регистрация / вход

Мале підприємництво

Основи діяльності фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва. Напрямки державної підтримки підприємництва. Порядок реєстрації та документального оформлення діяльності суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб. Ліцензування та патентування.

ВСТУП

Перехід до ринкових відносин в Україні викликав виникнення різних суб'єктів господарської діяльності. Виникає безліч підприємств, особливо в сфері малого бізнесу. Такі підприємства займають специфічні області господарювання, а також прагнуть розвивати традиційні та освоювати нові, що дає значне поповнення бюджету.

На сьогоднішній день сегмент малого бізнесу в загальній масі суб'єктів підприємницької діяльності займає лідируюче місце.

Відповідно до Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку.

Одним з основних моментів у діяльності будь-якого підприємства є правильна організація облікової діяльності. Це, у свою чергу, забезпечує працівників, засновників підприємства достовірною і своєчасною інформацією для прийняття діючих управлінських рішень.

Облік займає одне з головних місць у системі управління. Він відображає реальні процеси виробництва, обігу, розподілу і споживання, характеризує фінансовий стан підприємства і є основою для планування його діяльності. Виходячи з облікової інформації, можна прогнозувати показники розвитку підприємства і виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

Малий бізнес являє собою один з важливих інструментів, що сприяє підвищенню зайнятості населення, створенню і збільшенню національного продукту країни. Тому для стійкої і тривалої роботи підприємств малого бізнесу управлінському персоналу також необхідно мати у своєму розпорядженні найбільш повні дані про фінансовий і майновий стан підприємства, результативності його діяльності, наявність ресурсів для планування досягнення перспективних цілей.

Мета курсу "Облік і оподаткування суб’єктів малого підприємництва" полягає у наданні студентам необхідних теоретичних основ, методичних підходів і практичних навичок щодо організації діяльності суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних та юридичних осіб. а також побудови бухгалтерського обліку на малих підприємствах.

Завдання дисципліни полягають у вивченні організаційних основ побудови діяльності суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних та фізичних осіб, ведення бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також податкового обліку суб’єктів малого підприємництва, які працюють за спрощеною системою обліку та оподаткування.

Предмет курсу "Облік і оподаткування суб’єктів малого підприємництва" – підприємницька діяльність фізичних осіб – приватних підприємців без створення юридичної особи та система бухгалтерського обліку активів, капіталу й зобов’язань на малих підприємствах.

Організація обліку на підприємствах малого бізнесу повинна проводитись у зв'язку з динамічністю змін ринкового механізму, необхідністю раціональності облікової роботи в умовах обмеженої чисельності персоналу й наявних ресурсів. Основою облікової практики на підприємствах малого бізнесу є законодавчо закріплена система бухгалтерського обліку і звітності в Україні.

Конспект лекцій з курсу "Облік і оподаткування суб’єктів малого підприємництва" складається з двох модулів. У першому модулі "Особливості обліку і оподаткування фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва" викладено загальну сутність малого підприємництва, порядок здійснення діяльності суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб, особливості і відмінності при застосуванні різних систем оподаткування і звітності, порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

У другому модулі "Особливості організації обліку і оподаткування суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб" представлено сутність та форми облікової роботи на малих підприємствах, заходи по організації бухгалтерського обліку і напрямки облікової політики, особливості оподаткування і відображення в обліку операції при різних системах оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб, а також умови та порядок складання та подання фінансової і податкової звітності такими підприємствами.


Модуль 1. Особливості обліку і оподаткування фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва

Тема 1. Організаційні основи діяльності фізичних осіб – суб’єктів малого підприємництва

1.1. Сутність малого підприємництва;

1.2. Напрямки державної підтримки малого підприємництва;

1.3. Проблеми та перспективи розвитку малого підприємництва.

1.1. Сутність малого підприємництва

Перехід до ринкових відносин об'єктивно зв'язаний зі становленням і розвитком малого підприємництва.

Суб’єкти малого підприємництва є одним з найважливіших чинників, які сприяють гнучкості економіки, мобілізації фінансових і виробничих ресурсів населення, розширенню ринку товарів та послуг, структурній перебудові та збільшенню національного продукту країни. Для їх стійкої та ефективної роботи необхідно одержання управлінським персоналом найбільш повних даних про фінансовий і майновий стан підприємства, результативність його діяльності та максимізації прибутку.

Підтримка суб’єктів малого підприємництва на сьогодні набула державного значення як з боку організаційних основ діяльності в умовах ринкових перетворень, так і з боку забезпечення бухгалтерського обліку, звітності й оподаткування. Створення умов для розвитку підприємництва, одним з найпоширеніших направлень якого є приватне підприємництво, сприяє не тільки поповненню бюджету країни, а і впровадженню нових високотехнологічних виробництв, створенню нових робочих місць. Мале підприємництво - це самостійна, систематична, інноваційна діяльність певних суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, на власний ризик і з метою задоволення потреб споживача та одержання економічного інтересу.

У контексті Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" наведене поняття "суб'єкт малого підприємництва", яким є фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності (далі – СПД) та юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 чоловік і обсяг річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

1.2. Напрямки державної підтримки малого підприємництва

Малий бізнес представляє собою сектор економіки, розвиток якого має визначальне значення в перехідний до ринку період.

На сьогоднішній день становлення і динамічний розвиток малого підприємництва в Україні вважається одним з головних напрямків при здійсненні трансформаційних процесів, що може допомогти вирішити не тільки сучасні проблеми виходу із кризової ситуації, але й інші довгострокові питання розвитку ринкових відносин.

Малий бізнес відіграє важливу роль при рішенні економічних і соціальних завдань. Формування культури підприємництва життєво необхідно для економічного росту і конкурентоспроможності економіки. Активна підтримка розвитку малого бізнесу в перспективі сприяє створенню великої кількості робочих місць, збільшенню податкової бази, росту національного доходу.

З метою подальшого розвитку сфери малого бізнесу приймаються законодавчі і нормативні акти, проводиться робота різних структур, що сприяють малому підприємництву в Україні. Законом передбачені: Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, програми підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональні і місцеві програми підтримки малого підприємництва.

Правові принципи державної підтримки суб'єктів малого підприємництва в Україні визначені в Законі України "Про державну підтримку малого підприємництва". У ньому визначено, що підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, програми підтримки малого підприємництва в Автономній Республіці Крим, регіональних і місцевих програм підтримки малого підприємництва, які затверджуються відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень сприяє розвитку малого підприємництва, координує і контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики щодо його підтримки.

Центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики і підприємництва в межах своїх повноважень бере участь у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики розвитку малого підприємництва. Таким центральним органом виконавчої влади є Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики в сфері підприємництва. Діяльність названого комітету регулюється і координується Кабінетом Міністрів України на підставі чинного законодавства.

Національна програма сприяння розвитку малого підприємництва в Україні затверджена Законом "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" і передбачає напрямки активізації фінансово-кредитної і інвестиційної підтримки малого підприємництва:

формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва й кредитно-гарантійних установ;

розробку і впровадження ефективних кредитно-гарантійних механізмів мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва;

створення і підтримку фінансових інститутів, які працюють на розвиток малого підприємництва.

Фінансове забезпечення реалізації державної політики в сфері підтримки малого підприємництва здійснюють у відповідності зі своєю компетенцією:

на загальнодержавному рівні - Український фонд підтримки підприємництва;

на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва;

на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва.

Регіональні і місцеві фонди підтримки підприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Український фонд підтримки підприємництва, юридичні і фізичні особи.

Кошти Українського фонду, регіональних і місцевих фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів, отриманих від приватизації державного і відокремлення комунального майна, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, і інших коштів.

1.3. Проблеми та перспективи розвитку малого підприємництва

Численність СПД – фізичних осіб створює можливості для широкого розвитку конкуренції. На плаву тримаються ті приватні підприємці, які функціонують ефективно. Роль малого бізнесу в економіці значна. Він зв'язує економіку в єдине ціле, створюючи свого роду фундамент.

Особливості малого підприємництва:

гнучкість, чутливість та адаптивність до змін ринкової кон'юнктури;

обмеженість частини ринку;

оперативне відображення змін споживчого попиту;

значне полегшення територіального і галузевого переливу робочої сили і капіталу;

невеликі витрати на управління діяльністю;

обмеженість фінансових ресурсів та нестабільності доходів;

невисока потреба в капіталі;

оперативне провадження змін у виробництві, згідно потреб ринку;

оперативність у прийнятті і виконанні ухвалених рішень.

Функціонування малого підприємництва викликає необхідність по-перше, створення сприятливих умов для становлення і розвитку суб'єктів підприємництва і, по-друге, створення відповідних правових, економічних, організаційних, соціально-психологічних заходів легалізації тіньової економіки.

В Україні сьогодні практично не ведеться реальна статистика, яка б дозволила оцінити фінансовий стан суб'єктів малого підприємництва. Найбільшою проблемою є відсутність інформації про фізичних осіб - підприємців, яких налічується біля двох мільйонів, тому що офіційна статистика відслідковує тільки юридичних осіб, звідки занижені дані про стан зайнятості, про частину малого бізнесу у ВВП, і як результат, неправильні висновки про роль і місце малого бізнесу у національній економіці.

Незалежні вибіркові інтерв'ю з підприємцями - фізичними особами в різних регіонах України дозволяють оцінити стан підприємців малого бізнесу. Близько 80% підприємців займаються торгівлею і послугами. По даним ДПА України, переважна більшість суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб звітує про обсяги валового доходу менш 300 000 грн. у рік. Зайнятість у малому підприємництві практично не збільшується за останні роки і становить у середньому 1,5 працівника на одного суб'єкта малого підприємництва - фізичну особу. З тих підприємців, які почали свою діяльність у галузі роздрібної торгівлі на ринках 5-6 років тому, лише 20 - 25% змогли накопичити невеликий первинний капітал - до 15 - 20 тис. дол. США. Інші ж 80% підприємців - фізичних осіб практично не збільшують обсяги своїх оборотних активів, а іноді навіть втрачають оборотні кошти.

Щорічно в Україні число суб'єктів малого підприємництва, збільшується (приблизно в 2 - 2,5 рази). Реформування законодавства в зазначеній сфері дозволить вирішити існуючі проблеми в малому секторі. При зменшенні ставки єдиного і фіксованого податків за найману особу, яка сьогодні складає 50% за найману особу фізичні особи - підприємці матимуть можливість сплачувати соціальні внески.

Скасування ринкового збору та місцевого збору за розміщення об'єкта торгівлі для суб'єктів спрощеної системи оподаткування стане компенсатором для дрібних суб'єктів, що здійснюють торгівлю на ринках, а впорядкування питань перевірок і дозволів стане компенсатором для інших підприємців малого бізнесу, що використовують спрощену систему оподаткування. Створення можливості самостійного вирішення для підприємців необхідності участі у державному соціальному страхуванні, або введення єдиного соціального внеску замість чотирьох існуючих спростить роботу по поданню одного звіту в один контролюючий орган і як наслідок зменшить витрати малих підприємств.

Тема 2. Порядок реєстрації та документального оформлення діяльності суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб

2.1. Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб в Україні;

2.2. Документи, необхідні для реєстрації приватного підприємця;

2.3. Порядок ведення та заповнення книги обліку доходів та витрат;

2.4. Ліцензування та патентування певних видів підприємницької діяльності;

2.5. Особливості ведення зовнішньоекономічної діяльності приватними підприємцями;

2.6. Умови застосування РРО, КОРО та РК;

2.7. Ліквідація діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи.

2.1. Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб в Україні

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, Законом України про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, а також нормативно-правовими актами, прийнятими у відповідності дійсному законодавству.

Діяльність фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності регламентують наступні нормативно-правові акти:

Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. N 436-IV

Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. №2063-111;

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.99 р. № 746/99 із змінами і доповненнями;

Закон України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" від 21.12.2000 р. N 2157-IIIЗакон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" від 15.05.2003 р. №755-IV;

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1.06.2000 р. N 1775-III;

Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. N 98/96-ВР

2.2. Документи, необхідні для реєстрації приватного підприємця

Фізичні особи, що планують здійснювати підприємницьку діяльність як приватний підприємець, насамперед повинні зареєструватися.

Порядок державної реєстрації фізичної особи визначений у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - закон №755).

Етапи реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб:

1. Сплата реєстраційного збору за здійснення державної реєстрації.

2. Надання документів реєстратору.

3. Одержання Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

Для реєстрації фізичній особі необхідно надати в орган державної реєстрації наступні документи, викладені державною мовою:

заповнену реєстраційну картку на здійснення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів (ДРФО);

документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору.

Надати зазначені документи можна як особисто при наявності паспорта, так і поштою (рекомендованим листом з описом вкладення). Однак у відповідності з законом про реєстрацію, у випадку, коли документи направляються рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинний бути засвідчений нотаріально. Документи приймаються по опису, копія якого в день надходження документів видається підприємцю особисто або направляється йому поштою.

Розмір збору за проведення держреєстрації підприємця у відповідності з законом про реєстрацію становить 2 неоподатковуваних податком мінімуму доходів громадян (тобто 34 грн.).

Якщо підстав для відмови в реєстрації немає, державний реєстратор повинен внести в Єдиний державний реєстр запис про здійснення державної реєстрації. Строк державної реєстрації не повинен перевищувати двох робочих днів з дати надходження документів. Свідоцтво про державну реєстрацію видається підприємцю не пізніше наступного робочого дня з дати реєстрації.

Особливості постановки на облік самозайнятих фізичних осіб у податкових органах визначені в Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПАУ від 19.02.98 р. № 80, зі змінами й доповненнями.

Процедура узяття на облік СПД у податкових органах може здійснюватися двома способами:

1. Без участі фізичної особи - СПД;

2. Шляхом самостійно надання фізичною особою - СПД необхідного пакету документів у податковий орган для того, щоб стати на облік як платника податків.

У першому випадку узяття на облік у податкових органах здійснюється як би "автоматично" і додаткових процедурних дій з боку фізичної особи не вимагає. Тому що узяття на облік відбувається за принципом "єдиного вікна", процес узяття на облік у податкових органах стосовно фізичної особи - СПД відбувається як би в "ковзному режимі": як тільки державний реєстратор вніс запис у Єдиний державний реєстр, він відразу передає необхідну інформацію в податковий орган. І вже податківці здійснюють процедуру узяття на облік фізичної особи - СПД як платника податків. Підставою для цього служить повідомлення державного реєстратора, передане в податковий орган. У такому повідомленні повинна міститься інформація про номер і дату внесення в нього відповідного запису, а також відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця. Протягом 2 днів отримана інформація розглядається працівниками податкової інспекції, фіксується в журналі обліку платників податків і зборів, а після цього така фізична особа - СПД ставиться на облік як платник податків і зборів. Далі формується довідка про взяття фізичної особи - СПД на облік за формою № 4-ОПП і разом зі Свідоцтвом про державну реєстрацію СПД видається підприємцеві.

У другому випадку підприємець в 5-денний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію повинен звернутися в орган ДПС по своєму місцю проживання для постановки на податковий облік. При цьому він повинен представити заяву по ф. № 5-ОПП; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи; документ, що засвідчує особу (паспорт).

Перевіривши представлену інформацію, працівники податкової вносять відповідні дані із заяви по ф. № 5-ОПП. Представлені підприємцем документи прилучаються до його облікової справи, що на другий день після постановки його на облік закріплюється за інспектором.

Якщо підприємець має намір працювати на загальній системі оподаткування й підпадає під визначення платника ПДВ, він зобов'язаний зареєструватися як платник цього податку.

Державний реєстратор повинен передавати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду й фондів соціального страхування повідомлення й відомості з реєстраційних карток про здійснення реєстраційних дій. Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації підприємця в ці органи повинні бути направлені повідомлення про здійснення державної реєстрації із зазначенням номера й дати внесення відповідного запису в Єдиний державний реєстр і відомості з реєстраційної картки. Однак в законі про реєстрацію немає посилання на те, що зазначена інформація є єдиною підставою для постановки підприємців на облік у зазначених відомствах.

Реєстрація як платника ПДВ суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється за його бажанням стати платником ПДВ добровільно.

Реєстрацію підприємців у Пенсійному фонді здійснює державний реєстратор, який самостійно передає органам Пенсійного фонду відповідне повідомлення і відомості з реєстраційної картки підприємця. Тобто підприємцеві не потрібно спеціально реєструватися в Пенсійному фонді як страхувальнику.

Для реєстрації в органах Пенсійного фонду за місцем проживання підприємцю необхідно подати заяву й засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів; трудового договору з найманим працівником; цивільно-правового договору з особою, за яку сплачуються внески.

Після реєстрації платнику видається повідомлення за встановленою формою. Єдиним документом, що підтверджує факт реєстрації підприємця в Пенсійному фонді як страхувальника, буде Повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків.

Загальною особливістю реєстрації у фондах соціального страхування є те, що необхідність реєстрації для підприємця зв'язується з наявністю у нього найманих працівників. У всіх фондах реєстрація здійснюється в 10-денний строк від дня одержання підприємцем свідоцтва про держреєстрацію.

Взяття на облік знов створеного підприємця в органі фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності відбувається без участі підприємця. Держаний реєстратор направляє фонду відповідне повідомлення для постановки підприємця на облік.

Для реєстрації подають заяву за встановленою формою, а також завірені відповідальною особою Фонду копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і свідоцтва про державну реєстрацію. При собі необхідно мати паспорт. Після реєстрації страхувальнику видається повідомлення, у якому проставляється його реєстраційний номер.

Таке взяття на облік підприємця ні до чого не зобов'язує і платником даного внеску він ще не стає.

Статус платника внеску до фонду соціального страхування на випадок безробіття фізичній особі - підприємцю присвоюється від дня укладання трудового договору з найманим працівником, в цьому випадку фонд реєструє підприємця як страхувальник і видає страхове Свідоцтво за встановленою формою.

Реєстрація проходить у центрах зайнятості. Для цього треба подати заяву, а також завірені відповідальною особою центру зайнятості копії свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органа статистики й довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів.

Фізичні особи – СПД, що використовують найману працю, зобов'язані зареєструватися в фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в десятиденний строк від дня укладання трудового договору з найманим працівником.

Приватні підприємці, що не використовують найману працю, беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань на добровільних засадах.

Для реєстрації приватні підприємці подають заяву за формою, установленою виконавчою дирекцією фонду; копію Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; копію угоди про наймання на роботу фізичної особи. Копія Свідоцтва про реєстрацію і угоди про наймання на роботу повинні бути завірені нотаріально або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції даного фонду.

Фізична особа, що має право на здійснення підприємницької діяльності й вирішила нею займатися, в обов'язковому порядку повинна зареєструватися в державних органах, зокрема у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради за місцем проживання.

У випадку втрати (знищення й т.п.) свідоцтва про державну реєстрацію підприємцю видається дублікат. Для цього йому необхідно представити в орган реєстрації наступні документи:

заяву про видачу дубліката свідоцтва про державну реєстрацію;

підтвердження публікації в друкованих засобах масової інформації оголошення про визнання недійсним втраченого свідоцтва про державну реєстрацію із зазначенням ідентифікаційного коду або ідентифікаційного номера;

документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката (що складає 10% вартості реєстрації).

За порушення строку реєстрації на підприємця можуть бути накладено штраф у розмірі 50% суми страхових внесків, що підлягають сплаті за весь період, що пройшов від дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися, і адміністративні штрафи.

Фізичній особі для здійснення підприємницької діяльності, імовірно, буде потрібна наявність печатки і штампів. У той же час, з погляду чинного законодавства такої вимоги, стосовно до приватних підприємців, немає. Вони можуть мати печатки і штампи добровільно, виходячи з особистих суб'єктивних вимог до ведення свого бізнесу. Більшість підприємців мають печатки. У противному випадку їм може загрожувати певна недовіра з боку контрагентів.

Якщо підприємець вирішує виготовити печатку, то відповідно до Інструкції необхідно спочатку одержати дозвіл МВС на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів. Для цього в органи внутрішніх справ необхідно подати заяву, у якій вказують кількість печаток і штампів, які необхідно виготовити; чи вперше виготовляються печатки й штампи (при повторному виготовленні печаток вказується підстава їх виготовлення); місцезнаходження; ПІБ і паспортні дані особи, відповідального за одержання дозволу; ПІБ і паспортні дані самого підприємця.

До заяви додаються:

нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію;

зразки (ескізи) печаток, штампів (2 екземпляри);

копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків.

Дозвіл на виготовлення печаток (або письмова відмова із зазначенням причин) видається протягом п'яти робочих днів від дня одержання документів органом внутрішніх справ. Цілком можливо, що про дозвіл подбає майстерня, що буде виготовляти печатку, але зазначені документи однаково потрібно підготувати.

Підприємці здійснюють розрахунки один з одним або з юридичними особами як у готівковій, так і в безготівковій формі. Розрахунки в безготівковій формі проводяться за допомогою векселів, рахункових чеків, платіжних карток і ін. При цьому підприємцям не обійтися без відкриття рахунку в установі банку. Вони можуть відкривати поточні рахунки як у національної, так і в іноземній валюті, кількість рахунків не обмежена.

Законодавство не потребує від підприємців обов'язкового відкриття рахунку в банках. Якщо підприємець вирішив відкрити рахунок, йому необхідно представити в обраний банк наступні документи:

заяву про відкриття поточного рахунка встановленої форми;

копію свідоцтва про державну реєстрацію;

копію документа, що підтверджує постановку підприємця на облік у податкових органах;

копію документа, що підтверджує реєстрацію підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України;

картку зі зразками підписів.

Копії перших трьох документів повинні бути завірені або нотаріально, або органом, що їх видав, а документи, що підтверджують реєстрацію підприємця в ДПС і Пенсійному фонді, може завіряти й уповноважений працівник банку. Картка підписів також повинна бути засвідчена нотаріально або вповноваженим працівником банку.

Якщо ж підприємець використовує найману працю, то він додатково повинен представити копію документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи - підприємця у відповідному органі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України, завірену нотаріально або органом, що її видав. У випадку, якщо найманих працівників у підприємця немає, про це вказують в заяві в рядку "Додаткова інформація".

Платник податків зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дня відкриття (або закриття) рахунку представити особисто або направити поштою, з повідомленням про вручення, повідомлення про відкриття/закриття поточних рахунків в установах банків.

2.3. Порядок ведення та заповнення книги обліку доходів та витрат

Для визначення результатів своєї підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платником єдиного податку ведеться Книга обліку доходів і витрат за формою № 10 (додаток А).

Ведення Книги за допомогою комп’ютера не передбачено, тому прошнуровані та пронумеровані Книги з заповненими титульними сторінками надаються в податкову інспекцію, де вони скріплюються підписом та печаткою. Виправлення в Книзі не допускаються.

Книга ведеться наростаючим підсумком з початку року з підведенням квартальних стогів для складання фінансової звітності.

У приватних підприємців, як правило, існує одна книга, за винятком випадків, якщо підприємець здійснює торгівельну діяльність з використанням найманої праці. В такому разі на кожного працівника який здійснює реалізацію продукції заводиться окрема Книга. В цій Книзі працівник заповнює лише графи "Період обліку" та "Сума виручки". В кінці дня відомості з книг працівників переносяться загальним стогом за день в Книгу підприємця.

Для приватних підприємців – єдиноподатківців немає окремого порядку заповнення Книги, який би врахував особливості їх системи оподаткування. Для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, яки сплачують єдиний податок обов'язковому заповненню підлягають тільки графи 1 "Період обліку", 3 "Витрати на виробництво продукції", 6 "Сума виручки (доходу)", 7 "Чистий доход".

Сума чистого доходу розраховується як різниця між колонками з сумою виручки та сумою витрат. Цю суму треба підраховувати одночасно з отриманням виручки та занесенням її у Книгу.

2.4. Ліцензування та патентування певних видів підприємницької діяльності

Приватний підприємець, що має намір здійснювати вид діяльності, що підлягає ліцензуванню, повинен мати ліцензію на цей вид діяльності. Вартості ліцензій по видах діяльності різні.

Згідно Закону України "Про підприємництво” ліцензуванню (обмеженню) підлягають ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров’я людини, оточуюче середовище і безпеку держави. Для здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, підприємець повинен дотримуватись певних умов і правил здійснення даного виду діяльності і мати відповідний рівень освіти і кваліфікації.

Ліцензія видається на кожний вид діяльності. Для одержання ліцензії підприємець подає у відповідний орган заяву по встановленій формі.

У заяві вказують дані про громадянина-підприємця: його фамілію, ім'я та по-батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким виданий), місце проживання, а також ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків; банківські реквізити (у випадку їх наявності).

До заяви слід додати документи, що посвідчують рівень освіти і кваліфікації, що необхідні для здійснення відповідного виду діяльності а також копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Протягом 30 днів з моменту подачі заяви і усіх необхідних документів відповідний орган повинен приймати рішення відносно видачі підприємцю ліцензії.

Ліцензія видається на термін не менше трьох років. Вартість ліцензії для приватного підприємця складає два неоподаткованих податком мінімуму доходів громадян (34грн.).

У разі, якщо при перевірці даних, що містяться у документах, встановлені викривлені дані, а також виявлена неможливість підприємця виконати ліцензійні умови, у видачі ліцензії може бути відмовлено. Рішення про відмову повинно бути видано у 30-денний термін із дня подачі документів у письмовому вигляді.

Орган, що видав ліцензію, має право її анулювати у випадку:

встановлення неправдивих відомостей у заяві на видачу ліцензії або у документах, що додаються до нього;

передачі ліцензії суб’єктом підприємницької діяльності іншій особі;

повторного або грубого порушення суб’єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов.

Ліцензія вважається анульованою із дати прийняття рішення про її анулювання або з дати відміни державної реєстрації підприємця.

Мотивоване призупинення дії ліцензії або рішення про її анулювання доводиться у письмовому вигляді до відома суб’єкта підприємницької діяльності у п’ятиденний термін.

Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" патент являє собою державне Свідоцтво, що засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на здійснення певних видів діяльності.

Згідно Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, патентуванню підлягають:

торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України;

діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками);

діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів.

Підприємці, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), за готівкові кошти, придбають патент за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Дія Закону про патентування його дія не поширюється на приватних підприємців, які:

здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату) за місце для торгівлі продукцією в межах ринків усіх форм власності;

сплачують податок на промисел у порядку, передбаченому чинним законодавством;

здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва, худоби, кролів, нутрій, птиці (як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;

сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;

сплачують фіксований податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб.

Без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності або їх структурні (відокремлені) підрозділи здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених з добавками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; домашня птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорми для продажу населенню.

Патент придбається в органах податкової служби по місцезнаходженню приватних підприємців (для індивідуальної торгівлі – по місцезнаходженню пункту продажу).

Вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів, а також асортиментного переліку товарів. При цьому граничний розмір вартості торгового патенту ( а також патенту на надання побутових послуг) за календарний місяць встановлюється в межах таких граничних рівнів:

на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень;

на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від 30 до 160 гривень;

на території інших населених пунктів - до 80 гривень.

У разі, якщо пункт продажу товарів розташований у курортній зоні або на території, прилеглій до митниці, органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про збільшення плати за торговий патент, але така плата не може перевищувати 320 гривень.

Термін дії торгового патенту (а також патенту на надання побутових послуг) становить 12 календарних місяців.

При придбанні торгового патенту приватний підприємець вносить одноразову плату (через ощадкасу або платіжним дорученням з банківського рахунку) у розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

До 15 числа місяця, що передує звітному, проводиться оплата вартості патенту.

Якщо у підприємця є декілька структурних (відокремлених) підрозділів, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

У відповідності до Закону України "Про патентування”, пільговий торговий патент видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва:

поштові марки, листівки, вітальні листівки та конверти непогашені, ящики, коробки, мішки, сумки та інша тара з дерева, паперу та картону, що використовується для поштових відправлень підприємствами Державного комітету зв'язку України, і фурнітура до них;

періодичні видання друкованих засобів масової інформації, книги, брошури, альбоми, нотні видання, буклети, плакати, картографічна продукція, що видаються юридичними особами - резидентами України зошити;

проїзні квитки;

товари народних промислів;

готові лікарські засоби та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошки, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади;

вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торф'яні брикети і дрова для продажу населенню;

мило господарське, сірники;

насіння овочевих, баштанних, квіткових культур, кормових коренеплодів та картоплі.

У пільговому торговому патенті обов'язково наводиться повний перелік товарів, що передбачаються для реалізації.

Право на пільговий торговий патент мають також підприємці, що займаються реалізацією товарів підвищеного попиту і продуктів харчування інвалідам через торговельні установи, створені для цієї мети, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торговельну діяльність на території військових частин і військових навчальних закладів виключно товарами військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців.

У разі придбання пільгового торгового патенту, суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 гривень за весь термін дії патенту.

Спеціальний торговий патент – це державне свідоцтво, яке підтверджує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування.

Приватний підприємець може придбати спеціальний патент, якщо він здійснює торгову діяльність за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби і з використанням кредитних карток, а також надає побутові послуги із застосуванням різних форм розрахунків. Обмеженням для придбання спеціального патенту є умова, за якою у випадку находження в одному торговому залі кількох торгових точок, власником яких є декілька суб'єктів підприємницької діяльності, кожен з них повинен працювати на умовах придбання спеціального патенту.

Вартість спеціального торгового патенту законодавством не лімітується і встановлюється місцевим органом виконавчої влади.

Короткострокові патенти мають - мінімальні терміни дії (від 1 до 15 днів). Вартість короткострокового торговельного патенту за 1 день установлюється у фіксованому розмірі 10 гривень. Оплата цього патенту здійснюється на день уперед до початку здійснення торговельної діяльності, що є не основним видом діяльності.

На кожний вид діяльності, що патентується, приватному підприємцеві необхідно придбати відповідний торговельний патент.

2.5. Особливості ведення зовнішньоекономічної діяльності приватними підприємцями

Згідно Закону України "Про підприємництво”, а також Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність”, приватні підприємці можуть виступати суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України, а також мають право на здійснення будь-якої діяльності, не забороненої законодавством України.

Підставою для митного оформлення товарів (робіт) є надання:

свідоцтва про державну реєстрацію;

відповідних дозволів, сертифікатів, ліцензій (якщо це передбачено законодавством);

довідки з банку про наявність у підприємця банківського рахунку, а також реквізитів Державної податкової служби, яка прийняла на облік приватного підприємця;

паспортних даних приватного підприємця, а також зразка підпису і ідентифікаційного номеру.

Якщо підприємець не є платником ПДВ, а при митному оформленні сплатив "ввізний” ПДВ, такі суми сплаченого податку на додану вартість включаються у склад витрат приватного підприємця.

При цьому підставою для включення суми сплаченого ПДВ у витрати буде належним чином заповнена ввізна ГМД.

Підставою для митного оформлення товару (продукції) для вільного використання на митній території України є наявність одного із документів:

сертифікату відповідності товару або його копії, видані Держспоживстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації;

свідоцтва про визнання іноземного сертифікату або його копія, видані Держспоживстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації.

Дія зазначеного сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності) або його копії поширюється на:

усі партії товару (продукції), що надходять (надсилаються) на адресу одного одержувача протягом усього терміну дії сертифіката, якщо у ньому зазначено, що товар (продукція) випускається серійно і назва, тип, вид, марка та виробник цього товару (продукції), зазначені у цьому сертифікаті, відповідають назві, типу, виду, марці та виробнику, зазначеним у супровідних документах (накладна, коносамент, CMR, інвойс тощо);

певну партію товару (продукції), якщо в сертифікаті, виданому на ім'я одного одержувача, подано інформацію про цю партію товару (продукції) із зазначенням виробника, назви, типу, виду, марки, розміру та супровідних документів (накладна, коносамент, CMR, інвойс тощо);

товари (продукцію), що постачається трубопровідним транспортом за одним актом приймання-передачі протягом терміну, необхідного для переміщення товару (продукції) обсягом, зазначеним в акті.

У разі відсутності вищевказаних документів підставою для митного оформлення є наявність товару (продукції) у Єдиному реєстрі сертифікаційної продукції в Україні.

Порядок митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.97 № 1211.

Статтею 16 Закону України "Про підприємництво” регулюється діяльність іноземних підприємців. Так, іноземні громадяни і особи без громадянства, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України, на її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні користуються такими ж правами і несуть такі ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не випливає з Конституції України, цього Закону та інших законодавчих актів України.

Іноземні громадяни, які мають постійне місцеперебування в Україні (ті, що проживають в Україні не менш 183 днів у календарному році) і одержують доходи на її території і за кордоном, надають декларації про одержані доходи до податкового органу по місцю діяльності в Україні.

При цьому протягом місяця з моменту прибуття в Україну іноземними громадянами в податковий орган надається декларація про очікувані доходи у поточному році, на підставі якої обраховується авансова сума платежу.

У подальшому декларація надається щоквартально, у 15-ти денний термін після закінчення кварталу, а по закінченні року – до 1 лютого із зазначенням загальної суми отриманого доходу, витрат і сплаченого податку. На підставі даних про фактично отримані доходи здійснюється перерахунок суми прибуткового податку.

Доходи іноземних громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставками, визначеними у відповідному Законі, за умовами, встановленими для оподаткування аналогічних доходів громадян України. Пільги щодо податку надаються іноземним громадянам в такому ж розмірі i на тих же підставах, що i для громадян України. Іноземні громадяни, які мають право на пільги на дітей, при поданні до податкового органу декларації вперше зобов'язані додати до декларації відповідні документи, що підтверджують наявність утриманців.

При обрахуванні сукупного оподаткованого доходу враховуються доходи, отримані як у натуральній, так і в грошовій формі.

2.6. Умови застосування РРО, КОРО та РК

Відповідно до Закону про реєстратори розрахункових операцій (далі РРО) приватні підприємці - платники єдиного податку при продажі товарів (крім підакцизних) (наданні послуг) мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки, у випадку якщо такі суб'єкти підприємницької діяльності не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив).

У випадку якщо приватний підприємець - платник єдиного податку реалізує хоча б одну одиницю підакцизних товарів, то він має право здійснювати розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій, але з обов'язковим використанням розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій на всіх торговельних точках.

У випадку використання книг обліку розрахункових операцій (далі КОРО) й розрахункових книжок (далі РК) підприємці - платники фіксованого податку зобов'язані видавати покупцям розрахункові квитанції в якості документа що підтверджує покупку, а також на вимогу покупців зобов'язані надати письмовий документ, що засвідчує перехід права власності на товар від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Даний документ складається в довільній формі. Він повинен містити наступні реквізити: інформацію про дані суб'єкта підприємницької діяльності (прізвище, ідентифікаційний номер, номер свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, номер свідоцтва про сплату єдиного податку); дату складання документа; найменування товару; одиницю виміру або іншу характеристику, істотну для товару; кількість, ціну за одиницю, загальну суму покупки; підпис особи, що складає документ.

Згідно Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, а також Положенню "Про порядок реєстрації і застосування ЕККА при розрахунках готівкою”, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку ЕККА з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;

обов’язково видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, касовий чек, набраний на ЕККА, у якому чітко вказується повна сума проведеної операції;

застосовувати ЕККА, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

забезпечувати цілісність пломб ЕККА та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

у разі незастосування ЕККА, проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з додержанням порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються Державним казначейством України;

забезпечувати зберігання використаних КОРО та розрахункових РК протягом трьох років після їх закінчення;

подавати до органів державної податкової служби звітність, пов'язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця;

реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України;

щоденно друкувати на ЕККА (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

друкувати на ЕККА (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років;

проводити розрахункові операції через ЕККА з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку;

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті ЕККА, а у випадку використання КР – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування, ремонтувати ЕККА через центри сервісного обслуговування у встановленому порядку;

надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця, порушення чого тягне за собою відповідальність.

У разі неможливості використання ЕККА з технічних причин суб'єктам підприємницької діяльності тимчасово дозволено здійснювати розрахунки з споживачами з використанням товарно-касової книги. При цьому на кожну покупку необхідно виписувати товарний чек встановленої форми.

Згідно Положення "Про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг”, для проведення реєстрації ЕККА суб'єкт підприємницької діяльності подає до місцевої державної податкової інспекції або адміністрації разом із заявою на реєстрацію ЕККА журнал використання ЕККА, технічний паспорт або формуляр ЕККА, а також такі документи та їх копії:

дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг;

договір з організацією сервісного обслуговування про зарахування ЕККА на сервісне обслуговування;

документ, що підтверджує факт купівлі ЕККА, безкоштовного отримання у власність, договір оренди або інший документ, що підтверджує право власності на ЕККА або право на тимчасове користування;

акт про виведення ЕККА з експлуатації ( у разі, якщо проводиться реєстрація ЕККА, який вже був в експлуатації).

Згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва”, фізичні особи, які сплачують єдиний податок, можуть не застосовувати у своїй діяльності ЕККА. Тому, починаючи з того кварталу, у якому у приватного підприємця з'явилося право сплачувати єдиний податок, використання їм ЕККА у передбачених законодавством випадках необов’язково. Що стосується Книги обліку доходів і витрат, то у відповідності з цим Указом приватний підприємець у любому випадку повинен вести облік своїх витрат і доходів у даній Книзі.

2.7. Ліквідація діяльності суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи

У відповідності Закону про реєстрацію, якщо підприємець змінив ім'я або місце проживання, необхідно внести зміни в Єдиний державний реєстр. Такі зміни вважаються дійсними від дня їх державної реєстрації. Для цього необхідно представити наступні документи:

заповнену реєстраційну картку;

оригінал свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору. Розмір збору за здійснення такої перереєстрації становить 30% збору за реєстрацію (тобто 10,2 грн.).

Також при зміні ПІБ і місця проживання перереєстрація потрібна й по нормативних документах Пенсійного фонду й фондів соціального страхування. Так, для зміни цих даних підприємці повинні представити в орган Пенсійного фонду документи в тому ж порядку, що й при реєстрації. Заява подається з позначкою "Перереєстрація". Після здійснення реєстрації змін орган Пенсійного фонду повинен видати підприємцю нове повідомлення про реєстрацію.

Перереєстрація у Фонді соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності не обмежується тільки згаданими вище змінами. Так, у випадку зміни ПІБ або місця проживання страхувальника - фізичної особи при переході на спрощену систему оподаткування або, навпаки, зміні розрахункового рахунку, банку, номерів телефонів або інших реквізитів, які включені в реєстраційну заяву, страхувальник повинен в 10-денний строк після виникнення таких змін представити в орган реєстрації Фонду повідомлення (копії документів) про ці зміни.

Також в 10-денний строк після реорганізації (для приватних підприємців – зміни прізвища) необхідно подати заяву про перереєстрацію до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань України. Причому, якщо відбулися зміни в межах територіального обслуговування, реєстраційний номер страхового свідоцтва страхувальника не змінюється. Аналогічні умови передбачені й у випадку перереєстрації у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відміна державної реєстрації приватного підприємця здійснюється органом держреєстрації за особистою заявою громадянина – підприємця, а також на підставі рішення суду за умов:

здійснення діяльності, що суперечить законодавству;

несвоєчасного повідомлення громадянином про зміну свого місця проживання.

Ліквідація приватного підприємця здійснюється на підставі:

заяви на ліквідацію;

довідки з установи банку про закриття рахунків;

довідки з податкової інспекції про зняття з обліку;

оригіналу Свідоцтва про державну реєстрацію;

довідки органа внутрішніх справ про здачу печаток та штампів.

При ліквідації фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності податковими органами в обов’язковому порядку здійснюється перевірка такої особи.


Тема 3. Системи оподаткування підприємницької діяльності фізичних осіб

3.1. Умови застосування різних систем оподаткування підприємницької діяльності фізичних осіб;

3.2. Оподаткування доходів приватного підприємця за загальною системою;

3.3. Спрощена система оподаткування – єдиний податок;

3.4. Умови застосування системи оподаткування фіксованим податком.

3.1. Умови застосування різних систем оподаткування підприємницької діяльності фізичних осіб

Для приватних підприємців у цей час існує три системи оподаткування:

традиційна система оподаткування;

оподатковування по фіксованому податку;

спрощена система оподатковування (єдиний податок).

При традиційній системі оподаткування приватних підприємців ніяких умов застосування законодавством не передбачене.

При застосуванні спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку є деякі обмеження:

1. Число осіб, що знаходяться із приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його родини, не повинне перевищувати 10 чоловік;

2. Розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.

При застосуванні системи оподаткування по фіксованому податку обмеження стосуються не тільки обсягу доходу та чисельності працівників, а й місця здійснення діяльності:

1. Число осіб, що знаходяться із приватним підприємцем у трудових відносинах, включаючи членів його родини, не повинне перевищувати 5 чоловік;

2. Валовий доход приватного підприємця від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (119000 грн.);

3. Приватний підприємець здійснює діяльність із продажу товарів, послуг на ринках і є платником ринкового збору.

3.2. Оподаткування доходів приватного підприємця за загальною системою

Якщо суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа обрала традиційну система оподаткування, то область її застосування не обмежена.

Для таких підприємців не встановлений мінімальний термін роботи з даного способу оподаткування доходів

Приватні підприємці на загальній системі оподаткування не звільняються від сплати ніяких податків і зборів. Розмір податку з доходів обчислюється на період з 1 січня 2004 року до 1 січня 2007 року. за ставкою в розмірі 13% від сукупного чистого доходу З 1 січня 2007 року – 15%. При цьому приватний підприємець не має права на податкові соціальні пільги, передбачені статтею 6 Закону про податок з доходів

Для обліку доходів і витрат в обов'язковому порядку такі підприємці повинні вести Книгу обліку доходів і витрат за формою №10 в повному обсязі.

Суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи що обрали традиційну система оподаткування зобов'язані використовувати РРО на загальних підставах, а якщо приватні підприємці здійснюють свою діяльність у сфері, що включена в Перелік №1336, то вони використовують КОРО і РК.


3.3. Спрощена система оподаткування – єдиний податок

Областю застосування спрощеної системи оподаткування є будь-які види діяльності, крім таких, як:

діяльність у сфері ігорного бізнесу, у тому числі діяльність, пов'язана з облаштованістю казино, інших ігорних місць (будинків), ігрових автоматів із грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей ( у тому числі державних) і розіграшів з видачею грошових виграшів у наявній або майновій формі;

виробництво, імпорт, експорт і оптовий продаж підакцизних товарів;

торгівля лікеро-горілчаними виробами;

торгівля тютюновими виробами;

торгівля ПММ;

операції по видобутку і виробництву дорогоцінних каменів органогенного утворення (ті, що підлягають ліцензуванню).

Мінімальний термін роботи з обраної системи оподатковування становить квартал.

Розмір податку становить від 20 до 200 грн. на місяць та встановлюється місцевими органами влади відповідно до видів діяльності підприємця. Розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожного найманого працівника, що бере участь у підприємницькій діяльності.

Приватні підприємці на спрощеній системі обліку звільнені від сплати наступних податків і зборів:

податку з доходів фізичної особи (зі своїх доходів);

плати (податку) за землю;

внеску до Фонду по тимчасовій непрацездатності;

внеску до Фонду безробіття;

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі й сфери послуг;

плати за патенти;

ПДВ (сплачується в певних випадках).

Що стосується соціального захисту єдиноподатківців, то в різних фондах склалася різна ситуація:

1. Пенсійний фонд.

Звільнені від сплати внесків із своїх доходів згідно п. 6 Указу № 727, але застраховані, так як із суми сплачуваного ними єдиного податку 42% Державне казначейство перераховує у Пенсійний фонд, При цьому страховий стаж таким підприємцям буде врахований не у повному обсязі, якщо сплачені внески з’являться нижче мінімального страхового внеску (мінімальна заробітна плата х страховий тариф).

Підприємці подають Звіт про нарахування і сплату сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, якщо внески у звітному році сплачувались у фіксованому розмірі.

2. Фонд страхування по тимчасовій втраті працездатності.

Звільнені у відповідності із п. 6 Указу № 727, але застраховані, оскільки із суми сплаченого ними єдиного податку 11% Державне казначейство перераховує у Фонд страхування від непрацездатності.

Підприємці подають Звіт про нараховані внески, перерахування і витрати, пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності, у випадку отримання матеріального забезпечення із Фонду у звітному кварталі.

3. Фонд соціального страхування від безробіття.

Звільнені по п. 6 Указу № 727, але застраховані, тому як із суми сплаченого ними єдиного податку Державне казначейство перераховує 4% у Фонд безробіття.

4. Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

Підприємці добровільно сплачують внески у розмірі однієї мінімальної заробітної плати у рік, розмір якої діє на момент сплати. Перший внесок (1/4 від мінімальної заробітної плати) сплачують одночасно із подачею заяви про реєстрацію у Фонді; наступні внески – не пізніше трьох місяців із дня сплати попередньої частини (по 1/4 від мінімальної заробітної плати, розмір якої діє на момент сплати у терміни, встановлені у повідомленні, одержаному при реєстрації. Якщо на день сплати розмір мінімальної заробітної плати змінився, Фонд проводить перерахунки авансових платежів (про що письмово повідомляють застраховану особу).

Для обліку доходів і витрат ведеться Книга обліку доходів і витрат за формою №10. При цьому обов'язковому заповненню підлягають тільки графи "Період обліку", "Витрати на виробництво продукції", "Сума виручки (доходу)", "Чистий доход".

РРО такі підприємці не використовують при дотриманні умов, зазначених у статті 9 Закону про РРО, а саме: не торгують підакцизними товарами (крім пива на розлив). Також використання КОРО і РК не потрібне крім випадків роздрібної торгівлі продовольчими товарами й пивом у пляшках і банках.

3.4. Умови застосування системи оподаткування фіксованим податком

Оподаткування по фіксованому податку поширюється на діяльність із продажу товарів і наданню супутніх послуг такому продажу на ринках, крім торгівлі лікеро-горілчаними й тютюновими виробами.

Мінімальний термін роботи з обраної системи оподаткування становить один календарний місяць.

Книга обліку доходів і витрат за формою №10 підприємцями на цій системі оподаткування не ведеться.

При застосуванні системи оподатковування по фіксованому податку суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи звільнені від сплати:

податку з доходу фізичної особи (зі своїх доходів);

податку на промисел;

ПДВ;

внеску до Фонду тимчасової непрацездатності;

внеску до Фонду безробіття;

внеску до Фонду нещасного випадку;

плати за торговельний патент;

внеску до Фонду соціального захисту інвалідів.

Розмір податку складає від 20 грн. до 100 грн., при чому розмір фіксованого податку збільшується на 50% за кожного найманого працівника, у тому числі, якщо залучаються члени родини підприємця.

При здійсненні діяльності при дотриманні умов, зазначених у статті 9 Закону про РРО, а саме не здійснення торгівлі підакцизними товарами (крім пива на розлив) РРО підприємці, які сплачують фіксований податок не використовують. КОРО і РК такі підприємці не використовують, крім випадків роздрібної торгівлі продовольчими товарами й пивом у пляшках і банках.

Тема 4. Порядок застосування найманої праці приватними підприємцями

4.1. Порядок реєстрації найманих працівників у фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності;

4.2. Особливості ведення кадрової документації у приватного підприємця – роботодавця;

4.3. Порядок нарахувань та утримань із заробітної плати найманих працівників.

4.1. Порядок реєстрації найманих працівників у фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності

Отримуючи статус роботодавця, підприємець, з одного боку, полегшує свій труд, пов'язаний із здійсненням власної підприємницької діяльності, з іншої – у нього з'являються додаткові обов’язки, пов’язані із веденням кадрової документації, а також щомісячні податково-звітні проблеми по нарахуванню і виплаті заробітної плати своїм працівникам.

Відповідно до вимог Закону України про реєстрацію щодо здійснення реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності по принципу "єдиного вікна”, Пенсійний фонд України затвердив порядок постановки на облік і зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців у якості платників страхових внесків. Державний реєстратор направляє до органів Пенсійного фонду по місту проживання підприємця повідомлення про проведення державної реєстрації такого підприємця. На підставі даного повідомлення Пенсійний фонд реєструє підприємця у якості платника внесків.

Інші фонди поки що не надали підприємцям такого права. Тому з моменту укладання договору з першим із найманих працівників підприємець повинен зареєструватися у всіх інших фондах:

у Фонді соціального страхування з тимчасовій втраті працездатності (далі – Фонд страхування з тимчасовій непрацездатності);

у Фонді загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд страхування від безробіття);

у Фонді соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонд страхування від нещасних випадків).

Така реєстрація проводиться один раз при прийомі на роботу першого працівника. Реєстрація трудового договору у центрі зайнятості не є автоматичною реєстрацією у Фонді страхування від безробіття, незважаючи на те, що центр зайнятості, по сутності, і є Фондом страхування від безробіття.

При реєстрації у кожному із соціальних фондів підприємцю надається реєстраційний номер, який вказується у платіжних документах при перерахуванні відповідних внесків і в формах звітності. За нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) нормами діючого законодавства передбачені штрафні санкції.

Незважаючи на те, що підприємці не ведуть бухгалтерський облік, як роботодавці вони повинні забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи, а також витрат на оплату праці. Незалежно від вибраної системи оподаткування підприємці зобов’язані вести облік нарахування і виплати найманим працівникам заробітної плати, який здійснюється у такому же порядку, як і юридичним особами.

Заробітна плата найманих працівників, які працюють у підприємця по трудовому договору, є об’єктом оподаткування як для самого підприємця, так і для найманих працівників. Для підприємця заробітна плата, що виплачується найманим працівникам, є фактичними витратами на оплату праці, на яку необхідно проводити встановлені законодавством нарахування і утримання.

4.2. Особливості ведення кадрової документації у приватного підприємця – роботодавця

Використання найманої праці неможливо без ведення кадрової документації. Під кадровою документацією слід розуміти документи, що регламентують порядок використання найманої праці роботодавцем, регістри обліку робочого часу, документи, що відображають факти прийому та звільнення з роботи, надання відпусток, направлення у відрядження і т.д. Діюче трудове законодавство в основному зорієнтовано на роботодавців – юридичних осіб. І хоча підприємець не є юридичною особою, від ведення кадрової документації він не звільнений. Хоча, звісно, обсяг такої документації у підприємця значно нижче, чим у юридичної особи.

Перш за все при використанні праці найманих працівників підприємець повинен оформити Правила внутрішнього трудового розпорядку, оскільки згідно ст. 21 КЗпП, при складанні трудового договору з найманим працівником останній зобов’язується виконувати роботу із дотриманням трудового розпорядку. Наявність таких правил дає підприємцю деякі переваги. Так, за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку працівника можливо залучити до дисциплінарної відповідальності або, на крайній випадок, навіть звільнити по ініціативі роботодавця.

При розробці власних правил внутрішнього розпорядку підприємець може користуватися Типовими правилами внутрішнього трудового розпорядку, затвердженими постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.84 № 213. Правила складаються у вільній формі, але обов’язково повинні містити наступні розділи:

порядок прийому і звільнення;

права і обов’язки роботодавця;

права і обов’язки працівників;

режим роботи;

порядок заохочення за роботу;

порядок накладання стягнення за порушення трудової дисципліні.

На відміну від процедури прийому на роботу на підприємство, при прийомі на роботу до підприємця працівник не пише заяву, а підприємець, у свою чергу, не видає наказу (розпорядження) про прийом на роботу. Таким уніфікованим документом, який суміщає у себе і заяву, і наказ, є зареєстрований трудовий договір між працівником і підприємцем. Підприємці не повинні оформляти накази про прийом і звільнення з роботи.

Підприємці не повинні вести на своїх працівників наступну кадрову документацію:

особисту картку по формі П-4;

особистий листок по обліку кадрів;

особисту справу;

книгу обліку трудових книжок.

Ведення цих документів передбачено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58, тільки для підприємств, установ і організацій і не розповсюджується на фізичних осіб – роботодавців.

А ось табелі обліку робочого часу, який служить підставою для нарахування заробітної плати, а також "відпускну” документацію, що визначена в Законі України "Про відпустки” від 15.11.96 № 504/96-ВР (графік відпусток, заява працівників про надання відпустки, розпорядження підприємця про терміни і тривалість відпустки), підприємець вести повинен.

Крім ведення кадрової документації, статус роботодавця передбачає і наявність усіх інших наслідків: реєстрацію в усіх соціальних фондах, нарахування і сплата внесків і надання відповідної звітності.

4.3. Порядок нарахувань та утримань із заробітної плати найманих працівників

Що стосується сплати єдиного податку при використанні найманої праці в підприємницькій діяльності, ставка єдиного податку збільшується на 50 % на кожну людину.

Під поняттям "нарахування” розуміється сума соціальних внесків (у Пенсійний і інші соціальні фонди), яка розраховується шляхом помноження нарахованої заробітної плати на відповідний процент – встановлену ставку соціальних внесків. Внески в Пенсійний фонд і інші соціальні фонди нараховуються "зверху” на загальний фонд оплати праці найманих працівників, сплачуються за рахунок власних грошових коштів підприємця і включаються до його витрат, пов’язаних з підприємницькою діяльністю. Наприклад, сума нарахувань до Пенсійного фонду із заробітної плати у 420 грн. (мінімальний розмір з 01.04.2007 р.) складе 139,44 грн. (420 грн. × 33,2%).

Нарахування на заробітну плату найманих працівників підприємця залежать від вибраної ним системи оподаткування.

Так, підприємці, що сплачують податки по загальній системі оподаткування, проводять нарахування на заробітну плату найманих працівників у такому ж порядку, як і підприємства, у наступних розмірах:

Пенсійний фонд – 33,2%;

Фонд страхування з тимчасової непрацездатності – 1,5%;

Фонд страхування від безробіття – 1,3%;

Фонд страхування від нещасних випадків – ставка внеску для конкретного підприємця визначається при його реєстрації у виконавчий дирекції Фонду і залежить від класу професійного ризику виробництва.

Нормами діючого законодавства з питань застосування єдиного податку (Указ № 746) передбачено, що із складу єдиного податку проводяться наступні відрахування:

у Пенсійний фонд – 42%;

у Фонд страхування з тимчасової непрацездатності – 11%;

У Фонд страхування від безробіття – 4%.

На цій підставі до 01.01.04 підприємці – платники єдиного податку не здійснювали нарахувань на фонд оплати праці найманих працівників у вказані фонди, а ось нарахування у Фонд страхування від нещасних випадків проводились у загальному порядку з моменту виникнення даного Фонду.

Із складу фіксованого податку в Пенсійний фонд проводились відрахування у розмірі 10%, тому нарахування на фонд оплати праці у цей Фонд не проводились, а нарахування у всі інші фонди здійснювались у загальному порядку.

З 01.01.04 у зв’язку із набуттям чинності Закону № 1058 змінився порядок нарахування і уплати внесків до пенсійного фонду, Згідно цього порядку підприємці повинні були здійснювати такі нарахування на фонд оплати праці найманих працівників у загальному порядку незалежно від вибраної системи оподаткування. При цьому адекватні зміни до норм Указу № 746 внесені не були, і вказані зміни у пенсійному законодавстві привели до подвійного оподаткування платників єдиного податку. Починаючи з 2004 року підприємці нараховують внески у загальному порядку, а при сплаті враховували відрахування із складу єдиного або фіксованого податку. Таким чином, до сплати належить тільки різниця між нарахованою сумою і сумою, сплаченою у складі відповідного податку.

При нарахуванні заробітної плати найманим працівникам платники єдиного податку нараховують внески в Пенсійний фонд (33,2%), а сплачують тільки різницю. Внески у Фонд страхування з тимчасової непрацездатності (1,5%) і Фонд страхування від безробіття (1,3%) на фонд оплати праці вони не нараховують.

Нараховані внески сплачуються за рахунок власних коштів підприємця. У результаті будь-який підприємець, який мав найманих працівників, крім своїх власних податків (єдиного або фіксованого), повинен сплачувати за одного найманого працівника додаткові нарахування на заробітну плату.

Поняття "утримання” означає, що із суми нарахованої заробітної плати віднімається (утримується) сума, що складає розмір внеску у відповідний фонд, або сума відповідного податку (наприклад, податок з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО). Утримані внески у соціальні фонди і ПДФО сплачуються за рахунок грошових коштів найманого працівника (на цю суму зменшується сума грошових коштів, що належить до сплати працівнику). Утримання не можуть бути віднесені до складу витрат підприємця. Однак підприємець є особою, відповідальною за проведення таких утримань із заробітної плати працівника і своєчасне їх перерахування.

Утримання із заробітної плати найманого працівника проводяться незалежно від вибраної системи оподаткування:

ПДФО – 15%;

внески у Пенсійний фонд – 0,5%, якщо заробітна плата не перевищує прожиткового мінімуму для працездатної особи, або 2%, якщо зарплата перевищує прожитковий мінімум для працездатної особи;

внески у Фонд страхування від безробіття – 0,5%;

внески у Фонд страхування з тимчасової непрацездатності – 0,5%, якщо заробітна плата не перевищує розміру прожиткового мінімуму на працездатну особу, або 1%, якщо заробітна плата перевищує цей рівень.

Податки та внески, які потрібно сплачувати із заробітної плати своїх найманих працівників роботодавцям – єдиноподатківцям представлено у табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Податки та внески, які потрібно сплачувати із заробітної плати найманих працівників роботодавцям – єдино податківцям

Вид податку, внеску Об'єкт Ставка Звітність, яка надається по даному податку, збору
1 2 3 4
Податок з доходів фізичних осіб Загальний місячний оподаткований доход, який включає до себе заробітну плату, а також інші виплати і винагороди згідно трудовому і громадянсько-правовим договорам, допомога по тимчасовій непрацездатності і ін.

З 01.01.07 – 15%

(п. 7.1 і п. 22.3 Закону про доходи)

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ)
Внески у Пенсійний фонд Фактичні витрати на оплату праці працівників (в т.ч. у натуральній формі), а також винагороди, що виплачуються за виконання робіт (послуг) по громадянсько-правовим договорам (п. 1 ст 2 Закону про збір), які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб

Нарахування: 33,2% (ст. 101 закону про Держбюджет -2006).

Утримання:

0,5% - доход менше або дорівнює прожиткового мінімуму для працездатної особи;

2% - доход більше прожиткового мінімуму для працездатної особи.

До Фонду перераховують різницю між сумою нарахованих пенсійних внесків і сумою, що перераховується Держказначейством у Пенсійний фонд (42% від суми сплаченого єдиного податку – для юридичних осіб і 42% суми податку, сплаченого за кожного працівника, - для роботодавців – фізичних осіб)

Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Річна персоніфікована

звітність

Закінчення табл. 4.1
1 2 3 4
Внески у Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (в т.ч. в натуральній формі), що оподатковуються податком з доходів фізичних осіб

Утримання:

0,5% - якщо заробітна плата не більше прожиткового мінімуму для працездатної особи;

1% - якщо заробітна плата більше прожиткового мінімуму для працездатної особи

Звіт про нараховані внески, перерахуваннях і витратах, що пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності (форма № 4-ФСС з ТВП)
Внески у Фонд соціального страхування від безробіття Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (в т.ч. у натуральній формі), які оподатковують податком з доходів фізичних осіб Утримання: 0,5% (не утримують з пенсіонерів, інвалідів, які мають право на пенсію, і тимчасово працюючих іноземців) Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків в Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
Внески у Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві Фактичні витрати на оплату праці найманих працівників (в т.ч. у натуральній формі), які оподатковуються податком з доходів фізичних осіб

Нарахування: у 2006 році згідно страхових тарифів, які визначає Фонд страхування від нещасного випадку у залежності від класу професійного ризику виробництва, приведених у ст. 100 Закону про Державний бюджет -2006.

