─ листівками із висловами про працю:
1.Риба — у воді, людина — у труді.
2.Хто любить трудиться, тому без праці не сидиться.
3.Хто добре працює, тому і щастить.
4.Бджола мала, а й та працює і т. д.
Таке використання елементів народної педагогіки, на нашу думку, дозволить ознайомити учнів із важливістю трудової та професійної діяльності не лише з позиції сучасності, а минулого досвіду нашого народу. У кожне прислів’я наші пращури закладали глибокий безцінний повчальний та виховний зміст, який потрібно до нести до молодого покоління. Використання елементів народної педагогіки, через прислів'я допоможе зрозуміти молодшим школярам важливість праці, таких якостей особистості, як працелюбність, відповідальність перед собою та іншими людьми за результати праці, в деякій мірі дисциплінує.
Крім того ми зробили із підготовлених на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання виставку дитячих робіт з теми "Моя мрія", "Моя улюблена професія", "Театр моди", "Художні речі в побуті", стіннівок "Світ професій".
Протягом експериментального дослідження у всіх куточках класного приміщення можна було побачити багато творчих робіт учнів. Кожна з них була зроблена дитячою рукою та свідчила про глибоку повагу і любов до праці, професій рідної країни.
За допомогою активної участі батьків у профорієнтаційній роботі ми підготували для учнів стенд на тему " Всі професії важливі — вибирай на смак". На стенді помістили текстову та ілюстративну інформацію про різні види професій, галузі виробництва та обслуговуючої праці в яких вони задіяні, вирізки з газет де йшлося про людей певних професій, здобутки їх та сільського господарства, промислового виробництва. Інформацію на стенді ми час від часу замінювалася, а також організовували тематичні виставки, відповідно до календаря професій. Це виставки до дня землевпорядника, дня працівника пожежної охорони, всеукраїнського дня працівників культури, дня Служби безпеки України, дня працівників театру.
Також важливим елементом розробленої нами методики були організовані для учнів зустрічі із представниками різний професій. А саме: бухгалтером, агрономом, офіцером, продавцем, менеджером, стоматологом. Такі зустрічі є дуже важливими у процесі профорієнтаційної орієнтації, адже ніхто так цікаво та детально не розповість про певну професію як сам представник цієї професії. Під час цих зустрічей учні мали можливість дізнатися більше про ці професій, задавати запитання, що їх найбільше цікавлять. Фахівці висвітлювали значення конкретної професії на яскравих прикладах трудової діяльності, розкривали секрети своєї спеціальності, аналізували з різних сторін: важливість та необхідність для суспільства, задоволення своїх потреб, здібностей та інтересів. Ми помітили, що таке безпосереднє спілкування з фахівцями значно підвищило пізнавальну активність учнів, вплинуло на розвиток інтересу до професій. Емоційна насиченість змісту профорієнтаційної зустрічі дала можливість інформації, що повідомлялася для учнів, вплинути на їх почуття, особисту значущість.
На нашу думку, не менш важливим у професійній орієнтації молодших школярів, є народознавчий аспект, який передбачає ознайомлення учнів із традиціями давніх ремесел нашої країни, та ремісничими професіями, які не втратили своєї актуальності в нашому науково-технічно розвиненому суспільстві. Тому ми вважали за потрібне організувати для учнів також зустріч із представниками ремісничих професій, майстерність яких протягом довгих років передається з покоління в покоління, зберігаючи свою особливість та унікальність. Така зустріч була організована із Захаром В.О. ковалем, спеціалістом художньої ковки металу в п’ятому поколінні та вишивальницею у третьому поколінні Бабій К.М. Теми зустрічі "Вогонь, залізо, та вода — тяжка праця коваля", " Голка нитка полотно, що за дивне ремесло". Під час зустрічі представники цих давніх ремесел розповідали учням про сімейні традиції та секрети своєї майстерності, історію родового ремесла(хто і коли в перше попробував та проявив себе в цьому ремеслі, яке значення воно має для них та їх рідних, усього суспільства, як відбувалося передавання досвіду), також вони розповідали учням про основні засоби та інструменти, що використовуються в їх роботі, найпростіші з них показували. Темі народознавства було присвячене свято праці " Давні ремесла нашого народу", метою якого було розвинути інтереси до давніх професій, виховати любов та глибоку повагу до традицій нашого народу, прагнення працювати.
Також з учнями були проведені такі бесіди на профорієнтаційні теми: "Від зернинки до булки", "Праці право та обов’язок кожного", "Про працю людей", " Чим пахнуть ремесла?", " Без інструмента ─ як без рук", "Для чого людині професія".
