Смекни!
smekni.com

Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій (стр. 8 из 20)

На основі досліджених вікових особливостей молодших школярів О. Ростовський пропонує методику навчання співу дітей, яка передусім має бути розумною, у вікових межах розвитку голосоутворюючих органів, з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Для цього вчителю слід знати співацькі можливості учнів, механізм і специфіку звукоутворення дихання, дикції. Весь процес навчання співу повинен сприяти активному, зацікавленому й творчому ставленню учнів до музики.

У першокласників голосовий апарат дуже тендітний, голосовий м'яз лише починає розвиватися. Звук утворюється при крайовому коливанні голосових складок, які змикаються неповністю. Тому голоси дітей звучать ніжно і слабко, забарвлюючись у верхньому резонаторі.

У наступних класах у дітей поступово розвивається голосовий м'яз, окремі його волокна починають мати навскісне, поперечне і подовжнє спрямування, коливання складок перестає бути лише крайовим і голос звучить сильніше і компактніше.

При правильному вихованні голос розвивається плавно як у хлопчиків так і в дівчаток. У їх голосовому апараті ще немає суттєвих відмінностей. У молодших школярів загальний діапазон голосу може бути досить широким - від ля малої октави до мі-фа другої октави. Однак їх робочий діапазон значно вужчий і коливається в межах ре 1-сі 1 (іноді до 2]). Ця зона найзручніша для слухового сприймання і звукоутворення, тому й повинна і основному використовуватися при навчанні співу.

Якщо навчання співу проводиться правильно, то у 9-10 років голоси дітей починають звучати особливо гарно. Не випадково цей період називають періодом розквіту дитячого голосу. У хлопчиків він набуває особливо дзвінкості, у дівчаток — рис індивідуального тембрового забарвлення. [81]

Розвиток музично-ритмічного почуття школярів — процес тривалий і різнобічний. Він включає організацію рухової активності дітей, виховання певних ритмічних навичок, усвідомлення учнями естетичної виразності ритму як елемента музичної мови тощо. Як зазначав В.М.Теплов, «почуття музичного метру має не тільки моторну але й емоційну природу: в основі його лежить сприймання виразності музики. Тому поза музикою чуття музичного ритму не може ні пробудитися, ні розвиватися» [92, 197 ]

Виховання чуття ритму є частиною музичного і фізичного виховання, вважає Н.Ветлугіна, бо воно сприяє впорядкуванню діяльності нервової системи, а також є важливою стороною естетичного виховання. Ритміка сприяє фізичному розвитку дитини. Власне слуховий розвиток передбачає наявність у дітей здатності розрізняти темпи, звукові тривалості (половинні, четвертні, восьмі, шістнадцяті ноти, метричні долі). Припускається, що діти повинні відчувати і передавати прості ритмічні рисунки, динамічні та агогічні відтінки. Передбачається також спонтанна творча імпровізація дітей на теми, що їх підказують різні малюнки, оповідання, фільми. [20].

Слабкість музичних слухових уявлень суттєво затруднює для дитини будь-які спроби співу, зменшуючи можливості розвитку іншого, емоційного компонента музичного слуху, – вважає О. Ростовський. У свою чергу, це перешкоджає й розвитку музично-ритмічного почуття. У таких випадках дітей нерідко відносять до категорії немузичних. Та, на думку вченого, подібна оцінка здебільшого буде помилковою. Достатньо звернути увагу на розвиток саме музичних слухових уявлень, як інші музичні здібності теж почнуть успішно розвиватися. [81]

Музичне виховання дітей починається з набуття досвіду, складовими частинами якого є слухання музики та її створення. Творчу здібність Н. Ветлугіна називає здатністю до самовираження. На її думку, це природжена здібність, яку можна розвивати. Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Музична діяльність може бути тоді творчою, якщо брати в ній активну участь: драматизувати пісні, тлумачити їх, придумувати ритми та ін. Діти можуть або імпровізувати пісні, або ж їх творити на близькі та знайомі сюжети (про поїзди, літаки тощо). [20].

За результатами дослідження Н. Ветлугіної музично-творчі прояви молодших школярів незначні. Вони можуть виявитися в імпровізації мелодії, стимулом створення якої є малюнки, слова, вигадані дитиною, який-небудь випадок із життя. Інші діти слухають і повторюють цю мелодію. Трохи пізніше дітям можна запропонувати закінчити (дотворити) мелодію, яку розпочав вихователь. Можливі й завдання додому — дитина повинна придумати свою пісню. [20].

Музичний розвиток молодших школярів буде успішним за умови врахування суперечності між особистістю дитини з властивими їй музичними нахилами та участю в колективній музичній діяльності. Розв'язання проблеми розвитку музикальності школярів, які мають різні задатки і різну підготовку, в умовах колективних занять є одним з основних завдань учителя музики.

