Смекни!
smekni.com

Оперативно-календарне планування на підприємстві (стр. 1 из 6)

МІНИСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

ГОРБАЧОВА А.І.

КУРСОВА РОБОТА

Луганськ 2010

МІНИСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Операційний менеджмент»

на тему:

Оперативно-календарне планування на підприємстві

Виконала: студентка гр. МН-172

Горбачова А.І.

Перевірила: ст. викл. Адоніна В. В.

Луганськ 2010

РЕФЕРАТ

Текст 42 стор., 10табл. , 6 рис .

Операційний менеджмент, виробництво, виробнича система, структура системи, маркетинг, існуючі елементи маркетингу,штучний час, підготовчо-завершувальний час, тривалість виробничого циклу.

У курсовій роботі охарактеризована маркетингова система на ЗАТ «АероСвіт», наведена характеристика структури системи операційного менеджменту, розкриті основні цілі й завдання операційного менеджменту, зроблені розрахунки календарно-планових нормативів і нормативної тривалості виробничого циклу, побудовані ОКГ і календарний план робіт.

ЗМІСТ

стор.

РОЗДІЛ 18

Цілі і завдання операційного менеджменту. Структура системи операційного менеджменту. Виробнича структура підприємства та її елементи10

РОЗДІЛ 216

Характеристика структури системи операційного менеджменту ЗАТ«АЕРОСВІТ». Виробнича структура підприємства і її елементи

РОЗДІЛ 322

Характеристика елементу маркетингуЗАт «АЕРОСВІТ»

РОЗДІЛ 4 практична частина26

ВИСНОВОК 40

СПИСОК ВИКОРИСТАНих джерел42

ВСТУП

На сьогоднішній день стан економіки країни - це, перш за все, стан її виробничої сфери, основною ланкою, фундаментом виробничого потенціалу якої є підприємство - самостійний господарюючий суб'єкт, що має права юридичної особи, що виробляє, реалізує продукцію або послуги. Положення підприємства в ринковій економіці змінюється корінним чином: стаючи об'єктом товарно-грошових відносин, воно має економічної самостійністю і повністю відповідає за результати своєї господарської діяльності. Це вимагає значного розширення сфери управління та самоврядування, збільшує обсяг і ускладнює характер виконуваних менеджерами робіт.

Також в обстановці загальної конкуренції дуже важливе значення має ефективний операційний (виробничий) менеджмент. Більш ніж будь-коли, нинішні керівники повинні піклуватися про виробництво і про те, щоб їх організація працювала як можна ефективніше і продуктивніше, ніж її конкурент [11].

Керівнику підприємства необхідно регулярно вивчати досягнення в області проектування і розвитку виробничих структур; оптимізації кількісних і розміру виробничих підрозділів підприємства; забезпечення раціонального співвідношення між основними, допоміжними і обслуговуючими підрозділами; забезпечення конструктивної однорідності продукції, що випускається; раціонального планування підрозділів і генерального плану підприємства, підвищення рівня автоматизації виробництва.

Актуальність теми курсової роботи обумовлена тим, що перехід на ринкові відносини пов'язаний з чималими труднощами, в тому числі і у сфері управління підприємствами, однак успіхи будь-якого підприємства багато в чому залежать від ефективності виробничого менеджменту.

Операційний (виробничий) менеджмент - одна з найбільш поширених функціональних областей управлінської діяльності в усіх сферах народного господарства. Ефективне функціонування будь-якої організації, пов'язане зі створенням матеріальних благ, продукції, припускає, перш за все, якісне

управління основними виробничими процесами, що становить зміст виробничого менеджменту [2].

В останні роки теорія і практика управління виробничими процесами на українських підприємствах зазнають дуже швидкі за темпами та істотні за змістом зміни, зумовлені об'єктивними зрушеннями в конкурентному середовищі організацій і розвитком внутрішніх факторів виробництва - вдосконалення технології виробництва, інформаційних систем, виробничого обладнання.