При цьому сплачують:

підприємства, які утворені громадськими організаціями інвалідів, і фізична особа, яка використовує труд інвалідів, якщо їх фонд оплати праці перевищує 25% загального фонду, - 50% страхового тарифу;

усі інші роботодавці – 100% страхового тарифу

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків і витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України

Відомість розподілення чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) по видах економічної діяльності

Згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” єдиноподатківці повинні нараховувати і сплачувати пенсійні страхові внески у повному обсязі, передбаченому законодавством, однак Пенсійний фонд дозволив зарахувати 42% сплачених у складі єдиного податку, які отримує у результаті його розподілення, у рахунок сплати пенсійних внесків, нарахованих єдино податківцями – страхувальниками (33,2%). Тобто, роботодавці - єдиноподатківці, як і усі інші, повинні нараховувати пенсійні внески на заробітну плату своїх працівників у порядку, передбаченому законодавством у повному обсязі, Це у однаковій мірі стосується як юридичних осіб, так і підприємців. Усю суму нарахованих внесків необхідно показати у щомісячному звіті – Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які належать до сплати (далі – Звіт),.

Отримані Пенсійним фондом 42% єдиного податку зараховують у рахунок сплати пенсійних внесків. Для цього разом із щомісячним Звітом необхідно надавати копію документу, що підтверджує сплату єдиного податку. Підраховану на його підставі суму, що підлягає заліку у рахунок пенсійних внесків, співробітник Фонду вносить у залікову картку платника.

Таким чином, до зарахування беруться 42% від суми вже сплаченого єдиного податку, а не нарахованого. Тобто, якщо підприємство знаходиться на спрощеній системі оподаткування з 1 січня 2007 року, єдиний податок за січень воно буде сплачувати з 1 по 20 лютого. Тому, у разі виплати заробітної плати або авансу у січні, у Пенсійний фонд у цьому місяці ще нічого не надійшло і тому треба перерахувати пенсійні внески повністю. Зарахування цих сум можливо тільки із дати надходження 42% до Пенсійного фонду.

Якщо сума нарахованих пенсійних внесків (33,2%) перевищує 42% від суми сплаченого єдиного податку, тоді різницю перераховують у Пенсійний фонд у терміни, визначені законодавством для сплати пенсійних внесків.

Якщо 42% від єдиного податку більше суми нарахованих пенсійних внесків то можливе зарахування суму такого перевищення у рахунок сплати майбутніх платежів, або повернення зайво сплачених коштів на рахунок підприємця.

Є норма, яка обумовлює підприємців-єдиноподатківців сплачувати пенсійні внески за себе. Підприємці, які вибрали особливий спосіб оподаткування сплачують пенсійні внески у фіксованому розмірі, тому же не тільки за себе, а і за членів своєї родини, які беруть участь у підприємницькій діяльності. Але на сьогодні такий розмір не затверджений. Тому сплачувати його не доводиться.

Досить часто підприємцям при здійсненні підприємницької діяльності допомагають члени їх родини або близькі родичі. Однак норми діючого законодавства поки ще не передбачають будь-яких відмін у тому, хто працює з підприємцем: родичі або чужі люди. Тому якщо підприємцю у здійсненні його підприємницької діяльності допомагають родичі, то відносини з ними оформлюються так же, як і з найманими працівниками. Трудові договори з ними укладаються у загальному порядку, і податки і внески нараховуються і утримуються як із звичайного найманого працівника. Спроба виділити членів родини здійснена у Законі № 1058, яким передбачено, що підприємці, які вибрали одну із спрощених систем оподаткування (єдиний або фіксований податки), повинні сплачувати за себе і членів своєї родини внески у фіксованому розмірі. Але поки ці норми Закону не діють, оскільки відсутнє законодавство по врегулюванню питань сімейного бізнесу.

Тема 5. Звітність суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб

5.1. Порядок заповнення декларації про доходи;

5.2. Порядок заповнення звіту суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи;

5.3. Обов’язкова звітність при використанні праці найманих працівників.

5.1. Порядок заповнення декларації про доходи

Подання річної Декларації про доходи потрібно перш за все тим, хто перебував на загальній системі оподаткування або сплачував фіксований податок. Вони подають Декларацію про доходи протягом 40 днів, що слідують за останнім днем звітного (податкового) кварталу для квартального звітного (податкового) періоду.

Підприємці, які закінчили рік на єдиному податку, незалежно від того, працювали вони у звітному році на загальній системі або ні, підприємницької Декларації не подають. Але можливі ситуації, коли їм необхідно це зробити як звичайним фізичним особам, наприклад, якщо приватний підприємець - єдиноподатківець, у якого протягом року, крім підприємницьких, були доходи у вигляді заробітної плати, бажає скористатися правом на податковий кредит, або у обов’язковому порядку, коли приватний підприємець - єдиноподатківець отримував:

як звичайна фізична особа – доходи (прибуток), що не підлягає оподаткуванню при їх нарахуванні або виплаті;

доходи від виду діяльності, не занесеного у свідоцтва платника єдиного податку від осіб, що не мають статусу податкового агента, до яких відносять фізичних осіб – несуб’єктів підприємницької діяльності і тих, хто не веде незалежної професійної діяльності (адвокати, нотаріуси і т.д.), нерезидентів;

нецільову благодійну поміч, у тому числі матеріальну від благодійника-фізичної особи;

іноземний доход, крім пов’язаного із підприємницькою діяльністю.

Підприємці використовують форму Декларації, а якщо підприємець претендує на податковий кредит, він заповнює ще і два додатка до Декларації, які можливо подати у податкову до 1 квітня. Доходи від підприємницької діяльності відображаються у Декларації.

Платники фіксованого податку не зобов’язані вести облік доходів і витрат діяльності, що оподатковується фіксованим податком. Отримане від подібної діяльності не включають у оподаткований доход підприємця по наслідках звітного року, а сплачена сума названого податку – остаточна і не входить у перерахунок загальних податкових зобов’язань. Тому якщо підприємець – платник фіксованого податку мав доходи тільки від діяльності на ринку, то у Декларації він буде заповнювати тільки дві графи:

"Види діяльності по коду КВЄД, за здійснення яких отриманий доход”;

"Сума отриманого валового доходу". У ній буде відображена сума виручки, отримана від торгівлі або надання супутніх послуг на ринку.

У двох графах, що залишилися, платник фіксованого податку поставить прочерк. По даних, які він вніс до Декларації, податківці зможуть зробити висновок про відповідність обсягу виручки, одержаної їм за календарний рік, обмеженню 119 тис. грн.

Підприємці, які знаходилися на загальній системі або, знаходячись на фіксованому податку, мали доходи як від торгівлі на ринку, так і оподатковані податками по правилах загальної системи (законодавство цього не забороняє), заповнюють усі графи у таблиці п. 1.3 Декларації. Причому доходи від діяльності на ринку потрібно фіксувати окремо.

Податки, одержані на загальній системі оподаткування і понесені витрати показують у Декларації на підставі даних Книги обліку доходів і витрат (форма № 10) у другий графі – підсумкові дані за рік про виручку від продажу товарів (продукції або послуг) у грошовій (одержаній на розрахунковий рахунок або (також) у касу) і натуральній (одержаної товарами, послугами) формах по кожному виду діяльності, код якої вказаний окремо. Сума витрат, пов’язана з виручкою від реалізації товарів (продукції або послуг) (окремо по кожному виду діяльності), відображають у строках третьої графи таблиці п.1.3 Декларації.

Суму чистого доходу записують у четверту графу таблиці. У п’ятій відображають суму платежів по податку з доходів фізичних осіб, сплаченого протягом року авансом і суму податку, утриманого податковими агентами, якщо такі утримання були протягом року по доходах від підприємницької діяльності. Після цього підбивають підсумкові суми по графах у строчці „Усього” таблиці п. 1.3.

Період роботи на єдиному податку не відображається у Декларації, так як доходи, що оподатковуються їм звільнені від оподаткування податком з доходів фізичних осіб, а про виручку, що одержана на єдиному податку, приватні підприємці - єдиноподатківці звітують не у Декларації, а у Звіті суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи – платника єдиного податку.

Розділ 2 Декларації підприємці не заповнюють, оскільки, у відповідності із Законом про доходи, не мають права на соціальну пільгу у місяцях отримання підприємницьких доходів.

В п. 3.1 фіксують оподаткований доход, з якого, на думку платника податків, слід сплатити податок, А у п. 3.2 підприємець повинен вказати суму чистого податку, який він планує отримати у наступному за звітним році. Вона дуже важлива для тих, хто працює на загальній системі, так як податкові органи можуть нараховувати авансові платежі по податку з доходів для них, в тому числі і по сумах такого оціночного доходу на поточний рік.

Відомості про приватне майно (рухоме і нерухоме), земельні ділянки, зокрема, ті, що знаходяться за межами України, платник податків викладає у розділі 4, після чого ставить підпис, яка підтверджує, що дані у Декларації вірні.

За ненадання або надання Декларації із запізненням або включення до неї викривлених даних накладається адміністративний штраф у розмірі від 3 до 8 неоподаткованих податком мінімумів доходів громадян (51-136 грн.).

5.2. Порядок заповнення звіту суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи

На підставі даних Книги обліку доходів та витрат приватним підприємцем - платником єдиного податку щокварталу протягом 5 днів після закінчення звітного періоду (кварталу) представляється звіт суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку (додаток Б).

Звіт представляється особисто платником єдиного податку або направляється поштою в орган державної податкової служби по місцю його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. При особистому поданні звіту датою подання вважається дата реєстрації його в органі державної податкової служби, а при направленні поштою - дата відправлення на штампі відділення зв'язку.

Платники єдиного податку - платники ПДВ представляють податкову декларацію по ПДВ у такі строки:

місячні платники - протягом 20 календарних днів, що ідуть за останнім днем звітного (податкового) місяця;

квартальні платники - протягом 40 календарних днів, що ідуть за останнім днем звітного (календарного) кварталу.

В цьому звіті необхідно зазначити види підприємницької діяльності, які здійснювалися у звітному кварталі згідно з відповідними кодами, фактичну чисельність працівників у звітному кварталі та окремо по кожному місяцю кварталу.

В звіті суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи наводиться обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році, а також зазначаються суми фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі з додатком платіжних документів якими його було перераховано.

5.3. Обов’язкова звітність при використанні праці найманих працівників

Підприємці, будучи роботодавцями, зобов’язані надавати відповідну звітність по нарахованих і утриманих податках і внесках у такому же порядку і у такі же терміни, як і юридичні особи. Окремі (спеціальні) форми звітності для підприємців не передбачені, тому для надання звітності вони використовують так же форми і нормативні документи, які використовуються і юридичними особами.

Слід звернути увагу на порядок заповнення звітності у Фонд страхування від безробіття і у Фонд страхування з тимчасової непрацездатності підприємцями – платниками єдиного податку.

При складанні звітності у ці Фонди підприємці заповнюють звітність у наступному порядку:

у звіті перед Фондом страхування від безробіття відображаються тільки утримання із заробітної плати найманих працівників;

у звіті перед Фондом страхування з тимчасової непрацездатності вказуються нарахування першого кварталу, а утримання приводяться наростаючим підсумком за перший і другий квартали.

Якщо приватний підприємець використовує працю найманих працівників (таким працівникам виплачується заробітна плата) або протягом звітного періоду він здійснював виплати фізичним особам по договорах цивільно-правового характеру (договір купівлі-продажу, договір підряду), то обов'язковим є подання довідки за формою № 2 у податковий орган за місцем проживання одержувача доходу.

Довідка за формою № 2 повинна бути представлена в податковий орган протягом 20 днів, що ідуть за останнім днем місяця, у якому приватним підприємцем здійснювалась виплата. Форма № 2 повинна бути відіслана в податковий орган поштою листом з повідомленням.

Якщо для громадянина місце роботи у платника єдиного податку вважається основним (на нього ведеться трудова книжка), довідку за формою № 2 про виплату йому доходів у податковий орган відсилати не потрібно.

Крім довідки за формою № 2, у випадку якщо використовується праця найманих працівників - сумісників, для яких дане місце є основним місцем роботи, підприємець зобов'язаний щокварталу до 15 числа місяця, що іде за звітним періодом, представляти в податковий орган по своєму місцю проживання довідку за формою № 1ДФ. У довідці наводиться інформація про всі фізичні особи, які перебували з підприємцем у трудових відносинах, незалежно від того, одержували працівники доход у звітному чи періоді ні.


Модуль 2. Особливості організації обліку і оподаткування суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб

Тема 6. Організація діяльності малих підприємств

6.1. Критерії віднесення до малих підприємств в Україні;

6.2. Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб;

6.3. Порядок ведення книги обліку доходів та витрат.

6.1. Критерії віднесення до малих підприємств в Україні

Відповідно до Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва", до підприємств - суб'єктів малого підприємництва - можна віднести зареєстрованих у встановленому порядку юридичних осіб - суб'єктів підприємництва будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких:

середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб;

обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тисяч євро за середньорічним курсом Національного банку України.

Поняття "мале підприємство" є широким і містить у собі як платників єдиного податку, так і інші підприємства, що підпадали до 01.01.2004р. під дію Закону "Про підприємства в Україні" і були такими з 01.01.2004р. відповідно Господарського кодексу. Тобто основним критерієм до 01.01.2004р. була сфера діяльності підприємства, другорядним - чисельність працівників, а з 01.01.2004р. такими критеріями є чисельність працюючих і обсяг валового доходу від реалізації продукції.

Відповідно до Закону України "Про підприємництво" малі підприємства класифікувалися по показниках чисельності зайнятих працівників із градацією по сферах діяльності в промисловості і будівництві - до 200 осіб; у науці і науковому обслуговуванні - до 100 осіб; у галузях виробничої сфери - до 50 осіб; у галузях невиробничої сфери - до 25 осіб; у роздрібній торгівлі - до 15 осіб.

У зв'язку з набранням чинності з 01.01.2004 р. нового Господарського кодексу України, використовується поняття "мале підприємство" наведене у ньому. Відповідно до Господарського кодексу України малими підприємствами (незалежно від форми власності) є підприємства, на яких за звітний (фінансовий) рік:

середньооблікова чисельність працюючих не перевищує п'ятдесятьох чоловік;

обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Таким чином, критеріями для віднесення підприємства до малого в розумінні Господарського кодексу чисельність працюючих і обсяг валового доходу від реалізації продукції.

Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням всіх працівників, у тому числі тих, які працюють по договорах і по сумісництву, а також працівників представництв, філій, відділень і інших відособлених підрозділів.

Відповідно Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 №2063, і п.7 ст. 63 Господарського кодексу України, до підприємств - суб'єктів малого підприємництва можна віднести зареєстровані у встановленому порядку юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких: середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (фінансовий рік) не перевищує 50 чоловік, обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тисяч євро за середньорічним курсом Нацбанку України щодо гривні.

Чинність даного закону поширюється на суб'єкти малого підприємництва не залежно від форм власності, у тому числі і ті, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства. Чинність даного закону не поширюється на довірчі товариства, страхові компанії, ломбарди, банки, інші фінансово-кредитні і небанківські фінансові установи, суб'єктів підприємницької діяльності, які ведуть діяльність у сфері ігорного бізнесу, які здійснюють обмін іноземної валюти, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів, а також на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частка внесків, що належать юридичним особам - учасникам і засновникам цих суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків. Середньооблікова чисельність працівників суб'єктів малого підприємництва визначається з обліком всіх його працівників, у тому числі працюючих по договорах і по сумісництву, а також працівників представництв, філій, відділень і інших відособлених підрозділів.

Зазначені суб'єкти підприємництва не можуть вважатися суб'єктами малого підприємництва для цілей державної підтримки суб'єктів малого підприємництва.

Таким чином, критеріями віднесення підприємства до малих, у розумінні Господарського кодексу України від 16.01.2003 р., є чисельність працюючих і обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг).

Основними видами діяльності в мікро - і малому бізнесі в Україні стали оптова і роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами і послуги з ремонту (41% від обсягу виробництва на мікропідприємствах і 30,3% на малих), операції з нерухомістю і здачею під найм, а також послуги юридичним особам (17,2% і 11%), будівництво (9,6% і 12,6%).

Частка малого бізнесу у ВВП України становить 11%, а кількість малих підприємств розраховуючи на 10 тис. чол. - 53, у той час як у розвинених країнах частка малого бізнесу у ВВП становить 50-60 %, на 10 тис. чол. приходиться 500-700 малих підприємств. Головною проблемою вітчизняних підприємницьких структур є недолік фінансових ресурсів для підтримки і розвитку власного бізнесу. У структурі джерел фінансування питома вага власних фінансових ресурсів у середньому становить 35-40%. В структурі зовнішніх джерел фінансування найбільшу питому вагу складає кредиторська заборгованість (49-54%), довгострокові і короткострокові кредити банків (5-7%). Така структура зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів не є оптимальною, якщо брати до уваги, що в країнах з розвинутою ринковою економікою кредиторська заборгованість малих підприємств становить 15-20%, а кредити банків і інші позикові кошти - 45-55%.

Для поліпшення вітчизняного підприємницького середовища, і в тому числі для створення сприятливих умов для ведення малого бізнесу, органами державної влади в Україні постійно пропонуються безліч концепцій, програм, механізмів та інших актів.

6.2. Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва – юридичних осіб

Платником єдиного податку є суб'єкт малого підприємництва, що побажав перейти на спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, згідно Указу Президента України "Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва".

Не зможе перейти на єдиний податок філія або відособлений підрозділ підприємства, якщо головне підприємство не здійснило перехід на спрощену систему оподатковування. Отже, філія може перейти на єдиний податок тільки разом з головним підприємством.

Цей Указ регулює порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, відповідно до якого спрощена система оподаткування, обліку і звітності вводиться для суб'єктів малого підприємництва – юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.Спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.

6.3. Порядок ведення книги обліку доходів та витрат

Згідно Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат реєстрація Книги здійснюється органом державної податкової служби разом з видачею Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва.

Книга обліку доходів і витрат (далі – Книга) видається на один календарний рік (додаток В). Книга обов'язково повинна бути прошнурована і мати пронумеровані сторінки. На останній сторінці вказується кількість наявних сторінок, запис про це засвідчується підписом керівника, печаткою підприємства і печаткою органа державної податкової служби, у якому зареєстроване таке підприємство. Якщо сторінки в Книзі закінчилися, підприємство повинне зареєструвати в органі державної податкової служби по своєму місцезнаходженню нову Книгу. При цьому дата першого запису в новій Книзі, повинна доводиться на день, що настає за останнім днем запису, зробленої в Книзі, зареєстрованої раніше.

У Книзі підприємство відображає в хронологічному порядку операції, здійснені у звітному (податковому) періоді. Всі записи в Книзі повинні здійснюватися на дату зарахування або списання коштів по банківському рахунку або касі платника. Дані про отримані доходи відображаються в Книзі з урахуванням ПДВ, але без урахування акцизного збору.

Для тих платників єдиного податку, у яких є філії без статусу юридичної особи, Книга ведеться в розрізі філій. Філії також зобов'язані вести Книгу з наступним включенням даних з них у Книгу юридичної особи, Книги обліку для філій засвідчуються органом державної податкової служби по місцю реєстрації юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва.

Книга має сім граф. Сума доходів, отриманих від виробництва і продажу продукції (товарів, робіт, послуг), відображається в графі 3 "Сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)".

Якщо підприємство одержує виручку від реалізації в касу, після чого видає цю же суму виручки з каси для її зарахування на поточний рахунок, то така операція в Книзі відобразиться тільки один раз - при одержанні коштів (виручки) у касу, оскільки зменшення коштів у касі у зв'язку із внесенням їх на поточний рахунок не є витратами підприємства.

Суми, отримані як внесок у статутний фонд, у Книзі не відображаються оскільки не є виручкою від реалізації.

Виручка від реалізації основних фондів відображається в графі 4 "Суми виручки від реалізації основних фондів". При здійсненні операцій по реалізації основних фондів для цілей єдиного податку виручкою вважається різниця між сумою, отриманої від реалізації цих фондів, і їх залишковою вартістю.

У графі 5 "Позареалізаційні доходи і виручка від інших операцій" відображаються суми, фактично отримані суб'єктами підприємницької діяльності на банківський рахунок і в касу від інших операцій (від продажу цінних паперів, матеріалів, МБП, палива, орендна плата, відсотки, кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, по якій минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не обкладалися податком у джерелі виплати у відповідності із Законом про податок на прибуток). По графі 5 передбачена необхідність відображення в ній всіх позареалізаційних доходів і виручки від іншої реалізації, але для вирахування єдиного податку застосовуються тільки ті дані по цій графі, які відображають виручку від іншої реалізації, тобто дані про виручку від реалізації цінних паперів, МБП, матеріалів, палива, орендної плати і т.п.

Таким чином, об'єктом для вирахування єдиного податку в дійсності будуть не дані графи 6 "Загальна сума виручки і позареалізаційних доходів", а сума граф 3,4 і 5 (у частині виручки від іншої реалізації). Суми позареалізаційних доходів, що надходять на рахунок або (та) у касу, єдиним податком не обкладаються.

Позареалізаційні доходи не підлягають оподаткуванню, тому що порядок ведення Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподатковування, обліку і звітності, визначає тільки порядок ведення обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва (тобто форма Книги не є документом, відповідно до якого здійснюється розрахунок єдиного податку). Базою оподаткування є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) у касу за здійснення операцій із продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

У графі 7 "Загальна сума витрат, здійснених у зв'язку з веденням господарської діяльності" відображається фактична сума витрат, здійснених з розрахункового рахунку і з каси підприємств у зв'язку із продажем продукції (товарів, робіт, послуг), здійсненням фінансових операцій, а також іншою діяльністю. Заповнення цієї графи здійснюється в момент списання коштів з поточного рахунка, тобто по "касовому" методу, який передбачений і для відображення виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що включається в об'єкт для вирахування єдиного податку.

Заповнення графи 7 Книги повинне здійснюватися з урахуванням ПДВ і акцизного збору.

У графі 7 Книзі варто відображати тільки ті витрати, які мають на увазі списання коштів з розрахункового рахунку. Отже, немає підстав відображати в цій графі суму амортизації, нараховану по основних засобах і нематеріальних активах.

Однак п.7 порядку ведення Книги обліку доходів і витрат передбачає, що в графі 7 Книги відображаються практично всі види витрат, понесені у зв'язку із продажем продукції (товарів, робіт, послуг). Виходячи із цього, є всі підстави відображати в графі 7 всю суму коштів, перерахованих на придбання основних засобів і нематеріальних активів. Фактично для цілей податкового обліку амортизувати основні засоби і нематеріальні активи для цілей вирахування і сплати єдиного податку немає необхідності. Однак для цілей бухгалтерського обліку вартість основних засобів і нематеріальних активів підлягає амортизації на загальних підставах, передбачених П(С)БО 7 "Основні засоби". Підтвердженням цього є положення П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", яким затверджений Баланс суб'єкта малого підприємництва (форма № 1-м), у якому рядок 032 передбачений саме для відображення зносу, нарахованого по основних засобах і нематеріальних активах.


Тема 7. Порядок та умови переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності

7.1. Сутність спрощеної системи обліку та оподаткування для юридичних осіб;

7.2. Порядок обчислення та сплати єдиного податку юридичними особами;

7.3. Порядок переходу на спрощену систему оподаткування та обліку;

7.4. Порядок зміни ставки єдиного податку;

7.5. Умови переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну.

7.1. Сутність спрощеної системи обліку та оподаткування для юридичних осіб

З набранням чинності Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності" суб'єкти малого підприємництва відрізняються від інших підприємств не тільки спрощеною системою бухгалтерського обліку і звітністю, а й спрощеним оподаткуванням.

Суть нововведень, викликаних Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності", полягає в тому, що замість чотирнадцяти податків і зборів із тридцяти, передбачених для підприємств, суб'єкти малого підприємництва платять усього лише один податок - єдиний. Крім того, визначені критерії віднесення підприємств до суб'єктів малого підприємництва - платників єдиного податку.

"Платник єдиного податку" – це суб'єкт малого підприємництва, що побажав перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і одержав Свідоцтво про право сплати єдиного податку. Таким чином, поняття "суб'єкт малого підприємництва" ширше поняття "платник єдиного податку" і містить у собі як ті підприємства, які скористалися правом переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, так і ті, які таке право мають, але реалізувати його не порахували потрібним (або вигідним).

У відповідності до Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності" перехід на сплату єдиного податку може бути здійснений з початку будь-якого кварталу календарного року. Знову створені суб'єкти малого підприємництва добровільно можуть перейти на єдиний податок з початку діяльності, тобто з місяця, у якому проведена їх державна реєстрація.

7.2. Порядок обчислення та сплати єдиного податку юридичними особами

Список обов’язкових податків і зборів встановлює Закон про систему оподаткування. Об’єктам і суб’єктам оподаткування, порядку сплати і звітності по кожному з них присвячені спеціальні закони.

Згідно ст. 6 Указу №727 єдиноподатківці звільнені від сплати:

ПДВ – усі, крім юридичних осіб, вибравши єдиний податок по ставці 6%;

податку на прибуток підприємств (крім сплати податку на дивіденди);

податку на землю (за ті ділянки, які вони використовують у підприємницькій діяльності);

збору за спеціальне використання природних ресурсів;

збору у Фонд здійснення заходів по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

збору на обов’язкове соціальне страхування по тимчасовій втраті працездатності;

комунального податку;

податку на промисел;

збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

внесків у Фонд соціального захисту інвалідів;

внесків у Державний фонд сприяння зайнятості населення;

сплати за патенти згідно Закону про патентування.

Перелік податків і зборів, які платять єдиноподатківці представлено в табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Податки і збори, які сплачують суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи – платники єдиного податку

Обов’язкові податки і збори, встановлені в Україні Звітність, яка передбачена по цьому податку/збору (обов’язковому платежу) Платник
1 2 3
Загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі), що встановлені ст. 14 Закону про систему оподаткування
ПДВ (Закон про ПДВ) Податкова декларація по податку на додану вартість

Обов’язково реєструються платниками:

юридичні особи, які вибрали ставку єдиного податку 6%;

ті, хто займається реалізацією конфіскованого майна

Можливо добровільно зареєструватися платником ПДВ
- Імпортери товарів, питання про їх обов’язкову реєстрацію залишається спірним
Податок на прибуток підприємств (у частині оподаткування дивідендів) (Закон про прибуток) Розрахунок сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою Емітент корпоративних прав, який є резидентом і сплачує дивіденди
Податок з доходів фізичних осіб (у частині оподаткування дивідендів, що сплачуються фізичній особі) (Закон про прибуток) Податковий розрахунок резидента, який сплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб Резидент, який сплачує дивіденди фізичним особам – платникам податку з доходів
Мито (Закон про митний тариф) - Усі юридичні і фізичні особи при переміщенні товарів через митний кордон України (як при ввозі, так і при вивозі)
Державне мито - Фізичні і юридичні особи за здійснення у їх інтересах дій і видачу документів, які мають юридичне значення, уповноваженими на то органами (судами, нотаріусами, органами виконавчої влади і ін.)
Плата за землю (земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (Закон про плату за землю)

для юридичних осіб – Податковий розрахунок земельного податку;

для фізичних осіб звітність не передбачена

Єдиноподатківці сплачують земельний податок у тому разі, коли не використовують землю у своїй підприємницькій діяльності

для юридичних осіб – податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

для фізичних осіб звітність не передбачена

Орендну плату за землю сплачують орендатори (незалежно від форми власності і системи оподаткування) земельних ділянок, що знаходяться у державній і комунальній власності
Податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів (Закон про транспортний податок)

- юридичні особи подають Розрахунок суми податку із власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів;

- для фізичних осіб звітність не передбачена

Юридичні і фізичні особи, які мають зареєстровані в Україні згідно законодавству власні транспортні засоби (колісні трактори; сідельні тягачі; автомобілі, що призначені для перевезення не менш 10 осіб; легкові, вантажні і спеціальні автомобілі; мотоцикли і ін.)
Збір за геологорозвідувальні роботи, які виконані за рахунок державного бюджету (постанова № 115) Розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи, які виконані за рахунок державного бюджету Усі користувачі надр незалежно від форми власності, які добувають корисні копалини на розміщених у межах України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони родовищах
Збір за забруднення навколишнього середовища (Закон про радіочастоти) Податкова декларація про збір за використання радіочастотного ресурсу України Юридичні або фізичні особи, діяльність яких пов’язана з використанням радіочастотного ресурсу (наданням телекомунікаційних послуг, розповсюдженням телерадіопрограм через радіоелектронні засоби та ін.)
Збір за проведення гастрольних заходів (Закон про гастролі) Податковий розрахунок збору за проведення гастрольних заходів Організатори гастрольних заходів
Місцеві податки і збори, встановлені ст. 15 Закону про систему оподаткування
Податок на рекламу (Декрет про місцеві податки) Податковий розрахунок податку з реклами Юридичні особи і громадяни, які надають послуги по встановленню і розміщенню реклами. Сплачують із усіх видів об’яв і повідомлень, які
передають інформацію з комерційною метою, у ЗМІ, на афішах, плакатах, рекламних щитах, інших технічних засобах, майні та одязі
Збір за паркування автотранспорту (Декрет про місцеві податки) Податковий розрахунок збору за паркування автотранспорту За перерахування збору у бюджет відповідальність несуть юридичні особи і громадяни, які утримують спеціально відведені ділянки для паркування автотранспорту
Ринковий збір (Декрет про місцеві податки) - Юридичні особи і громадяни, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію і інші товари на ринках і в павільйонах, на критих і відкритих столах, площадках для торгівлі з автомашин, теліжок, мотоциклів, ручних теліжок
Податковий розрахунок ринкового збору За перерахування збору у бюджет відповідальність несе адміністрація ринку
Збір за право використання місцевої символіки (Декрет про місцеві податки) Податковий розрахунок збору за право використання місцевої символіки Юридичні особи і громадяни, які використовують місцеву символіку із комерційною метою

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

7.3. Порядок переходу на спрощену систему оподаткування та обліку

Підставою для переходу на спрощену систему оподатковування є заява. Суб'єкт малого підприємництва подає її в письмовій формі в орган державної податкової служби за місцем здійснення підприємницької діяльності. Суб'єкти малого підприємництва можуть перейти на спрощену систему оподаткування якщо:

розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто суми, фактично отриманої підприємством у готівковій або безготівковій формі за здійснення операцій із продажу становить не більше 1 млн. грн. за календарний рік;

чисельність найманих працівників на момент переходу на єдиний податок не перевищує 50 чоловік;

на дату подання заяви підприємство сплатило усі податки та обов’язкові платежі, строк сплати яких настав;

мале підприємство на момент переходу на єдиний податок зняте у якості платника ПДВ (при переході на сплату за ставкою 10%).

