Для цього періоду життя властиве прагнення досамоствердження, самореалізації. Відносячи себе до молодіжної субкультури, молодалюдина знаходить потрібні йому засоби самовираження, – чи то у цінностях, ідеяхугрупування, чи у зовнішньому вигляді, манері одягатися, спілкуватися, чи умузиці. Не менш важливим для молодої людини юнацького віку є оцінка іншихлюдей, передусім, однолітків, що також сприяє активному самовираженню.
Майже у всіх молодіжних субкультурах важливу рольвідіграє зовнішній вигляд. В цьому також проявляється і реалізуєтьсянадзвичайно важливе для особистості, що формується, почуття приналежності: щоббути повністю «своїм», потрібно виглядати «як всі», і розділяти загальнізахоплення. Крім того, зовнішній вигляд, мода це – засіб самовираження:молодіжний стиль претендує на унікальність і експериментальність, всілякопідкреслюючи свою відмінність від «інших»; як тільки суспільство прийме його,як цей стиль відразу ж втрачає свій динамізм.
Мода також є засобом комунікації та ідентифікації:сприйняті зором (одяг, зачіска) та слухом (мова, музика) знаки служать молодійлюдині засобом показати, хто віна така, і розпізнати «своїх». Нарешті, це засібпридбання статусу в своєму середовищі, оскільки норми і цінності молодіжноїсубкультури являються груповими, набуття їх (наприклад, вміння розбиратися врок-музиці) стає обов’язковим і служить засобом самоствердження.
Бажання виділитися, зробити так, щоб оточуючі тебепомітили, звернути на себе увагу властиве майже всім людям будь-якого віку.Доросла, самостверджена людина робить це непомітно, використовуючи своєсуспільне становище, досягнення в роботі, освіченість, культурний багаж, досвідспілкування і багато іншого. У період ранньої юності, коли людина тількипочинає жити, соціальний багаж, як і уміння його використовувати, значнобідніший. Разом з тим, зустрічаючись з новими людьми, молоді люди значночастіше за дорослих опиняються в ситуації «оглядин». Звідси – особлива цінністьяскравих зовнішніх аксесуарів, розрахованих на привертання уваги. Адже середбагатолюдного натовпу на охайно одягненого юнака ми просто не звернемо увагу, аварто йому лише одягнути ланцюг на шию, а на зап’ястя – залізний браслет, чорнуфутболку з логотипом якогось рок-гурту чи шкіряну куртку і «хлопчик без імені»перетвориться на «металіста». В такому вигляді кожен його помітить.
Отже, такий своєрідний маскарад допомагає молодійлюдині вирішити багато особистих проблем, в тому числі, і найважливішу:оточуюче людство безвідмовно признає факт його існування на землі. Багато молодихлюдей використовує такий прийом, відносячи себе до тої чи іншої субкультури,імітуючи тільки зовнішній вигляд, деколи навіть не цікавлячись історією чиідеями угрупування. Таких «неформалів» називають «позерами», навідміну від «try»- «справжніх», які сповідують всі «закони» та ідеї молодіжного угрупування.
Не менш важливою для членів кожної субкультури ємузика, яку вони слухають. Психологічні функції цієї музики такі ж різнобічні,як і вона сама та її прихильники. Одному вона дає розрядку емоційногонапруження. Другому – відчуття внутрішнього духовного звільнення, відключеннявід прози буднів. Третьому – відчуття комунікативної легкості, злиття з гуртом.Причому одна і та ж сама музика може по-різному впливати на різних людей.
В залежності від того, яку молодіжну субкультуруобирає молода людина, формується її індивідуальність, визначаються життєвіцінності. Завдяки належності до тої чи іншої молодіжної субкультури, упідлітків та молоді відбувається підвищення значущості власних цінностей. Тимсамим способом вирішується проблема диференціації самооцінки. Зазвичай, учленів молодіжної субкультури вона завищена, адже вони відчувають свою перевагунад оточуючими.
Будучи учасниками певного молодіжного об’єднання,молоді люди забезпечують свою потребу в неформальному, довірливому спілкуванні,головною метою якого є розуміння й саморозкриття; відкриття свого внутрішньогосвіту, який може не співпадати із зовнішньою поведінкою.
Також молодіжна субкультура впливає на розвитоктворчості, адже тут молодь тісно пов’язана з музикою, дехто починає грати намузичних інструментах, здебільшого, це гітара, дехто – писати тексти пісень,малювати тощо. Ще одним з позитивних факторів впливу молодіжної субкультури єте, що у підлітків зменшується рівень тривоги, загостреної потреби в розумінні.Молоді люди створюють власну систему цінностей, прагнуть підвищувати свійкультурний рівень, створюють глобальні плани, спрямовані на майбутнє.Відбуваються також і інші позитивні зміни, пов’язані з належністю підлітка допевної субкультури, але головною серед них є те, що особистість знаходить свійшлях реалізації, самоствердження та розкриття своїх здібностей. Все це вподальшому житті сприяє його активнішій соціалізації та розвитку якособистості.
Проте, звісно, є і негативні сторони окремихмолодіжних субкультур. У розважально-музичних – це інфантильність (дорослідіти), у ескапістських – десоціалізація (невміння співжити в суспільстві,досягати в ньому успіху, безнадійна втеча), у деструктивних – кримінальнавідповідальність. Майже у всіх – нездоровий спосіб життя.
Отож, якщо діяльність молодіжної субкультури невиходить за межі здорового глузду і не веде до «розлучення» зі світом, то такізахоплення є навіть корисними, сприятливими для здорового способу життя йрозвитку вольових та фізичних якостей. Водночас треба стежити за всебічнимрозвитком особистості, не замикатися в наявних межах.
1.3 Вплив молодіжної субкультури наміжособистісні стосунки
Процес формування та розвитку особистостіхарактеризується визначеними психологічними закономірностями. Насамперед, цепочуття дорослості, показниками якого є потреба молодої людини, щоб до неїставились як до дорослої; прагнення до самостійності і бажання захистити деякісфери свого життя від втручання дорослих та наявність власної лінії поведінки. Провіднимфактором самоутвердження людини в період ранньої юності є усвідомлення своєїролі у двох існуючих системах взаємовідносин з оточуючими – ровесниками тадорослими. У кожній з цих систем молодь проявляє себе по-різному.
Взаємини з дорослими характеризуються складнимпротиріччям внутрішньої позиції молодої людини – прагнення до самостійностіпоєднується з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, якіпоставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відвертовизнати це він не хоче, шукаючи заміну такому спілкуванню в середовищісубкультури. Нерозуміння є типовою особливістю взаємин юнацтва з дорослими, іяк наслідок цього виникають конфлікти з приводу як захоплень та повсякденнихзвичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів належностімолодої людини до субкультури, його шкільного життя та особистих принципів,норм.
Емансипація від влади дорослих проявляється узаміненні їх ролі групою однолітків, що являється феноменом з точки зору впливуоточуючих на дану особистість. Нестримний потяг до спілкування, до колективу,до спільних діяльності та дозвілля являються причинами об’єднання юнацтва усубкультури і сумісної діяльності у них. Спрямованість таких об’єднань лякає івчителів, і батьків, тому що вмовити молоду людину залишити угрупування буваєдуже важко.
У період ранньої юності людина більш відчуваєнеобхідність мати друга, що також є однією з причин належності підлітка допевної субкультури. Спостерігається підвищення інтересу до ровесника, як долюдини з певними внутрішніми якостями. В процесі спілкування з одноліткамимолодь вибирає друзів з схожістю поглядів на життя, та чітко усвідомлює різницюміж товаришем і другом, якому можна довіритись.
Одним з негативних наслідків належності юнацтва досубкультури може бути завищена самооцінка, що також впливає на відносини зоточуючими. У молодих людей із завищеною самооцінкою дуже яскраво помітна такавада характеру, як негативізм, тобто протидія усякому зовнішньому втручанню всвоє життя. У поєднанні з почуттям дорослості негативізм часто виявляється утаких проявах підліткової поведінки, як словесна грубість, розбещеність,тютюнопаління, вживання спиртних напоїв та наркотиків, гра в азартні ігри,схильність до суїциду, тощо. До того ж, у деяких субкультурах такий спосібжиття є нормою.
Бажання належати до якоїсь субкультури можна пояснитипрагненням до довіри у взаємодії з оточуючими. Довіра до товариша реалізуєтьсяу сфері інтимно-особистісного спілкування, головна мета якого – розуміння йсаморозкриття. Адже юнацькому віці потреба в спілкуванні з дорослими не завждизнаходить своє задоволення, що негативно позначається на розвитку особистості. Юнакита дівчата значно частіше, ніж люди старшого віку, відчувають себе самотніми.Але відчуття самотності виникає не від зовнішньої ізоляції, не від поганогооточення, а від неможливості висловити в спілкуванні всю повноту відчуттів.Належність до субкультури дає таку можливість.
Між членами субкультури часто виникають дружністосунки. Однією з головних неусвідомлюваних функцій такої дружби є підтримкасамоповаги. Юнацька дружба іноді виступає як своєрідна форма «психотерапії»,дозволяючи молодим людям висловити почуття й знайти підтвердження їх у того,хто поділяє їх сумніви, тривоги, надії. Юнацька потреба в саморозкритті частопереважає інтерес до розкриття внутрішнього світу іншого, спонукаючи не тількиобирати друга, скільки вигадувати його.