Смекни!
smekni.com

Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій (стр. 12 из 20)

Окрім групового вивчення процесу розвитку музикальності у дітей, на протязі всього навчального року велись індивідуальні спостереження за формуванням музичного інтересу учнів експериментального і контрольного класів, які показали, що цей процес іде швидше, ніж розвиток музичних здібностей школярів, тобто, практично інтерес та допитливість дають поштовх до кращого засвоєння певного виду музичної діяльності. Спостерігаються випадки, коли інтерес до всіх видів музичної діяльності співпадав з початковим рівнем розвитку, але до кінця навчального року учень в процесі діяльності досягає високого рівня розвитку музичних здібностей.

Рідко зустрічаються випадки протилежні: коли розвиток здібностей ніби випереджує рівень інтересу до музичної діяльності (учениця Дана Б.), що в процесі занять допомагає краще засвоїти різноманітну музичну діяльність. Тут важливу роль відіграють суб'єктивні причини. Учениця Дана прийшла у школу з високим рівнем розвитку музичних здібностей і початковим інтересом до музичної діяльності. В процесі індивідуальних бесід і спостережень, ми вияснили, що у дівчинки високий рівень емоційного творчого сприймання музики, але вона непосидюча, їй важко всидіти на місці, і на перших уроках музики їй було не цікаво. Звідси прозвучала негативна відповідь в ході нашої бесіди при дослідженні. Пізніше, коли на уроках почали використовуватися мультимедійні посібники, учениця позитивно відгукувалася про прослухані музичні твори, що прозвучали на уроці. У вересні місяці дівчинка заявила, що їй не подобається і не хочеться танцювати, але виявилось, що вона просто соромилася. В процесі експериментальної роботи здійснювався індивідуальний підхід до Дани Б. (дівчинка танцювала разом з педагогом, що її підбадьорював, просив допомогти відстаючим). У результаті учениця стала із захопленням займатися танцювальними рухами, поборола сором'язливість і до кінця року була в числі кращих. Високий рівень розвитку музикальності учениці пов'язувався з інтересом до уроків музики.

В експериментальному і контрольному класах на основі відповідей, отриманих в анкетах батьків та за результатами емпіричних спостережень за учнями були визначені три рівні сформованості інтересів до різних видів музичної діяльності першокласників (сприймання-слухання, спів,, танець,гра на музичних інструментах) і, відповідно, виділено три групи школярів:

школярі І групи - високий рівень - проявляють інтерес до всіх чотирьох видів музичної діяльності;

школярі II групи - середній рівень - проявляють інтерес до 2-3 видів музичної діяльності;

школярі III групи - початковий рівень - проявляють інтерес до одного виду музичної діяльності.

За даними, отриманими в експериментальному класі бачимо, що на початковому зрізі діагностування високий рівень інтересу до різних видів музичної діяльності проявляли лише 11% учнів (3 дитини), середній рівень інтересу зафіксовано у 50% учнів (14 дітей), на початковому рівні вияву інтересу знаходилися 39% учнів (11дітей).

У контрольному класі початковий зріз діагностування показує подібний до експериментального класу рівень розвитку інтересу до різних видів музичної діяльності.

В кінці формувального експерименту було проведене кінцеве діагностування, яке показало,що в учнів експериментального класу значно зріс рівень інтересу до музичної діяльності. Значно збільшилася кількість дітей, які захоплювалися усіма видами музичної діяльності, які доступні в умовах уроку музики в загальноосвітній школі (54%). Суттєво зменшилася кількість дітей, які виявляли низький рівень зацікавлення музичною діяльністю.

Для порівняння даних експериментального і контрольного класів наводимо таблицю 2.2.

Таблиця 2.2. Показники динаміки розвитку інтересу до різних видів музичної діяльності учнів експериментального та контрольного класів (52 учні – 100%)

Рівні Експериментальний клас Контрольний клас
Початок навчального року Кінець навчального року Початок навчального року Кінець навчального року
Високий 11% 54% 8% 12%
Середній 50% 39% 50% 46%
Низький 39% 7% 42% 42%

Отже, порівняння результатів діагностування у експериментальному і контрольному класах на початковому і кінцевому етапах дослідження повністю підтвердила гіпотезу дослідження, що впровадження мультимедійних технологій у навчально-виховний процес на уроці музики суттєво впливатиме на підвищення рівня музичного культури молодших школярів, і допоможе задовольнити їх творчі потреби.