Бесіди в умовах активного діалогу були важливим засобом з формування уявлень про професії, стимулювання розвитку інтересів, а також вміння висловлювати та доводити свою думку.
Не менш важлива місце в розробленій системі профорієнтаційних методів посідало читання художньої літератури. Для учнів організовувалася пошукова робота із підготовки в шкільній бібліотеці книжок про працю, діяльність представників різних професій. Нами були запропоновані учням дитячі книжечки в яких були розміщенні такі вірші про професії, як "Фермер", "Квітникарка", " Кран журавлик", "Лікар", "В'язальниця", "Як багато професій є різних", "Диригент", "Кожен знає своє діло", "Він такий же як і ми", "Ми будуємо будинок" і т.д.(Див додаток D)
Пошукова самостійна робота учнів в шкільній бібліотеці дає можливість розвинути в учнів вміння вибирати, із запропонованого кола літературних джерел, ту літературу, яка відповідає його інтересам. Завдяки залучення учнів початкової школи до таких форм роботи дає можливість навчиться їх свідомо визначати потрібний профорієнтаційний матеріал, відсортовувати другорядну незначну інформація, а це в свою чергу забезпечить успішне формування уявлень про професії, орієнтації в складному світі професій та засобів їх діяльності.
В ході експерименту важливе місце в системі професійної орієнтації молодших школярів займали проведені нами такі ігри, як: "Магазин", "Перукарня", "Знавці професій", "Зобрази професію", "Не збийся", "Словник професійних термінів", "Хто більше?", "Прислів'я про працю", "Відгадай професію", "Постав запитання", (див. додаток Е)
Важливим елементом профорієнтаційної роботи були екскурсії на теми:
─ "Хто працює в нашій школі?".
─ " Щоб роботу знайти в оголошення гляди". Екскурсія проводилася за межами села в районному центрі. Під час екскурсії по місту ми звернули увагу учнів на щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, малярі, штукатури, теслі, продавці, водії. Таким чином показали наскільки важать у нашому житті ці спеціальності.
Також ми здійснили, перед проведенням рольових ігор "Магазин", "Перукарня", "Поштове відділення", екскурсії у магазин, перукарню, поштове відділення. Така робота допомогла школярам краще уявити особливості процесу праці людей представників певних професій, дозволила безпосередньо побачити важливість такої професії.
При обговоренні екскурсії у класі ми намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні. При узагальнюючих запитаннях вимагали глибокої ґрунтовної відповіді, яка б розкривала зміст профорієнтаційних завдань.
Учні від школи та вчителя чекають чогось цікавого, несподіваного. Тому, щоб захопити дітей, дати можливість кожному учневі проявити себе, ми провели у процесі виховного процесу в експериментальному класі такі цікаві, емоційно насичені такі форми роботи, як: брейн-ринг "У світі професій"; урок - КВК "Землю красить сонце, а людину праця"; (див. додаток F), свято: " Краса людини у праці", "Ким бути"; свято праці "Давні ремесла нашого народу"; конкурси: "Найкращий за професією", "Паночка господарочка", "Всі професії важливі вибирай на смак".
Також ми провели у експериментальному класі родинне свято«Праця наших батьків». На цих зборах звучали вірші, пісні, проводився «парад професій», у якому брали участь батьки і діти. Кожен учень був одягнений у костюм, характерний для певної професії, на грудях — емблема. Діти розповідали про професію демонстрували інструменти, з допомогою яких людина працює. До підготовки цих зборів активно залучалися батьки, які забезпечили матеріально–технічну базу, та проявили творчість при підготовці інформаційної частини зборів
Свято праці "Давні ремесла нашого народу"
Ведучий. Добрий день, дорогі друзі!
Ведуча. Добрий день, шановні батьки і вчителі!
1-й учень.
Ми живемо в Україні,
Де в степу, із краю в край,
На добро усій країні
Визріває урожай.
2-й учень.
Де пшениця достигає;
Колосиста, золота,
Де неначе море, грають
і шумлять густі жита.
3-й учень.
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов'ю і миром.
4-й учень.
Для людей відкрита
Хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
В неї не забігла.
Ведучий. З покоління в покоління передавали батьки дітям хороші традиції та любов до рідної землі.
Ведуча. Голублена золотими руками дідів, окроплена солоним потом батьків, прикрашена трудом всіх людей, ця земля українська повинна бути дорога і нам.
5-й учень.
Я — землі цієї паросток зелений,
Я цієї висі крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.
6-й учень.
Я чую твій голос —
Пшеничний твій колос.