13. В.п.—лежачи на животі, руками триматися за краї ліжка. Підняти пряму праву ногу, опустити, повторити лівою ногою, потім підняти обидві ноги разом, опустити. Дихання не затримувати. (3—4 рази).
14. В.п. — колінно-кистьове (в колінно-кистьовому положенні). Втягнути живіт і проміжність, тримати 3—4 рахунка, потім розслабити —видих (5—6 разів).
15. В.п. - те ж саме. Підняти пряму праву ногу назад і вгору, зігнути її і підтягнути до живота, вернутися у В.п. Повторити вправу лівою ногою (3—4 рази кожною ногою).
16. В.п. — стоячи на колінах, руки вздовж тулуба. Розвести руки в сторони, злегка розігнути корпус-вдих, опустити руки-видих (3—4 рази).
Породіллі 4—5-го дня після пологів на цій вправі заняття закінчують. Інші продовжують виконання комплексу.
17. В.п.—стоячи на підлозі, стопи разом, долоні на потилицю, лікті розведені. Повернути корпус вправо з одночасним відведенням правої руки, повернутися у В.п. Повторити поворот вліво з відведенням лівої руки, вернутися у В.п. (по 4 рази в кожну сторону).
18. В.п. — стоячи обличчям до спинки ліжка, руками триматися за спинку, п'яти разом, носки максимально розведені. Піднятися на носках, втягнути промежину на 3-4 сек., вернутися у В.п. Дихання не затримувати, корпус не нахиляти вперед (6—8 разів).
19. Розслабити м'яза плечового пояса. Поступове поглиблення дихання. На видиху втягувати передню черевну стінку (4—5 разів).
20. В.п. — стоячи боком до ліжка, рукою триматися за спинку. Відведення ноги в сторони, вперед, назад. Переводячи ногу з положення вперед у положення назад, намагатися не торкатися носком підлоги (4—5 разів кожною ногою).
21. В.п. — стоячи обличчям до спинки ліжка, тримаючись руками за спинку. Повне присідання на видиху, коліна притулити одне до одного, промежину втягнути (4—5 разів).
22. Ходьба по палаті на носках, дихання не затримувати (15—20 с). Руки на поясі, на плечовому суглобі, відведені в сторони, за головою.
23. В.п. — стоячи спиною до стіни, п’ятки, сідниці, лопатки, потилиця торкаються стіни. Розвести руки в сторони (руки ковзають по стіні — вдих, вернутися у В.п. — видих). Повторити 4—5 разів, не відходячи від стіни.
24. В.п. — лежачи на спині. Почергове згинання ніг у колінному і кульшовому суглобах з одночасним згинанням рук у ліктьових і променево-зап'ясткових суглобах (6—8 разів кожною ногою). Дихання довільне.
25. В.п. — те ж саме. Розслабити всі м'язи. Спокійне дихання з поступовим поглибленням видиху (30 сек. — 1 хв.).
Лікувальну гімнастику призначають через 2 год після операції, проводять статичні дихальні вправи, вправи в локалізованому дихання і деякі вправи загальнозміцнюючого характеру. Поступово поглиблюють видих, використовують вправи за участю черевної стінки (втягування живота під час видиху), з покашлюванням наприкінці видиху.
Дихальні вправи можна чергувати з загальнозміцнюючими: згинання і розгинання рук у суглобах пальців, у променево-зап'ястковому, ліктьовому суглобах, згинання і розгинання гомілковостопних суглобів по черзі за допомогою згинання і розгинання колінних суглобів, ротація ноги назовні й усередину і т.д. Дихальні вправи повторюють 2—4 рази, загальнозміцнюючі— 4—6 разів. Поєднання поглибленого дихання і посилення периферичного кровотоку буде сприяти кращій утилізації кисню.
У першу добу після операції дихальні і загальнозміцнюючі вправи повторюють 3—4 рази.
З 2-го дня після операції в заняття включають динамічні дихальні вправи, що підсилюють вдих і видих, і вправ для тазового дна і черевного преса, що виконують у положенні лежачи на спині і на боці (додаток А 8). Виключаються одночасні рухи ногами, що викликають значні напруження черевного преса [7;10].
На 3—4-й день заняття проводять у цих же вихідних положеннях з поступовим збільшенням навантаження за рахунок повторень вправ і включення нових, збільшення амплітуди рухів. Вправи, зв'язані з навантаженням на м'язи тазового дна і черевного преса, повинні чергуватися з дихальними вправами і вправами з розслабленням м'язів.
З 5-го дня ряд вправ (динамічні, дихальні, повороти корпуса, почергові рухи ногами) хвора виконує в положенні сидячи, з 6-го дня — стоячи. Надалі використовують усі вихідні положення. В останні 2—3 дні перебування в пологовому будинку хвора виконує комплекс вправ, рекомендований для занять вдома.
Якщо абдомінальний кесарів розтин проводиться як планова операція, то лікувальну гімнастику призначають породіллі в передопераційному періоді для поліпшення загального стану, збільшення функціональних резервів серцево-судинної і дихальної систем і навчання вправам найближчого післяопераційного періоду.
1. Фізичні вправи, що виконуються в період вагітності, сприятливо впливають як на протікання самої вагітності, так і на процес пологів і стан жінки після пологів. До того ж разом з майбутньою мамою займається фізкультурою і майбутня дитина, і в даний час доведено, що немовлята, чиї матері займалися під час вагітності лікувальною гімнастикою, по фізичному розвитку і рухових навичках помітно випереджають своїх однолітків, мами яких вели малорухомий спосіб життя.
2. З моменту впровадження заплідненої яйцеклітини в слизову оболонку матки в організмі жінки настають значні зміни в різних системах: серцево-судинній, дихальній, нервовій, гормональній, травній й в опорно-руховому апараті. Фізичні вправи дозволяють досягати оптимального режиму функціонування основних систем організму в умовах, що змінилися та протидіють ряду небажаних ускладнень вагітності (варикозне розширення вен, плоскостопість, слабість м'язів черевного преса і т.д.).
3. В акушерській практиці незаперечний факт про несприятливі впливи гіподинамії на вагітність, пологи і післяпологовий період. Наслідком гіподинамії є загроза переривання вагітності і токсикоз першої половини вагітності; слабість родової діяльності (частота оперативних втручань при пологах у таких жінок складає близько 44%) і збільшення тривалості пологів, зменшення добової секреції молока в 2 рази.
4. Заняття для вагітних мають традиційну схему побудови і складаються з підготовчої, основної і заключної частин. В основній частині використовуються головним чином спеціальні вправи; у підготовчій і заключній — загальнорозвиваючі вправи.
5. Диференційований підхід до дозування фізичного навантаження і характеру використовуваних вправ ґрунтується на рівні фізичної підготовленості вагітних жінок. Підвищена обережність повинна дотримуватися в перші місяці вагітності у з огляду небезпеки самоаборту, у терміни належної менструації і наприкінці вагітності. В усіх періодах вагітності перевагу віддають динамічним вправам, а не статичним напруженням. Велика увага приділяється розвитку повного глибокого дихання, умінню розслаблювати окремі м'язові групи і досягати повного розслаблення. У заняття включаються усі вихідні положення, значне число вправ виконується в положенні лежачи: тренування черевного преса, тазового дна, вправи з розслабленням м'язів живота, спини, ніг і т.д. Після вправ, зв'язаних з роботою великих м'язових груп, повинні виконуватися статичні дихальні вправи з деяким поглибленням видиху при максимальному розслабленні всіх м'язів і особливо м'язів, що приймали участь у попередній вправі. Важливий емоційний фон занять, тому в групові заняття в жіночій консультації можна включати елементи гри чи проводити вправи під музику. Після фізичних вправ рекомендується душ чи обтирання. Методичні установки конкретизуються відповідно періодам (триместрам) вагітності.
6. Американські фахівці, скрупульозно вивчивши найбільш популярні (серед жінок) види рухової активності, рекомендують ті з них, що доцільно використовувати в період вагітності: джоггінг (швидка ходьба чи дріботливий біг) на дистанцію не менше 3,2 км (2 милі); аеробіка; катання на велосипеді; плавання; перераховані види рухової активності мають ті чи інші обмеження в різний термін вагітності. Встановлено, що два види фізичної активності можна не припиняти протягом усієї вагітності: гольф і вправи по системі йоги, популярної в жінок по двох причинах: перша — вправи дають гарний розслаблюючий ефект і друга — здатність зберігати м'язовий тонус і гнучкість при використанні різноманітних поз.
1. Амосов Н.М. Моя система здоровья. - Киев: Здоров’я, 1997. - 54 с.
2. Белая Н.А. Лечебная физкультура и массаж: Учебно-методическое пособие для медицинских работников. - М.: Советский спорт, 2001. – 272 с.
3. Бодяжина В.И., Сметник В.П., Тумилович Л.Г. Неоперативная гинекология: Руководство для врачей. - М., 1990.
4. Гері Окамото Основи фізичної реабілітації // Перекл. з англ. - Львів: Галицька видавнича спілка, 2002. – 294 с.
5. Готовцев П.И., Субботин А.Д., Селиванов В.П. Лечебная физическая культура и массаж. - М.: Медицина, 1987. - 304 с.
6. Журавльова А.И., Граевская Н.Д. Спортивная медицина и лечебная фізкультура / Руководство. - М.: Медицина. - 1993. - 432 с.
7. Купер К. Новая аеробика. Система оздоровительных физических упражнений для всех возрастов. - М.: Физкультура и спорт, 1976. - 125 с.
8. Купер К. Аеробика для хорошего самочувствия. - М.: Ф и С, 1989. - 224 с.
9. Лесюк В.С., Давидов Л.Я., Павловський М.В. та ін. Про статеве виховання дівчаток і дівчат підлітків: Методичні вказівки. - Львів,1994. - 36 с.
10.Лечебная физическая культура: Справ. изд. / Под. ред. В.А. Епифанова. - М.: Медицина, 1987. - 528 с.
11.Лечебная физическая культура: Справочник / Под. ред. проф. В.А. Епифанова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 2001. - 592 с.
12.Мерзлікіна О.А., Гузій О.В. Тлумачний словник термінів і словосполучень з фізичної реабілітації. - Львів, 2002. - 48с.
13.Милюкова И.В., Євдокимова Т.А. Лечебная физкультура: Новейший справочник / Под общей ред. проф. Т.А. Евдокимовой. - СПб.: Сова; М.: Изд-во Эксмо, 2003. - 862 с.