Смекни!
smekni.com

Козацький дитячий та юнацький рух (стр. 8 из 61)

58 Брати участь з обміну досвідом з відповідними товариствами інших держав. Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства. Постійно
59 Сприяти розвитку міжнародного туризму, культурного обміну, співробітництва з міжнародними громадськими та екологічними організаціями для пропаганди історії та суспільного розвитку Українського козацтва. Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства. Постійно

ХІ. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

60 Розробити та впровадити Білгород-Дністровську районну систему інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Ради. Створити в мережі Інтернет Веб-сторінку Українського козацтва. Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація. 2008
61 Забезпечити збирання та опрацювання економічної, наукової, екологічної та іншої інформації щодо її використання для здійснення статутної діяльності козацьких товариств. Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства. Постійно

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

62 Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи Координаційної ради з підтримки розвитку Українського козацтва та Ради керівників громадських організацій козацького спрямування при голові Білгород-Дністровської районної державної адміністрації. Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація. Щорічно з 2008
63 Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі структурних підрозділів районної державної адміністрації. Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація. Щорічно з 2008
64 Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі підприємств, установ та організацій (за згодою). Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, керівництво підприємств, установ та організацій району, козацькі товариства. Щорічно з 2008

Кошторис виконання програми розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі на 2008-2010 роки

№,№ розділів програми, пунктів заходів Витрати Примітки
ІІ. Військово-патріотична робота:1-9. * В межах витрат, запланованих на виконання районної програми підготовки молоді до служби в Збройних Силах України та за рахунок коштів Українського козацтва.
ІІІ. Створення, відродження, відновлення та охорона заповідних місць і об’єктів Українського козацтва:10-12.13. Створення культурного козацького Центру. 14. Відтворення Акерманської-Подністровської Січі як туристичного об’єкту.15-18. ***** За рахунок коштів Українського козацтва.За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування).За окремим кошторисом з 2009 року (50% державне фінансування).За рахунок коштів Українського козацтва.
ІV.Освіта і виховання:19. Утворення козацького ліцею.20-21.22. Утворення козацького табору «пластунів» (туристично-спортивний та оздоровчий табір дитячого відпочинку) .23-28. **** За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування).За рахунок коштів Українського козацтва.За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування).В межах витрат, запланованих на розвиток в районі освіти, культури, фізичної культури і спорту та за рахунок коштів Українського козацтва.
V.Культурно-просвітницька робота:29-31.32. Участь кращих художніх колективів району у щорічному Всеукраїнському конкурсі козацької пісні «Байда» в м. Тернополі.33. Створення музею Українського козацтва.34. *5 тис. грн.(проїзд)** В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури та за рахунок коштів Українського козацтва.Витрати на проживання та харчування за рахунок Українського козацтва.За окремим кошторисом у 2008 році (50% державне фінансування).В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва.
VІ. Науково-дослідницька, пропагандистська та видавнича робота:35-39.40. Випуск серії книг про Українське козацтво Білгород-Дністровського району.41. *5 тис. грн.* В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва.Та за рахунок коштів Українського козацтва.В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва.
VІІ. Фізкультура, спорт, туризм:42-47. * В межах витрат, запланованих на розвиток в районі фізичної культури і спорту та за рахунок коштів Українського козацтва.
VІІІ. Господарська діяльність:48-53. * За рахунок коштів Українського козацтва.
ІХ. Природоохоронна діяльність:54-57. * В межах витрат, передбачених на природоохоронну діяльність в районі та за рахунок коштів Українського козацтва.
Х.Міжнародна діяльність:58-59. * За рахунок коштів Українського козацтва.
ХІ. Інформаційно-аналітичне забезпечення:60-64. * За рахунок коштів Українського козацтва.

Історія та сучасний стан Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі

Населення Дунай-Дністровського міжріччя (зокрема Білгород-Дністровського району) має давні козацькі традиції.

Перша значна хвиля переселенців-козаків опинилася тут після 1710 року – це були мазепинці. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старій Царичанці. До речі, лише у цьому козацькому селі на фронтонах дахів - дерев’яні чотиригранні прикраси у формі пернача – символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).

Після руйнації Запорозької Січі (1775 рік) козацька маса розійшлася по величезних земельних просторах, зокрема й по півдню України, забравши з собою ті вільні думки, проти яких Катериною ІІ було влаштовано погром. Знищення основної організації українського козацтва, Наддніпрянської Січі, не завадило виникненню нових формувань такого типу.

Козаки розселилися в перші роки після виходу з Запоріжжя в Очаківській окрузі, на Березані, по Тилігулу, біля Хаджибею і Балти, у пониззі Дністра від Акермана до Бендер, в Буджаку, в дунайських гирлах – у Вилковому, Кілії, біля Тулчи й Галаца.

Приймаючи до себе козаків, Туреччина послаблювала позиції Росії на півдні. Козакам надавалася земля для заснування Січі в пониззі Дністра – в Кучурганах, Акерманському повіті, озброєння і коні. Але козацтво виявилося об’єктом політичної гри між Росією і Туреччиною (царський уряд Росії вимагав повернення козаків), тому було вирішено переселяти козаків за Дунай.

За час русько-турецької війни 1787-1791 рр. задунайські запорожці створили свою військову організацію і закріпилися на певний час в гирлі Дунаю та розмістили свій Кіш в Дунавцях – в Катирлезі (Очаківська округа відійшла до Росії), а також в місцях нижче Старої Кілії на острові.

Протяжність південних кордонів Російської імперії була відома не тільки козацтву на Україні. Запорозькі козаки, що розходилися по великих південних просторах, зустрічались тут з представниками некрасівських і донських козаків.

Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (після поразки повстання донських козаків під проводом К.Булавина), а далі один з повсталих отаманів – Г.Некраса привів своїх козаків із сім’ями з Кубані. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолію, другий – в Дунайську дельту. З’явились некрасівці і в пониззі Дністра. Тікали за Дунай і донські козаки. Частина їх лишилася в Буджаку після російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Сучасні поселення некрасівців – Вилкове (стара назва - Липованське), Приморське (стара назва Жебріяни) Кілійського району Одеської області, Кислиця, Муравльовка, Стара та Нова Некрасівки Ізмаїльського району Одеської області, Тучков (район міста Ізмаїл; у ХІХ ст. – один з головних центрів старообрядництва в Європі).

В середині серпня 1787 року розпочалася друга за царювання Катерини ІІ війна з Туреччиною. Османська імперія прагнула повернути Крим, приєднаний до Росії у 1783 р. Російська імперія, з свого боку, мала на меті утвердитися в Північному Причорномор’ї і розширити свої володіння в цьому районі і на Південному Кавказі.

З початком війни російське командування відчуло гостру потребу у збільшенні свого військового контингенту, особливо за рахунок бійців, що добре знали театр воєнних дій і противника та бойові якості яких були загальновідомі. Тому уряд змушений був звернутися до колишніх запорожців, які лишилися в Україні. Восени на базі утвореного у 1783 р. полку запорозьких козаків (один з заходів російського уряду, спрямованих на повернення задунайських козаків до Росії) почалося формування козацького війська. Указом від 22 січня 1788 р. воно одержало назву Війська вірних козаків, у противагу „невірним” задунайським запорожцям. Очолили його колишні запорозькі старшини. Кошовим було призначено Сидора Білого, суддею Антона Головатого, кіннотою командував Захар Чепіга.