На підставі Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності" при переході на сплату єдиного податку суб'єкти малого підприємництва мають право самостійно обрати одну зі ставок:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без обліку акцизного збору у випадку сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

При переході на сплату єдиного податку за ставкою 10 % (як з загальної системи оподаткування, так і при сплаті єдиного податку за ставкою 6 %) мале підприємство повинне знятися з обліку у якості платника ПДВ.

Юридичні особи, які перейшли на сплату податку за ставкою 10 % не є платниками ПДВ і не мають права на податковий кредит по сумах податку, сплачених при придбанні товарів, які включаються до вартості товарів, а також не мають права нараховувати ПДВ і виписувати податкові накладні при продажу товарів.

Згідно Указу Президента України суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву в орган державної податкової служби по місцю державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа в обов'язковому порядку вказує, яка ставка єдиного податку їм вибрана - 6 або 10%.

Обмеження щодо сплати усіх податків та платежів стосується сплати податку з доходів фізичних осіб. Згідно Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" строком сплати даного податку є момент отримання доходу фізичною особою. Тобто, якщо на момент переходу на спрощену систему оподатковування у юридичної особи - суб'єкта малого підприємництва є зобов'язання по виплаті заробітної плати за звітний період, то до виплати заробітної плати заборгованості по податку не буде. У цьому випадку також буде мати місце зобов'язання по податку з доходів, строк сплати якого не наступив.

При відсутності факту виплати доходу фізичним особам податок з доходів не повинен бути сплачений у бюджет протягом 30 календарних днів місяця, що наступає за звітним. У такому випадку у суб'єкта малого підприємництва також буде зобов'язання по податку з доходів, граничний строк погашення якого наступає на 30-й календарний день місяця, що наступає за звітним.

Якщо строк погашення зазначеного зобов'язання не наступив, то підставою для відмови в прийомі заяви на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку це бути не може. Сплату податку з доходів у встановлений строк необхідно буде зробити у звичайному порядку вже після переходу юридичної особи на сплату єдиного податку.

Треба відзначити те, що в ході проведення діяльності СПД - юридичні особи при переході на сплату єдиного податку не мають права використовувати бартерну форму розрахунків за придбану продукцію (товари, роботи, послуги). Зазначене обмеження не стосується розрахунків з використанням векселів, що погашаються коштами.

СПД, які здійснили бартерну угоду з наступного кварталу, зобов'язані перейти на загальну систему оподаткування. Заява подається не пізніше, ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу).

Рішення про перехід на спрощену систему оподатковування, обліку і звітності може бути прийнято не більше одного разу за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безкоштовно Свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову обґрунтовану відмову.

7.4. Порядок зміни ставки єдиного податку

В діяльності СПД – юридичної особи платника єдиного податку можливе виникнення ситуації коли необхідно змінити протягом року ставку єдиного податку з 6 на 10% і навпаки.

Роз’яснення з цього питання дають податкові органи, які зазначають, що суб’єкти малого підприємництва не можуть протягом року перейти з 6 - відсоткової на 10-відсоткову ставку єдиного податку, посилаючись при цьому на п.4 Указу про єдиний податок, де визначено наступне: ”Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності незалежно від вибору ставки єдиного податку – 6 або 10% - може бути прийнято не більше одного разу за календарний рік”. По суті, цей пункт Указу про єдиний податок не може трактуватись як заборона на зміну ставки протягом календарного року, оскільки у ситуації, що розглядається, вибір ставки єдиного податку проходить вже у межах спрощеної системи оподаткування, а, таким чином, не може розцінюватись як зміни рішення про перехід на сплату єдиного податку.

Однак на практиці трактування наведеного пункту Указу про єдиний податок відповідає думці податкових органів і перехід з однієї ставки єдиного податку на іншу протягом календарного року забороняється.

7.5. Умови переходу зі спрощеної системи оподаткування на загальну

Відмову від застосування спрощеної системи оподатковування, обліку і звітності і повернення до раніше встановленої системи оподатковування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного(податкового) періоду (кварталу) у випадку подачі відповідної заяви в органи державної податкової служби не пізніше, ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Перехід на звичайну систему оподаткування і повернення Свідоцтва про сплату єдиного податку до органу державної податкової служби, що його видала, відбувається у випадках самостійного рішення платника про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, звіту і звітності; порушення умов, що стосуються розміру виручки і середньооблікової чисельності, передбаченої Указом про єдиний податок; ліквідації юридичної особи у встановленому законодавством порядку.

Платники єдиного податку, що прийняли рішення відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності і перейти на загальну систему оподаткування, можуть це зробити з початку наступного кварталу, подав заяву до податкового органу не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу.

Платники єдиного податку по ставці 10%, які вирішили перейти на загальну систему оподаткування, у випадку подачі заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, до переходу на сплату єдиного податку не були зареєстровані у якості платників ПДВ. Тому такі платники зобов’язані це зробити. Особи, які сплачують єдиний податок по ставці 10%, що порушили вимоги, встановлені статтею 1 Указу про єдиний податок (середньооблікова чисельність працюючих перевищила 50 осіб або розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік перевищив 1 млн. грн.), зобов’язані зареєструватися у якості платників ПДВ починаючи із наступного періоду (кварталу).

Реєстрація у якості платників ПДВ здійснюється тільки у тому випадку, коли особа підпадає під визначення платника податку згідно ст. 2 Закону про ПДВ. Таким чином у платників єдиного податку по ставці 10%, які переходять на звичайну систему оподаткування, необхідність у реєстрації у якості платника ПДВ виникає тільки у тому разі, коли вони будуть підпадати під визначення платників.

Якщо у підприємства, що переходить з 10% єдиного податку на звичайну систему оподаткування, обсяги по продажу товарів не перевищили встановленого розміру, але при цьому підприємство вирішило доцільним зареєструватися у якості платника ПДВ, то реєстрація здійснюється як добровільна. Це означає, що такі платники не можуть отримати бюджетне відшкодування ПДВ до досягнення ними визначеного обсягу оподатковуваних операцій, а анулювання Свідоцтва платника ПДВ може виникнути не раніш чим через 24 місяця після дати такої реєстрації за умови недосяжності їм встановлених обсягів.

Тема 8. Особливості організації бухгалтерського обліку на малих підприємствах

8.1. Основи організації бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу;

8.2. Особливості обліку та звітності малих підприємств;

8.3. Заходи по організації бухгалтерського обліку;

8.4. Сутність та основні елементи облікової політики підприємств малого бізнесу;

8.5. Порядок складання наказу про облікову політику малого підприємства.

8.1. Основи організації бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу

Підприємства малого бізнесу є одним з найважливіших чинників, які сприяють підвищенню зайнятості населення, розширенню ринку товарів і послуг та збільшенню національного продукту країни. Для їх стійкої та ефективної роботи необхідно одержання найбільш повних даних про фінансовий і майновий стан підприємства та результативність його діяльності.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від великої кількості факторів, таких, як форма власності, організаційно-правовий статус підприємства, обсяги діяльності, чисельність персоналу.

У своїй діяльності малі підприємства керуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" і застосовують План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва і регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств.

Організація обліку передбачає створення системи обліково-економічної інформації й безупинного її упорядкування й удосконалення з метою забезпечення процесу виробництва й управління необхідними обліково-економічними даними. Раціонально організована система обліку на малих підприємствах забезпечить їх ефективну діяльність на основі удосконалення основних облікових підсистем таких, як фінансовий та управлінський облік. Для забезпечення облікового процесу підприємство самостійно вибирає структуру, форми та технічні засоби, які формуються під впливом інноваційних технологій та процесів.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення й подання до обліку первинних документів.

Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею й відшкодуванням втрат від нестачі, розкрадання й псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях і інших відособлених підрозділах підприємства.

8.2. Особливості обліку та звітності малих підприємств

Підприємства, що відносяться до суб'єктів малого підприємництва, самостійно визначають облікову політику, відповідно до якої здійснюють заходи щодо організації бухгалтерського обліку, вибирають його форму і систему рахунків. Незалежно від організаційно-правової форми і форми власності всі підприємства зобов'язані вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", який визначає правові принципи регулювання, організації і ведення бухгалтерського обліку і складання звітності підприємствами України. Чинність даного Закону, у тому числі, поширюється і на підприємства, що відносяться до суб'єктів малого підприємництва в обсязі, достатньому для складання фінансової звітності.

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" установив правила організації й ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності, але і надав можливість підприємствам самостійно приймати рішення про встановлення облікової політики виходячи з особливостей своєї господарської діяльності, керуючись основними засадами бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

Таким чином, підприємству надане право самостійне визначати облікову політику й організовувати ведення бухгалтерського обліку.

Для складання фінансової звітності керівництво підприємства повинне формувати облікову політику, тобто обирати принципи, методи й процедури обліку таким чином, щоб вірогідно відобразити фінансове становище й результати діяльності підприємства й забезпечити порівнянність фінансових звітів.

8.3. Заходи по організації бухгалтерського обліку

По організації бухгалтерського обліку малим підприємством здійснюються заходи, які необхідно відобразити в наказі про організацію бухгалтерського обліку:

1. Вибір форми організації бухгалтерського обліку.

2. Вибір форми бухгалтерського обліку як певної системи регістрів обліку, порядку й способу реєстрації й узагальнення інформації в них і з урахуванням особливостей своєї діяльності й технології обробки облікових даних:

Загальні регістри бухгалтерського обліку;

Регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств;

Регістри бухгалтерського обліку створені в комп'ютерній бухгалтерській програмі.

3. Встановлення правил документообігу й технології обробки облікової інформації – розробка графіку документообігу, затверджуваного наказом керівника підприємства з метою впорядкування руху й своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів. Графік документообігу повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначати мінімальний строк його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації й автоматизації.

4. Використання системи рахунків бухгалтерського обліку:

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій:

використання тільки рахунків класу 9 "Витрати діяльності";

використання тільки рахунків класу 8 "Витрати по елементах";

використання одночасно рахунків класів 8 і 9;

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва.

5. Встановлення системи й форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій.

8. Встановлення порядку проведення інвентаризації активів і зобов'язань для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства. Для цього на підприємстві розпорядницьким документом створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, поряд з якими можуть створюватися робочі інвентаризаційні комісії.

Облікова політика підприємства формується на основі П(С)БО, а принципи й методи, що формують облікову політику підприємства, встановлюються нормами П(С)БО 1, де зазначено, що підприємство повинне висвітлювати облікову політику шляхом опису: принципів оцінки статей звітності; методів обліку по окремих статтях звітності.

8.4. Сутність та основні елементи облікової політики підприємств малого бізнесу

Облікова політика підприємства полягає у виборі принципів, методів і процедур, пов'язаних з оцінкою або обліком статей звітності, які визначені П(С)БО. Такі принципи, методи й процедури застосовуються в обов'язковому порядку. Але є й такі, які в П(С)БО представлені в декількох варіантах, які вибираються підприємством самостійно. Саме такий вибір і повинен бути зафіксований у розпорядницькому документі, що визначає облікову політику підприємства.

Протягом року підприємство повинне додержуватися прийнятої облікової політики. Облікова політика може змінюватися, тільки якщо міняються статутні вимоги, вимоги органа, що затверджує П(С)БО, або забезпечиться більш достовірне відображення подій у фінансовій звітності. Однак під впливом різних факторів може змінюватись і господарська діяльність, і сам статус суб’єкта малого підприємництва, що призведе до змін у його обліковій політиці. На обрану облікову політику можуть вплинути зміна умов договору, що укладаються зі споживачами продукції, постачальниками ресурсів; введення і скасування державного регулювання цін на продукцію; зміна джерел формування фінансових ресурсів і інші. Так, виникнення технологій накопичення, обробки та використання бухгалтерської інформації для підприємств що перейшли на спрощену форму обліку може призвести до змін елементів системи регістрів бухгалтерського обліку і як наслідок – існуючої облікової політики.

Облікова політика малого підприємства регламентується нормативними документами, які передбачають можливість альтернативного вибору ряду напрямків бухгалтерського обліку та являє собою сукупність правил організації і технології реалізації бухгалтерського обліку на підприємстві з метою формування повної, об'єктивної і достовірної фінансово-господарської інформації. Обліковий процес починається з первинного обліку, який складають первинні спостереження факту здійснення господарського процесу, його вимір та фіксування в носіях облікової інформації. Далі починається поточний облік – реєстрація та групування даних первинного обліку в системі рахунків і облікових регістрів. В ході підсумкового обліку необхідно організувати номенклатуру, носії номенклатур, рух носіїв і забезпечення обліку.

Періодичність видання наказу про облікову політику встановлюється підприємством самостійно. Якщо буде потреба в нього вносяться зміни й доповнення.

8.5. Порядок складання наказу про облікову політику малого підприємства

Розпорядницьким документом, яким малі підприємства встановлюють свою облікову політику є наказ про облікову політику підприємства. Цей документ містить опис методів оцінок, які будуть використані підприємством при складанні фінансових звітів, а також виклад конкретних аспектів облікової політики відносно окремих об'єктів і статей обліку. При цьому вимоги або норми, чітко встановлені П(С)БО або Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", у наказі про встановлення облікової політики підприємства не відображаються.

Малі підприємства вибирають елементи облікової політики винятково виходити з міркувань економічної ефективності й особливостей своєї діяльності, оскільки від встановлених методів обліку залежить не тільки об'єктивність і точність розкриття інформації в їх фінансовій звітності, а і величина чистого прибутку підприємства.

Перегляд облікової політики можливий лише у випадках передбачених П(С)БО 6. Разом з тим у П(С)БО 6 передбачено, що не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для подій або операцій, які відрізняються по змісту від попередніх подій або операцій; не відбувалися раніше.

В окремих випадках перегляду підлягає й облікова оцінка. Така необхідність у перегляді попередньої оцінки відповідно до вимог П(С)БО 6 може виникнути у зв'язку зі зміною обставин, на яких базувалася попередня оцінка та появою додаткової інформації.

Облікова політика залежно від вибору методів оцінки активів і зобов'язань може вплинути на фінансовий результат діяльності підприємства малого бізнесу за звітний період незалежно від обраної системи оподаткування. Основні принципи й методи, пов'язані з оцінкою або обліком статей фінансової звітності, вибір яких передбачений П(С)БО і варіанти які підприємству необхідно відобразити у наказі про облікову політику представлено у табл. 8.1.

Відповідно до норм П (С)БО відображення змін облікової політики в обліку й фінансовій звітності суб’єктів малого підприємництва може здійснюватися ретроспективно або перспективно.

Ретроспективне відображення змін полягає в застосуванні нової облікової політики до подій і операцій таким чином, начебто ця облікова політика застосовувалася завжди. Тобто вплив зміни облікової політики застосовується щодо подій і операцій минулих періодів з моменту їх виникнення й відображається у звітності шляхом:

Таблиця 8.1

Можливі варіанти принципів або методів обліку, передбачені П(С)БО

Складові облікової політики

Можливі варіанти принципів або методів обліку,

передбачені національними стандартами

П(С)БО 7 "Основні засоби"
Методи амортизації основних засобів

прямолінійний;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

виробничий;

податковий

Методи амортизації інших необоротних матеріальних активів

прямолінійний;

виробничий;

метод нарахування 50 % амортизуємої вартості в першому місяці використання об'єкта й інших 50 % амортизуємої вартості в місяці їх вилучення з активів;

метод нарахування 100 % вартості в першому місяці використання об'єкта

П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"
Методи амортизації нематеріальних активів

прямолінійний;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний;

виробничий;

податковий

П(С)БО 9 "Запаси"
Методи оцінки вибуття запасів

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці

запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФIФО);

нормативних витрат;

ціни продажу

Методи обліку транспортно-заготівельних витрат

шляхом прямого списання транспортно-заготівельних витрат у первісну вартість одиниці запасів;

по середньому відсотку (при узагальненні на окремому субрахунку з наступним розподілом)

П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість"
Методи визначення величини резерву сумнівних боргів

виходячи із платоспроможності окремих дебіторів;

на основі класифікації дебіторської заборгованості;

виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати

П(С)БО 13 "Фінансові інструменти"
Методи визнання і оцінки фінансових активів, зобов'язань і інструментів власного капіталу

по фактичній собівартості;

по справедливій вартості;

по амортизованій собівартості

1. Коректування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, яке відображається записом на рахунках бухгалтерського обліку;

2. Повторного надання порівнянної інформації про попередні звітні періоди, яке передбачає не повторне подання фінансової звітності користувачам, а повторне відображення такої, але вже перерахованої інформації у зв'язку зі зміною облікової політики, у графах фінансової звітності, у яких наведена інформація за минулі звітні періоди.

Перспективне відображення змін облікової політики здійснюється у випадку, якщо суму коректування нерозподіленого прибутку на початок звітного року не можна вірогідно визначити. Воно полягає в тому, що облікова політика поширюється на події й операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики. При цьому не здійснюється ніяких коректувань показників попередніх періодів ні у відношенні сальдо нерозподіленого прибутку на початок періоду, ні у відношенні відображеної у звітності суми чистого прибутку або збитку, оскільки існуючі залишки на початок звітного року в цьому випадку не перераховуються.

Порядок виправлення помилок, пов'язаних зі зміною облікових оцінок, у порівнянні з порядком коректування наслідків зміни облікової політики простіше, оскільки при цьому не потрібно робити коректування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року й повторно надавати порівнянну інформацію щодо попередніх звітних періодів.

Суб’єктам малого підприємництва доцільно щорічно видавати наказ про облікову політику, у якому відображати всі напрямки облікової політики на підтвердження незмінності встановленої облікової політики, або лише вносити доповнення або зміни у вже виданий наказ.

Чинне законодавство не містить обмежень щодо строків змін в обліковій політиці та не регламентує періодичності видання наказів про встановлення або зміни і доповнення облікової політики підприємства, тому змінювати облікову політику можна в будь-який момент, а не тільки з 1 січня нового року.

Зміна облікової політики на малих підприємствах повинна здійснюватися тільки у випадках, передбачених П(С)БО, бути обґрунтованою і розкритою у фінансовій звітності й, крім іншого, тоді, коли такі зміни забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Тема 9. Форми ведення бухгалтерського обліку і використання облікових регістрів

9.1. Форми бухгалтерського обліку;

9.2. Загальний та спрощений план рахунків;

9.3. Регістри бухгалтерського обліку застосовані при різних формах.

9.1. Форми бухгалтерського обліку

Форма бухгалтерського обліку представляє собою певну систему регістрів бухгалтерського обліку, порядку і засобів реєстрації і узагальнення інформації в них. Вибір форми бухгалтерського обліку є одним із заходів по організації бухгалтерського обліку і відноситься до компетенції підприємства.

Підприємства, що відносяться до суб'єктів малого підприємництва, самостійно вибирають форму бухгалтерського обліку і систему рахунків. Форма бухгалтерського обліку – це взаємозв'язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку і певні способи облікових записів, що дозволяють узагальнювати інформацію і складати звітність. Методичними рекомендаціями із застосування регістрів бухгалтерського обліку передбачене використання наступних форм бухгалтерського обліку:

1. Проста форма обліку, що передбачає використання спрощеного плану рахунків, журналу обліку господарських операцій і відомості 3-М, у якій відображається облік розрахунків з дебіторами і кредиторами, розрахунків по податках і по оплаті праці малими підприємствами з незначним документообігом і нематеріалоємними операціями.

2. Спрощена форма обліку, що передбачає узагальнення інформації про господарські операції у відомостях 1-М – з обліку коштів, 2-М – з обліку запасів, 3-М – з обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами, розрахунків по податках і по оплаті праці, 4-М – з обліку необоротних активів, 5-М – з обліку витрат, доходів, фінансових результатів і власного капіталу, а також оборотно-сальдової відомості.

3. Меморіальна форма обліку, що передбачає застосування книжкових і карткових облікових регістрів, відомостей синтетичного й аналітичного обліку, меморіальних ордерів.

4. Журнальна форма обліку, що передбачає накопичування і систематизацію даних первинних документів безпосередньо в регістрах синтетичного й аналітичного обліку і застосування журналів-ордерів, що ведуться по кредиту синтетичних і дебету кореспондуючих рахунків з перенесенням підсумків у Головну книгу для узагальнення даних журналів.

5. Автоматизована форма обліку, які передбачає використання програмних продуктів, що дозволяють автоматично і безупинно виконувати обліково-обчислювальні роботи, накопичувати інформацію про здійснення господарських операцій, формувати допоміжні документи і звітність по синтетичному обліку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" не існує конкретних вимог щодо системи регістрів обліку, які повинні вестися на підприємстві, але визначені загальні принципи формування регістрів бухгалтерського обліку:

інформація, яка міститься в первинних документах повинна систематизуватися на рахунках і в регістрах синтетичного й аналітичного обліку;

регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій і підписи осіб, що їх склали;

господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тім звітному періоді, у якому вони були здійснені.

На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, Міністерство фінансів України розробило і запропонувало для використання суб’єктам малого підприємництва регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств, а також рекомендації по їх заповненню.

Форма даних регістрів, а також методичні рекомендації по їх застосуванню затверджені наказом № 422.

Так як наказ № 422 має рекомендований характер, то підприємство самостійно вибирає найбільш принадну форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів бухгалтерського обліку.

Застосування даних регістрів можливо лише у випадку, коли мале підприємство використовує спрощений План рахунків. У цьому зв'язку підприємства, які використовують загальний План рахунків, не можуть застосовувати регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств, затверджені наказом № 422.

Закон "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" не встановлює вимог відносно складу (системи) регістрів, які повинні вестися на підприємстві. Рішення даного питання відноситься до компетенції самого підприємства. При цьому вибір форми бухгалтерського обліку відноситься до заходів по організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

При використанні механізованої або автоматизованої форми бухгалтерського обліку важливою умовою є дотримання єдиних засад, встановлених Законом "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

9.2. Загальний та спрощений план рахунків

У бухгалтерському обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань і фактах про фінансово господарську діяльність для суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, визнаних відповідно до діючого законодавства суб'єктами малого підприємництва і складаючих фінансову звітність відповідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (далі - П(С)БО 25) затверджений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, так званий спрощений План рахунків.

Спрощений план рахунків носить рекомендаційний характер. Тому питання, який саме План рахунків застосовувати (спрощений або загальний План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій), суб'єкти малого підприємництва вирішують самостійно. Однак саме застосування спрощеного Плану рахунків є підставою для застосування на сьогоднішній день регістрів бухгалтерського обліку для малих підприємств.

На відміну від загального Плану рахунків, у спрощеному Плані рахунків передбачені тільки синтетичні рахунки, кількість яких дорівнює 25. При цьому облік і узагальнення інформації про забалансові активи і зобов'язання ведеться підприємствами з використанням забалансових рахунків класу 0 "Забалансові рахунки", передбачених загальним Планом рахунків.

Якщо існує потреба деталізації обліково-економічної інформації до синтетичних рахунків спрощеного Плану рахунків підприємством вводяться субрахунки виходячи із призначення рахунків, потреб управління підприємством, використання назв рахунків і субрахунків загального Плану рахунків.

Основні відмінності спрощеного Плану рахунків:

рахунки спрощеного Плану застосовуються, як правило, для обліку і узагальнення інформації про групи активів, капіталу і зобов'язань;

назви рахунків спрощеного Плану збігаються з назвами аналогічних рахунків загального Плану рахунків, за винятком рахунків 40,70 і 84, які в спрощеному Плані рахунків відповідно мають наступні назви:

рахунок 40 "Власний капітал", рахунок 70 "Доходи" і рахунок 84 "Витрати операційної діяльності";

у спрощеному Плані рахунків немає окремого синтетичного рахунку для обліку товарів. Так, облік товарів, транспортно - заготівельних витрат і торговельної націнки ведеться на рахунку 26 "Готова продукція" спрощеного Плану рахунків. Цей рахунок також призначений і для обліку готової продукції;

спрощений План рахунків не містить рахунків класу 9 "Витрати діяльності".

В табл. 9.1. представлено узгодження рахунків загального і спрощеного плану рахунків бухгалтерського обліку.

З метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що вимагають деталізації доходів і витрат необхідно відкрити ряд субрахунків: до рахунку 40 "Власний капітал" – Статутний капітал; Додатковий капітал; Резервний капітал; Неоплачений капітал.

Для забезпечення необхідної інформації про доходи і витрати в розрізі показників звіту про фінансові результати (форма № 2 - М) деталізації вимагають також рахунки 70 "Доходи", 84 "Витрати операційної діяльності" і 85 "Інші витрати".


Таблиця 9.1

Відповідність рахунків спрощеного та загального плану рахунків

Спрощений план рахунків Загальний план рахунків
1 2 3 4
10 Основні засоби 10 Основні засоби
11 Інші необоротні матеріальні активи
12 Нематеріальні активи
13 Знос необоротних активів 13 Знос(амортизація) необоротних активів
14 Довгострокові фінансові інвестиції 14 Довгострокові фінансові інвестиції
15 Капітальні інвестиції 15 Капітальні інвестиції
18 Інші необоротні активи 16 Довгострокова дебіторська заборгованість
18 Інші необоротні активи
20 Виробничі запаси 20 Виробничі запаси
21 Тварини на вирощуванні й відгодівлі
22 Малоцінні і швидкозношувані предмети
23 Виробництво 23 Виробництво
24 Брак у виробництві
26 Готова продукція 26 Готова продукція
27 Продукція сільськогосподарського виробництва
28 Товари
30

Каса

30 Каса
33 Інші кошти, а саме : 331 " Грошові документи в національній валюті" ; 332 " Грошові документи в іноземній валюті"
31 Рахунки в банках 31 Рахунки в банках
33 Інші кошти, а саме : 333 " Кошти в путі в національній валюті; 334 " Кошти в путі в іноземній валюті"
35 Поточні фінансові інвестиції 35 Поточні фінансові інвестиції
37 Розрахунки з різними дебіторами 34 Короткострокові векселі отримані
36 Розрахунки з покупцями й замовниками
37 Розрахунки з різними дебіторами
38 Резерв сумнівних боргів
39 Витрати майбутніх періодів 39 Витрати майбутніх періодів

40

Власний капітал

40 Статутний капітал
41 Пайовий капітал
42 Додатковий капітал
43 Резервний капітал
45 Вилучений капітал
46 Неоплачений капітал
44

Нерозподілені прибутки

( непокриті збитки)

44

Нерозподілені прибутки

( непокриті збитки)

47 Забезпечення майбутніх витрат і платежів 47 Забезпечення майбутніх витрат і платежів
48 Цільове фінансування й цільові надходження

55

Інші довгострокові зобов'язання

50 Довгострокові позички
51 Довгострокові векселі видані
52 Довгострокові зобов'язання по облігаціях
53 Довгострокові зобов'язання по оренді
55 Інші довгострокові зобов'язання
64 Розрахунки по податках і платежам 64 Розрахунки по податках і платежам
65 Розрахунки по страхуванню
66 Розрахунки по оплаті праці 66 Розрахунки по оплаті праці

68

Розрахунки по інших операціях

60 Короткострокові позички
61 Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях
62 Короткострокові векселі видані
63 Розрахунки з постачальниками ф підрядниками
67 Розрахунки з учасниками
68 Розрахунки по інших операціях
69 Доходи майбутніх періодів 69 Доходи майбутніх періодів

70

Доходи

70 Доходи від реалізації
71 Інший операційний дохід
72 Дохід від участі в капіталі
73 Інші фінансові доходи
74 Інші доходи
75 Надзвичайні доходи
79 Фінансові результати 79 Фінансові результати
84 Витрати операційної діяльності 84 Інші операційні витрати
85 Інші витрати 85 Інші витрати

На рахунку 70 варто відкрити субрахунки "Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", "Інші операційні доходи" і "Інші надзвичайні доходи"; на рахунку 84 для відображення елементів витрат варто відкрити субрахунки по елементах ("Матеріальні витрати", "Витрати на оплату праці", "Відрахування на соціальні заходи", "Амортизація", і "Інші операційні витрати"); на рахунку 85 - субрахунки для обліку інших звичайних і надзвичайних витрат.

9.3. Регістри бухгалтерського обліку застосовані при різних формах

Регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств призначені для ведення бухгалтерського обліку:

юридичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми і форми власності (крім банків) із ознаками малих підприємств;

юридичними особами (крім бюджетних установ), які не займаються підприємницькою (комерційною) діяльністю.

Для цілей застосування наказу № 422 використовується поняття "юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності ... з ознаками малих підприємств”.

Регістри бухгалтерського обліку для малих підприємств побудовані з урахуванням запроваджених П(С)БО, в тому числі з урахуванням спрощених процедур визначення витрат діяльності, приведених у П(С)БО 25 і спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Зазначені регістри бухгалтерського обліку можуть застосовуватись саме тими малими підприємствами, які для відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку застосовують спрощений План рахунків. Таким чином, суб’єктами малого бізнесу, які використовують загальний План рахунків, застосування цих регістрів бухгалтерського обліку неможливо, так як проста і спрощена форми обліку відбудовані із використанням саме спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Основні умови використання регістрів бухгалтерського обліку для малих підприємств, рекомендованих наказом № 422:

1. Такий суб’єкт підприємницької діяльності повинен відноситись до суб’єктів малого підприємництва у відповідності із діючим законодавством або бути юридичною особою (крім бюджетних установ), яке не займається підприємницькою (комерційною) діяльністю.

2. Такий суб’єкт повинен застосовувати спрощений План рахунків.

3. Такий суб’єкт повинен складати фінансову звітність у відповідності з положеннями П(С)БО 25.

Наказ № 422 спрямований на систематизацію в регістрах бухгалтерського обліку методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, обов’язків і фактів фінансово-господарської діяльності (господарські операції) вищевказаних малих підприємств для накопичення даних і складання фінансової звітності.

Зазначені регістри складаються щомісячно і підписуються головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку.

Формування даних для запису у регістрах бухгалтерського обліку здійснюється групуванням однакової з економічного змісту інформації первинних документів у допоміжних відомостях, листах-розшифровках і інших зведених документах. При цьому розріз (деталізація) інформації в регістрах бухгалтерського обліку може розширюватись.

Первісні документи поточного місяця комплектуються до кожного регістра бухгалтерського обліку в хронологічному і систематичному (по відношенню до регістру) порядку, нумеруються і переплітаються (підшиваються) з визначенням належності до регістру і періоду.

Господарські операції відображаються у регістрах бухгалтерського обліку в гривнях і копійках, а регістри, у яких систематизовані операції в іноземних валютах – у відповідних вимірювачах іноземної валюти.

Ведення регістрів бухгалтерського обліку і котирування документів первісного обліку здійснюються із застосуванням коду синтетичного рахунку. Після контирування первісних документів їх дані включаються в регістри бухгалтерського обліку із вказівкою на первісному документі номера відповідного облікового регістру і порядкового номеру запису у ньому (номер строки). По документах, дані яких відображені в регістрах бухгалтерського обліку загальним стогом, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, що складається у необхідному аналітичному розрізі (деталізації) із наступним перенесенням підсумкових оборотів у вказаний регістр. Цей лист додається до зброшурованих документів.

Всі господарські операції повинні відображатися у регістрах бухгалтерського обліку за той звітний період, у якому такі операції відбулися.

Інформація про господарські операції з регістрів бухгалтерського обліку використовується для складання фінансової звітності, інвентаризаційної і аналітичної роботи.

Систематизація даних про операції з об’єктами забалансового обліку ведеться у Відомості 8 забалансового обліку.

У відповідності до Методичних рекомендацій № 422 узагальнення інформації про господарські операції малі підприємства можуть здійснювати у двох формах бухгалтерського обліку:

1) простій;

2) спрощеній.

Проста форма бухгалтерського обліку застосовується малими підприємствами із незначним документообігом (кількістю господарських операцій), які здійснюють діяльність по виконанню нематеріалоємних робіт і послуг. Вона передбачає використання наступних регістрів бухгалтерського обліку:

1) Журналу обліку господарських операцій по формі додатку 1 до Методичних рекомендацій № 422 (додаток Д);

2) Відомості 3-м по формі додатку 5 до Методичних рекомендацій № 422 – для аналітичного обліку розрахунків по оплаті праці з дебіторами і кредиторами.

В Журналі обліку господарських операцій (далі – Журнал) записи здійснюються на підставі первісних і зведених облікових документів, відомостей про нарахування заробітної плати і амортизації і т.п. із відображенням суми операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Первісні документи (розрахунки), які є підставою для запису в Журналі, додаються і нумеруються у порядку запису у ньому із поміткою „Документи до Журналу обліку господарських операцій за _______ місяць 200__ року”.

При необхідності записи господарських операцій продовжуються на вкладних листах до Журналу по формі додатку 2 до Методичних рекомендацій и № 422.

Журнал ведеться щомісячно. Дані строки „Сальдо на кінець місяця” із Журналу за попередній місяць переносяться у строку „Сальдо на початок місяця” Журналу за звітний місяць по кожному рахунку бухгалтерського обліку. Таким чином, відкриття Журналу на поточний місяць супроводжується написом у графі 3 „Сальдо на початок місяця” із вказівкою у графі 4 валюти (ітогу) балансу, а у відповідних з 5 по 46 графах – сальдо по кожному рахунку бухгалтерського обліку.

У графі 3 „Зміст операції” у хронологічному порядку позиційним засобом відображаються господарські операції звітного місяця із визначенням суми операції у графі 4 і одночасно у графах „Дебет” і „Кредит” двох рахунків бухгалтерського обліку, що кореспондують, відповідних видів активів, власного капіталу, обов’язків, доходів і витрат.

Ітогові дані в Журналі визначають підрахунком суми оборотів по дебету і по кредиту усіх рахунків бухгалтерського обліку із виведенням сальдо на кінець місяця (графи 5 – 46). Суми дебетових і кредитових оборотів за місяць повинні бути однаковими і дорівнюватись сумі графи 4 „Сума” у строці „Всього оборотів за місяць”.

У Відомості 3-м відображаються аналітичні дані обліку розрахунків по оплаті праці з дебіторами і кредиторами. Ітогові дані Відомості 3-м без повторення записів, що здійснюються в Журналі безпосередньо із первісних документів, переносяться в Журнал обліку господарських операцій із зазначенням у графі 3 наступного запису: „Відомість 3-м”.

Відомість 3-м складається із двох розділів. У розділі І Відомості 3-м записи групуються по вказаних у неї рахунках шляхом вписування перед початком записів коду і назви відповідного рахунку, відносно якого далі здійснюються записи. У розділі ІІ Відомості 3-м відображаються розрахунки по оплаті праці.

Спрощена форма бухгалтерського обліку застосовується малими підприємствами у випадку, коли не виконуються умови для застосування простої форми бухгалтерського обліку або по власному вибору суб’єкта господарювання.

Вона передбачає узагальнення інформації про господарські операції в регістрах бухгалтерського обліку, представлених у табл. 9.2.

Сума будь-якої операції відображається у відомості обліку по рахунку, що кредитується, у графі рахунку, що дебетується і одночасно (по сумі операції або загальним підсумком оборотів за місяць) в відомості обліку по рахунку, що дебетується, із зазначенням рахунку, який кореспондується. Залишки коштів по відомості повинні бути співставленні із відповідними даними первісних і зведених документів, на підставі яких були зроблені відповідні записи. До таких документів можливо віднести звіт касира, банківські виписки і.т.п. У обов’язковому порядку у відомостях зазначається місяць, за який вони складаються.


Таблиця 9.2

Регістри бухгалтерського обліку що застосовуються при спрощеній формі обліку

Регістр бухгалтерського обліку Розділ регістру Рахунок спрощеного Плану рахунків Інформація, що відображається (господарська операція)
1 2 3 4
Відомість 1-м (додаток 3) Розділ І. Облік готівки і грошових документів 30 „Каса” Облік і узагальнення інформації про грошову готівку і грошові документи
Розділ ІІ (зворотній бік). Облік грошових коштів та їх еквівалентів 31 „Рахунки у банках” Облік і узагальнення інформації про грошові кошти на рахунках у банках, еквівалентах грошових коштів і грошових коштах у шляху
Відомість 2-м „Облік запасів" (додаток 3) Немає 20 „Виробничі запаси” Облік і узагальнення інформації про сировину і матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючи вироби, паливо, тару і тарні матеріали, будівельні матеріали і матеріали, передані у переробку, запасні частини, матеріали сільгосппризначення, інші матеріали, тварин на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні і швидкозношувані предмети і транспортно - заготівельні витрати
26 „Готова продукція” Облік і узагальнення інформації про готову продукцію, товари, транспортно-заготівельні витрати і торгівельну націнку
Відомість 3-м (додаток 5) Розділ І. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами, по податках і платежах, облік довгострокових зобов’язань і доходів майбутніх періодів 37 „Розрахунки з різними дебіторами” Облік і узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками, з підзвітними особами, з іншими дебіторами, про короткотермінові векселі отримані, про резерв сумнівних боргів
55 „Інші довгострокові зобов’язання” Облік і узагальнення інформації про довгострокові позики, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання по облігаціях, довгострокові зобов’язання по оренді і інші довгострокові зобов’язання
64 „Розрахунки по податках і платежах” Облік і узагальнення інформації про розрахунки по податках, обов’язкових платежах, про податкові зобов’язання, податковий кредит, розрахунки по пенсійному забезпеченню, соціальному страхуванню, страхуванню на випадок безробіття, індивідуальному страхуванню і страхуванню майна
68 „Розрахунки по інших операціях” Облік і узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками і підрядниками, із учасниками, про короткотермінові позики, короткотермінові векселі видані, поточну заборгованість по довгострокових зобов’язаннях і розрахунки по інших операціях
69 „Доходи майбутніх періодів” Облік і узагальнення інформації про доходи майбутніх періодів
Розділ ІІ (зворотній бік). Облік розрахунків по оплаті праці 66 „Розрахунки по оплаті праці” Облік і узагальнення інформації про розрахунки по оплаті праці
Відомість 4-м (додаток 6) Розділ І. Облік необоротних активів та зносу 10 „Основні засоби" Облік і узагальнення інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи
13 „Знос необоротних активів" Облік і узагальнення інформації про знос основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів
Розділ ІІ (зворотній бік). Облік капітальних і фінансових інвестицій і інших необоротних активів 14 „Довгострокові фінансові інвестиції” Облік і узагальнення інформації про довгострокові фінансові інвестиції
15 „Капітальні інвестиції” Облік і узагальнення інформації про капітальні інвестиції
18 „Інші необоротні активи” Облік і узагальнення інформації про довгострокову дебіторську заборгованість, інші необоротні активи
35 „Поточні фінансові інвестиції” Облік і узагальнення інформації про поточні фінансові інвестиції
Відомість 5-м (додаток 7) Розділ І. Облік витрат 84 „Витрати операційної діяльності” Облік і узагальнення інформації про елементи витрат операційної діяльності: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію, інші операційні витрати
Розділ ІІ. Облік витрат на виробництво 23 „Виробництво” Облік і узагальнення інформації про витрати на основне і допоміжне виробництва, виробничій брак
Розділ ІІІ. Облік доходів і фінансових результатів 44 „Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” Облік і узагальнення інформації про нерозподілені прибутки (непокриті збитки), про використання прибутку
70 „Доходи” Облік і узагальнення інформації про доходи від реалізації, інших операційних , інших звичайних і надзвичайних доходах, відрахуваннях із доходу
79 „Фінансові результати” Облік і узагальнення інформації про фінансові результати
Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечення майбутніх витрат і платежів 39 „Витрати майбутніх періодів” Облік і узагальнення інформації про витрати майбутніх періодів
40 „Власний капітал” Облік і узагальнення інформації про уставний, пайовий, додатковий, резервний, несплачений і вилучений капітал
47 „Забезпеченість майбутніх витрат і платежів” Облік і узагальнення інформації про забезпеченість майбутніх витрат і платежів, цільове фінансування і цільові надходження
Сальдова відомість (додаток 8) Немає Усі рахунки спрощеного Плану рахунків Узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку по кожному рахунку бухгалтерського обліку (по дебету і кредиту кожного рахунку окремо)

Тема 10 . Облік коштів, їх еквівалентів і грошових документів на підприємствах малого бізнесу

10.1. Особливості обліку грошових коштів та їх еквівалентів на підприємствах малого бізнесу;

10.2. Синтетичний облік і документальне оформлення касових операцій на малих підприємствах;

10.3. Синтетичний облік і документальне оформлення операцій на рахунках у банках малих підприємств;

10.4. Порядок заповнення відомості 1-М.

10.1. Особливості обліку грошових коштів та їх еквівалентів на підприємствах малого бізнесу

При здійсненні підприємницької діяльності особливе місце належить оборотному капіталу. Його мобільність, потенційна можливість створювати прибуток допомагають власнику розвивати бізнес. Найбільш мобільна частина ресурсів підприємства – грошові кошти. Цей вид господарських коштів представлений готівкою в касі підприємства і в безготівковій формі на поточних рахунках у банках. Грошові кошти обліковуються на синтетичних рахунках: 30 „Каса”, 31 „Рахунки у банках”.

У процесі діяльності підприємства виникають ситуації, за якими потрібні гроші готівкою для проведення негайних розрахунків з клієнтами, для оплати деяких витрат, для виплати заробітної плати персоналу і т.п. Порядок організації готівкових розрахунків, оформлення касових операцій, ведення касової книги і контролю за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою регламентований Положенням о проведенні касових операцій в національній валюті в Україні.

Малі підприємства, що відкрили поточні рахунки в установах банків, зберігають свої кошти на цих рахунках на договірних умовах і здійснюють розрахунки по своїх зобов’язаннях у безготівковій і готівковій формі у порядку, встановленому нормативно-правовими актами НБУ.

Усі готівкові розрахунки підприємств між собою і з підприємцями та фізичними особами здійснюються як за рахунок коштів, одержаних із кас банків, так і за рахунок готівкової виручки через касу підприємств з веденням касової книги.

10.2. Синтетичний облік і документальне оформлення касових операцій на малих підприємствах

Готівкова виручка, що надійшла у каси підприємств, повинна здаватися ними в установи банків для зарахування на поточні рахунки.

Сума готівкового розрахунку одного підприємства з іншим підприємством не повинна перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня по одному або декільком платіжним документам. При цьому кількість підприємств, з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі понад встановлену граничну суму проводяться виключно у безготівковому порядку.

Підприємствам, які мають поточні рахунки в установах банків і здійснюють операції з готівкою, встановлюється ліміт каси. Такі підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку на кінець дня у межах затвердженого ліміту каси. Підприємство має право зберігати протягом трьох робочих днів (включаючи день отримання готівки в установах банку) понад встановленого ліміту в касах готівку, яка одержана в установах банку для виплат, що пов’язані з оплатою праці, а також дивідендів.

За збереження грошових коштів у касі відповідає касир, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Всі надходження і видача готівки малого підприємства обліковуються в касовій книзі. Підприємство веде тільки одну касову книгу, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичною печаткою. Кількість аркушів у касовій книзі завіряється підписом керівника і головного бухгалтера підприємства.

Підчистки і немотивовані виправлення у касовій книзі заборонені. Зроблені виправлення завіряються підписами касира і головного бухгалтера. Записи у касовій книзі робляться касиром по операціях отримання або видачі готівки по кожному прибутковому касовому ордеру і видатковому документу в день їх надходження або видачі. Щоденно наприкінці робочого дня касир підраховує підсумки операцій за день, виводить залишок коштів в касі на наступний день і передає у бухгалтерію як звіт касира другий екземпляр з прибутковими і видатковими касовими документами під розписку в касовій книзі.

У табл. 10.1. наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку касових операцій з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця 10.1

Кореспонденція рахунків з обліку касових операцій

№ з/п Зміст операції Дебет Кредит
1. Оприбуткована готівкова виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг 30 37
2. Відображено одержання готівкових грошових коштів з банківських рахунків у касу підприємства 30 31
3. Здана готівка з каси підприємства в банк 31

30

4. Здана готівка з каси підприємства в банк через службу інкасації 31 30
5. Відображено надходження виручки, що здана в банк через інкасатора, на банківський рахунок 31 31
6. Надійшли внески до статутного фонду підприємства від засновників грошовими коштами в касу підприємства 30

40

7. Погашена заборгованість постачальникам і підрядникам з каси підприємства за постачені ТМЦ (роботи, послуги) 68 30
8. Виплачена заробітна плата з каси підприємства 66 30
9. Відображено оприбуткування надлишку грошових коштів, що виявлені при інвентаризації 30 70

У касі підприємства можуть зберігатися не тільки готівкові кошти, а й і грошові документи, а саме: оплачені путівки у дома відпочинку, санаторії, профілакторії, оплачені проїзні документи, поштові марки і т.п. Для обліку цих коштів використовують рахунок 31 за субрахунком грошові документи.

10.3. Синтетичний облік і документальне оформлення операцій на рахунках у банках малих підприємств

Всі підприємства, об'єднання, організації й установи, незалежно від форми власності й виду діяльності, мають поточні рахунки в банках і зобов'язані зберігати свої кошти в банківських установах.

Всі вільні грошові кошти підприємств повинні зберігатися на рахунках у банку, які можуть бути відкриті юридичним і фізичним особам – суб'єктам підприємницької діяльності, філіям і іншим відокремленим підрозділам підприємств без обмеження їх кількості для зберігання коштів і здійснення всіх видів операцій по цих рахунках відповідно до діючого законодавства України.

Банк відкриває підприємству поточний рахунок на якому зосереджують вільні кошти й надходження за реалізовану продукцію, виконані роботи й послуги, короткострокові й довгострокові позички, одержувані від банку, та інші зарахування. З поточного рахунка здійснюються майже всі платежі підприємства оплата постачальникам за матеріали, товари, підрядникам за виконані роботи, погашення заборгованості бюджету, соціальним фондам, у тому числі і за єдиним податком.

У табл. 10.2 наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по рахункам у банках з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.


Таблиця 10.2

Кореспонденція рахунків з обліку операцій по рахункам у банках

№ з/п Зміст операції Дебет Кредит
1. Надійшла виручка від покупців і замовників на поточний рахунок підприємства 31 37
2. Надійшли внески до уставного фонду підприємства від засновників грошовими коштами на поточний рахунок підприємства 31 40
3. Перерахована оплата постачальникам за постачені ТМЦ (роботи, послуги) 68 31
4. Сплачені обов’язки по податках, зборах, обов’язкових платежах 64 31
5. Отриманий короткотерміновий кредит банку 31 68
6. Погашений короткотерміновий кредит банку 68 31
7. Відображена нестача грошових коштів підприємства, яка виявлена при проведенні інвентаризації (винний не встановлений) 79 30

Разом з поточним рахунком у національній валюті може бути відкритий і поточний валютний рахунок для зберігання валютних коштів і проведення розрахунків з іноземними партнерами.

10.4. Порядок заповнення відомості 1-М

Систематизація інформації про наявність і рух готівки, грошових коштів на рахунках в банках, еквівалентів грошових коштів, грошових коштів у дорозі і грошових документів здійснюється у Відомості 1-м по формі додатку 3 до наказу № 422 (додаток Е).

У розділі 1 Відомості 1-м здійснюються записи по операціях з готівкою і грошовими документами по дебету і кредиту рахунку 30 „Каса”.

У розділі 2 здійснюються записи по операціях з грошовими коштами на рахунках банків, в дорозі, еквівалентів грошових коштів по дебету і кредиту рахунку 31 „Рахунки у банках”. У графі 3 при необхідності до початку записів вказується об'єкт обліку: каса; грошові документи; поточний рахунок; акредитивний рахунок; інші рахунки; кошти у путі.

У графі 4 розділу 1 (для рахунку 30) і графі 5 розділу 2 (для рахунку 31) вказується відповідне сальдо по рахунках 30 „Каса” і 31 „Рахунки в банках” на початок місяця, відносно якого здійснюються записи про господарські операції із сумуванням місячних оборотів і визначенням сальдо на кінець місяця.

Усі записи в Відомості 1-м здійснюються у розрізі рахунків, що кореспондуються, в хронологічному порядку на підставі первинних і зведених облікових документів, до яких відносяться звіти касира із додаванням до них прибуткових і видаткових касових ордерів, виписок банку із доданими до них платіжними документами і т.п.

Операції в іноземній валюті, відображаються у окремій Відомості 1-м у валюті здійснення операції. Відомість 1-м ведеться окремо для кожної іноземної валюти.

Сальдо на кінець поточного місяця в Відомості 1-м визначається додаванням до сальдо на початок місяця суми дебетових оборотів і відніманням суми кредитових оборотів за місяць. При цьому сальдо звіряється із відповідними документами, що підтверджують останню господарську операцію місяця (звітами касира, виписками банку і т.п.).

Тема 11. Облік запасів, готової продукції та товарів на малих підприємствах

11.1. Особливості обліку запасів на підприємствах малого бізнесу;

11.2. Синтетичний облік і документальне оформлення надходження, наявності і вибуття запасів, готової продукції, МШП;

11.3. Особливості побудови обліку товарів, їх оцінки і документального оформлення на підприємствах малого бізнесу;

11.4. Порядок заповнення відомості 2-М.

11.1. Особливості обліку запасів на підприємствах малого бізнесу

Ресурси, які контролюються підприємством в результаті подій, що трапились і використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод в майбутньому, признаються активами підприємства.

Запаси – це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умови звичайної діяльності;

знаходяться у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і наданні послуг, а також управлінні підприємством.

При цьому вартість запасів може бути достовірно визначена.

Методичні принципи формування у бухгалтерському обліку малих підприємствінформації про запаси та її розкритті у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 9 „Запаси”.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючи вироби і інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

незавершене виробництво;

готову продукціу, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншими нормативно-правовими актами;

товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані (отримані) і зберігаються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні і швидкозношувані предмети.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

11.2. Синтетичний облік і документальне оформлення надходження, наявності і вибуття запасів, готової продукції, МШП

Реалізація продукції, товарів та послуг здійснюється малими підприємствами по вільним цінам і тарифам, за винятком тієї продукції, ціни і тарифи на яку підлягають державному регулюванню.

Вільні ціни встановлюються виробниками продукції самостійно по узгодженню з покупцями. Для виробника така ціна є відпускною ціною.

Вихідним елементом відпускної ціни промислового підприємства є собівартість продукції, що відображає затрати підприємства по виробництву продукції (сировина і основні матеріали, допоміжні матеріали, електроенергія, заробітна плата разом з нарахуваннями і ін.).

Другий елемент відпускної ціни промислового підприємства – прибуток, яка є основним джерелом формування власного капіталу підприємства. Одним з елементів ціни, що входить в структуру вільної відпускної ціни підприємства, є податок на додану вартість (ПДВ).

На баланс підприємства придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються по первісній вартості. Порядок визначення первісної вартості залежить від джерела і умов придбання.

Важливою умовою правильної організації бухгалтерського обліку наявності ТМЦ є своєчасне складання первісних документів і дотримання правил їх прийому і відпуску.

Для обліку наявності, прибуття і вибуття запасів на малих підприємствах застосовується облікова первісна документація: журнал обліку вантажів, що надійшли; довіреність; акт списання бланків довіреностей; журнал реєстрації довіреностей; прибутковий ордер; акт приймання матеріалів; лімітно-забірна карта; акт - вимога на заміну (додатковий відпуск матеріалів); накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів); картка складського обліку матеріалів; накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Готова продукція входить до складу запасів товарів і тому згідно П(С)БО 9 "Запаси” повинна відображатися у обліку по фактичній виробничій собівартості.

Фактичну собівартість готової продукції розраховують по закінченню звітного періоду (місяця). Щоденний облік руху готової продукції ведеться або по плановій виробничій собівартості, або по договірних цінах підприємства, або у роздрібних цінах. Будь-яка із вище перерахованих видів оцінок готової продукції наприкінці місяця доводиться до фактичної собівартості шляхом розрахунку сум і відсотків відхилень.

Відхилення показують економію або перевитрачання, що допущені підприємством та обліковуються на рахунку 26 "Готова продукція", і записуються:

економія методом сторно;

перевитрати звичайним записом.

Облік готової продукції здійснюється на рахунку 26 "Готова продукція”, по дебету якого відображається надходження готової продукції власного виробництва по фактичній виробничій собівартості, по кредиту – фактична собівартість реалізованої готової продукції.

У табл. 11.1 наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку надходження і вибуття матеріальних запасів з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця 11.1

Кореспонденція рахунків з обліку операцій з запасами

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1 2 3 4
1. Перерахована попередня оплата за придбані виробничі запаси 68 31
2. Відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі попередньої оплати за придбані виробничі запаси(якщо підприємство є платником ПДВ) 64 64
3. Включені витрати на транспортування виробничих запасів у первісну вартість запасів 20 68
4. Відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі вартості послуг по транспортуванню виробничих запасів 64 68
5. Відображено надходження від постачальників виробничих запасів 20 68
6. Списана раніш відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі вартості отриманих виробничих запасів 64 68
7. Оприбутковані раніш не обліковані запаси, що виявлені в результаті інвентаризації 20 70
8. Випущено зі складу виробничі запаси, що використовуються для адміністративних, постачальних потреб 84 20
9. Випущено зі складу виробничих запасів для використання в інвестиційній, фінансовій, надзвичайній діяльності 85 20
10. Списана вартість виробничих запасів, що використовуються безпосередньо при виробництві продукції (робіт, послуг) 23 84
11. Списана вартість виробничих запасів, що використовуються для адміністративних, постачальних потреб 79 84
12. Списана вартість виробничих запасів, що використовуються в інвестиційній, фінансовій, надзвичайній діяльності 79 85
13. Оприбуткована з виробництва на склад готова продукція 26 23
14. Відвантажена покупцям готова продукція і відображено доход від її реалізації 37 70
15. Відображена сума податкових зобов’язань по ПДВ у складі вартості відвантаженої готової продукції 70 64
16. Списана фактична собівартість реалізованої готової продукції 84 26
17. Списано доход від реалізації готової продукції 70 79
18. Виявлена сума нестачі запасів 84 20
19. Списані суми виявленої нестачі запасів на фінансові результати діяльності 79 84
20. Зарахована на забалансовий рахунок сума нестачі 072
21. Відображено доход як наслідок встановлення винної особи 37 79
22. Списана із забалансового рахунку сума нестачі - 072
23. Відображено закриття рахунку обліку доходів 70 79

Оцінка вибуття запасів в бухгалтерському обліку малих підприємств здійснюється по одному із передбачених П(С)БО 9 "Запаси” методів:

метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

метод середньозваженої собівартості;

метод ФІФО;

метод нормативних витрат;

метод вартості продажу.

11.3. Особливості побудови обліку товарів, їх оцінки і документального оформлення на підприємствах малого бізнесу

Важливою умовою правильної організації обліку товарних запасів є дотримання порядку формування їх первісної вартості і ціни продажу, який також регламентується П(С)БО 9 "Запаси”.

Бухгалтерський облік товарів на малих підприємствах що займаються оптовою й роздрібною торгівлею ведеться на рахунку 26 "Готова продукція" з виділенням необхідних субрахунків.

У роздрібній мережі товари враховуються по вільних продажних цінах. У первісну вартість придбаних товарів включаються витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування й інших витрат, що пов'язані із придбанням товарів і доведенням їх до стану придатному до продажу.

При оптовому відвантаженні товарів покупцям оформлюються накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей; товарно-транспортна накладна; податкова накладна. Відпуск товарів покупцю здійснюється після пред'явлення доручення.

Податкова накладна виписується для обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ, нарахованого на вартість товарів, що надійшли за покупними цінами. Підставою для відображення в обліку малого підприємства вартості реалізованих товарів служать копії розрахунково-платіжних документів, видані постачальником після відвантаження товарів.

Облік наявності й руху товарів ведеться окремо по кожній матеріально відповідальній особі. До товарного звіту матеріально відповідальних осіб додаються товарно-транспортні й інші накладні.

У табл. 11.2. наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку надходження і вибуття товарів з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця11.2.

Кореспонденція рахунків з обліку операцій з товарами

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1. Відображено оприбуткування товару від постачальника у оптового підприємства 26 68
2. Відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі вартості отриманого товару 64 68
3. Перерахована оплата постачальнику за отриманий товар 68 31
4. Відображено відвантаження покупцям товару 37 70
5. Відображено сума податкових зобов’язань по ПДВ у складі вартості відвантаженого товару 70 64
6. Списаний доход від реалізації товару на фінансові результати діяльності 70 79
7. Списана собівартість реалізованих товарів 84 26
79 84
8. Отримана оплата за реалізований товар 31 37
9. Переданий товар зі складу в торгівельну мережу в роздрібній торгівлі 26 26
10. Нарахована торгівельна націнка 26 26
11. Надійшли від покупців готівкові грошові кошти за реалізовані у роздріб товари 30 70
12. Відображена сума податкових зобов’язань по ПДВ у складі вартості реалізованого у роздріб товару 70 64
13. Списана собівартість реалізованих товарів 84 26
79 84
14. Списана сума торгівельної націнки, що припадає на реалізований товар 26 26
15. Списаний доход від реалізації товару на фінансові результати діяльності 70 79

Для оцінки вибуття товарів у роздрібній торгівлі може використовуватися метод продажних цін, передбачений П(С)БО 9 "Запаси", який має на увазі застосування торговельної націнки. Торговельна націнка, що відноситься до реалізованих товарів і залишку нереалізованих товарів, визначається як добуток продажної вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки.

Собівартість реалізованих товарів визначається тільки по закінченні звітного місяця після розрахунку торговельних націнок, що доводяться на реалізовані товари.

11.4. Порядок заповнення відомості 2-М

У Відомості 2-м по формі додатку 4 до наказу № 422 здійснюється систематизація інформації про наявність і рух запасів (додаток Ж).

Даний регістр бухгалтерського обліку використовується для відображення оборотів по дебету і кредиту рахунків 20 „Виробничі запаси” і 26 „Готова продукція”.

В графі 4 до початку записів вказується код і назва відповідного рахунку бухгалтерського обліку, відносно якого вносяться дані про залишок і господарських операціях.

Записи у Відомості 2-м проводяться на підставі первісних документів або накопичу вальних відомостей, звітів, листів-розшифровок, у яких узагальнюється надходження запасів, їх використання і вибуття за звітний місяць.

Для ведення обліку запасів по центрах відповідальності у графі 4 записи здійснюються у розрізі матеріально-відповідальних осіб, місць зберігання запасів.


Тема 12. Облік розрахункових операцій на малих підприємствах

12.1. Особливості обліку розрахункових операцій на підприємствах малого бізнесу;

12.2. Синтетичний і аналітичний облік та документальне оформлення розрахунків із постачальниками та з покупцями;

12.3. Облік розрахунків по податках і платежах суб'єктів малого підприємництва, облік єдиного податку;

12.4. Синтетичний і аналітичний облік та документальне оформлення розрахунків по операціях з оплати праці;

12.5. Порядок заповнення відомості 3-М.

12.1. Особливості обліку розрахункових операцій на підприємствах малого бізнесу

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами. У зв’язку з цим у тих підприємств, з ким не розрахувались, виникає дебіторська заборгованість. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості і її відображення у фінансової звітності малого підприємства регулюється П(С)БО 10. А у підприємств, які не здійснили розрахунків, виникає кредиторська заборгованість – це найбільш вагома частина зобов’язань підприємства, в які включаються довгострокові і поточні зобов’язання.

У відповідності з пунктом 3 П(С)БО 1 зобов'язання – це заборгованість підприємства, яка виникла у результаті подій, що пройшли, і погашення якої у майбутньому приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у себе економічні вигоди.

Кредиторська заборгованість виникає за товари, роботи, послуги постачальникам і підрядникам, за отриманий кредит, в результаті чого у підприємства виникло зобов'язання його повернення, по заробітній платі, по розрахунках з бюджетом, по доходам майбутніх періодів.

У відповідності з П(С)БО і кредиторська заборгованість класифікується як довгострокова і поточна.

12.2. Синтетичний і аналітичний облік та документальне оформлення розрахунків із постачальниками та з покупцями

Окрім звичайних розрахунків з покупцями (рахунок 37) і постачальниками (рахунок 68), з метою погашення боргових зобов'язань в розрахунках між підприємствами за безготівковою формою використовуються векселі, які відносяться до цінних паперів і є документом, що підтверджує майнові права, здійснення й передача яких можлива лише при його пред'явленні.

Надходження векселя на підприємство є підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій по одержанню векселя, що оформлюється актом прийому – передачі, де вказується: найменування векселедавця й векселедержателя, вид, номер, номінальна вартість векселя, строк і місце оплати векселя, підписи й печатки векселедавця й векселедержателя.

У табл. 12.1. наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку розрахунків з покупцями та постачальниками з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця 12.1

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків покупцями та постачальниками

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1 2 3 4
1. Відвантажена покупцям (замовникам) продукція, товари (роботи, послуги), необоротні активи 37 70
2. Відображена сума податкових зобов’язань по ПДВ у складі вартості відвантажених товарів, необоротних активів(якщо підприємство є платником ПДВ) 70 64
3. Списана собівартість реалізованих
готової продукції 79 26
робіт, послуг 23
товарів 84 26
79 84
4. Списана залишкова вартість реалізованих необоротних активів 85 10
79 85
5. Списаний доход від реалізації продукції, товарів (робіт, послуг), необоротних активів 70 79
6. Поступила оплата від покупців за відвантажену продукцію, товари (роботи, послуги), необоротні активи 31 37
7. Створений резерв сумнівних боргів 84 37
79 84
8. Списана за рахунок резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість 37 37
9. Одержаний вексель за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) 37 37
10. Одержані грошові кошти після пред’явлення векселя до сплати 31 37
11. Нараховані відсотки по векселю 37 70
12. Списані нараховані відсотки по векселю на фінансові результати 70

79

13. Отримані грошові кошти у сплату відсотків по векселю 31 37
14. Відображена реалізація короткотермінового векселя, одержаного раніш у сплату за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) 37 70
15. Відображена номінальна вартість реалізованого короткотермінового векселя 85 37
16. Отримані грошові кошти у сплату за реалізований короткотерміновий вексель 31

37

17. Відображено закриття рахунків обліку доходів і витрат при реалізації короткотермінового векселя 79 85
70 79
18. Видані грошові кошти під звіт на витрати на відрядження із каси підприємства 37 30
19. Оприбутковані придбані підзвітною особою
запаси 20 37
товари 26
20. Відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі вартості цінностей придбаних підзвітною особою 64 37
21. Списані витрати на відрядження, пов’язані із
виробництвом продукції (робіт, послуг) 84 37
23 84
іншою операційною діяльністю 84 37
79 84
22. Повернуті у касу підприємства невикористані кошти, що видані під звіт 30

37

23. Отримані на поточний рахунок суми довгострокових кредитів банку 31 55
24. Відображені поточні зобов'язання по довгостроковим кредитам 55 68
25. Нараховані відсотки за одержаний довгостроковий кредит, які підлягають сплаті 39 68
26. Включені відсотки за одержаний кредит у склад витрат звітного періоду 85 39
79 85
27. Погашена заборгованість по довгостроковому кредиту 68 31

При обліку виданих і отриманих векселів, розрахунків з постачальниками і підрядниками, покупцями і замовниками, з учасниками і підзвітними особами, з іншими дебіторами і кредиторами в регістрах обліку зазначається назва (прізвище) дебітора (кредитора).

12.3. Облік розрахунків по податках і платежах суб'єктів малого підприємництва, облік єдиного податку

У процесі своєї діяльності підприємства, не залежно від форм власності, здійснюють платежі до бюджету відповідно до законодавчих актів про систему оподаткування в Україні.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства по всіх видах платежів у бюджет, включаючи податки із працівників підприємства й по фінансових санкціях, які стягуються в доход бюджету, призначений рахунок 64 “Розрахунки по податках і платежах”.

При необхідності виділити окремі види податків на підприємстві (у тому числі і єдиному податку) можна до рахунку 64 відкривати потрібну кількість субрахунків.

У табл. 12.2. наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку розрахунків з бюджетом з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.


Таблиця 12.2

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з бюджетом

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1 2 3 4
1. Нарахований комунальний податок, відрахування на соціальні заходи, пов’язані із виплатою доходів працівникам 84 64
із одночасним списанням:
до складу витрат на виробництва (у випадку, якщо нарахування і сплата пов’язані з виробництвом продукції, робіт, послуг) 23 84
на фінансові результати (крім податків, зборів, обов’язкових платежів, що включаються у склад витрат на виробництво) 79 84
2. Нарахований податок на додану вартість при реалізації товарів, робіт і послуг 70 64
3. Нарахований збір у Пенсійний фонд при купівлі нерухомого майна, легкового автомобілю 15 64
4. Нарахований податок на прибуток, єдиний податок 85 64
79 85
5. Сплачені податки, збори, обов’язкові платежі 64 31

При обліку розрахунків з бюджетом, по відрахуваннях на пенсійне забезпечення, соціальне і інші види страхування зазначаються види податків, платежів і відрахувань. По кожному виду податків, платежів і відрахувань щомісячно відображаються нараховані і належні до відшкодування суми податків і платежів, їх погашення, списання і т.п.

12.4. Синтетичний і аналітичний облік та документальне оформлення розрахунків по операціях з оплати праці

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стільки рахунків, скільки налічується працюючих на підприємстві. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (по кожному працівнику) рівняється кредитовому обороту синтетичного субрахунку 66 "Розрахунки по заробітній платі" за звітний місяць. Сума всіх видів утримань по аналітичних рахунках рівняється дебетовому обороту синтетичного субрахунку 66.

По кредиту рахунку 66 "Розрахунки по оплаті праці" відображаються операції, пов’язані із нарахуванням працівникам основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності і т.п.

По дебету рахунку відображаються усі відрахування із заробітної плати працівників: податку з доходів, відрахування у Пенсійний фонд, внески в фонди соціального страхування, сум виплачених авансів і заробітної плати, сум утриманих аліментів, утримань по виконавчим листам і т.п.

У табл. 12.3. наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку розрахунків з оплати праці з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця 12.3

Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з оплати праці

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1. Відображені витрати на оплату праці 84 66
працівникам, які зайняті виробництвом робіт або наданням послуг, виправленням браку, працівникам апарату управління цехами 23 84
працівникам адміністративно-управлінського апарату, відділу збуту, продавцям, торговим агентам, зайнятим дослідженнями і розробками 79
працівникам, що зайняті передбаченням або ліквідацією наслідків надзвичайних явищ 85 66
79 85
працівникам за виконану роботу, що пов’язана із модернізацією і іншим покращанням основних засобів 15 66
2. Відображені надходження в касу підприємства грошових коштів від працівника, якій раніш отримав надлишкову суму заробітної плати 30 66
3. Відображені нарахування відпускних на підприємствах, що формують забезпечення таких нарахувань 47 66
4. Відображені нарахування виплат за рахунок коштів фонду соціального страхування 64 66
5. Здійснені утримання із заробітної плати
відрахувань у Пенсійний фонд, внесків в Фонд соціального страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності, у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, прибуткового податку 66 64
профспілкових внесків 68
суми раніш виданої суди 37
вартості виданих проїзних документів в санаторії, дома відпочинку і т.д. 30
заборгованості засновника підприємства, який є працівником підприємства, по внесках у статутний капітал шляхом відрахувань із заробітної плати 40
6. Відображена виплата із каси підприємства заробітної плати 66 30
7. Відображена виплата заробітної плати працівникам шляхом перерахування належних сум на рахунки працівників у банках 66 31
8. Відображена реалізація працівникам підприємства готової продукції, товарів у рахунок погашення заборгованості по заробітній платі 66 70

Держава регулює оплату праці через установлення мінімального розміру заробітної плати. На цей час мінімальний розмір заробітної плати встановлений з 01.04.2007 року в сумі 420 грн. Форми й системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства.

Нарахування заробітної плати працівникам здійснюється на підставі відповідних первинних документів - даних табельного обліку відпрацьованого часу у звітному місяці або підсумку про вироблення за розцінками за виконані роботи.

12.5. Порядок заповнення відомості 3-М

Відомість 3-м по формі додатку 5 до наказу № 422 (додаток И) призначена для систематизації наступної інформації про розрахунки: з постачальниками і підрядниками; з покупцями і замовниками; з підзвітними особами; з різними дебіторами і кредиторами; з учасниками; по податках і платежах; по відрахуванням на пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, індивідуальне страхування, страхування майна; по оплаті праці, доходах майбутніх періодів; резервах сумнівних боргів.

У відомості 3-м відображаються обороти по дебету і кредиту рахунків:

У розділі 1:

37 „Розрахунки з різними дебіторами”:

55 „Інші довгострокові зобов'язання”

64 „Розрахунки по податках і платежах”;

68 „Розрахунки по інших операціях”

69 „Доходи майбутніх періодів”;

у розділі 2:

66 „Розрахунки по оплаті праці”

У розділі 1 Відомості 3-м записи групуються по вказаних у ній рахунках шляхом вписування перед початком записів у графі 3 коду і назви відповідного рахунку бухгалтерського обліку, відносно якого здійснюються записи.

Для заповнення граф 7 і 8 використовуються дані Відомостей 1-м, 3-м, 4-м і 5-м.

Усі записи здійснюються протягом місяця на підставі прийнятих до обліку первісних документів по господарським операціям, відносно яких кореспондуються вказані в Відомості рахунки бухгалтерського обліку.

Якщо первісні документи, що додаються до інших регістрів, використовують для записів в даному регістрі (наприклад, документи по погашенню дебіторської заборгованості для здійснення записів у Відомості 1-м), то відповідні суми господарських операцій заносяться у Відомість 3-м на підставі даних відповідного регістру і використаних для ведення записів у ньому первісних документів ( у даному випадку – Відомість 1-м і банківські документи).

Порядок заповнення розділу 1 Відомості 3-м залежить від виду операцій, що відображаються.

Для відображення розрахунків з дебіторами і кредиторами у Відомості відводиться необхідна кількість строк для упорядкування записів відносно розрахунків по кожному дебітору і кредитору з продовженням записів на вкладних аркушах. Сальдо на кінець місяця переноситься в графу 5 (із графи 21) і графу 6 (із графи 22) розділу 1 Відомості 3-м наступного місяця.

Сальдо на кінець місяця по обліку розрахунків з бюджетом визначається окремо по кожному виду податків, платежів і відрахувань (графи 21 і 22) і переноситься в графи 5 і 6 Відомості 3-м на наступний місяць.

Доходи майбутніх періодів відображаються в розділі 1 відомості 3-м по видах доходів.

В розділі 2 Відомості 3-м відображаються розрахунки по оплаті праці. Не виплачені працівникам суми оплати праці відображаються у графі 20 із наступним перенесенням таких сум по кожному працівнику (позиційним способом) в графу 4 Відомості 3-м у наступному місяці.

Недоотримана у встановлений для виплати термін сума заробітної плати відображається у Відомості 3-м у наступних місяцях як заборгованість з поміткою „Депон” („Депоновано”) в графі 3 із зазначенням дати її депонування.

Тема 13 . Облік необоротних активів та амортизаційних відрахувань

13.1. Особливості обліку необоротних активів, капітальних та фінансових інвестицій на підприємствах малого бізнесу;

13.2. Аналітичний і синтетичний облік та документальне оформлення обліку стану і руху необоротних активів;

13.3. Облік амортизаційних відрахувань на підприємствах малого бізнесу;

13.4. Порядок заповнення відомості 4-М.

13.1. Особливості обліку необоротних активів, капітальних та фінансових інвестицій на підприємствах малого бізнесу

До необоротних активів згідно П(С)БО 2 "Баланс” відносяться: нематеріальні активи, основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, капітальні і довгострокові фінансові інвестиції.

Методичні принципи формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, нематеріальні активи, капітальні, довгострокові фінансові інвестиції і інші необоротні матеріальні активи викладені у П(С)БО 7 "Основні засоби”; 8 "Нематеріальні активи”; 12 "Фінансові інвестиції”.

Основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, передачі у оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року ( або операційного циклу, якщо він більше року).

В економічних розрахунках малих підприємств використовуються три види оцінки основних засобів: первісна, справедлива(переоцінена) і остаточна.

Нематеріальні активи – це активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані і утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або для надання в оренду іншим особам.

Нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства по первісній вартості.

Фінансові інвестиції – активи, які має підприємство з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів і т.п.), росту вартості капіталу або інших вигод для інвестора. До довгострокових фінансових інвестицій відносяться інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент.

Капітальні інвестиції – це сукупність витрат, спрямованих на оновлення виробничих потужностей (придбання і виготовлення машин, обладнання, транспортних засобів), будівництво споруд виробничого призначення і об’єктів невиробничої сфери. Капітальні інвестиції можуть бути спрямовані на утворення нових підприємств і реконструкцію діючих.

13.2. Аналітичний і синтетичний облік та документальне оформлення обліку стану і руху необоротних активів

Планом рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів передбачений синтетичний рахунок 10 "Основні засоби”.

Для обліку інформації про наявність і рух нематеріальних активів також передбачений рахунок 10.

Для обліку зносу необоротних активів застосовується рахунок 13.

Для узагальнення інформації про наявність і рух довгострокових фінансових інвестицій Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачений рахунок 14 "Довгострокові фінансові інвестиції”.

По дебету рахунку 14 відображається вартість зроблених вкладень (інвестицій), по кредиту – їх списання (вибуття) або зменшення вартості, а також отримання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік ведеться по методу участі у капіталі.

При придбанні нематеріальних активів, основних засобів і інших необоротних активів за грошові кошти, при утворенні основних засобів господарським засобом первісна вартість об’єкта одержаного, збудованого збирається на рахунку 15 "Капітальні інвестиції”.

У табл. 13.1 наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку необоротних активів, капітальних і фінансових інвестицій з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця 13.1

Кореспонденція рахунків з обліку необоротних активів, капітальних і фінансових інвестицій

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1 2 3 4
1. Отримані (оприбутковані) необоротні активи 15 68
2. Відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі вартості активів (для платників ПДВ) 64 68
3. Відображена вартість транспортних послуг, що зв’язані із придбанням, монтажем об’єктів необоротних активів 15

68

4. Відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі вартості транспортних послуг, що пов’язані із придбанням, монтажем об’єктів необоротних активів 64 68
5. Оплачена вартість отриманих об'єктів основних засобів 68 31
6. Введені у експлуатацію об’єкти необоротних активів 10 15
7. Списані матеріали, комплектуючі для спорудження об'єктів необоротних активів господарським засобом 15 20
8. Відображені витрати на оплату праці виробничого персоналу, що зайнятий спорудженням об'єктів необоротних активів 15 66
9. Відображено нарахування зборів на соціальні заходи на фонд оплати праці виробничого персоналу, що зайнятий спорудженням об'єктів необоротних активів 15 64
10. Відображено нарахування амортизації необоротних активів, що використовуються при спорудженні об'єктів необоротних активів 15 13
11. Зараховані до складу необоротних активів безоплатно отримані необоротні активи по справедливій вартості 10 40
12. Відображено доход від безоплатно отриманих активів 40 70
13. Отримані від учасників у якості внеску до статутного фонду об’єкти необоротних активів 10 40
14. Відображено витрати на ремонт господарським способом:
на вартість використаних запасних частин

84

20
на суму витрат на оплату праці працівників, зайнятих ремонтом об’єкту необоротних активів 66
на суму відрахувань на соціальні заходи на заробітну плату працівників, зайнятих ремонтом об’єкту необоротних активів 64
на суму нарахованої амортизації необоротних активів, що використовуються при ремонті необоротних активів 84 13

Закінчення табл. 13.1

1 2 3 4
15. Відображено витрати на ремонт об’єкту необоротних активів, що виконані сторонньою організацією 84 68
16. Списано на витрати звітного періоду при використанні об’єкту для:
виробництва продукції, загальновиробничих цілей 23 84
адміністративних, збутових і інших цілей 79
17. Відображена сума податкового кредиту по ПДВ у складі вартості ремонтних робіт 64 68
18. Оплачена вартість ремонту об’єкту необоротних активів, виконаних сторонньою організацією 68

31

19. Відображена дооцінка об’єкту:
у частині збільшення остаточної вартості об’єкту основних засобів із одночасним збільшенням додаткового капіталу 10 40
у частині збільшення суми нарахованого зносу 13
20. Відображена уцінка об’єкту:
у частині уцінки нарахованого зносу 13 10
у частині уцінки остаточної вартості об’єкту із одночасним списанням до складу витрат 79 85
21. Відвантажені необоротні активи і відображено доход від їх реалізації 37 70
22. Відображені податкові зобов'язання по ПДВ у складі вартості відвантажених необоротних активів 70 64
23. Списана сума зносу реалізованих необоротних активів 13 10
24. Списана остаточна вартість реалізованих необоротних активів 85 10
25. Списані доходи і витрати від реалізації необоротних активів 79 85
70 79
26. Списаний знос ліквідованих необоротних активів 13 10
27. Списана остаточна вартість ліквідованих необоротних активів 85 10
79 85
28. Відображені витрати, що пов’язані із ліквідацією необоротних активів 85 66, 64, 20
79 85
29. Відображено оприбуткування виробничих запасів від ліквідації необоротних активів 70 79
30. Відображені фінансові інвестиції, які здійснюються у вигляді:
грошових коштів 14 31, 30
запасів 14 20, 26
необоротних активів:
а) на остаточну вартість необоротних активів 14 10
б) на позитивну різницю між остаточною вартістю переданих необоротних активів і справедливою вартістю інвестицій 14 10
70 79

Для документального оформлення операцій з основними засобами і іншими необоротними активами на малих підприємствах застосовуються ті ж первинні документ, що й на звичайних підприємствах, а саме - Інвентарна картка обліку основних засобів, “Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів ”, “Акт на списання основних засобів ”, “Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів” та інші.

Аналітичний облік фінансових інвестицій ведеться у розрізі видів, термінів і об’єктів інвестування.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться у розрізі:

об’єктів інвестування;

видів витрат капітального характеру, наприклад, у розрізі:

будівельних, монтажних, проектних робіт;

вартості придбаного обладнання, що не потребує монтажу;

витрат на придбання, виготовлення і спорудження інших необоротних матеріальних активів;

витрат на придбання (утворення) нематеріальних активів;

витрат на придбання об'єктів фінансової оренди.

13.3. Облік амортизаційних відрахувань на підприємствах малого бізнесу

Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів що амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації починається з місяця, що випливає за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється починаючи з місяця, що випливає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію основних засобів і нематеріальних активів спрощеним планом рахунків бухгалтерського обліку передбачений рахунок 13 "Знос необоротних активів".

У табл. 13.2. наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку амортизаційних відрахувань з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.


Таблиця 13.2

Кореспонденція рахунків з обліку амортизаційних відрахувань

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1. Нарахована амортизація об'єктів необоротних активів: 84 13
виробничого призначення 23 84
адміністративного і збутового призначення 79 84
2. Нарахована амортизація об'єктів необоротних активів, що використовуються в інвестиційній, фінансовій і надзвичайній діяльності 85 13
79 85

Амортизація основних засобів на малих підприємствах може нараховуватися із застосуванням методів згідно П(С)БО 7 "Основні засоби" і передбачених податковим законодавством:

1. прямолінійного;

2. зменшення залишкової вартості;

3. прискореного зменшення залишкової вартості;

4. кумулятивного;

5. виробничого;

6. податкового.

Метод амортизації вибирається підприємством самостійно. Він може переглядатися у випадку зміни очікуваного способу одержання економічних вигід від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, що випливає за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації.

13.4. Порядок заповнення відомості 4-М

Для систематизації інформації о наявності, русі і зносі необоротних активів (основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів), про капітальні і фінансові інвестиції і інші необоротні активи застосовується Відомість 4-м по формі додатку 6 до наказу № 422 (додаток К).

У даному регістрі відображаються обороти по дебету і кредиту таких рахунків:

У розділі 1:

10 „Основні засоби”;

13 „Знос необоротних активів”;

у розділі 2:

14 „Довгострокові фінансові інвестиції”;

15 „Капітальні інвестиції”;

18 „Інші необоротні активи”;

35 „Поточні фінансові інвестиції”.

Записи у розділі 1 Відомості 4-м ведуться на підставі первісних зведених облікових документів, до яких відносяться акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акти списання, розрахунки амортизації і т. ін.

У графах 6-9 розділу 1 відображаються дані про надходження необоротних матеріальних (крім капітальних інвестицій) і нематеріальних активів, для заповнення яких використовуються записи відомостей 4-м і 5-м. Дані про продаж, безоплатну передачу, ліквідацію і інше вибуття необоротних матеріальних і нематеріальних активів, а також про їх уцінку і зменшення корисності відображаються у графах 10-15 розділу 1 цієї Відомості.

У графах 20-23 розділу 1 відображаються операції по нарахованої амортизації і сумі збільшення зносу необоротних активів у результаті їх до оцінки або зменшення їх корисності.

Графи 25-26 призначені для відображення списання зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів у результаті їх вибуття, зменшення зносу при уцінці і відновлення корисності цих активів. Для заповнення даних граф використовуються дані Відомостей 4-м і 5-м.

Для визначення залишку по рахунку 10 „Основні засоби” (графа 18) до сальдо на початок місяця (графа 5) необхідно додати дебетовий оборот за місяць (графа 9) і відняти кредитовий оборот за місяць (графа 16).

Залишок на кінець місяця по рахунку 13 „Знос необоротних активів” (графа 27) визначається додаванням до сальдо на початок місяця (графа 19) кредитового обороту за місяць (графа 24) і відніманням дебетового обороту за місяць (графа 26).

У розділі 2 Відомості 4-м ведеться бухгалтерській облік капітальних і фінансових інвестицій, інших необоротних активів. Записи у розділі 2 групуються по рахунках 14, 15, 18 і 35 шляхом вписування перед початком записів у графі 2 коду і назви відповідного рахунку бухгалтерського обліку, відносно якого далі здійснюються записи.

Наказом № 422 передбачено, що сума податкового кредиту, яка визнана у зв’язку із попередньою оплатою (авансом) вартості необоротних активів, будівельно-монтажних робіт і інших робіт капітального характеру приводиться окремо від іншої суми авансу у розділі 2 Відомості 4-м.

Загальна сума авансу (попередньої оплати) вартості необоротних активів, будівельно-монтажних робіт і інших робіт капітального характеру із урахуванням сум ПДВ відображається наступним бухгалтерським записом (без використання рахунку обліку розрахунків 68 „Розрахунки по інших операціях”):

Дебет рахунку 15 „Капітальні інвестиції”

Кредит рахунку 31 „Рахунки у банках”

а сума податку на додану вартість у складі авансу (попередньої оплати) відображаються бухгалтерським записом:

Дебет рахунку 64 „Розрахунки по податках і платежах” /”Розрахунки по ПДВ”

Кредит рахунку 64 „Розрахунки по податках і платежах”/ ”Податковий кредит”.

І після отримання у рахунок авансу необоротних активів і прийняття будівельно-монтажних і інших робіт капітального характеру сума податкового кредиту методом „червоне сторно” відображається наступним бухгалтерським записом:

Дебет рахунку 15 „Капітальні інвестиції”

Кредит рахунку 64 „Розрахунки по податках і платежах” / „Податковий кредит”.

Сальдо на кінець поточного місяця відповідного рахунку у розділі 2 Відомості 4-м визначається додаванням до сальдо на початок місяця (графа 3) дебетового обороту за місяць (графа 5) і відніманням кредитового обороту (графа 14).

Тема 14. Облік доходів, витрат, результатів діяльності малих підприємств

14.1. Особливості обліку доходів та витрат на підприємствах малого бізнесу;

14.2. Облік витрат за елементами з використанням рахунків 8 класу;

14.3. Синтетичний і аналітичний облік доходів від реалізації продукції;

14.4. Особливості обліку фінансових результатів, власного капіталу на підприємствах малого бізнесу;

14.5. Порядок заповнення відомості 5-М.

14.1. Особливості обліку доходів та витрат на підприємствах малого бізнесу

Малі підприємства здійснюють будь-яку діяльність, що пов’язана з виробництвом продукції, продажем товарів, наданням різного виду послуг і т.д. Все це говорить про то, що кожна діяльність складається із витрат упредметненої і живої праці. Це значить, що у процесі виробництва продукції (робіт, послуг і т.д.) витрачається труд, використовуються основні засоби предмети праці (сировина, матеріали, товари і т.д.). Всі ці витрати, виражені у грошовій формі, утворюють собівартість продукції, робіт, послуг. Порядок формування витрат регламентується П(С)БО 16. Собівартість є важливішим показником ефективного використання виробничих ресурсів. У бухгалтерському обліку витрати відображаються одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

У малому бізнесі собівартість готової продукції і купівельна вартість товарів, придбаних підприємствами для подальшого продажу відображається на рахунку 26.

14.2. Облік витрат за елементами з використанням рахунків 8 класу

У процесі виробництва продукції (робіт, послуг і т.д.) витрачається праця, використовуються основні фонди і предмети праці (сировина, матеріали, товари й т.д.). Всі ці витрати виражені в грошовій формі утворюють собівартість продукції, робіт, послуг. Порядок формування витрат регламентується П(С)БО 16. Собівартість є найважливішим показником ефективного використання виробничих ресурсів.

У бухгалтерському обліку витрати відображаються одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

У табл. 14.1 наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку витрат з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця 14.1

Кореспонденція рахунків з обліку витрат

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1 2 3 4
1. 1 Відображені витрати, що пов’язані із операційною діяльністю підприємства:
на вартість запасів, що використані для виробництва продукції, для обслуговування виробництва продукції 84 20, 26
на оплату праці працівників, які зайняті виробництвом продукції, працівників апарату управління цехами, працівників апарату управління, відділу постачання 66
нарахування податків, в тому числі зборів і внесків на соціальні заходи на фонд оплати праці 64
нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів 13
на суму витрат на відрядження і господарських витрат 37
на суму резервів на оплату відпусток і виконання гарантійних зобов’язань 47
на вартість робіт, послуг, що виконані сторонніми організаціями, нарахованих відсотків за використання банківськими кредитами і ін. 68
2. Відображено формування виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) на суму витрат 23 84
3. Відображено списання інших витрат операційної діяльності (крім віднесення до складу виробничої собівартості) на фінансові результати діяльності 79 84
4. Відображені інші витрати, пов’язані із інвестиційною, фінансовою і надзвичайною діяльністю
на вартість запасів, втрачених у результаті надзвичайних подій, що використані для передбачення або ліквідації наслідків таких подій 85 20. 23, 26
списана остаточна вартість необоротних активів, що вибули

10

5. на оплату праці працівників, що зайняті ліквідацією наслідків надзвичайних подій 66
нарахування зборів і внесків на соціальні заходи на фонд оплати праці 64
нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, що використовуються у інвестиційній, фінансовій і надзвичайній діяльності 13
6. Відображено списання інших витрат, що пов’язані із інвестиційною, фінансовою і надзвичайною діяльністю, на фінансові результати 79 85
7. Віднесена до складу виробничої собівартості продукції основного виробництва фактична виробнича собівартість продукції допоміжного виробництва 23 23
8. Виявлені надлишки незавершеного виробництва при проведенні інвентаризації 23 70
70 79
9. Відображено списання фактичної виробничої собівартості реалізованих робіт, послуг 79 23
10. Відображено оприбуткування готової продукції по фактичній виробничій собівартості 26 23
11. Відображено списання собівартості реалізованої готової продукції 79 26
12. Відображено списання по фактичній виробничій собівартості виготовлених:
нематеріальних активів 15, 10 23
виробничих запасів 20
13. Відображено списання незавершеного виробництва продукції (робіт, послуг) та виробленої, але не оприбуткованої до складу продукції 85 23

Для забезпечення необхідної інформації про витрати деталізації вимагають рахунки 84 "Витрати операційної діяльності" і 85 "Інші витрати".

Таким чином, на рахунку 84 для відображення елементів витрат варто відкрити субрахунки по елементах:

"Матеріальні витрати";

"Витрати на оплату праці";

"Відрахування на соціальні заходи";

"Амортизація";

"Інші операційні витрати";

На рахунку 85 - субрахунки для обліку інших звичайних і надзвичайних витрат.

14.3. Синтетичний і аналітичний облік доходів від реалізації продукції

Методологічні основи формування доходів у бухгалтерському обліку і її розкриття у фінансовій звітності регулюється П(С)БО–15.

Доход визнається збільшенням активу або зменшення зобов’язань, у результаті чого зростає власний капітал. Не визнається доходом податок на додану вартість, акцизний збір.

Для обліку доходу застосовується рахунок 70 "Доходи". По кредиту рахунку відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків (ПДВ, акцизний збір).

По дебету рахунку відображається віднесення на результат основної діяльності , за мінусом ПДВ і акцизного збору.

У табл. 14.2 наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку доходів з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.