В операційному (виробничому) менеджменті в тій чи іншій мірі беруть участь практично всі служби і структури бізнесу. Він охоплює всі ієрархічні рівні управлінської структури будь-якої організації. Основні виробничі підрозділи є прямими об'єктами виробничого менеджменту. Функціональні служби та підрозділи організації сприяють успішному управлінню виробництвом, забезпечують його відповідними ресурсами. Професійні знання в області виробничого менеджменту необхідні менеджерам і фахівцям різних напрямів і сфер діяльності. Поліпшення діяльності на підприємствах є основним завданням стоїть перед усіма підрозділами підприємства, що діють як єдине ціле, але для того, щоб ця програма була успішною, керівництву підприємства належить ретельно продумати організаційний аспект - як правильно і найбільш ефективно скоординувати роботу всіх елементів такого складного механізму, як бізнес.

Предметом дослідження в моїй роботі є операційний (виробничий) менеджмент на підприємстві - сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, розроблених і застосовуваних з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

Метою моєї роботи є всебічне вивчення та аналіз виробничого менеджменту на підприємстві, а також розгляд факторів, які впливають на ефективність функціонування і конкурентоспроможність підприємства. При написанні цієї роботи мноюбули поставлені такі завдання.По-перше, вивчити теоретичні аспекти виробничого менеджменту, для цього будуть розглянуті:

історія розвитку виробничого менеджменту;

утримання виробничого менеджменту: завдання, методи і основні функції;

поняття виробництва і виробничої системи .

По-друге, проаналізувати виробниче управління підприємством на прикладі ЗАТ «АероСвіт» для цього необхідно розглянути загальну характеристику підприємства, організаційну структуру компанії, планування виробництва, розглянути процес виробництва на прикладі окремих видів продукції.

РОЗДІЛ 1

Цілі і завдання операційного менеджменту. Структура системи операційного менеджменту. Виробнича структура підприємства та її елементи

Правильніше було б почати свою курсову роботу безпосередньо зісторії операційного менеджменту.

Традиційний погляд на управління виробництвом почав формуватися у XVIII ст., Коли Адам Сміт розглянув економічні переваги спеціалізації праці (1776 р.). Спеціалізація означала поділ виробничого процесу на ряд дрібних операцій, кожна з яких виконувалася окремими робітниками, що підвищувало майстерність робітників і ефективність їхньої праці. У 1798 р. Елі Уітні розробив принцип взаємозамінності деталей на збірці і довів його до промислового застосування у виробництві.

У 1878 р. Фредерік Уінслоу Тейлор піддав перегляду існувала тоді практику в області управління виробництвом. У своїх роботах Тейлор користувався аналітичним методом і надавав особливого значення нормування повторюваних операцій та підвищення ефективності праці. При цьому він повною мірою використав ідею взаємозамінності деталей, запропоновану Уїтні, яка також грунтувалася на повторюваності операцій. Тейлор вивчав методи роботи до найдрібніших деталей, щоб знайти кращий спосіб виконання кожної операції. Система Тейлора набула широкого поширення в перші три десятиліття ХХ століття й припускала нові ролі, як для керуючого персоналу, так і для робітників, висуваючи при цьому ідеї більш високого виходу продукції, більш низької собівартості, більш високих зарплат і гармонії у відносинах «керуючий персонал - робітники ».

Серед послідовників Тейлора з'явилися фахівці з аналізу технологічних операцій і трудових процесів. До них зазвичай відносять спільно працювали Френка і Ліліан Гілберт, які зуміли розчленувати технологічні операції таким чином, що виділені компоненти операцій не залежали від змісту роботи. Це дозволило «проектувати» будь-яку роботу зі стандартних компонентів. Ліліан Гілберт підкреслювала значення психологічного чинника у трудовому процесі. Багато її дослідження присвячені проблемі стомлюваності робітника.

Серйозні дослідження проблем виробництва були виконані в Інституті економіки та організації промислового виробництва Сибірського відділення АН СРСР в 1960-і роки.

До середини ХХ ст. відбулися зміни в галузі вивчення Всесвіту. Тепер dже, як на рівні окремої технологічної операції, так і на рівні виробничого процесу аналітичні методи збагатилися новими уявленнями. Отримали визнання теорія ймовірностей і математична статистика, сформувалося уявлення про наявність ризику і невизначеності і розуміння того, що вони відіграють важливу роль у плануванні. Більшість дисциплін отримали розвиток і застосування завдяки появі та вдосконалення електронних обчислювальних машин, здатних оперувати з великими обсягами інформації, необхідної для вирішення виробничих і економічних завдань. У сучасних бізнес-організаціях інформаційний менеджмент припускає використання комп'ютерів для обробки даних з метою одержання необхідної для управління інформації[4].