Смекни!
smekni.com

Зв’язок особистісних характеристик та стратегії поведінки в конфліктах у старшокласників (стр. 9 из 9)

При вирішенні конфліктів потрібно враховувати які форми поведінки в конфліктних ситуаціях характерні для людей, які з них є продуктивнішими або деструктивними; яким чином можливо стимулювати продуктивну поведінку. За основу потрібно брати міру орієнтації учасників ситуації на свої власні інтереси і інтереси партнера, при цьому виділяється п'ять основних тактик або стилів поведінки. Це: уникнення, пристосування, суперництво, компроміс, співпраця.

Наше емпіричного дослідження показало, що старшокласники найбільш часто обирають таку стратегію поведінки як компроміс, тобто вони намагаються узгодити конфліктні ситуації шляхом домовленостей та взаємних поступок, та суперництво, тобто вони прагнуть добитися задоволення своїх інтересів в збиток іншим.

А найрідше члени даної групи обирають таку стратегію поведінки як співпраця, тобто учасники конфліктної ситуації не приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін.

Для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як суперництво, притаманні такі особистісні характеристики як домінантність, енергійність, успішність у справах, притаманні егоїстичні риси, орієнтація на себе, вимогливість, прямолінійність, суворість в оцінці оточуючих, схильність звинувачувати у всьому оточуючих, роздратованість, мала схильність до співпраці, не гнучкість та не компромісність при вирішення проблем, рідко слідує правилам спілкування при вирішенні конфліктів.

Для учнів, які надають перевагу такій стратегії поведінки як компроміс, притаманні такі особистісні характеристики як впевненість в собі, наполегливість, схильність до співпраці, енергійність, скромність, емоційна стриманість, конформність, м’якість, гнучкість у вирішенні проблем, прагнення бути у згоді з думками оточуючих, відповідальність по відношенню до людей, делікатність, доброта.

Отже, наше емпіричне дослідження показало, що гіпотеза про те, що в юнацькому віці найбільш характерними стратегіями поведінки в конфліктних ситуаціях є компроміс та суперництво, підтвердилася.

Гіпотеза про те, що старшокласникам, які обирають стратегію поведінки суперництва, притаманні такі особистісні риси як авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозріливість, підтвердилась.


Література

1. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров, разрешение конфликтов. — Казань, 1992.

2. Анцупов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. — К.: МАУП, 1996.

3. Аргументы и факты //№52

4. Белкин А. С, Жаворонков В. Д., Зимина И. С. Конфликтология: наука о гармонии. — Екатеринбург: ГЛАГОЛ, 1995.

5. Беркли-Ален М. Забытое искусство слушать. — СПб, 1997.

6. Богданов Е. Н., Зазыкин В. Г. Психология личности в конфликте: Учебное пособие. — 2-е изд. — СПб.: ПИТЕР, 2004.

7. Бородкин Ф. М, Коряк П. М. Внимание: конфликт! — Новосибирск: Наука, 1989.

8. Возрастная и педагогическая психология / Под ред. М.В. Гамезо, М.В. Матюхиной, Т.С. Михальчик.– М., 1984г.

9. Возрастные особенности старшеклассников / Под ред. И.В. Дубровиной.– М., 1989г.

10. Гатанова Н. Психологические аспекты разрешения учителями конфликтов с учениками.//Психология учителя. М.,1988.

11. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб.: ПИТЕР, 2000.

12. Гришина Н. В. Давайте договоримся: Практическое пособие для тех, кому приходится разрешать конфликты. — СПб.: Сова, 1993.

13. Гусева А. С, Козлов В. В. Конфликт: структурный анализ, консультативная помощь, тренинг. — М., 1998.

14. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов. — М., 1993.

15. Дональдсон М. К., Дональдсон М. Умение вести переговоры для чайников. - К.; М.,1998.

16. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2001.

17. Иванова Е. Н. Эффективное общение и конфликты. — СПб. — Рига: Эксперимент,1997.

18. Кан-Калик В. А. Грамматика общения. — М.: Роспедагентство, 1995.

19. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. — М:: ЭКСМО,1997

20. Конфликтология. Учебник / Под ред. А. С. Кармина. — СПб.: Лань, 1999.

21. Корнелиус X., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать конфликты. — М.: СТРИНГЕР, 1992.

22. Кулагина И.Ю. Возрастная психология.– М., 1996г.

23. Левин К. Типы конфликтов // Психология личности. Тексты. — М.: МГУ, 1982.

24. Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. — СПб.: ПИТЕР,1997.

25. Обозов Н. Н. Психология конфликта и способы его разрешения. - Л.: ЦПП, 1991.

26. Лишин О.В. Конфликты в школьном возрасте: пути их преодоления и предупреждения.–М., 1986.

27. Поливанова К.Н. Психология возрастных кризисов: Учеб. пособие для студентов высш. пед. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2000.

28. Райгородский Д.Я. Практическая диагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002

29. Рыбакова М.Н. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе.– М., 1991.

30. Саймон Б. “Общество и образование” М.,1989.

31. Скотт Д. Г. Конфликты. Пути их преодоления. — К.: Внешторгиздат, 1991.

32. Соснин В. А., Лунев П. А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинг. — М.: ИП РАН, 1993.

33. Сулимова Т. С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов. — М.: ИПП, 1996.

34. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.И. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп – М.: Изд-во Института Психотерапии, 2005

35. Фишер Р., Эргель Д. Подготовка к переговорам. — М., 1996.

36. Формирование личности старшеклассника / Под ред. Дубровиной; Науч.-исслед. Ин-т общей и педагогической психологии Акад. пед. наук СССР. – М.: Педагогика, 1989.

