ВСТУП
Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є аналіз.
Під аналізом у широкому значенні розуміють засіб пізнання предметів та явищ навколишнього середовища заснований на розподілі цілого на складові частини й вивчення їх у всьому різноманітті зв’язків та залежностей. [2]
Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він як завершальний її етап комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи. [4]
Економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, зробити її серйозним стимулом науково-технічного-прогресу, підвищення ефективності виробництва.
Мета економічного аналізу - виконання планів підприємств та їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння подальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.
За характером проведення й охопленням питань економічний аналіз поділяють на фінансовий та управлінський.
В основі фінансового аналізу лежить аналіз та управління фінансовими ресурсами підприємства. Для того щоб підприємство мало змогу вижити в умовах жорстокої конкуренції та бути прибутковим і рентабельним, керівнику необхідно володіти методикою фінансового аналізу, мати певну інформаційну базу для його проведення та відповідних кваліфікованих робітників для реалізації цієї методики на практиці. Фінансовий аналіз є однією з найважливіших функцій управління.
Фінансовий аналіз являє собою систему способів накопичення, опрацювання, трансформації та використання інформації фінансового характеру з метою забезпечення життєдіяльності підприємства в умовах дії ринку та планування конкуренції. Зміст і цільовий напрям фінансового аналізу полягає в оцінюванні результатів діяльності та фінансового стану підприємства у виявленні можливостей підвищення ефективності його функціонування за допомогою раціональної фінансової політики.
Усі господарські процеси на підприємстві спрямовуються його керівництвом. В основу управління цими процесами покладаються управлінські рішення.
В управлінні підприємством важливу роль відіграє глибокий аналіз виробничої економічної діяльності підприємства для своєчасною та оперативної оцінки виробничої ситуації для виявлення внутрівиробничих резервів та розробки конкретних заходів щодо їх використання. [5]
Базою для проходження фінансово-економічної практики є відокремлений підрозділ «Шахта ім. Л.І. Лутугіна» (надалі ВП «Шахта ім. Л.І Лутугіна») державного підприємства «Торезантрацит».
Метою даної практики є ознайомлення з організацією і управлінням господарською діяльністю підприємства і його структурних підрозділів; придбання навичок економічної та фінансової роботи фахівців з обліку, з планування; з фінансово-економічного аналізу; опанувати методи розрахунку фінансово-економічних показників підприємства.
Задачами практики є вивчення:
· знайомство з функціями, повноваженнями, відповідальністю органів фінансового управління і контролю, з їх організаційною структурою, схемами взаємодії структурних підрозділів; взаємовідносин з іншими підрозділами, структурами держави і фінансового ринку;
· розглянути практику поділу праці та спеціалізації секторів (підрозділів); функції службових осіб, інструктивні та нормативні документи, посадові інструкції щодо їх використання;
· обстежити інформаційні й комунікативні зв’язки в процесі прийняття фінансових рішень та досвід підготування таких рішень;
· дослідити порядок підзвітності, відповідальності та контролю діяльності фінансових служб, методи оцінки їх ефективності;
· опанувати методи управління фінансово-економічним розвитком суб’єкта, визначити вплив на цей процес умов перехідного періоду;
· проаналізувати інвестиційну стратегію підприємства, динаміку і ефективність прийняття і виконання інвестиційних бюджетів, фінансових планів і бізнес-планів розвитку.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
1.1 Мета, зміст та завдання фінансового аналізу
Формування ринкових відносин вимагає від кожного учасника підприємницької діяльності вміння вірно аналізувати економічну інформацію і приймати виважені рішення щодо інвестування своїх ресурсів в суб’єкти господарювання з метою одержання доходу.
Становлення ринкової економіки в Україні, поява фінансових ринків, пріоритет фінансових ресурсів об’єктивно сприяли розвитку такого важливого напрямку аналітичної роботи як фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз – це метод оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства. Він служить основою обґрунтування рішень у сфері управління фінансовими ресурсами підприємства.
Фінансовий аналіз діяльності підприємства – комплексне вивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, що проводяться за допомогою методів статистичного, економічного і фінансового аналізу за даними трьох потоків інформації: нормативної, планової та фактичної, відображеної в бухгалтерській (фінансовій) звітності підприємства.
Мета фінансового аналізу – інформаційно забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані щодо фінансового стану підприємства. При цьому отримують певну кількість ключових, найінформативніших параметрів, що об’єктивно, всебічно характеризують фінансовий стан підприємства (платоспроможність, фінансова стійкість, незалежність, рентабельність діяльності, ймовірність банкрутства).
За допомогою чітко організованого аналізу вчасно відстежується погіршення фінансового стану підприємства, коли поряд з показниками його стабільності появляються показники, що характеризують негативні тенденції у господарській діяльності.
Суть фінансового аналізу проявляється через його принципи, функції, роль в управлінні та його завданні.
Принципи фінансового аналізу
| Принципи | Характеристика |
| Державний підхід | при оцінці економічних явищ і процесів необхідно враховувати їх відповідність державній, економічній, соціальній, міжнародній політиці та чинному законодавству |
| Науковий характер | аналіз може базуватися на положеннях діалектичної теорії пізнання, враховувати вимоги економічних законів розвитку виробництва |
| Комплексність | аналіз вимагає всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства |
| Системний підхід | аналіз має базуватися на розумінні об’єкта дослідження як складної динамічної системи із структурою елементів |
| Об’єктивність і точність | інформація, яка використовується для аналізу, має достовірно й об’єктивно відображати дійсність, а аналітичні висновки мають бути обґрунтовані точними розрахунками |
| Дієвість | аналіз має бути дієвим, тобто активно впливати на хід виробництва і його результати |
| Плановість | для ефективності аналітичних заходів аналіз має проводитись систематично, а не від одного випадку та іншого |
| Оперативність | ефективність аналізу зростає, якщо він проводиться оперативно, й аналітична інформація швидко впливає на управлінські рішення менеджера |
| Ефективність | аналіз фінансово-господарської діяльності займає значне місце в управлінні підприємством |
Фінансовий аналіз є важливою функцією управління виробництвом. Його організація залежить від умов виконання цієї функції, розміщення системи, що вивчається. Процес управління охоплює добір інформації про об’єкт, вивчення її та прийняття рішень на основі проведеного аналізу. Фінансовий аналіз як одна із функцій управління займає місце між функціями збору інформації і функціями прийняття рішень (планування, регулювання, контроль).
Завдання фінансового аналізу зумовлені завданнями управління підприємством у трьох сферах діяльності – операційній (виробничій), інвестиційній та фінансовій, що поєднані рухом фінансових ресурсів. Такий поділ, що є традиційним для країн з розвиненою економікою, набрав чинності і в Україні.
Звідси завдання фінансового аналізу полягає в інформаційному забезпеченні прийняття ефективних рішень за такими напрямками діяльності підприємства:
· Операційною – управління фінансовими результатами діяльності; прибуткова поточна діяльність за рахунок ефективного використання наявних ресурсів.
· Інвестиційною – управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимальної величини, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів.
· Фінансовою - управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального обсягу, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, що пов’язаний з використанням зовнішніх позик.
Фінансовий аналіз буде вважатися повним за умови охоплення усіх сфер діяльності підприємства. Вважають, що якісний аналіз має передувати кількісному, оскільки він допомагає визначити найактуальніші для підприємства проблеми щодо показників його діяльності.
У процесі дослідження необхідно враховувати істотний вплив на фінансовий стан підприємства таких зовнішніх факторів, як зміна рівня цін на матеріально-технічні ресурси, тарифи на перевезення вантажів, зміни ставок відсотків за одержані кредити, зміни в податковому законодавстві тощо. Важливо визначити місце підприємства в галузі, його конкурентоспроможність. При цьому необхідно враховувати специфіку галузі, форму власності, виробничу потужність підприємства.