Смекни!
smekni.com

Вибір вуглезавантажувальних вагонів при проектуванні коксохімічних заводів (стр. 6 из 8)

На цій же рамі встановлений підшипник, для робочого вала. Один кілець вала через муфту, з'єднаний з електродвигуном, а на іншому кінці жорстко укріплений диск, по периметрі якого на шарнірах укріплені різці. Механізм за допомогою гальма утримується в заданому положенні педаллю.

Керування механізмом виробляється в такий спосіб. Натискаючи на педаль, робочий звільняє сектор від дії гальма. Потім важелем весь пристрій повертається щодо опорної стійки.

При цьому робочий вал з диском, вводиться в горловину стояка. При включенні електродвигуна вал, що з'єднується безпосередньо з ним, починає обертатися зі швидкістю 1420 об/хв, шарнірно укріплені так диску різці під дією відцентрової сили розходяться, вдаряють о стінки коліна стояка, очищаючи їх від графітних відкладень.

Такий механізм успішно діє на Дніпродзержинськом і Запорізькому коксохімічних заводах, значно полегшуючи працю робітника й одночасно поліпшуючи якість очищення коліна стояка. Недолікам механізму є ручне керування.

Механізація керування кришками і клапанами гідро затворів стояків

У процесі експлуатації коксових печей необхідно робити відкривання і закривання кришок і клапанів гідро затворів стояків.

На всіх коксохімічних заводах у даний час це виконується вручну. За останні роки були випробувані зразки механізмів, що повинні механізувати й автоматизувати зазначені операції. Для здійснення такої механізації необхідно, було також розробити підоймову систему, що погоджує рух кришки і клапана.

Як відомо, технологія роботи печей вимагає, щоб при закритій кришці стояка клапан гідро затвора був відкритий для з'єднання коксової печі з газовідбірником. Перед видачею коксу з печі кришка стояка відкривається і камера коксування з'єднується з атмосферою. При цьому клапан гідро затвора повинний автоматично закриватися, відключаючи пекти від газозбірника.

На рис.15 приведена кінематична схема підоймової системи стояка. Як показано жирними лініями при закритій кришці 1 клапан 2 гідро затвори відкриті. При цьому приводний важіль 3 знаходиться в крайнім нижнім положенні. Коли за допомогою спеціального механізму, опис якого приводиться нижче, важіль 3 піднімається в крайнє верхнє положення, кришка 1 стояка відкривається, а клапан 2 гідро затвори закривається (показане на рис.15 умовними лініями).

Така схема підоймової системи стояка застосовна до діючого коксовим батареям. Для нових коксових батарей Гіпрококсом розроблена конструкція стояка про підоймову систему і пружинами. Між кришкою і стояком передбачене ущільнення «залізо по залозу».

Механізм для відкривання-закривання кришок і клапанів таких стояків, запропонований КБ Коксохіммаша, установлюється на вуглезавантажувальному вагоні з боку, що прилягає до стояків. Механізм складається з електродвигуна, гальма і редуктора, на тихохідному валу якого закріплений універсальний шарнір. Останній передає обертання валу і далі через універсальний шарнір валу, що має дві опори на металоконструкції вуглезавантажувального вагона. На валу жорстко закріплений приводний важіль, на кінці якого шарнірно укріплений робочий орган, утримуваний у робочому положенні за допомогою пружин. Коли зусилля, задане для відкривання-закривання кришки і клапана, буде прикладено до приводного важеля підоймової системи стояка, пружини робочого органа стиснуться. Важіль буде продовжувати рух до заданого положення, поки механізм не зупинить шляховий вимикач 12. Проектом передбачується, що робочий орган при своєму русі буде за допомогою важеля робити і відкривання-закривання кранів паро інжекції.

Виробничі іспити механізму показали, що для успішної його роботи необхідно змінити конструкцію ущільнень між кришками і стояками.

Нові конструкції кришок стояків, не потребуючі заливання для ущільнення (по типі Жданівського чи Запорізького коксохімічних заводів), повинні одержати широке поширення, тому що забезпечують можливість механізації операцій по відкриванню-закриванню кришок і клапанів стояків. Опис конструкцій стояків із кришками, що самоущільнюються, приводиться в цій книзі. Керування, механізмами обслуговування стояків виробляється з кабіни машиніста. Робота механізму реверсивна. Силові ланцюги і ланцюги керування харчуються перемінним струмом напругою 380 в. Захист електродвигуна від перевантаження і струмів короткого замикання здійснюється автоматичним повітряним вимикачем.

Механізм встановлюється у вихідне положення (важіль унизу) командно-апаратом і дублюється кінцевим вимикачем.

Електрична схема передбачає блокування, що забороняють пересування вуглезавантажувального вагона під час роботи механізмів обслуговування стояків і включення цих механізмів під час роботи ручним аварійним приводом.

Затвори вугільної вежі

На вихідних отворах бункерів вугільної вежі встановлюються затвори, при відкриванні яких шихта самопливом надходить у бункери вуглезавантажувального вагона. На кожен відсік типової вугільної вежі встановлюється три затвори. Це. забезпечує з однієї установки вагона завантаження трьох його бункерів. Нова конструкція двох секторного затвора вугільної вежі (проект Гіпрококса) передбачає індивідуальне керування кожним затвором. Затвор може працювати в двох варіантах. По першому варіанті за допомогою механізму, установленого на вуглезавантажувальному вагоні, здійснюється примусове відкривання і закривання кожного
затвора, а по лише примусове відкривання. Закривання ж затвора відбувається під дією ваги його і контр вантажу, що кріпиться до одному із секторів. Найбільше поширення одержав перший варіант, що забезпечує більш надійне відкривання і закривання затворів вугільної вежі. Затвор складається з чавунної лійки, що має у верхній частині фланець, за допомогою якого затвор кріпиться на болтах до випускного отвору бункера вугільної вежі. Нижній отвір лійки закривається двома секторами. Сектори встановлені шарнірно на цапфах, закріплених на бічних поверхнях лійки, Відкривання-закривання затвора виробляється за допомогою приводного важеля, шарнірно з'єднаного тягою із приводним сектором затвора. При повороті приводного сектора на відкривання другий сектор, зв'язаний із приводним зубцюватим зачепленням, також повертається убік відкривання.

Приводний важіль затвора встановлюється на металевій рамі, закріпленої болтами на нижній частині бункерів вежі.

Нижні частини приводного важеля з'єднуються між собою за допомогою «качалки», що при роботі входить у зіткнення з вилкою механізму відкривання-закривання затвора.

Габаритний розмір затвора 970X770X490 мм. Живий перетин проходу відкритого затвора 500Х500 мм. Допуск на величину проходу відкритого затвора ±20 мм. Зусилля на відкривання одного затвора 450 кг. Вага одного затвора 238 кг.


Механізм відкривання-закривання затвора вугільної вежі конструкції КБ Коксохіммаша

Для механізації операцій по відкриванню-закриванню затворів вугільної вежі КБ Коксохіммаша розроблений механізм з електромеханічним приводом.

Кожен механізм розрахований на відкривання-закривання одного затвора вугільної вежі. Кількість механізмів, установлюваних на вагоні, повинне відповідати кількості бункерів. Так, на типовому трьох бункерному вагоні встановлюють три механізми. Кожний з них кріпиться до верхньої частини бункера вуглезавантажувального вагона, але так, щоб не заважати нормальному сходу шихти з бункера вугільної вежі і повному використанню корисного обсягу кожного бункера.

Конструкція механізму з електромеханічним приводом забезпечує надійне примусове відкривання і закривання кожного затвора вугільної вежі, а також дає можливість автоматизувати роботу механізмів.

Керування електродвигуном механізму здійснюється з кабіни машиніста за допомогою контактора типу КТ 32/ЗБ і електромагнітних реле. На типовому трьох бункерному вагоні силовий ланцюг і ланцюг керування харчуються перемінним струмом напругою 380 а. Електрична схема керування передбачає можливість роботи механізмів на двох режимах: налагоджувальному й автоматичному. При цьому забезпечується одночасне автоматичне відкривання затворів вугільної вежі трьома механізмами і роздільне закривання кожного затвора при наповненні бункерів шихтою
по чи обсязі вазі.

Імпульс на відкривання чи закривання затвора вугільної вежі механізм одержує від спеціальних датчиків, установлених на вуглезавантажувальному вагоні. Для того щоб механізми відкривання-закривання затворів вугільної вежі почали працювати, необхідно щоб вуглезавантажувальний вагон був точно встановлений по осі випускних отворів бункерів вугільної вежі, з яких намічається заповнення шихтою вуглезавантажувального вагона.

Загальний вид механізму відкривання-закривання затворів вугільної вежі показаний на рис.5. Механізм складається з електродвигуна 7, з'єднаного за допомогою муфти 2 з черв'ячно-циліндричним редуктором 3. На тихохідному валу редуктора 3 установлений кривошип 4, що за допомогою пружинної тяги 5 з'єднаний з робітником органом-вилкою 6, шарнірно закріпленої на осі 7.

Електрична схема механізму передбачає блокування, що забороняють пересування вуглезавантажувального вагона при відкритих затворах вугільної вежі, а також відкривання-закривання затворів при роботі ручного аварійного привода.

Весь механізм установлений на звареній рамі 8. Для точної фіксації положення робочого органа — вилки 6 на швидкохідному валу редуктора встановлене електромагнітне гальмо 9. До другого кінця тихохідного вала редуктора на муфті 10 підключений командно-апарат 11, за допомогою якого механізм автоматично зупиняється в заданих положеннях.

При роботі механізму вилка 6 повинна ввійти в зачеплення з «качалкою» 12 приводного важеля затвора вугільної вежі. Точність установки качани 6 по довжині «качалки» ±100 мм. У залежності від напрямку руху качани 6 відбувається відкривання чи закривання затвора вугільної вежі.