Смекни!
smekni.com

Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів (стр. 12 из 23)

Інтерес дітей зростає, їм хочеться дізнатися більше про спеціальності, від яких пішли прізвища людей. А коли учні згадують професію, забуту в наш час, то з задоволенням проводить із ними пошукову роботу у читальному залі бібліотеки. Звичайно така робота вимагає від вчителя самому вдосконалювати свої знання із області професій, постійно шукати та готовити цікавий матеріал для обробки та розгляду з учнями.

Під час екскурсій по місту вона обов'язково показує дітям щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, маляри, штукатури, теслі, водії автобусів. Таким чином М. Григор’єва пояснюю, наскільки важать у нашому житті ці спеціальності, підносить престижність їх в очах учнів. Хороші результати дає також бесіда з дітьми «Без інструмента—як без рук». На уроках та у групі продовженого дня вона проводить творчі ігри «робітників», «мандрівників», «космонавтів».

Цілеспрямована профорієнтація спонукає молодших школярів по-новому оцінювати своє ставлення до праці, до навчання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності, формуванню інтересу до всіх професій, виробленню у дітей дисциплінованості, господарського ставлення до школи, класу, стає базою дальшого проведення профорієнтаційної робот в середніх та старших класах. [13, 36-37]

Вагомий внесок у науковий фонд профорієнтаційного аспекту зробила вчитель початкових класів Л.І. Прокоп'єва школи №16 міста Харкова. Вона звертає велику увагу на уроки трудового навчання, що будуються на профорієнтаційному принципі. Вирішуючи конкретно завдання уроків трудового навчання вчителька знайомить учнів з історією зародження професій, народними традиціями, декоративно прикладним мистецтвом, професіями усіх галузей виробництва та сфер соціального обслуговування.

Уроки побудовані на міцній та чіткій профорієнтаційній основі вирізняються різноманітністю наочності, формами організації роботи дітей (в бригадах, парами), варіативністю виконуваних робіт. Такі уроки емоційно-насичені, мають велике виховне значення. Привертає увагу практика створення тимчасової творчої бригади у 3-4 класах, що спеціалізується на якомусь певному професійному профілю, наприклад бригада столярного чи швейного цеху. Вона виконує роботу, яка відрізняється від роботи цілого класу, показує іншим учням внутрішній розпорядок такого цеху, важливість обов’язків усіх його робітників. Учні цієї бригади надівають, підготовлені під керівництвом вчителя, важливі атрибути одягу певного працівника, розігрують весь процес виникнення сорочки чи стільця, демонструють та доводять за допомогою коротких довідок значення у процесі виробництва кожного працівника, його основні обов'язки. Важливим є також підготовка учнями до уроків проектів на різні теми профорієнтаційного змісту, наприклад: проект на тему "Хто працює в наші школі", перед учнями ставиться завдання з'ясувати люди яких професій, з якими учні ознайомилися чи ознайомляться на уроці, працюють в школі. На виконання проекту дається відповідний час, залежно від складності та результатів попереднього звіту, після зібраної інформації учні самостійно вирішують як оформляти та подати для розгляду учнями класу результатів ─ чи це буде виставка малюнків, виступ,чи невеличке тетралізовене дійство, що розкриє зміст та важливість праці цих професій. Уся підготовка від початку до кінця відбувається під пильним керівництвом вчителя.

З учнями початкових класів вона часто організовує походи на виробничі екскурсії, щоб вони краще знайомилися із працею людей, на власні очі бачили процес праці, частково залучалися до нього краю. Після цього кожен учень виконує панно-мініатюру "Куточок працівника".

Діти із задоволенням знайомляться з професіями українського краю і пробують виконувати різноманітні трудові дії, що притаманні певному видові професії, з цікавістю роблять аплікації, виставки на тами праці та інші завдання, щоб вшанувати красу праці людей різних професій.

Отже, використання на уроках трудового навчання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах в значній мірі сприяли вихованню любові до праці, бережливе ставлення до дорученої справи та матеріальних благ, поваги до людей праці та результатів такої праці. Досвід засвідчує необхідні й достатні можливості курсу трудового навчання в уніфікації педагогічних зусиль в цьому плані. Тому в діяльності вчителя профорієнтаційна робота і трудове навчання та виховання невіддільні.

Звернемося до деяких методичних прийомів у педагогічному досвіді, що дозволяє активізувати профорієнтаційний аспект у вихованні учнів початкових класів.