Таблиця 14.2

Кореспонденція рахунків з обліку доходів

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1. Відображено доход від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виробничих запасів і інших активів 37 70
2. Нараховані податкові зобов'язання по ПДВ, податку з реклами, акцизному, готельному, ринковому зборах, а також зборах у Пенсійний фонд при продажу ювелірних, тютюнових виробів, послуг мобільного зв’язку у складі вартості реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, необоротних активів, виробничих запасів 70 64
3. Відображено фінансовий результат від реалізації продукції, товарів, послуг, необоротних активів, виробничих запасів 70 79
4. Відображено відрахування із доходу на суму наданих після дати реалізації скидок покупцям , а також вартість повернутих покупцем продукції і товарів та інші суми, що підлягають відрахуванню із доходу 70 30, 31, 64, 68 і ін.
79 70

Для забезпечення необхідної інформації про доходи в розрізі показників звіту про фінансові результати деталізації вимагає рахунок 70 "Доходи".

На рахунку 70 повинні бути відкриті субрахунки "Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", "Інші операційні доходи" і "Інші надзвичайні доходи".

14.4. Особливості обліку фінансових результатів, власного капіталу на підприємствах малого бізнесу

До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (не покритий збиток), неоплачений капітал. Все це відображається на рахунку 40 із застосуванням окремих субрахунків на власний погляд підприємства.

Забезпеченість майбутніх витрат і платежів це суми, які резервуються у встановленому порядку з метою рівномірного включення витрат і платежів, наприклад, відпускні працівникам. Це відображається на рахунку 47.

Облік фінансових результатів ведеться на рахунку 79. Якщо при закритті рахунку 79 кредитовий оборот більше кредитового, це збиток.

У табл. 14.3. наведена кореспонденція рахунків, яка застосовується для відображення у бухгалтерському обліку операцій по обліку капіталу з використанням рахунків спрощеного Плану рахунків.

Таблиця 14.3

Кореспонденція рахунків з обліку капіталу

№ з/п Зміст господарської операції Дебет Кредит
1 2 3 4
1. Відображено розмір статутного капіталу, що заявлений у установчих документах 40 40
2. Відображено надходження внесків від засновників до статутного капіталу
грошовими коштами 30, 31 40
необоротними активами 10, (15)
виробничими запасами 20, 26
3. Відображено збільшення розміру статутного капіталу шляхом додаткового випуску акцій за рахунок дивідендів 40 40
68 40
4. Відображено збільшення розміру статутного капіталу шляхом внесення грошових коштів 40 40
30 40
5. Зменшено статутний капітал АТ шляхом зменшення номінальної вартості акцій 40 68
6. Виплачена компенсація учасникам у зв’язку із зменшенням статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій 68 30, 31
7. Відображено формування резерву оплати відпусток на виконання гарантійних зобов’язань і ін. 84 47
8. Зарезервовані суми відпусток:
виробничому персоналу 23 84
іншому персоналу підприємства 79
9. Сформований резерв на виконання гарантійних зобов’язань (у межах рівня гарантійних замін) 23 84
10. Нараховані за рахунок резерву суми:
відпускних 47 66
відрахувань на соціальні заходи, що пов’язані із нарахуванням таких сум відпускних 64
11. Відображено проведення гарантійного ремонту за рахунок зарезервованих коштів 47 20, 26, 66, 64
12. Списано на фінансові результати:
13. собівартість реалізованої готової продукції 79 26
собівартість реалізованих товарів 84 26
79 84
собівартість реалізованих виробничих запасів 84 20
79 84
остаточна вартість реалізованих об'єктів необоротних активів 85 10
79 85
витрати операційної діяльності звітного періоду (крім тих, що підлягають віднесенню до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг 79 84
інші витрати звітного періоду, понесені у зв’язку із здійсненням інвестиційної, фінансової і надзвичайної діяльності 79 85
14. Закрито сальдо по рахунку 79 „Фінансові результати”
прибуток 79 44
збиток 44 79
15. Списані непокриті збитки за рахунок резервного, пайового, додаткового капіталу 40 44
16. Відображено використання прибутку у звітному періоді:
на суму нарахованих дивідендів 44 68
на суму нарахованих премій по випущеним облігаціям 55
утворений резервний капітал у відповідності до діючого законодавства, установчими документами за рахунок нерозподіленого прибутку 40

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, які здійснені у даному періоді, але відносяться до майбутніх. Це передплата на журнали, затрати на освоєння нових видів продукції. Все це знаходить відображення на рахунку 39.

14.5. Порядок заповнення відомості 5-М

Згідно затверджених методичних рекомендацій по звіту перерахованих статей застосовується Відомість 5-м (додаток Л).

Відомість 5-м по формі додатку 7 до наказу № 422 призначена для систематизації інформації про: доходи від реалізації; інших операційних, інших звичайних і надзвичайних доходах; відрахуваннях із доходу; витратах операційної діяльності по елементах (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати); витратах майбутніх періодів; фінансових результатів; нерозподілених прибутках (непокритих збитках); використання прибутку; власний (статутний, пайовий, додатковий, резервний, несплачений, вилучений) капітал; утворення і використання забезпечення майбутніх витрат і платежів.

У Відомості 5-м відображаються обороти по дебету і кредиту рахунків:

у розділі І:

84 „Витрати операційної діяльності”;

85 „Інші витрати”;

у розділі ІІ:

23 „Виробництво”

у розділі ІІІ:

44 „Нерозподілений прибуток (непокриті збитки);

70 „Доходи”;

79 „Фінансові результати”;

у розділі ІV:

39 „Витрати майбутніх періодів”

40 „ Власний капітал”

47 „Забезпечення майбутніх витрат і платежів”

У розділі І „Облік витрат” у статтях рядків 1-6 по дебету рахунку 84 „Витрати операційної діяльності” на підставі первісних облікових документів (і/або листів –розшифровок) на витрачання (або передачу у місця витрачання) виробничих запасів, по нарахуванню заробітної плати, відрахувань на соціальні заходи відображаються витрати, що пов’язані із виробництвом і реалізацією продукції, із здійсненням діяльності по виконанню робіт, наданню послуг і продажем товарів (графи 3-14).

Собівартість реалізованих виробничих запасів, товарів і іноземної валюти з кредиту рахунків обліку відповідних активів списується до дебету рахунку 84 „Витрати операційної діяльності” (строки 5.3 - 5.6), з наступним списанням до дебету рахунку 79 „Фінансові результати”.

З кредиту рахунку 84 „Витрати операційної діяльності” (графи 16-18) витрати списуються до дебету рахунків:

23 „Виробництво” – малими підприємствами, що здійснюють виробництво готової продукції (робіт, послуг), у сумі витрат, які - 79 ”Фінансові результати” – у сумі витрат, які у відповідності з П(С)БО 16, включаються у виробничу собівартість продукції;

79 „Фінансові результати” – у сумі інших операційних витрат (адміністративних, побутових).

Списання усієї суми витрат операційної діяльності малі підприємства, що здійснюють виробництво готової продукції (робіт, послуг), з кредиту рахунку 84 можуть проводити у кореспонденції із рахунком 79 „Фінансові результати”.

Дані графи 15 розділу І Відомості 5-м у частині витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), переносяться у графу 16 розділу І і в графу 6 розділу ІІ, а в частині інших операційних витрат – в графу 17 розділу І і в графу 5 розділу ІІІ, або усі витрати операційної діяльності переносяться у графу 17 розділу І і графу 5 розділу ІІІ.

Витрати малого підприємства, що здійснює торгівельну діяльність, з кредиту рахунку 84 списуються до дебету рахунку 79 (графа 17 розділу І і графа 5 розділу ІІІ).

У графі 20 розділу І накопичуються підсумкові дані у розрізі складових елементів операційних витрат і статей інших витрат за період з початку звітного року, включаючи звітний (поточний) місяць.

У рядках 7.1 -7.4 розділу І відображається сума визнаних витрат, що виникли у результаті іншої, ніж операційна, діяльності (фінансові витрати, інші витрати), надзвичайних подій, і податок на прибуток.

У розділі ІІ „Облік витрат на виробництво” у графах 4-7 розділу ІІ Відомості 5-м відображаються витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) по видах продукції, робіт, послуг (об’єктах витрат) (дебет рахунку 23), а в графах 8-13 по кредиту цього рахунку відображається їх списання (кредит рахунку 23).

Із рахунку 23 „Виробництво” щомісячно малі підприємства, що здійснюють виробництво готової продукції, списують у дебет рахунку 26 „Готова продукція” (графа 8 розділу ІІ) суму витрат, що відносяться до прийнятої готової продукції, або усю суму витрат на виробництво продукції без оцінки залишків незавершеного виробництва.

Малі підприємства, що здійснюють діяльність по виконанню робіт і послуг, з кредиту рахунку 23 щомісячно списують фактичну виробничу собівартість реалізованих робіт і послуг в дебет рахунку 79 „Фінансові результати”, або усю суму затрат без оцінки залишків незавершеного виробництва (графа 9 розділу ІІ).

Списання собівартості реалізованої готової продукції щомісячно з кредиту рахунку 26 „Готова продукція” (у Відомості 2-м) може здійснюватись в дебет рахунку 79 „Фінансові результати”: на суму, що визначена з урахуванням вартості залишку нереалізованої готової продукції, або на усю суму без розподілу на собівартість залишків готової продукції. При цьому у всіх випадках у Відомості 5-м забезпечується ведення кількісного обліку залишку, надходження і вибуття готової продукції на підставі первісних документів на її виготовлення и вибуття (реалізацію і т.п.).

Малим підприємствам, що здійснюють виробництво готової продукції, робіт, послуг, дозволено робити списання усієї суми витрат операційної діяльності, з кредиту рахунку 84 у кореспонденції з рахунком 79 „Фінансові результати” (без відображення на рахунку 23 „Виробництво”).

Малі підприємства, які собівартість реалізованої готової продукції списують без розподілу на собівартість залишку готової продукції, також повинні оцінювати залишок готової продукції по справедливій вартості по даних кількісного (оперативного) обліку руху готової продукції. Визначена таким чином вартість залишку готової продукції відображається по дебету рахунку 26 „Готова продукція” (Відомість 2-м) і кредиту рахунку 79 „Фінансові результати” (рядок 6 розділу 3 Відомості 5-м).

Розділ ІІІ Відомості 5-м „Облік доходів і фінансових результатів” призначений для систематизації інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій, про нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

Записи у графах 11-15 цього розділу здійснюються у наступному порядку:

по кредиту 70 – у рядках 1-5;

по кредиту 79 – у рядку 6;

по кредиту 44 – у рядку 7.

Для заповнення графи 5 розділу 3 використовуються дані:

а) для рядків 1-4:

Відомості 1-м – по кредиту 30;

Відомості 3-м – по кредиту 37, 64, 68;

розділ ІІІ Відомості 5-м – по кредиту 79;

б) для рядка 6:

Відомості 2-м по кредиту 26;

розділ І Відомості 5-м – по кредиту 84 і 85;

розділ ІІ Відомості 5-м – по кредиту 23;

розділ ІІІ Відомості 5-м – по кредиту 44 і 70;

в) для строки 7:

Відомості 3-м – по кредиту 68;

розділ ІІІ Відомості 5-м – по кредиту 44 і 79;

розділ 4 Відомості 5-м – по кредиту 40.

Розділ IV Відомості 5-м „Облік власного капіталу витрат майбутніх періодів, забезпечення майбутніх витрат і платежів” призначений для систематизації інформації про витрати майбутніх періодів, про власний (уставний, пайовий, додатковий, резервний, несплачений і вилучений) капітал, про забезпечення майбутніх витрат і платежів, про цільове фінансування і цільові надходження.

У графі 2 перед початком записів вказується код і назва відповідного рахунку бухгалтерського обліку, відносно якого вносяться дані про залишок і господарські операції.

Тема 15. Узагальнення облікових даних і складання звітності суб’єктів малого підприємництва

15.1. Особливості узагальнення облікових даних і складання бухгалтерської звітності на малих підприємствах;

15.2. Оборотно-сальдова відомість по синтетичних рахунках;

15.3. Порядок складання фінансового звіту малого підприємства відповідно до П(С)БО 25;

15.4. Звітність платника єдиного податку – юридичної особи.

15.1. Особливості узагальнення облікових даних і складання бухгалтерської звітності на малих підприємствах

Інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" визначає обов'язок складання фінансової звітності, основні принципи складання якої викладені в П(С)БО 1. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Користувачами фінансової звітності малого підприємства є органи управління підприємства, трудовий колектив, власники або засновники підприємства, органи виконавчої влади, державної статистики, податкові органи і ін. На сьогоднішній день не існує жодного законодавчого акту, що обумовлює обов'язок платника податків представляти фінансову звітність у податкові органи, при цьому податковий орган не може вимагати подання форм бухгалтерської (фінансової) звітності, тому платник податків не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності податковим органам.

Фінансова звітність складається усіма підприємствами – суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами. Для суб’єктів малого підприємництва передбачений окремий стандарт обліку, який встановлює вимоги до складання звіту суб'єкта малого підприємництва - П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ", згідно якому встановлено зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) і порядок заповнення його статей.

Скорочені форми фінансової звітності Балансу і Звіту про фінансові результати передбачені також П(С)БО 2 та П(С)БО 3.

При складанні фінансової звітності потрібно дотримуватися надання повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових потоків підприємства користувачам для прийняття правильних рішень. Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується винятково на даних бухгалтерського обліку і повинна бути тотожна даним аналітичного і синтетичного обліку.

Застосування норм П(С)БО 25 суб'єктами малого підприємництва призводить до виникнення питань щодо обов'язкового подання такої скороченої форми звітності. Найчастіше виходить так, що сьогодні підприємство підпадає під критерії суб'єкта малого підприємництва, а завтра, при зміні обсягу реалізації продукції або розширенні виробництва, - ні.

Можливість подання фінансової звітності за повною формою у такого підприємства і у періоді відповідності критеріям суб'єкта малого підприємництва, і в періоді їх перевищення залежить від деяких факторів. П(С)БО 25 передбачає наступні випадки подання скорочених форм звітності:

1.Підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік відповідають критеріям суб'єктів малого підприємництва, цього року застосовують П(С)БО 25, тобто звітують за скороченою формою.

2.Якщо такі підприємства, а також знов створені підприємства за результатами діяльності за I квартал або за I півріччя поточного (звітного) року не відповідають критеріям суб'єктів малого підприємництва, то фінансовий звіт цими підприємствами представляється за повною формою.

3.Підприємства, які за результатами діяльності за 9 місяців поточного (звітного) року не відповідають критеріям суб'єктів малого підприємництва, можуть представляти фінансову звітність за 9 місяців і за звітний рік згідно П(С)БО 25.

Таким чином, у першому випадку підприємства, не будучи суб'єктами малого підприємництва, зобов'язані керуватися П(С)БО 25, а воля вибору передбачена тільки в третьому випадку.

15.2. Оборотно-сальдова відомість по синтетичних рахунках

Підсумкові записи із відомостей переносяться до оборотно-сальдової відомості (додаток 8 до Методичних рекомендацій № 422), яка використовується для узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку по кожному рахунку бухгалтерського обліку (додаток М).

Оборотно-сальдова відомість складається щомісячно і використовується для запису даних по дебету і кредиту кожного рахунку окремо. В ній здійснюється узагальнення даних регістрів бухгалтерського обліку по кожному рахунку бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість як правило складається на 1 аркуші, формат А 3. У ній відображаються і перевіряються обороти по рахунках, а також правильність складання регістрів бухгалтерського обліку.

Оборотно-сальдова відомість заповнюється перенесенням кредитових оборотів з регістрів бухгалтерського обліку в дебет відповідних рахунків в Оборотно-сальдової відомості.

При цьому дебетові обороти Оборотно-сальдової відомості по кожному рахунку бухгалтерського обліку повинні рівнятися дебетовому обороту по відповідному рахунку бухгалтерського обліку у відповідному регістрі (відомості) бухгалтерського обліку.

Загальна сума дебетових оборотів (сума даних строк графи 29) Оборотно-сальдової відомості повинна дорівнюватись загальній сумі кредитових оборотів (сума даних по графах 4 – 28 строки „Всього оборотів по кредиту рахунків”) даної відомості.

Ознакою правильності складання Оборотно-сальдової відомості є наявність трьох попарно рівних підсумків:

1. Сальдо на початок періоду по дебету усіх рахунків = Сальдо на початок періоду по кредиту усіх рахунків.

2. Обороти по дебету усіх рахунків = Обороти по кредиту усіх рахунків.

3. Сальдо на кінець періоду по дебету усіх рахунків = Сальдо на кінець періоду по кредиту усіх рахунків.

15.3. Порядок складання фінансового звіту малого підприємства відповідно до П(С)БО 25

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва призначений для користувачів і керівництва з метою прийняття управлінських рішень. Фінансовий звіт забезпечує користувачів інформацією про:

участь в капіталі підприємства,

оцінку якості управління,

оцінку здатності підприємства вчасно виконувати свої зобов'язання;

забезпеченість зобов'язань підприємства,

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу,

регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

Форма і зміст фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (додаток Н).

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва складається з балансу і звіту про фінансові результати. По своїй структурі ці форми подібні до таких же форм фінансової звітності для звичайних підприємств, але відрізняються статтями, які або з’єднані, або взагалі вилучені.

Метою складання Балансу (форма № 1-м) є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан малого підприємства на звітну дату. У Балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). У графі 3 відображаються дані на початок звітного року (на 1-е січня звітного року), у графі 4 - на кінець звітного періоду (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня звітного року).

Показники Балансу дають уявлення про те, чим володіє підприємство (активи), що воно повинне іншим (зобов'язання), що залишається на частку власникам (капітал). Баланс суб'єкта малого підприємництва (форма № 1-м) відрізняється від форми Балансу, передбаченої для звичайних підприємств (форма № 1) укрупненістю окремих статей.

Порівняння структури балансу представлено в табл. 15.1

Таблиця 15.1

Порівняння структури і обсягів балансу

Баланс суб'єкта малого підприємництва Баланс звичайного підприємства
Актив Пасив Актив Пасив
1. Необоротні активи (6 статей) 1. Власний капітал (5 статей) 1. Необоротні активи (12 статей) 1. Власний капітал (8 статей)
2. Оборотні активи (11 статей) 2. Забезпечення майбутніх витрат і цільове фінансування (1 стаття) 2. Оборотні активи (18 статей) 2. Забезпечення майбутніх витрат і цільове фінансування (3 статті)
3. Витрати майбутніх періодів (1 стаття) 3. Довгострокові зобов'язання (1 стаття) 3. Витрати майбутніх періодів (1 стаття) 3. Довгострокові зобов'язання (4 стаття)
4. Поточні зобов'язання (7 статей) 4. Поточні зобов'язання (12 статей)
5. Доходи майбутніх періодів (1 стаття) 5. Доходи майбутніх періодів (1 стаття)

Баланс суб'єкта малого підприємництва (форма 1-м) як і звичайного підприємства складається з активу і пасиву. Актив балансу ділиться на три розділи. Пасив балансу складається з п'яти розділів.

Перший розділ активу балансу. У статті "Незавершене будівництво" (рядок 020) показують вартість незавершеного капітального будівництва, обладнання, що вимагає монтажу, авансові платежі підрядникам для фінансування будівництва. Джерелом заповнення даної статті є залишки на дату балансу по рахунках як 15, 37 в частині виданих авансів, що відносяться до фінансування капітального будівництва.

У статті "Основні засоби" по рядку 031 відображають первісну вартість основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів, що обліковуються на рахунку 10. По рядку 032 відображається їх знос, що значиться на дату балансу по рахунку 13. По рядку 030 відображається залишкова вартість, що визначається як різниця сум, відображених у рядках 031 і 032, тобто первісна вартість за винятком зносу. У підсумок балансу включається залишкова вартість.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" (рядок 040) показують суму інвестицій, що обліковуються на дату балансу на рахунку 14, строк яких більше одного року, а також всі фінансові інші інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в який-небудь час.

У статті "Інші необоротні активи" (рядок 070) відображаються суми інших необоротних активів, які обліковуються на рахунках 16, 17.

У рядку 080 показується підсумкова сума першого розділу активу балансу, що визначається шляхом підсумовування рядків 020,030,040 і 070.

Другий розділ активу балансу. У статтю "Виробничі запаси" (рядок 100) включають вартість запасів сировини, матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів, а також незавершеного виробництва. Джерелом даних для заповнення даної статті є суми, що обліковуються на рахунках 20, 23.

У статті "Готова продукція" (рядок 130) показується вартість залишків на дату балансу готової продукції, продукції сільськогосподарського виробництва, а також покупна вартість товарів, що обліковується на рахунку 26.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" по рядку 161 відображають первісну заборгованість покупців або замовників, облік якої ведеться на рахунку 37. По рядку 162 показують нарахований резерв сумнівних боргів по дебіторській заборгованості і облік, що ведеться на рахунку 37 по субрахунку резерв сумнівних боргів. По рядку 160 відображають чисту реалізаційну вартість, що визначається різницею сум, відображених у рядках 161 і 162, тобто з первісної вартості дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги віднімають суму створеного резерву сумнівних боргів. У підсумок валюти балансу включається дебіторська заборгованість по чистій реалізаційній вартості.

У статті "Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом" (рядок 170) відображають визнану дебіторську заборгованість податковими органами. Джерелом заповнення даної статті є суми, що значаться на дату балансу по дебету рахунку 64.

У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" (рядок 210) показують залишки іншої дебіторської заборгованості на дату балансу, що обліковуються на рахунку 37.

У статті "Поточні фінансові інвестиції" (рядок 220) показують суму інвестицій, облік яких ведеться на рахунку 35, строк погашення яких не більше 12 місяців з дати балансу.

У статті "Кошти і їх еквіваленти" по рядку 230 відображають залишки коштів і їх еквівалентів на дату балансу в національній валюті і облік яких ведеться на рахунках 30, 31. По рядку 240 наводять дані про залишки коштів і їх еквівалентів в іноземній валюті, які обліковуються на рахунках 30, 31 в іноземній валюті.

По статті "Інші оборотні активи" (рядок 250) знаходять відображення суми оборотних активів, не включені у вище зазначені статті.

По рядку 260 відображається підсумок другого розділу активу балансу, що визначається шляхом підсумовування рядків балансу 100, 130, 160, 170, 210, 220, 230, 240 і 250

По статті "Витрати майбутніх періодів" (рядок 270) відображають суму, що значиться на балансовому рахунку 39 на дату балансу.

По рядку 280 "Баланс" приводиться загальний підсумок активу балансу, що визначається підсумовуванням рядків 080, 260 і 270

Перший розділ пасиву балансу. По статті "Статутний капітал" (рядок 300) приводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внеском власників (учасників) у капітал підприємства. В обліку такі відомості відображені на рахунку 40.

По статті "Додатковий капітал" (рядок 320) відображаються суми, що обліковуються на таких субрахунках до рахунку 40 – пайовий капітал, додатковий капітал.

По статті "Резервний капітал" (рядок 340) приводиться сума резервів, створених відповідно до діючого законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства. Джерелом заповнення статті служить субрахунок резервний капітал.

По статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" (рядок 350) відображається сума, що обліковується на рахунку 44. Сума непокритого збитку приводиться в дужках і віднімається при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті "Неоплачений капітал" (рядок 360) відображають суму заборгованості власників (учасників) по внесках у статутний капітал, а також фактичну собівартість паїв, викуплених у своїх учасників. Суми по цій статті приводяться в дужках і віднімаються при визначенні підсумку власного капіталу

По рядку 380 відображається загальний підсумок першого розділу пасиву балансу, що показує величину власного капіталу. Він визначається шляхом підсумовування рядків 300, 320, 340, 350 і 360.

Другий розділ пасиву балансу. Стаття "Забезпечення майбутніх видатків і цільове фінансування" (рядок 430) формується за даними рахунку 47.

Третій розділ пасиву балансу. Стаття "Довгострокові зобов'язання" (рядок 480) відображає відомості, облік яких ведеться на рахунку 55.

Четвертий розділ пасиву балансу. По рядку 500 відображається стаття "Короткострокові кредити банків", що містить відомості про заборгованість підприємства по короткострокових кредитах банків, облік яких ведеться на рахунку 68 як короткострокові позички.

У статті "Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях" (рядок 510) приводяться суми зобов'язань, які створилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців Така інформація міститься на субрахунку поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях до рахунку 68.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядок 530) відображаються дані про заборгованість постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи і зроблені послуги, включаючи заборгованість забезпечену векселями. Джерелом заповнення статті є дані рахунку 68.

У статті "Поточні зобов'язання по розрахунках з бюджетом" (рядок 550) показується заборгованість підприємства бюджету по податках і обов'язкових платежах Дані в цю статтю переносяться з рахунку 64.

У статті "Поточні зобов'язання по страхуванню" (рядок 570) приводяться дані по заборгованості підприємства органам соціального страхування, включаючи пенсійне забезпечення, соціальне страхування і страхування на випадок безробіття, а також по індивідуальному страхуванню і страхуванню майна. Джерелом заповнення статті є заборгованість по субрахункам рахунку 64.

У статті "Поточні зобов'язання по оплаті праці" (рядок 580) відображається заборгованість по нарахованій, але ще не виплаченій заробітній платі, а також заборгованість по депонентах. Джерелом даних є рахунок 66.

У статті "Інші поточні зобов'язання" (рядок 610) знаходять відображення суми інших зобов'язань, що значаться на дату балансу по рахунку 68.

По рядку 620 підводять підсумок по четвертому розділі пасиву балансу, що визначається шляхом підсумовування рядків 500, 510, 530, 550,570, 580 і 610.

П'ятий розділ пасиву балансу. По статті "Доходи майбутніх періодів" (рядок 630) приводиться сальдо рахунку 69 на дату балансу.

По рядку 640 "Баланс" приводиться загальний підсумок пасиву балансу, що визначається підсумовуванням рядків 380,430,480,620 і 630.

Підсумкові суми балансу по активу (рядок 280) і по пасиву (рядок 640) повинні бути рівні між собою. Крім того, згортання статей активів і зобов'язань є неприпустимим. Графа три балансу "На початок звітного року" заповнюється шляхом перенесення даних з балансу підприємства за попередній звітний рік

Звіт про фінансові результати суб'єкта малого підприємництва (форма 2-м) складається з одного розділу.

У Звіті про фінансові результати (форма № 2-м) розглядається фінансовий стан підприємства з інших позицій, відмінних від прийнятих при складанні Балансу. У Звіті про фінансові результати показані підсумки діяльності підприємства за певний проміжок часу.

У графі 3 приводяться показники за звітний період наростаючим підсумком з початку року, а графі 4 - за аналогічний період минулого (попереднього) року. Показники про непрямі податки і інші відрахування з доходів, податку на прибуток, витратах і збитках у Звіті про фінансові результати приводяться в дужках.

Порівняння структури звіту про фінансові результати представлено в табл. 15.2.


Таблиця 15.2

Порівняння структури і обсягу звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результати суб'єкта малого підприємництва Звіт про фінансові результати звичайного підприємства

1. Фінансові результати

(13 статей)

1. Фінансові результати

(31 статей)

2. Елементи операційних витрат

(5 статей)

2. Елементи операційних витрат

(5 статей)

3. Розрахунок показників прибутковості акцій (5 статей)

У статті "Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" (рядок 010) підприємства відображають загальний доход (виручку), що враховується на рахунку 70.

У статті "Непрямі податки та інші відрахування з доходу" (рядок 020) приводяться суми податку на додану вартість, акцизного збору, а також суми на користь третіх осіб, надані знижки і вартість повернутих товарів. Інформацію отримують з оборотів по кредиту рахунку 64 у кореспонденції з рахунком 70.

По рядку 030 визначається "Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" шляхом вирахування з рядка 010 суми, відображеної в рядку 020.

У статті "Інші операційні доходи" (рядок 040) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності, облік яких ведеться на субрахунку інший операційний доход рахунку 70.

У статті "Інші звичайні доходи" (рядок 050) відображаються доходи, отримані в результаті операцій від інвестиційної і фінансової діяльності. Джерелом заповнення цієї статті є субрахунки обліку таких доходів.

У статті "Надзвичайні доходи" (рядок 060) відображаються суми страхового відшкодування і покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел, облік яких ведеться на субрахунку надзвичайні доходи рахунку 70.

По рядку 070 звітної форми відображається загальна сума чистого доходу підприємства, що визначається сумою рядків 030 + 040 + 050 + 060.

У статті "Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції" (рядок 080) показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства на дату балансу. Джерелом заповнення цього показника служать залишки, які рахуються на рахунку 23 і 26, які порівнюють на початок і кінець звітного періоду.

При заповненні статей про елементи витрат операційної діяльності приводиться сума витрат по економічних елементах, які включають матеріальні витрати (рядок 090), витрати на оплату праці (рядок 100), відрахування на соціальні заходи (рядок 110), амортизацію (рядок 120), інші операційні витрати (рядок 130) Для заповнення зазначених показників необхідно використовувати дані, що обліковуються на рахунку 84, де використовуються субрахунки матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації і інших операційних витрат.

По рядку 140 звіту торговельні організації показують собівартість реалізованих товарів.

У статті "Інші звичайні витрати" (рядок 150) відображаються витрати, отримані в результаті операцій від інвестиційної і фінансової діяльності. Джерелом заповнення цієї статті є рахунок 85.

У статті "Надзвичайні витрати" (рядок 160) відображаються втрати від надзвичайних подій, включаючи стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії. Інформація для заповнення цієї статті міститься на субрахунку надзвичайні витрати рахунку 85.

У статті "Податок на прибуток" (рядок 170) приводиться сума нарахованого податку на прибуток, єдиного податку, плати за спеціальний торговий патент, а також єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників. Інформація про цей показник міститься на субрахунку Податки на прибуток .рахунку 85.

Загальна сума витрат показується по рядку 180 звіту, і їх величина визначається сумою рядків 090 + 100 +110+ 120 + 130 + 140 + 150 ±080+ 160+ 170.

У статті "Чистий прибуток (збиток)" по рядку 190 показується чистий прибуток або чистий збиток, які визначаються різницею між сумою чистого доходу (рядок 070) і сумою всіх видатків (рядок 180).

15.4. Звітність платника єдиного податку – юридичної особи

По результатах господарської діяльності за звітний період (квартал) платники єдиного податку представляють до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, розрахунок про сплату єдиного податку. До нього додаються також платіжні доручення про сплату єдиного податку за звітний період із відміткою банку про зарахування грошових коштів, розрахунок акцизного збору і – у разі вибору ними єдиного податку по ставці 10% - декларація по ПДВ.

Форма розрахунку уплати єдиного податку, а також порядок його складання суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою затверджені наказом ДПАУ від 28.02.03 № 98 із змінами та доповненнями.

У відповідності до статті 3 Указу про єдиний податок, суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи сплачують єдиний податок щомісячно не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Таким чином, останнім днем уплати єдиного податку вважається 20-число.

Платіжні доручення за звітний період із відміткою банку про зарахування коштів повинні подаватися до 20 числа разом із Розрахунком про сплату єдиного податку, тобто останнім днем надання є 19-число.

Таким чином, єдиний податок за останній місяць звітного кварталу необхідно сплатити до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, щоб своєчасно подати платіжні доручення.

У рядку 1 "Середньооблікова чисельність працюючих" відображається середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва, що визначається за методикою, затвердженої органами статистики, з обліком всіх його працівників, у тому числі працюючих по договорах по сумісництву, а також працівників представництв, філій, відділень і інших відособлених підрозділів.

У рядку 2 "Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без обліку акцизного збору" відображається сума коштів, отримана на поточний рахунок або в касу суб'єкта малого підприємництва.

У рядку 3 "Виручка від реалізації основних фондів" відображається виручка, отримана суб'єктом малого підприємства, у випадку здійснення операцій із продажу основних фондів, що визначається як різниця між сумою, отриманою від реалізації цих фондів, і їх залишковою вартістю на момент продажу.

У рядку 4 "Усього виручка від реалізації" відображається загальна сума засобів, отримана на поточний рахунок і (або) у касу суб'єкта малого підприємництва з урахуванням коштів, отриманих від реалізації основних фондів.

У рядку 5 "Сума єдиного податку по ставці ( )" відображається сума єдиного податку, яку необхідно сплатити не пізніше 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом:

6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у випадку сплати податку на додану вартість відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість";

10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за винятком акцизного збору, у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

У рядку 6 "Внески, нараховані на суму дивідендів" відображається сума внесків, які платник єдиного податку зобов'язаний при виплаті дивідендів нараховувати і сплачувати в бюджет, у який нараховується єдиний податок, за правилами, установленим підпунктом 7.8.2. пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами й доповненнями).

У рядку 7 "Сума самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів" відображається сума заниженого податкового зобов'язання (з позитивним значенням) або сума завищеного податкового зобов'язання (з негативним значенням), самостійно нарахована платником єдиного податку у зв'язку з виправленням помилки.

У рядку 8 "Податкові зобов'язання до сплати" відображається сума податкового зобов'язання, яку необхідно сплатити платнику єдиного податку за звітний період з урахуванням суми самостійно виявленої помилки за результатами минулих податкових періодів (рядок 5 + рядок 6 - рядок 7).

У нижній частині Розрахунку за результатами перевірки посадова особа ДПІ (ДПА) робить відмітку про виявлені або не виявлені порушення (помилках) і у випадку виявлення порушень складає відповідний акт.

Якщо платник обрав ставку 6% єдиного податку, він повинен здавати декларацію по ПДВ щомісяця, і платіжне доручення про сплату щомісяця єдиного податку з оцінкою банку про зарахування коштів.

У рядку 9 "Сума штрафу, самостійно нарахована у зв'язку з виправленням помилки" відображається сума цього штрафу.

Показники, відображені в рядках 1-9 заповнюються в графах 3-6 поквартально. У графі 7 відображена сума, зазначена в графах 3-6.

Згідно наказу ДПАУ від 28.02.03 № 98 виправлення помилок у розрахунку єдиного податку можливо відобразити двома способами:

шляхом надання уточнюючого розрахунку, у такому разі підприємство зобов’язано сплатити суму недоїмки і самостійно нарахований 5% штраф ще до надання уточнюючого розрахунку;

шляхом надання розрахунку єдиного податку з уточненими показниками на наступний податковий період із сплатою 5% штрафу.

Якщо після надання розрахунку за звітний період платник податків надає новий розрахунок із виправленими показниками до закінчення граничного терміну надання Розрахунку сплати єдиного податку за такий же звітний період, то 5%-й штраф не сплачується.

Крім Розрахунків єдиного податку, акцизного збору і декларації по ПДВ (для єдиноподатківців, які сплачують єдиний податок по ставці 6%), платник єдиного податку – юридична особа повинна обов’язково надавати таку звітність:

1. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку по ф. № 1ДФ – щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за звітним кварталом.

Оскільки підприємством – єдиноподатківцем використовується труд найманих працівників (таким працівникам виплачується заробітна плата), а також протягом звітного періоду здійснюються виплати фізичним особам по договорах громадянсько-правового характеру (договір купівлі-продажу, договір підряду), то обов’язковим є надання розрахунку по ф. № 1ДФ у податковий орган по місту державної реєстрації.

У податковому розрахунку по ф. № 1ДФ наводиться інформація про усі фізичні особи, яким у звітному кварталі нараховувались або виплачувались доходи.

У податковому розрахунку по ф. № 1ДФ виплати приватним підприємцям, що надавали послуги (виконували роботи) по договорах громадянсько-правового характеру у звітному кварталі (у число яких включаються, крім приватних підприємців, адвокати, нотаріуси, інші особи, які займаються незалежною професійною діяльністю) відображаються з кодом доходу „42”. Якщо доход був виплачений приватному підприємцю за роботи (послуги), вид яких вказаний у його Свідоцтві, то податок з доходів по ставці 15% з такої виплати не утримується, а в ф. 1ДФ фіксується факт виплати такого доходу з кодом доходу „42” і у графах 4а і 4 ставляться прочерки.

Якщо же доход був виплачений приватному підприємцю за роботи (послуги), вид яких не вказаний у його Свідоцтві, то сума такого доходу оподатковується податком по ставці 15%, сума нарахованого і перерахованого податку проставляється у графах 4а і 4 відповідно і обов’язково знаходить відображення у ф. №1 ДФ з кодом признаку доходів „42”.

2. Звіт "Про суми пільг по оподаткуванню юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності” (форма № 1-ПП), у терміни, встановлені для надання квартальної податкової звітності (протягом 40 календарних днів після завершення звітного кварталу);

3. Звіт "Про нараховані внески і витрати, які пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності" по ф. № 4-ФССзТВП – щоквартально і наростаючим підсумком з початку року не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом;

4. Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – щомісячно, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду, який дорівнює календарному місяцю;

5. Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – щоквартально у наступні терміни: 10.04, 10.07, 10.10;

6. Звіт "Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) і потребу у працівниках” по формі № 3-ПН надається у державну службу зайнятості 28 числа щомісячно, а у разі необхідності термінового заміщення наявних вільних робочих місць, що виникли у між звітний період у зв’язку із звільненням працівників, дані про ці місця подаються додатково, по мірі їх виникнення;

7. Розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків і витрачанні коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у робочий орган виконавчої дирекції Фонду по місцю реєстрації страхувальника – у наступні терміни: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним.


ЗАКЛЮЧЕННЯ

Підтримка суб’єктів малого підприємництва на сьогодні є одним з найважливіших напрямків державної політики. Вона проявляється у забезпеченні організаційних основ діяльності суб’єктів малого бізнесу, побудови їх бухгалтерського обліку, звітності й оподаткування.

Створення умов для розвитку підприємництва, одним з найпоширеніших напрямків якого є приватне підприємництво, сприяє не тільки поповненню бюджету країни, а й впровадженню нових високотехнологічних виробництв, створенню нових робочих місць.

Діяльність суб’єктів малого підприємництва сприяє гнучкості економіки, мобілізації фінансових і виробничих ресурсів населення, розширенню ринку товарів та послуг, структурній перебудові та збільшенню національного продукту країни.

Для забезпечення та підтримки їх стійкої та ефективної роботи управлінському персоналу необхідно одержання найбільш повних даних про фінансовий і майновий стан підприємства, результативність його діяльності та джерела максимізації прибутку.

В конспекті лекцій наведено напрямки організації роботи суб’єктів малого підприємництва – юридичних та фізичних осіб за різними системами оподаткування, порядок ведення бухгалтерського обліку, заповнення регістрів обліку, складання фінансової та податкової звітності.

Отриманні знання з цієї дисципліни та сформовані навички при її вивченні дають студентам можливість отримати теоретичні основи діяльності приватних підприємців – фізичних осіб та побудови обліку на підприємствах малого бізнесу, сформувати вміння та навички практичної діяльності, сприяють вивченню організаційних основ побудови діяльності суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних та фізичних осіб, ведення бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також податкового обліку суб’єктів малого підприємництва, які працюють за спрощеною системою обліку та оподаткування.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти:

1. Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. N 436-IV // www.rada.gov.ua

2. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 // Все про бухгалтерський облік. – 2000. - №86. – С. 3 – 6.

3. Закон України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. №2063-111 // www.rada.gov.ua

4. Закон України "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" від 21.12.2000 р. N 2157-III // www.rada.gov.ua

5. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" від 15.05.2003 р. №755-IV // www.rada.gov.ua

6. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.03 р. № 889-4 // www.rada.gov.ua

7. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1.06.2000 р. N 1775-III // www.rada.gov.ua

8. Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 р. N 98/96-ВР // www.rada.gov.ua

9. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №334/94-ВР із змінами і доповненнями // www.rada.gov.ua

10.Закон України "Про податок на додану вартість" в редакції Закону від 03.04.97 р. №168/97-ВР, із змінами і доповненнями // www.rada.gov.ua

11.Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.99 р. № 746/99 із змінами і доповненнями // www.rada.gov.ua

12.Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами" від 25.06.2003 р. №422 // www.rada.gov.ua

13.Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження спрощеного плану рахунків" від 19.04.2001 р. №186 // www.rada.gov.ua

14.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 25 "Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва" // www.rada.gov.ua

Основна:

15.Мица Є.В. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу. Навчальний посібник. – Харків: Вид.ХДЕУ, 2003. – 104 с.

16.Единый налог // Все о бухгалтерском учете. – спецвыпуск 162. – 14 марта 2006, № 26 (1180). – 64 с.

Додаткова:

17.Бойцова М. Единый налог. – Х.: Фактор, 2006. – 322 с.

18.Мякота В. Бухгалтерский учет на малых предприятиях. – Х.: Изд. Дом Фактор, 2004.- 325 с.

19.Онищенко Т., Рудяк Ю. Частный предприниматель. – Х.: Изд. Дом Фактор, 2006.- 650 с.

20.Практика предпринимательства. // Бухгалтерия, 2005. - № 36(659). – с. 38-61.

21.Рудяк Ю. Упрощенная форма бухгалтерского учета. – Х.: Изд. Дом Фактор, 2004.- 51 с.


ДОДАТКИ

Додаток А

КНИГА

ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ

суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

________________________________________________

Період обліку (день, тиждень, місяць, рік) Кількість виготовленої продукції, наданих послуг (в одиницях виміру) Витрати на виробництво продукції (грн.) Кількість проданої продукції, наданих послуг ( в одиницях виміру) Ціна продажу продукції (послуг) (грн.) Сума виручки (доходу) (грн.) Чистий дохід, грн.
Всього за 1 квартал 200 року

Додаток Б

Додаток 3

до порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку,

затвердженого наказом Державної податкової

адміністрації України від 299 жовтня 1999 року № 599

(у редакції наказу Державної податкової адміністрації

України від 28 грудня 2001 року № 521)

До державної податкової інспекції

_______________________________________________________

(назва органу державної податкової служби)

від _____________________

(ідентифікаційний номер)

_______________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові платника єдиного податку)

ЗВІТ

суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку

за ________________ квартал 200___ року

(літерами)

1. Види підприємницької діяльності, які здійснювалися мною у звітному кварталі:

__________________________________________________________________________________________________________________________

(зазначаються згідно з порядковими номерами (кодами), передбаченими в рішеннях відповідних місцевих рад)

2. Фактична чисельність працівників у звітному кварталі:

1-й місяць кварталу __ чол.; 2-й місяць кварталу __ чол.; 3-й місяць кварталу __ чол.

3. Сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі:

відповідно до _________________________________________________

__________________________________________________

__________________________________________________

(назва, дата та номер платіжних документів)

у звітному кварталі сплачено грн.

4. Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році _____________________________________ грн..

Суб’єкт малого підприємництва _____________________ М.П.

(підпис, дата)


Додаток В

Книга

обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, що застосовує спрощену систему оподатковування, обліку і звітності

на ______/______ рік

Державна податкова адміністрація (інспекція)

__________________________________________________

Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа

_____________________________________________________________

(назва)

Ідентифікаційний код

за ЕДРПОУ

___________

________________________________________

(адреса, телефон)

Номера розрахункових (поточних) і інших рахунків, відкритих в установах банків________________________________________________________

№ п/п Дата і номер банківського або касового документа Сума виручки від реалізації продукції (робот, послуг), грн. Сума від реалізації основних фондів, грн. Позареалізаційні доходи і виручка від іншої реалізації, грн. Загальна сума виручки і позареалізаційних доходів, грн. (гр.3+4+5) Загальна сума витрат, здійснених у зв'язку із веденням господарської діяльності, грн.
1 2 3 4 5 6 7

Додаток 1
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 25 червня 2003 р. N 422

ЖУРНАЛ
обліку господарських операцій

за _____________ 20__ р.

Реєстрація операцій Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку
N з/п Дата і номер документа Зміст операції Сума 10 Основні засоби 13 Знос необоротних активів 15 Капітальні інвестиції 20 Виробничі запаси 23 Виробництво 26 Готова продукція 30 Каса 31 Рахунки в банках
дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Усього оборотів за місяць за дебетом
за кредитом
Сальдо на початок місяця
Сальдо на кінець місяця
Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку
37 Розрахунки з різними дебіторами 40 Власний капітал 44 Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) 64 Розрахунки за податками і платежами 66 Розрахунки з оплати праці 68 Розрахунки за іншими операціями 70 Доходи 79 Фінансові результати 84 Витрати операційної діяльності 85 Інші затрати 14, 18, 35, 39, 47, 55, 69
дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит дебет кредит
21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46

Головний бухгалтер _________________
(підпис)

Додаток 2
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 25 червня 2003 р. N 422

Вкладний аркуш

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46
Усього оборотів за аркушем за дебетом
за кредитом


Додаток 3
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 25 червня 2003 р. N 422

_________________
Підприємство

ВІДОМІСТЬ 1-м

за __________________ 20__ р.

Розділ I. Облік готівки і грошових документів (рахунок 30)

N з/п Дата звіту касира Зміст операції В дебет рахунку з кредиту рахунку З кредиту рахунку в дебет рахунків
30 Каса 31 Рахунки в банках 37 Розрахунки з різними дебіторами 68 Розрахунки за іншими операціями 70 Доходи 14, 15, 18, 40, 47, 55, 66, 69 Усього за дебетом 30 Каса 31 Рахунки в банках 37 Розрахунки з різними дебіторами 64 Розрахунки за податками й платежами 66 Розрахунки з оплати праці 68 Розрахунки за іншими операціями 84 Витрати операційної діяльності 85 Інші затрати 14, 15, 35, 39, 40, 47, 55, 69, 70 Усього за кредитом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26
Усього



Зворотна сторона
Відомості 1-м

Розділ II. Облік грошових коштів та їх еквівалентів (рахунок 31)

N з/п Дата виписки банку Зміст операції В дебет рахунку з кредиту рахунку З кредиту рахунку в дебет рахунків
30 Каса 31 Рахунки в банках 37 Розрахунки з різними дебіторами 68 Розрахунки за іншими операціями 70 Доходи 14, 15, 18, 35, 40, 47, 55, 64, 66, 69 Усього за дебетом 30 Каса 31 Рахунки в банках 37 Розрахунки з різними дебіторами 64 Розрахунки за податками й платежами 66 Розрахунки з оплати праці 68 Розрахунки за іншими операціями 84 Витрати операційної діяльності 85 Інші затрати 14, 15, 18, 35, 39, 40, 47, 55, 69 Усього за кредитом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26
Усього
Головний бухгалтер __________________
(підпис)
"___" ____________ 20__ р.



Додаток 4

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства фінансів України

від 25 червня 2003 р. N 422

_________________
Підприємство

ВІДОМІСТЬ 2-м

за __________________ 20__ р.

Облік запасів

За рахунками 20 і 26

N
з/п
Номенклатурний номер Номер документа Найменування запасів Одиниця виміру Ціна (придбання, фактична собівартість) Сальдо на початок місяця Усього за дебетом З кредиту рахунку в дебет рахунків Сальдо на кінець місяця
26 Готова продукція 79 Фінансові результати 84 Витрати операційної діяльності 15, 20, 23, 39, 40, 47, 85 Усього за кредитом
Кількість Сума Кількість Кореспондуючий рахунок Сума
Кількість Сума Кількість Сума
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23



Зворотна сторона
Відомості 2-м
N
з/п
Номенклатурний номер Номер документа Найменування запасів Одиниця виміру Ціна (придбання, фактична собівартість) Сальдо на початок місяця Усього за дебетом З кредиту рахунку в дебет рахунків Сальдо на кінець місяця
26 Готова продукція 79 Фінансові результати 84 Витрати операційної діяльності 15, 20, 23, 39, 40, 47, 85 Усього за кредитом
Кількість Сума Кількість Кореспондуючий рахунок Сума
Кількість Сума Кількість Сума
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23
Головний бухгалтер __________________
(підпис)
"___" ____________ 20__ р.



Додаток 5
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 25 червня 2003 р. N 422

_________________

Підприємство

ВІДОМІСТЬ 3-м

за _________________ 20__ р.

Розділ I. Облік розрахунків з дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів

За рахунками 37, 55, 64, 68 і 69

N запису Номер документа Показники Сальдо на початок місяця Усього за дебетом З кредиту рахунку в дебет рахунків Сальдо на кінець місяця
Дата 20 Виробничі запаси 26 Готова продукція 30 Каса 31 Рахунки в банках 37 Розрахунки з різними дебіторами 84 Витрати операційної діяльності 14, 15, 18, 35, 39, 40, 44, 47, 55, 64, 66, 68, 70, 85 Усього за кредитом
Дата виникнення заборгованості Дебет Кредит Кореспондуючий рахунок Сума
Дебет Кредит
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Усього



Зворотна сторона
Відомості 3-м

Розділ II. Облік розрахунків з оплати праці (рахунок 66)

N з/п Прізвище, ім'я, по батькові Посада Залишок невиплаченої заробітної плати на початок місяця (кредит) З кредиту рахунку 66 в дебет рахунків В дебет рахунку 66 з кредиту рахунків
47 Забезпечення майбутніх витрат і платежів 84 Витрати операційної діяльності 85 Інші затрати 15, 30, 31, 39, 64, 66 Разом за кредитом рахунку 30 Каса 64 Розрахунки за податками й платежами 66 Розрахунки з оплати праці 68 Розрахунки за іншими операціями 70 Доходи 31, 37, 40 Разом за дебетом рахунку Залишок невиплаченої заробітної плати на кінець місяця (кредит)
Видано аванс Сплачена заборгованість
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Усього
Головний бухгалтер __________________
(підпис)
"___" ____________ 20__ р.


Додаток 6
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 25 червня 2003 р. N 422

_________________

Підприємство

ВІДОМІСТЬ 4-м

за _____________________ 20__ р.

Розділ I. Облік необоротних активів і зносу (рахунки 10 і 13)

Рахунок 10 "Основні засоби" Рахунок 13 "Знос необоротних активів"
N з/п Об'єкт основних засобів (нематеріальних активів), коротка характеристика об'єкта Місце використання, прізвище відповідальної особи Залишок на початок місяця За дебетом рахунку 10 З кредиту рахунку 10 в дебет рахунків Залишок на кінець місяця Залишок на початок місяця З кредиту рахунку 13 в дебет рахунків 10, 13, 39, 84, 85 Дебет рахунку 13 Залишок на кінець місяця
Кількість Сума (первісна (переоцінена) вартість) / у тому числі сума переоцінки Дата, номер документа Кількість Кореспондуючий рахунок Сума Дата, номер документа, причина вибуття Кількість 10 Основні засоби 13 Знос необоротних активів 40 Власний капітал 85 Інші затрати Усього за кредитом Кількість Сума (первісна (переоцінена) вартість) / у тому числі сума переоцінки Усього за кредитом Кореспондуючий рахунок Сума
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
Усього



Зворотна сторона
Відомості 4-м

Розділ II. Облік капітальних і фінансових інвестицій та інших необоротних активів

За рахунками 14, 15, 18 і 35

N запису Зміст Сальдо на початок місяця За дебетом рахунку З кредиту рахунку в дебет рахунків Усього за кредитом Сальдо на кінець місяця
Кореспондуючий рахунок Сума 10 Основні засоби 14, 15, 18, 30, 31, 37, 40, 47, 55, 64, 68
85 Інші витрати
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Усього
Головний бухгалтер __________________
(підпис)
"___" ____________ 20__ р.



Додаток 7
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України
від 25 червня 2003 р. N 422

ВІДОМІСТЬ 5-м

за _________________ 20__ р.

Розділ I. Облік витрат (рахунки 84, 85)

N
з/п
Показники В дебет рахунків 84, 85 з кредиту рахунків Усього за дебетом З кредиту рахунку 84 в дебет рахунків З кредиту рахунку 85 в дебет рахунку 79 Усього витрат з початку року
13 Знос необоротних активів 20 Виробничі запаси 37 Розрахунки з різними дебіторами 64 Розрахунки за податками й платежами 66 Розрахунки з оплати праці 68 Розрахунки за іншими операціями 10, 14, 15, 18, 23, 26, 30, 31, 35, 39, 47, 55, 84
23 Виробництво 79 Фінансові результати 84 Витрати операційної діяльності
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
1 Матеріальні витрати
1.1 Витрати сировини й матеріалів
1.2 Витрати палива й енергії
1.3 Витрати будівельних матеріалів
1.4 Витрати напівфабрикатів
1.5 Інші матеріальні витрати
1.6
1.7 Усього ( )
2 Витрати на оплату праці
2.1 Виплати за окладами й тарифами
2.2 Премії та заохочення
2.3 Компенсаційні виплати
2.4 Оплата відпусток
2.5 Інші витрати на оплату праці
2.6 Усього ( )
3 Відрахування на соціальні заходи
3.1 Відрахування на пенсійне забезпечення
3.2 Відрахування на соціальне страхування
3.3 Страхування на випадок безробіття
3.4 Відрахування на індивідуальне страхування
3.5 Усього ( )
4 Амортизація
4.1 Амортизація основних засобів
4.2 Амортизація інших необоротних матеріальних активів
4.3 Амортизація нематеріальних активів
4.4 Усього ( )
5 Інші операційні витрати
5.1 Витрати на відрядження
5.2 Витрати на послуги зв'язку
5.3
5.4
5.5
5.6
5.7 Усього ( )
6 Усього за рахунком 84 ( )
7 Інші затрати
7.1 Податок на прибуток
7.2 Надзвичайні витрати
7.3 Фінансові витрати
7.4 Інші витрати
8 Разом за рахунком 85

Сторінка 2
Відомості 5-м

Розділ II. Облік витрат на виробництво (рахунок 23)

N
з/п
Вид продукції, робіт, послуг Залишок незавершеного виробництва на початок місяця В дебет рахунку 23 з кредиту рахунків З кредиту рахунку 23 в дебет рахунків Залишок незавершеного виробництва на кінець місяця
23 Виробництво 79 Фінансові результати 84 Витрати операційної діяльності Усього за дебетом 26 Готова продукція 79 Фінансові результати 15, 20, 23, 85 Усього за кредитом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Усього




Сторінка 3 Відомості 5-м

Розділ III. Облік доходів і фінансових результатів (рахунки 44, 70, 79)

N з/п Показники Сальдо Усього за дебетом З кредиту рахунків 44, 70, 79 в дебет рахунків Усього за кредитом Сальдо Усього доходів з початку року
Дебет Кредит 30 Каса 31 Рахунки в банках 37 Розрахунки з різними дебіторами 40 Власний капітал 70 Доходи 10, 13, 14, 15, 18, 20, 23, 26, 35, 44, 47, 55, 64, 66, 68, 69, 79 Дебет Кредит
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19
1. Усього доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг:
1.1
1.2
1.3 ( )
1.4 Вирахування з доходу
2. Усього інших операційних доходів:
2.1
2.2
2.3
2.4
3. Усього інших звичайних доходів:
3.1
3.2
3.3
3.4
4. Усього надзвичайних доходів:
4.1
4.2
5. Усього за рахунком 70 "Доходи" (сума рядків 1 - 4)
6. 79 "Фінансові результати"
7. 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)"

Сторінка 4
Відомості 5-м

Розділ IV. Облік власного капіталу, витрат майбутніх періодів, забезпечень майбутніх витрат і платежів

За рахунками N 39, 40, 47

N
з/п
Підстава, операція, дата Сальдо Усього за кредитом З кредиту рахунку в дебет рахунків 10, 13, 14, 15, 20, 26, 30, 31, 35, 37, 39, 40, 47, 55, 64, 66, 68, 84, 85 Сальдо
Дебет Кредит Кореспондуючий рахунок Сума Усього за кредитом Дебет Кредит
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Усього
Головний бухгалтер __________________
(підпис)
"___" ____________ 20__ р.



Додаток 8
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 р. N 422

Підприємство

Оборотно-сальдова відомість

за __________________ 20__ р.

Дебет Сальдо на початок місяця З кредиту рахунків згідно з відомостями Усього оборотів за дебетом рахунків Сальдо на кінець місяця Рахунки
Відомість 1-м Відомість 2-м Відомість 3-м Відомість 4-м Відомість 5-м
Дебет Кредит 30 31 20 26 37 55 64 66 68 69 10 13 14 15 18 35 23 39 40 44 47 70 79 84 85 Дебет Кредит
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32
10 х х 10
13 х х 13
14 х х 14
15 х х 15
18 х х 18
20 х х 20
23 х х 23
26 26
30 х х 30
31 31
35 х х 35
37 37
39 х х 39
40 40
44 44
47 х х 47
55 х х 55
64 64
66 х х 66
68 68
69 х х 69
70 70
79 79
84 х ( ) х 84
85 х х 85
Усього оборотів за кредитом рахунків
Рахунки 30 31 20 26 37 55 64 66 68 69 10 13 14 15 18 35 23 39 40 44 47 70 79 84 85 Баланс
Головний бухгалтер __________________
(підпис)
"___" ____________ 20__ р.

Додаток
до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25

ФІНАНСОВИЙ ЗВІТ

суб'єкта малого підприємництва

КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
| | 01
Підприємство за ЄДРПОУ
Територія за КОАТУУ
Форма власності за КФВ
Орган державного управління за СПОДУ
Галузь за ЗКГНГ
Вид економічної діяльності за КВЕД
Середньооблікова чисельність Контрольна сума
Одиниця виміру: тис. грн.
Адреса
1. Баланс на ____________________ 200 р. Форма N 1-м Код за ДКУД
1801006
Актив Код
рядка
На початок звітного року На кінець звітного періоду
1 2 3 4
I. Необоротні активи
Незавершене будівництво 020
Основні засоби:
залишкова вартість 030
первісна вартість 031
знос 032
Довгострокові фінансові інвестиції 040
Інші необоротні активи 070
Усього за розділом I 080

Продовження додатку Н

II. Оборотні активи
Виробничі запаси 100
Готова продукція 130
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість 160
первісна вартість 161
резерв сумнівних боргів 162
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом 170
Інша поточна дебіторська заборгованість 210
Поточні фінансові інвестиції 220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 230
в іноземній валюті 240
Інші оборотні активи 250
Усього за розділом II 260
III. Витрати майбутніх періодів 270
Баланс 280

Продовження додатку Н

Пасив Код рядка На початок звітного року На кінець звітного періоду
1 2 3 4
I. Власний капітал
Статутний капітал 300
Додатковий капітал 320
Резервний капітал 340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350
Неоплачений капітал 360 ( ) ( )
Усього за розділом I 380
II. Забезпечення наступних витрат і цільове фінансування 430
III. Довгострокові зобов'язання 480
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків 500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530
Поточні зобов'язання за розрахунками:
з бюджетом 550
зі страхування 570
з оплати праці 580
Інші поточні зобов'язання 610
Усього за розділом IV 620
V. Доходи майбутніх періодів 630
Баланс 640

Продовження додатка
(у редакції наказу Міністерства фінансів України

від 24 лютого 2001 р. N 101)

2. Звіт про фінансові результати
за _______________ 200_ р.
1801007
Стаття Код рядка За звітний період За аналогічний період попереднього року
1 2 3 4
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 010
Непрямі податки та інші вирахування з доходу 020 ( ) ( )
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
(010-020)
030
Інші операційні доходи 040
Інші звичайні доходи 050
Надзвичайні доходи 060
Разом чисті доходи (030 + 040 + 050 + 060) 070
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції 080
Матеріальні затрати 090 ( ) ( )
Витрати на оплату праці 100 ( ) ( )
Відрахування на соціальні заходи 110 ( ) ( )
Амортизація 120 ( ) ( )
Інші операційні витрати 130 ( ) ( )
у тому числі 131 ( ) ( )
140 ( ) ( )
Інші звичайні витрати 150 ( ) ( )
Надзвичайні витрати 160 ( ) ( )
Податок на прибуток 170 ( ) ( )
Разом витрати (090 + 100 + 110+ 120 + 130 + 140 + 150 ± 080+ 160 + 170) 180 ( ) ( )
Чистий прибуток (збиток) (070 - 180) 190
ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Другие видео на эту тему