку жінки (у первородящих старше 28—30 років вони продовжуються довше), величини плоду, розмірів таза, скорочувальної діяльності матки й ін.
Латентна фаза пологів починається з встановлення регулярних схваток (не менше однієї схватки за 10 хв). Спочатку схватки слабкі, не супроводжуються больовими відчуттями, але поступово їхня інтенсивність зростає, збільшується тривалість (30—40 с) і частота (через 5—6 хв). Перша фаза пологів завершується розривом плодового міхура і виходом навколоплідних вод, згладжуванням шийки матки і розкриттям зіву на 4 см. У цьому процесі бере участь тільки маткова мускулатура.
Активна фаза пологів. Сила і тривалість схваток збільшується, скорочується інтервал між ними. Розкриття шийки матки до 8—10 см супроводжується поступовим просуванням голівки плоду. Після повного розкриття шийки матки швидкість просування голівки плоду по родовому каналі зростає, що призводить до посилення скорочувальної здатності м'язів черевного преса і діафрагми — виникають потуги. Під їхнім впливом плід завершує просування по родовому каналі, його голівка починає давити на тазове дно, на пряму кишку і задній прохід. Під час чергової потуги голівка показується зі статевої щілини. По закінченні потуг голівка знову зникає. Незабаром голівка не зникає навіть у паузах між потугами. Настає момент народження дитини, слідом за голівкою народжується тулуб. На цьому закінчується друга фаза пологів.
У цій фазі від жінки потрібно прояв максимальної м'язової витривалості і сили.
Транзитна фаза пологів складає в середньому 30 хв. і починається іноді через 5 хв після народження дитини, характеризуючись тим, що плацента відокремлюється від стінок матки і народжується послід. Він складається з плаценти, пуповини і плодових оболонок. Послід, що відокремився, опускається в піхву, а потім при натужуванні породіллі виходить, супроводжуючись невеликою кровотечею (250 мл). Цей процес абсолютно безболісний, лікар визначає цілісність плаценти і плодових оболонок, а також тактику наступних дій [2;5].
Відомо, що чекання пологів викликає скутість і напруженість мускулатури тіла. Такий стан у поєднанні з затримкою дихання під час схваток призводить до утруднення периферичного кровообігу, знижуючи насичення крові киснем, що несприятливо впливає на стан плоду. У породіль, що бурхливо реагують на схватки, що виявляють занепокоєння під час пологів, незабаром можуть розвинутися виснаження нервової системи, зниження м'язового тонусу, фізична слабість і слабість родової діяльності. Японські фахівці пальцевої гімнастики рекомендують для зняття нервової утоми ретельно масажувати обидва мізинці і виконувати наступну вправу: руки над головою, пальці зчеплені — перетягати руки вправо і вліво з нахилом тіла по 5с у кожну сторону. Повторити 3 рази [15;].
Розділ 2. 2.Особливості занять фізичними вправами в період вагітності, в пологовий та післяпологовий період
Необхідність систематичної м'язової діяльності для людини давно теоретично обґрунтована і практично доведена. Безумовно, у період вагітності вплив цього фактора багаторазово зростає. Фізичні вправи дозволяють досягати оптимального режиму функціонування основних систем організму в умовах, що змінилися. Завдяки використанню фізичних вправ можна успішно протидіяти ряду небажаних ускладнень вагітності (варикозне розширення вен, плоскостопість, слабість м'язів черевного преса і т.д.).
З моменту впровадження заплідненої яйцеклітини в слизову оболонку матки в організмі жінки настають значні зміни в різних системах: серцево-судинній, дихальній, нервовій, гормональній, травній й в опорно-руховому апараті [13].
Заняття фізичними вправами показані всім жінкам з неускладненою вагітністю, а також вагітним із захворюваннями серцево-судинної системи в стадії компенсації.
Протипоказання: гострі лихоманкові стани, гнійні процеси (у будь-яких органах і тканинах), декомпенсовані стани при захворюваннях серцево-судинної системи, що прогресують і деструктивні форми туберкульозу, хронічний апендицит зі схильністю до загострень, залишкові явища недавно перенесених запальних процесів в органах малого таза, виражені токсикози вагітності (блювання, набряки, нефропатія, прееклампсія, еклампсія), усі випадки маткових кровотеч під час вагітності, передлежання плаценти, багатоводдя, звичні викидні. Виконання фізичних вправ повинне бути припинене із систематичною появою схватко-подібних болів після занять.
В акушерській практиці незаперечний факт про несприятливі впливи гіподинамії на вагітність, пологи і післяпологовий період. Наслідком гіподинамії є загроза переривання вагітності і токсикоз першої половини вагітності; слабість родової діяльності (частота оперативних втручань при пологах у таких жінок складає близько 44%) і збільшення тривалості пологів, зменшення добової секреції молока в 2 рази [3;15].