Смекни!
smekni.com

Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів (стр. 15 из 23)

Опрацьовуючи тему "Технічні конструкції. Виготовлення моделі парашута." школярі дізналися багато про машинобудування нашої країни, ознайомилися з літаючими технічними конструкціями, їх видами. Деяка інформація була надто детальною, але не розкривала змісту виучуваного профорієнтаційного матеріалу. Не було завдань та профорієнтаційних ігор, матеріалів художньої літератури, які значно вплинули б на емоційне сприйняття інформації, систематизацію отриманих знань. Використовувалася не достатньо та не послідовно розміщена на класній дошці наочність профорієнтаційного змісту, що більше ніж відповідала темі уроку.

Цікавим було опрацювання теми "Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення гри «Рухомі ноти»" школярі розширили свої знання про умовні знаки передачі інформації, про професії музичного спрямування, ознайомилися із історією виникнення нотного стану. Вивчення нового матеріалу вчитель розпочала із розповіді легенди про отримання Україною від Бога такого дару як пісня, що значно підвищило інтерес учнів до теми уроку, зворушило навчальну активність. Після ознайомлення учнів із професіями музиканта та окремими її різновидами, композитора, співака вчитель намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні в цих професіях. Доцільним було б звернути увагу учнів на професійні якості особистості, яких вимагають ці професії від людини. Можна було б використання на етапі закріплення гру « Кому належить?», із застосуванням зображень інструментів, знарядь цих професій.

Ми вважаємо, що також важливим у дослідженні даної проблеми є спостереження позакласних виховних заходів на профорієнтаційні теми, оскільки вони є важливим виховним елементом профорієнтаційної роботи з молодшими школярами. Під час ознайомлення із станом проблеми профорієнтації в практиці початкової школи ми спостерігали такі виховні заходи: засідання джентльмен клубу на тему: "Всі професії важливі" та свято "Цікавий світ професій".

Слід відзначити, що ці форми роботи були перенасиченими назвами професій, різноманітною інформацією про них. Під час спостереження цих програм відчувався різкий поділ на «престижні» та «непрестижні» професії. Але зауважимо, що загалом вони сприяли розвиткові трудової активності молодших школярів, вихованню поваги до праці людей, емоційному та почуттєвому задоволенню від побаченого. Організаторам вдалося донести до свідомості дітей те, що добробут нашої країни і всіх громадян буде примножується працею. Була досягнута основна мета цих заходів: розширити та закріпити знання учнів про важливі професії, трудові дії та знаряддя праці.

Спираючись на вищезазначене, критерії трудової вихованості молодших школярів та класифікацій професій Е.А. Клімова ми визначили такі критерії оцінювання, як:

-сформованість уявлень про світ професій;

-орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;

-розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;

-працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.

Відповідно до критеріїв ми визначили такі рівні оцінювання знань ─ “високий рівень ”, “середній рівень ”,“низький рівень ”.

Щоб виявити ставлення учнів до професій, фактори впливу на майбутній вибір фаху та інтереси до певних професій, нами було проведено анкетування.

Анкета включала наступні запитання:

1. Ким ти хочеш бути?

1.Хто тобі про цю професію розповідав?

3.Які книги ти прочитав, щоб більше дізнатися про цю професію?

4.Про які професії ти хотів би дізнатися?

Як засвідчили результати анкетного опитування учнів початкової школи, більшість опитаних дівчат хочуть бути співачками, танцюристами, меншість віддає перевагу таким професіям, як балерина, художник, вчитель. Серед хлопців більшість відповіла, що мріє про професію далекобійника, міліціонера, офіціанта, менша частина віддала перевагу професіям музиканта, лікаря, художника. Більше дізнатися хочуть учні про такі професії, як танцюрист, художник, шофер, міліціонер, стюардеса, банкір, пожежник, лікар. Троє із опитаних учнів не хочу дізнатися більше ні про яку професію.

Результати також засвідчили, що основним джерелом отримання знань про професії для опитаних учнів є батьки ─ 42%, та перегляд кінофільмів ─ 33%, 9% учнів зазначили, що потрібну інформацію отримали із підручника трудове навчання, решта не вказали з якого інформаційного джерела дізналися про цю професію. На питання «Які книги ти прочитав, щоб дізнатися про цю професіє?» 6 із 45 учнів відповіли, що це книга «Лікар Айболит», інші 9 не зазначили жодної. Це свідчить про недостатнє використання вчителями художніх творів, як джерела отримання уявлень про професії та недостатню наявність доступної для учнів літератури профорієнтаційного змісту.

Результати анкетування дозволили нам, спираючись на виявлені інтереси учнів та фактори, що впливали на їх формування, розробити систему методів для навчально-виховної роботи у експериментальному класі, яка опираючись на визначені педагогічні умови забезпечить ефективність професійної орієнтації учнів.

Для того, щоб визначити рівень сформованості профорієнтації школярів, з'ясувати відсоткове співвідношення між профорієнтаційною обізнаністю дітей, її впливі на зміст навчального програмного матеріалу ми розробили і застосовували анкету, враховуючи при цьому основні вимоги до матеріалу, що підбирається, його особистісне значення для дитини.(див. додаток В)

Таблиця 2.1.Рівні сформованості професійної орієнтації.

Клас Всього учнів Високий рівень Середній рівень Низький рівень
3─А 22 20% 32% 47%
3─ Б 23 10% 28% 62%

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 16 % експериментального і 10 % контрольного класів, середній - відповідно 27 % та 31% і низький -57 % і 59 %. Як бачимо, у сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вище подані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем профорієнтаційної обізнаності, а з високим - лише незначна їх частина.

Результати проведеного констатувального експерименту дозволили зробити наступні висновки:

- третьокласники не достатньо обізнані з профорієнтаційним матеріалом, що сповільнює та дещо утруднює ефективне засвоєння основного програмного;

- високий рівень засвоєння профорієнтаційного матеріалу визначається не лише його поєднанням з програмовим, а й врахуванням розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра;

- вчителі не враховують основні умови використання профорієнтаційного матеріалу на уроках та в позаурочний час в початкових класах, недостатньо володіють методикою профорієнтаційної роботи.

З метою підвищення якості знань учнів з профорієнтаційного середовища, розширення їх уявлень про світ професій, розвитку інтересів та світогляду нами проводився формувальний експеримент у 3-А та 3-Б контрольному класах Доброводівської загальноосвітньої школи Збаразького району, Тернопільської області. Результати попереднього контрольного зрізу засвідчили, що якість сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів була приблизно однаковою.

Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі початкових класів, визначених та охарактеризованих нами у 1пункті другого розділу даної дипломної роботи.

Завданнями експериментубуло перевірити:

· вплив основних педагогічних умов на ефективність засвоєння профорієнтаційного матеріалу;

· оволодіння школярами знаннями про професії, їх різноманітність;

· рівень сформованості вміння орієнтуватися в світі професій;

· усвідомлення ролі всіх професій в житі суспільства;

Для реалізації завдань передбачених експериментальною роботою ми пропонуємо систему педагогічних заходів, які стосуються навчального та виховного процесу. У навчально-виховному процесі провідними методами виступали:

· бесіда;

· розповідь;

· гра;

· спостереження;

· демонстрування наочної агітація.

Основними формами профорієнтаційної роботи були:

· свято, родинне свято;

· конкурси;

· зустрічі;

· брейн-ринг

· КВК;

· гра-мандрівка;

· екскурсії.

Зазначимо, що підчас проведення системи профорієнтаційних заходів, для відстеження динаміки розвитку та зміни інтересів до певних професій, формування важливих якостей особистості учня, доцільно завести профорієнтаційні картка на кожного учня.(див. додаток С)

У проведенні навчальної роботи експериментального дослідження ми опиралися на уроки трудового навчання, оскільки їм належить пріоритетне місце у пропедевтичній профорієнтації молодших школярів. Зазначимо, що на самому початку дослідження, для полегшення сприймання та запам'ятовування профорієнтаційного матеріалу нами було розроблено та застосовано на уроках у експериментальному класі профорієнтаційний словник – довідник. В цьому словнику ми з учнями протягом навчально-виховної роботи занотовували невідомі назви професії, їх призначення, сферу діяльності, предмети та засоби праці представників цих професій, кваліфікаційні якості, що потрібні для його фаху.