Опираючись на проведену роботу та проаналізувавши результати експерименту, можна говорити про те, що на уроках музики доцільно є використовувати мультимедіа, але при цьому враховувати різні моменти щодо підготовки та проведення такої роботи.


Висновки

Проведене дипломне дослідження і здобуті результати дають можливість зробити такі висновки:

1. Технічний прогрес сьогодення супроводжується накопиченням інформації, значна частина якої є звукова, що репродукується через систему комп'ютерів, й опосередковано та безпосередньо впливає на стан розвитку особистості, її смакових уподобань, музично-естетичну вихованість. Впровадження мультимедійних технологій у практику музичної освіти уможливлює поєднання дидактичних функцій комп'ютера з традиційними засобами навчання, збагачення і наповнення навчального процесу новими формами роботи, варіативне застосування ігрових форм навчання, створення інноваційних методик викладання музики в системі початкової освіти; а також сприяє більш ефективному засвоєнню музичних знань та їх реалізації в музично-творчій діяльності молодших школярів на етапі початкової музичної освіти.

2. Музичне виховання це процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків та музикальності людини, збагачення її музичної культури та здібностей; це процес передачі суспільно-історичного досвіду музичної діяльності новому поколінню з метою підготовки його до майбутньої роботи не лише в цій сфері, а й в інших галузях. Це пояснюється тим, що засвоєння способів музично - естетичної діяльності всебічно збагачує особистість дитини. У процесі передачі музичного досвіду застосовується система цілеспрямованих і організованих впливів. їхнє призначення подвійне: дати знання, озброїти способами дій і вплинути на формування особистості дитини. Головною метою музичного виховання школярів є формування музичної культури як важливої й невід'ємної частини духовної культури. Розвиток музикальності є неодмінною умовою формування музичної культури дітей. Завданням музичного виховання є розвиток музикальності дитини, який відбувається у процесі засвоєння дитиною суспільно - вироблених способів і дій.

3. Під музикальністю розуміємо сукупність здібностей, необхідних для успішної музичної діяльності. Основна ознака музикальності - переживання музики як вираження певного змісту. Музичне переживання за своєю суттю є емоційним переживанням, оскільки поза емоційним шляхом зміст музики осягнути не можна. Музикальність особливо виявляється в активній самостійній діяльності людини. Її основу складає, найперше, ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. По-друге, це здатність до слухового уявлення, тобто здатність вільно оперувати слуховими уявленнями, що відображають звуковисотний рух.. По-третє, це музично-ритмічне почуття, тобто здатність активно рухомо переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворювати його. Воно безпосередньо виявляється у тих слухових реакціях, які більш-менш точно передають ритм музики, що звучить. Разом з ладовим почуттям воно є основою емоційного відгуку на музику. Відтак, структуру музикальності складають два провідні компоненти — емоційний і слуховий (відгук на музику і музичний слух).

4. Музичний розвиток розглядається як якісні зміни психічних процесів, що викликаються внутрішніми закономірностями музичних переживань дитини і зовнішніми обставинами її життя і виявляється у здатності сприймати музику, займатися практичною музичною діяльністю та у сукупності музичних знань, умінь та навичок.

5. Відповідно проаналізованої науково-методичної літератури визначено компоненти музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку: емоційний, слуховий, ритмічний та творчий. Показником рівня розвитку емоційного компоненту ми вважали емоційний відгук на музику, що виявляється у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках. Показником рівня розвитку слухового компоненту вважаємо чистоту інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слухову увагу, почуття ладу. Показником рівня розвитку ритмічного компоненту вважаємо здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку. Показником рівня розвитку творчого компоненту вважаємо інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок.