Смекни!
smekni.com

Особливості вивчення творів різних жанрів в початковій школі (стр. 11 из 17)

(С.Воробкевич)

Білая береза /за моїм вікном /під пухнастим снігом / спить холодним сном //І стоїть береза /В сонній тишині /1 горять сніжинки. /В золотім огні. //А зорі ліниво / колом оновила / і у нове срібло / віти одягла.

Темп мовлення.

Змінити залежно від змісту речення темп, силу, висоту голосу. Визначити логічний наголос паузи.

В травні / трави молодіспокійно, середній темп

Ніби хвилі по воді /

Розливаються широко /

Аж радіє наше око //

В травні – праця на полях /активний темп

На городах /у садках //

Праця з піснею дзвінкою /середній темп, голос низький

Як сестра живе з сестрою /

Травень / кожен трудівникжвавіше, вищий голос

Зустрічать / піснями звик //активно, весело, високий голос

Як же нам / трудящих діти /

Не співати / не радіти!Посилене звучання

2.2Ефективність експериментального дослідження розвитку умінь і навичок виразного читання

Організація і проведення експериментального дослідження дало нам змогу оцінити і перевірити ефективність використання розробленої системи завдань з формування навичок виразного читання молодших школярів та проаналізувати динаміку цього процесу у порівнянні із сформованістю відповідних навичок та вмінь дітей у контрольному класі.

На контрольному (констатуючому) етапі експерименту ми пропонували учням обох класів тотожні завдання. Ефективність запропонованої системи роботи перевірялася за сформованістю в учнів експериментального та контрольного класів таких умінь, які пов'язані з аналізом твору та практичним використанням інтонаційно-логічних засобів виразності читання.

1. Уміння визначати емоційний настрій твору, його героїв, автора.

2. Уміння уявно малювати «словесні картини» за змістом твору.

3. Уміння розуміти смисл описаних подій та фактів, висловлювати про них своє ставлення.

4. Уміння визначати завдання до читання твору певного жанру.

Кожне вміння має досить складну структуру і включає ряд компонентів – мікровмінь.

Наприклад, вміння проникнутися емоційним настроєм твору, чи зрозуміти стан героя містить у собі такі міркування:

• здатність знаходити в тексті слова, що відображають емоційний стан героя;

• уміння адекватно визначати цей стан, співвідносити його з вчинком;

• здатність відчувати симпатію чи антипатію до героя твору;

• вміння визначати ставлення автора до героя;

• вміння визначати емоційні засоби, адекватні до кожної конкретної ситуації при читанні твору вголос.

Складне уміння визначати в тексті головні завдання читання складається з таких компонентів:

• уміння розуміти думки героїв;

• уміння уявляти ситуацію, в яку потрапляють персонажі;

• уміння визначати своє ставлення до події;

•уміння знаходити інтонаційні засоби його вираження.

Структура вміння виділяти при читанні важливі слова в словосполучення (логічні наголоси) така:

• уміння помічати логічні наголоси у читанні вчителя та товаришів;

• уміння самотужки знайти слово для його прочитання з логічним наголосом;

• уміння прочитати текст так, щоб слово з логічним наголосом було яскраво й інтонаційно виділено.

У процесі обробки результатів експерименту було визначено три рівні сформованості даних умінь:

1. Високий – учень самостійно й адекватно визначає емоційний настрій твору, «малює» в уяві картини твору й здатний вербалізувати їх з відповідним інтонаційним забарвленням, розуміє смисл описаних подій, визначає особисте до них ставлення та ставлення автора, правильно ставить завдання до читання твору певного жанру, виділяє при читанні важливі слова і словосполучення, робить паузи, – тобто володіє умінням виразно читати твори різних жанрів.

2. Середній – учень читає з достатньою мірою виразності, володіє прийомами виразного читання, але в процесі читання припускається кількох помилок, які самостійно виправляє після зауваження вчителя.

3. Низький – школяр припускається більшої кількості помилок, які не в змозі виправити самостійно і навіть з допомогою вчителя. Читання монотонне, майже повна відсутність міміки. Учні помиляються у вживанні пауз або взагалі їх ігнорують; велика кількість помилок припадає на визначення логічних центрів. Деякі школярі емоційно глухі і не помічають душевних переживань героїв твору. Інколи спостерігається неадекватний прояв емоцій: байдужість або сміх замість суму і горя. Емоційний багаж таких дітей надто малий. Часто вони не можуть словесно описати свої почуття, оскільки не володіють достатнім запасом емоційно-оцінної лексики. У них слабо розвинена репродуктивна уява, що є важливою у формуванні умінь читати виразно.

У процесі спостереження та бесід з учителями та учнями встановлено, що технічна недосконалість у використанні інтонацій є зовнішнім показником відсутності більш глибинних процесів, що пов'язані із проникненням у зміст твору. Якщо дитина засвоїла фактичний зміст твору, оволоділа його фабулою, але не зрозуміла, з якою метою відбуваються події, які мотиви викликають ті чи інші вчинки, не виявила емоційного стану героя, не вникла у підтекст і не зробила особистого висновку з приводу прочитаного, виразно прочитати текст вона не зможе.

Несформованість навичок виразного читання або неадекватне до змісту твору читання свідчить про відсутність цілісного сприймання та усвідомлення тексту, неготовність школяра до визначення завдань свого читання та вибору відповідно до нього конкретної інтонації, пауз, наголосів, темпу, тону, міміки, жестів та ін.

Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання системи роботи, розробленої з урахуванням психологічних засад виразного читання, позитивно вплинуло на ефективність формування умінь і навичок виразного читання учнів контрольного класу. Результати досліджень представлені у таблиці 1.

Формуючий експеримент з використанням системи завдань позитивно вплинув на підвищення якості умінь і навичок виразного читання творів різних жанрів: учні експериментального класу краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Використовуючи результати індивідуальних перевірок, спостережень, бесід, ми отримали дані, що підтвердили наше припущення. 318 учнів експериментального класу 15 школярів продемонстрували вищий рівень сформованості вказаних умінь (83 %). У дітей контрольного класу він нижчий і складає 70 % (14 учнів) (див. діаграму 1). Значна відмінність у рівні сформованості умінь і навичок виразного читання виявилася результатом застосування в експериментальному класі системи завдань (причому початковий рівень сформованості умінь і навичок виразного читання в учнів експериментального і контрольного класів був майже однаковим – відповідно 29,5 і 31,2%) (див. діаграму 2).

Слід, однак, зазначити, що і в контрольному, і в експериментальному класі показники сформованості навичок виразного читання зросли порівняно з початковим рівнем.

Дані спостережень за навчально-виховним процесом доводять, що такий підхід сприяє розвиткові високої мовної культури. Слід лише дотримуватися певних умов:

- виправляти не лише орфоепічні, лексичні та граматичні помилки. Спеціальні вправи та завдання на розвиток інтонаційних умінь і навичок виконувати не лише під час вивчення елементів синтаксису. Навчання інтонації має здійснюватися з урахуванням й взаємодії з лексико- граматичною будовою речень та їх змістом;

- спеціальна робота над засвоєнням специфічних ознак усного мовлення повинна здійснюватись не лише під час вивчення матеріалу, який безпосередньо вміщений у відповідних параграфах;

- інтонаційні помилки не слід залишати поза увагою вчителя;

- відводити достатньо часу на розвиток усного зв'язного мовлення школярів на кожному уроці молодших школярів у відповідності з кожним


Таблиця №1

Порівняльна характеристика сформованості умінь виразного читання в учнів контрольного і експериментального класівзасобом логіко-емоційної виразності читання.

№п/п Складне уміння Мікровміння Контрольний клас Експериментальний клас Рівень сформованості читацьких умінь і навичок (%)(ЕК порівнянні з КК)
1 Визначення емоційного настрою твору, його героїв Здатність знаходити в тексті слова, що відображають емоційний стан героя 79 87 8
2 Уміння адекватно визначити і описати емоційний стан героя, співвіднести його з вчинком 83 91 8
3 Уміння відчути симпатію чи антипатію до героя 84 89 5
4 Уміння визначати ставлення автора до героя 88 93 5
5 Уміння визначити адекватні кожній описаній ситуації засоби 84 88 4
6 Уявне малю-вання картин за змістом твору Уміння відтворити у своїй уяві образи і події 80 87 7
7 Уміння уявити емоційне пере-живання та вербалізувати його 81 90 9
8 Розуміння смислу описаних подій Уміння вникнути в підтекст і емоційно розуміти вчинки героїв 85 93 8
9 Уміння висловлювати власні судження про описані події 78 83 5
10 Уміння виявляти своє ставлення до героїв твору 76 86 10
11 Визначення завдань до читання твору певного жанру Уміння розуміти думки героїв 73 84 11
12 Уміння уявляти ситуацію, в яку потрапляють персонажі 73 80 7
13 Уміння визначати своє ставлення до описаного 81 96 15
14 Уміння знаходити емоційні та інтонаційні засоби для вираження змісту твору 73 81 8
15 Виділення логічних наголосів Уміння помічати логічні наголоси у читанні вчителя та товаришів 72 84 12
16 Уміння самостійно знаходити необхідні слова для емоційного наголошування 68 85 17
17 Уміння прочитати текст із інтонаційно яскравим виділенням логічного наголосу 71 84 13
18 Уміння читати виразно (технологічний аспект) Дикція 68 80 12
19 Логічний наголос 60 69 9
20 Паузи 87 94 7
21 Мелодика мовлення 59 69 10
22 Темп мовлення 63 73 10

Отже, формування навичок виразного читання є складним процесом, що потребує систематичної та планомірної роботи з формування окремих мікровмінь – складових загальної системи виразного читання. Це стає можливим лише за глибокого проникнення ідеєю твору та високого рівня розвитку емоційо-почуттєвої сфери молодшого школяра.