Наприклад, вчитель початкових класів Володимир-Волинської школи № 8 Волинської області В.Я. Кліщук, пропонує розповідати школярам про розвиток промисловості в області, її галузі: машинобудування, харчову, легку (швейну), будівельних матеріалів; про сільське господарство, різні його види: рільництво, городництво, тваринництво, садівництво, ягідництво, лісопосадка (доповнення до цього може бути альбом знатних людей району, села, міста і області, перелік видів продукції).

Подібний підхід у формуванні природничих понять в учнів початкових класів пропонує науковець з Сумщини В.І. Куріпа, вважаючи, що національне самовизначення школи вимагає відродження профорієнтаційної роботи у всіх можливих напрямках, оскільки формування в учнів професійного самовизначення, їх громадського становлення немислиме без вивчення його компонентів у початковій школі.

Сприятимуть вивченню знань про професій та їх види, про виробництва, працю, екскурсії на виробництво, суспільно-корисна праця на пришкільних ділянках, в саду, в полі, в лісі, під час яких діти можуть безпосередньо ознайомитися з працею, систематизувати побачене в одному із розділів профорієнтаційного куточка "Люби і знай професії свого краю", в розділі "Прекрасний світ професій". Ця тема висвітлюється на стендах, в альбомі і папках постійно діючої виставки, у вітринах і шафах кабінету.

На одному із стендів слід помістити карту області, зазначити: економічно важливі заводи та фабрики, аграрні господарства районів, умовними значками позначити відомі професій, що зосереджені в області. Крім виробничої карти області, на інших стендах можуть бути поміщені різні тематичні карти: карта сільськогосподарських професій, карта професій соціального значення, карта музичних професій, плани-схеми «Шлях до омріяної професії». У папках слід помістити розповіді про різні види професій, атрибути, інструменти та засоби праці і т.д. Доповненням цього служитимуть поміщені в шафи чи вітрини макети професійних атрибутів та спецодягу, моделі технічних засобів, тематичні ілюстрації "Краса людини —у праці", " Праця людину годує" та ін.

Розповідь про працю, її різновиди, галузі виробництва, людей різних професій, все це слід ілюструвати фотоальбомами, де відображене величезне їх значення для дальшого розвитку народного господарства, підвищення добробуту людей, поліпшення умов їхнього життя. Збирання і систематизація профорієнтаційного матеріалу, починаючи з початкових класів, сприятиме встановленню зв'язку школи з життям, залучатиме учнів до суспільно корисної праці..[29, 14]

Проаналізувавши та усвідомивши вищезазначене, потрібно звернути увагу на самостійну діяльність молодших школярівз поглибленим вивченням тієї чи іншої галузі профорієнтаційних знань, що сприяє розв'язанню задач інтелектуального розвитку, формуванню пізнавальних інтересів тобто всесторонньому розвитку особистості школярів, їх соціальному становленню, підготовці до життя, праці, вибору професії.

Сам профорієнтаційний матеріал має особливу цінність в процесі активізації самостійної учбової діяльності учнів. Він розширює і поглиблює уявлення школярів про види професій, економічні та господарські особливості свого краю, виробництво та його галузі. Робота з профорієнтаційним матеріалом в процесі шкільного навчання спрямована на збагачення життєвого досвіду, правильного життєвого самовизначення, формування життєвих позицій, виховування працьовитості школярів, підвищення їх цікавості до навчання. Розвивається почуття прекрасного, виховується бережливе ставлення до результатів праці, відповідальне ставлення до дорученої справи, розвиваються професійно важливі якості особистості.

Усе вищесказане засвідчує про те, що із скарбниці досвіду окремих вчителів початкових класів, можна запозичити різноманітні форми роботи, які допомагатимуть ефективно реалізовувати професійну орієнтацій на практиці. До них належать: екскурсії на виробництво, організація тижнів трудового навчання, зустрічі із представниками різних професій, самостійна пошукова діяльність окремого учня, оформлення куточків та виставок на професійні теми. Правильно організований, доцільно застосований профорієнтаційний матеріал на уроках та в позаурочний час у початкових класах закладе основи світогляду дитини, виховуватиме любов до праці, повагу до трудового життя свого народу, формуватиме відповідальне ставлення до праці. Крім цього використання профорієнтаційного матеріалу стимулює пізнавальну активність учнів, сприяє міцному й осмисленому засвоєнню знань, наближує навчання до життя.