З метою вивчення стану музичного виховання учнів початкової школи проведено констатувальний експеримент у якому взяли участь учнів школи

Він передбачав вирішення таких завдань:

- ознайомитися з позицією вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах;

- виявити рівень залученості дітей до роботи з комп’ютером в домашніх умовах;

- діагностувати рівень музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Важливі думки вчителів та батьків щодо доцільності використання мультимедійних посібників на уроках музики у початкових класах виявило анкетування, яким було охоплено 87 батьків і 11 вчителів школи (див. Додаток А). Його результати показали що 96% батьків і 99% вчителів вважають за доцільне використання мультимедійної продукції на уроках музики, 94% дітей мають можливість працювати за комп’ютером дома, усі батьки відзначили, що їх діти люблять займатися такими видами музичної діяльності як музично-ритмічні рухи, спів під музичний супровід, слухання музики.

Для діагностування рівня музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку використовувалися завдання, які виявляли:

- емоційний відгук на музику, що відображалося у поведінці дитини під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках – завдання 1;

- чистоту інтонування мелодійної лінії, володіння відповідним діапазоном голосу, слухова увага, почуття ладу – завдання 2;

- здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку – завдання 3;

- інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок – завдання 4.

Діти охоче включалися у виконання завдань, відповідали невимушено. Причому дівчатка більше ніж хлопчики, виявляли інтерес до різних видів творчої музичної діяльності особливо до музично-ритмічних рухів. Результати проведеного констатувального експерименту показали що у частини дітей високий емоційний відгук на музику (44%), який виражається у адекватній настрою твору поведінці, але словесні характеристики творів однослівні (весела, сумна), у малюнках, що відображали прослуханий музичний твір, діти намагалися відтворити музичний образ не лише в сюжеті а й з допомогою кольору. Частина дітей (35%) слабо виявляла у поведінці переживання настрою музичного твору, характеризувала твори лише з підказкою вчителя, малюнки цих дітей мали цілісно не осмислений характер. На жаль, констатуємо, що 21% дітей виявляли неадекватну реакцію на музичний твір, зовсім не змогли його охарактеризувати, їх малюнки мали недовершений хаотичний характер.

Виконання дітьми другого завдання дало можливість виявити 15% дітей чисто інтонують мелодичну лінію та володіють відповідним діапазоном голосу, 46% дітей інтонують неточно, і 39% зовсім не інтонують мелодичну лінію, відтворюючи її на одному звуці.

Завдання 3 ставило за мету виявити здатність дітей до передачі ритмічного малюнку. За результатами виконання цього завдання 43% дітей точно відтворювали заданий ритмічний малюнок, 49% відтворювали його з помилками, а тільки 8% дітей не змогли виконати цього завдання зовсім.

Рівень розвитку музичних творчих навичок виявило завдання 4. Воно полягало в тому, що дітям необхідно було придумати ритмічне та мелодичне закінчення пісеньки. Оригінальні і цікаві варіанти зуміли створити лише 13% дітей, решта дітей (78%) повторювали мелодію та ритм за вчителем і 9% дітей не змогли закінчити мелодії.

Результати констатувального експерименту дозволили зробити такі висновки:

- тільки незначна частина дітей знаходиться на високому рівні музичного розвитку, про що свідчить відмінне виконання поставлених перед ними діагностичних завдань;

більша частина молодших школярів знаходиться на середньому і низькому рівнях музичного розвитку, що вимагає такої організації музичних занять, при якій би активізувалося емоційне сприймання музичного матеріалу, інтерес та участь дітей у різних видах музичної діяльності.


Розділ 2. Мультимедія як новітній засіб вирішення завдань музичного виховання молодших школярів

2.1 Методика проведення уроку музики у початковій школі з використанням мультимедійного посібника

Урок музики - основна форма організації музично-виховної роботи в школі, хоч поглиблюються ще знання з музики і в позаурочний час. Урок включає в себе різні види музичної діяльності учнів: спів, музично-ритмічні рухи, гра на ДМІ, слухання музики, музична грамота. Для уроків музики характерною є особлива емоціональна атмосфера - це цілком природно, адже музика - мова почуттів: вона хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання. Одержані враження посилюються під впливом учителя, який передає свої почуття не тільки у виразному виконання твору, але і в слові, міміці, жестах. Таким чином, концентруючи увагу учнів на звучанні музики і розвиваючи їхню увагу вчитель допомагає дітям увійти у світ музики, музичних образів і яскраво відчути їх виразність.