37. Хасан Б. И. Конструктивная психология конфликта. — СПб.: ПИТЕР, 2003.

38. Шейнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. — Минск: Амалфея, 1997.

39. Школа - 1988. Проблемы. Противоречия. Перспективы. М.,1989.

40. Эльконин Б.Д. Психология развития: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2001.


Додаток 1

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії суперництва за індивідуальними рисами

NTILES of СОПЕРНИЧЕСТВО N Mean Std. Deviation Std. Error Mean Sig. (2-tailed)
АВТОРИТАРНОСТЬ 1 19 8,00 3,018 ,692 0,039
3 17 10,06 2,703 ,656
ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 19 7,00 3,000 ,688 0,042
3 17 9,24 3,345 ,811
АГРЕССИВНОСТЬ 1 19 7,63 2,362 ,542 0,018
3 17 9,59 2,347 ,569
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 19 8,32 3,001 ,688
3 17 8,12 2,781 ,675
ПОДЧИНЕНИЕ 1 19 7,84 2,630 ,603 0,000
3 17 4,29 2,173 ,527
ЗАВИСИМОСТЬ 1 19 8,84 2,316 ,531 0,000
3 17 5,47 2,478 ,601
ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 19 8,84 2,873 ,659 0,001
3 17 5,35 2,978 ,722
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 19 9,32 3,019 ,693 0,002
3 17 5,82 3,283 ,796

Додаток 2

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії компромісу за індивідуальними рисами

NTILES of КОМПРОМИС N Mean Std. Deviation Std. Error Mean Sig. (2-tailed)
АВТОРИТАРНОСТЬ 1 13 10,77 2,713 ,752 0,039
3 16 8,44 3,010 ,753
ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 13 9,31 3,119 ,865 0,024
3 16 6,63 2,895 ,724
АГРЕССИВНОСТЬ 1 13 8,92 2,929 ,812
3 16 8,06 2,235 ,559
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 13 8,15 3,132 ,869
3 16 7,44 2,502 ,626
ПОДЧИНЕНИЕ 1 13 4,92 2,629 ,729
3 16 4,81 2,903 ,726
ЗАВИСИМОСТЬ 1 13 6,00 2,345 ,650
3 16 6,75 2,769 ,692
ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 13 6,77 3,244 ,900
3 16 7,31 2,845 ,711
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 13 6,62 2,987 ,828
3 16 6,63 3,160 ,790

Додаток 3

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання пристосування суперництва за індивідуальними рисами

NTILES of ПРИСПОСОБЛЕНИЕ N Mean Std. Deviation Std. Error Mean Sig. (2-tailed)
АВТОРИТАРНОСТЬ 1 18 9,33 3,236 ,763
3 16 8,44 2,279 ,570
ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 18 7,83 3,148 ,742
3 16 7,13 2,872 ,718
АГРЕССИВНОСТЬ 1 18 8,56 2,382 ,561
3 16 7,00 2,280 ,570
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 18 7,44 2,812 ,663
3 16 8,06 3,151 ,788
ПОДЧИНЕНИЕ 1 18 4,78 2,579 ,608 0,001
3 16 8,06 2,568 ,642
ЗАВИСИМОСТЬ 1 18 6,00 2,808 ,662 0,006
3 16 8,56 2,250 ,563
ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 18 5,67 2,567 ,605 0,000
3 16 9,94 2,839 ,710
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 18 5,72 3,083 ,727 0,000
3 16 10,13 2,446 ,612

Додаток 4

NTILES of ИЗБЕГАНИЕ N Mean Std. Deviation Std. Error Mean
АВТОРИТАРНОСТЬ 1 14 9,00 2,512 ,671
3 18 8,50 3,650 ,860
ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 14 7,64 2,872 ,768
3 18 7,11 3,445 ,812
АГРЕССИВНОСТЬ 1 14 7,86 2,770 ,740
3 18 8,06 2,100 ,495
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 14 7,71 3,148 ,841
3 18 8,17 2,771 ,653
ПОДЧИНЕНИЕ 1 14 6,00 3,162 ,845
3 18 6,89 3,197 ,754
ЗАВИСИМОСТЬ 1 14 6,93 2,999 ,802
3 18 8,06 2,940 ,693
ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 14 7,71 3,625 ,969
3 18 8,61 3,381 ,797
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 14 8,07 3,452 ,923
3 18 8,28 2,967 ,699

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії уникнення за індивідуальними рисами


Додаток 5

Порівняння груп з високим та низьким рівнем використання стратегії співробітництва за індивідуальними рисами

NTILES of СОТРУДНИЧЕСТВО N Mean Std. Deviation Std. Error Mean
АВТОРИТАРНОСТЬ 1 20 9,10 3,417 ,764
3 14 8,79 3,309 ,884
ЭГОИСТИЧНОСТЬ 1 20 8,45 3,395 ,759
3 14 7,79 3,017 ,806
АГРЕССИВНОСТЬ 1 20 9,10 2,808 ,628
3 14 7,86 2,070 ,553
ПОДОЗРИТЕЛЬНОСТЬ 1 20 8,60 2,644 ,591
3 14 8,14 3,255 ,870
ПОДЧИНЕНИЕ 1 20 5,55 3,364 ,752
3 14 5,86 3,183 ,851
ЗАВИСИМОСТЬ 1 20 7,10 3,042 ,680
3 14 6,57 3,106 ,830
ДРУЖЕЛЮБИЕ 1 20 7,35 3,977 ,889
3 14 6,79 2,887 ,772
АЛЬТРУИСТИЧНОСТЬ 1 20 6,60 3,267 ,731
3 14 7,93 3,751 1,003