Важливе завдання профорієнтації є також створення інформаційної основи вибору професії. Проте без цілеспрямованого формування мотиваційної основи педагогічне керівництво професійною орієнтацією школяра не буде ефективним. У зв'язку з цим зміст роботи профорієнтації в школі здійснюється по чотирьох напрямах:
- формування схильностей і інтересів школярів;
- виховання цивільної позиції при виборі професії;
- професійна освіта;
- професійна консультація.
Організація роботи з підготовки школярів до вибору професії в рамках цих напрямів здійснюється з урахуванням своєрідності розвитку дітей на кожному віковому етапі.[37,40-41]
Чистякова С.Н. визначає мету ранньої профорієнтації —ознайомлення дітей з професіями, відповідно до вікових особливостей прищепити любов до трудових зусиль, сформувати інтерес до праці, суспільно значущим мотивам праці, елементарні трудові уміння в деяких областях діяльності. Вона відповідає пропедевтичному етапові професійного самовизначення дітей, тобто у дитини повинне бути сформоване емоційне відношення до професійного світу і дана первинна проба сил в доступних йому видах діяльності.
Мета профорієнтації школярів I—IV класів— подальший розвиток потреби в навчальній, суспільно корисній праці, ознайомлення з світом професій, оволодіння деякими доступними елементами праці з різних професій, формування інтересу до них. Вона відповідає первинному етапу професійного самовизначення школярів, умовно названому актуалізацією проблеми вибору професії, суть якої у формуванні у дітей етичних, ідейних основ вибору професії, суспільно значущих мотивів трудової діяльності і первинного інтересу до яких-небудь професій.[59,39]
Впровадження нових технологій у підготовку підростаючого покоління до адекватної інтеграції в доросле життя зумовлює створення нових систем професійної орієнтації учнів. Важливою, з позиції створення фундаменту для свідомого, вільного вибору фаху, є відповідна профінформаційна робота з дітьми молодшого шкільного віку.
У молодшого школяра удосконалюються всі психічні процеси і функції: розвивається звичка виконувати будь-яку роботу уважно, відбувається перебудова в прийомах і способах спостереження, збагачуються уявлення, пам'яті набуває логічний характер, інтелектуальні операції стають абстрактнішими і складнішими. Зміцнюється відносна врівноваженість нервових процесів збудження і гальмування. Закріплюється друга сигнальна система, яка сприяє безпосередньому і опосередкованому пізнанню дійсності і логічному мисленню. В процесі навчальної діяльності формуються риси вдачі дитини: організованість, систематичність, цілеспрямованість, працьовитість. Саме у початкових класах закладаються основи моралі і виробляються навики етичної поведінки школяра.
На розвиток пізнавальних і професійних інтересів, здібностей, етичних і вольових властивостей особи школяра впливає весь навчально-виховний процес, середовище життя та його фактори.[8, 40]
Так, профорієнтація в 1-4 класах співпадає з навчально-виховною роботою за програмою і ґрунтується на краєзнавчому принципі. При цьому у учнів формується позитивне ставлення до праці і людей праці, розширюється кругозір, виховується відчуття відповідальності. В той же час слід враховувати, що у них вже починає з'являтися підвищений інтерес до занять, ігор, деяких професій. Разом з тим діти вибирають професії на рівні рольової гри (індивідуальною або колективною), звідси і інтерес до зовнішніх особливостей людської діяльності.
Дослідження показують, що вже в молодшому шкільному віці діти починають виявляти цікавість до діяльності людей, соціальної дійсності, професій. Вони помічають, як багато у нас будують, як проявляють турботу про освіту, здоров'я і добробут працівників. Звичайно, професійний інтерес у дітей цього віку поверхневий, нестійкий. Наприклад, дівчатка хочуть бути лікарями, тому що їм подобається ходити в білих халатах. Такий інтерес, безперечно, не може бути достатнім для професійної орієнтації. Інтерес повинен бути стійким, дієвим. Стійкість дитячих інтересів формується поступово. У перших класах вони ще недиференційовані. У цьому віці діти цікавляться всім, що здається їм серйозним і важливим. Інтереси диференціюються лише в 4 класі, коли починається вивчення спеціальних предметів, але про професійні інтереси говорити ще не доводиться.[22,48]
Для них професія льотчика — це можливість керувати літаком, літати, як літають знамениті льотчики; професія космонавта привертає можливістю летіти в ракеті на інші планети; моряка — вести корабель, обов'язково боротися із штормом. Таким чином, діти цього віку в основному грають в професії. Тому не випадково цей віковий період називають «уявним вибором». І все-таки мрія, пов'язана з майбутньою трудовою діяльністю, у дітей достатньо стійка, хоча інтерес до неї зберігається на подальших етапах нечасто. Основною особливістю 1-4 класів є інтерес до навчання, який створює сприятливі умови для оволодіння різного роду трудовими навичками. Тому на цьому етапі основна увага звертається на виховання культури праці, готовності до праці. В той же час слід враховувати, що інтерес до професій в цьому віці обумовлений тією оцінкою, яку дає суспільство подіям і поведінці окремих людей, тому молодші школярі виявляються частіше орієнтованими на професії майбутнього, з якими пов'язані найбільш значні події в житті суспільства. Враховуючи, що молодших школярів вже хвилює питання про їх професійне майбутнє і що в цей час йде процес активного засвоєння суспільно цінних орієнтації, необхідно розкривати їм значення повсякденної праці працівників різних кваліфікацій на конкретних прикладах, формувати у них моральні мотиви трудової діяльності і вибору професії.[37,42-43]
Вже в сюжетних іграх дітей помітний інтерес до праці людей різних професій. Діти висловлюються, ким хотіли б бути, що робити, проте вони виявляють цікавість лише до зовнішньої сторони професії, емоційно її переживаючи. У дітей молодших класів актуалізується наочно-практична пізнавальна діяльність, яка провідною на цьому віковому етапі життєдіяльності. Дітям даного віку слід давати систематизовані знання про народне господарство, світ професій, формувати у них мотиви трудової діяльності.
Дослідження показують, що в сільських місцевостях 3-4 класів, учні, досить добре представляють різні сільськогосподарські роботи, а міські діти менше обізнані про працю людей на підприємствах і в установах. Проте ті та інші часто висловлюються про те, яка робота їм більше до душі. Хоча бувають випадки, коли учні 3-4 класів остаточно визначаються, ким бути, вибір цей недостатньо мотивований і міцний. Тому можна говорити, що учні початкових класів ще не проявляють стійких професійних інтересів.[20,68]
Відомо, що вибір професії в учнів 1—3(4) класів відбувається на рівні інтересу до зовнішнього боку професії. Отже, не варто подавати інформацію школярам про різні види трудової діяльності дорослих на складному науковому рівні, із застосуванням спеціальної термінології. Дітей необхідно поступово вводити у величезний і захоплюючий світ професій, вчити їх орієнтуватися в ньому.
Одним із напрямків роботи на цьому віковому етапі є раннє виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень учнів тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності людей з метою подальшої професійної орієнтації. Дослідження багатьох учених свідчать, що у 30% школярів стійкі інтереси до професії чи спеціальності, яку вони обирають, сформувалися вже в початкових класах. Тому слід враховувати думки, ставлення до проблеми вибору фаху самих учнів — головних суб'єктів професійного самовизначення.[24,35]
Найчастіше учні початкових класів, даючи відповідь на запитання “Яка професія тобі подобається?”, обирають професії міліціонера, лікаря, співака, вчителя, футболіста. Також можна простежити чітку диференціацію вподобань відповідно до статі. Так, хлопчики мріють стати міліціонерами, футболістами, а дівчатка частіше обирають традиційні, так би мовити, жіночі професії — лікаря, вчителя. Що саме приваблює школярів у обрані таких професій. Найбільше учнів цікавить сам процес праці та матеріальне забезпечення. Чільну позицію займають і широкі соціальні мотиви— діти бажають допомагати іншим: "виховувати дітей", "лікувати від різних хвороб", "рятувати людей від злочинців", "навчати інших". Певне місце посідають і мотиви престижу. Школярі обирають фах через те, що їх "поважатимуть", "станеш популярною, показуватимуть по телевізору". Дія деякої частини школярів вибір професії — сімейна традиція. Чимало дітей орієнтується лише на зовнішні атрибути професії: "там дарують квіти, багато шанувальників" (співачка), "носять зброю і часто стріляють" (міліціонер).
Дівчатка частіше обирають фах через те, що він. на їхню думку, потрібний та престижний. Хлопчиків більше приваблює цікавий, романтичний зміст праці. Професійні інтереси дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не дозволяють говорити про професійну спрямованість особі, бо немає потреби в професії[22,49]
Аналізуючи наукову літературу з даної проблеми ми дійшли висновку, факторами, які зумовлюють зацікавлення учнів тим чи іншим напрямком професійної діяльності є:
1. Телебачення. Фактор, що найбільше впливає на вибір фаху школярами. у переважній більшості, після перегляду телепередач зацікавилися спеціальностями мистецького напрямку (співак, модель), спортивної сфери (футболіст, баскетболіст, боксер) та професіями міліціонера, банкіра. Отже, для сільських учнів саме телебачення — найдоступніше, найцікавіше і багатоінформаційне джерело отримання матеріалу про захоплюючий світ професій. З огляду на це потрібно відзначити таке: