Але між цими науками і немало істотних відмінностей, що йдуть по лінії перш за все своєрідності їх характеру, природи. Їх співвідношення – це співвідношення теорії суспільного розвитку і його історії. Історія по своїй природі і суті не може абстрагуватися від конкретно-хронологічного ходу історичних подій, від чіткого і різностороннього відображення конкретних явищ, подій, процесів суспільного життя у всій їх індивідуальності, неповторності, своєрідності. На відміну від цього головне в соціології як в "теоретичній" науці – узагальнення історичного досвіду минулого і теперішнього часу.
Взаємовідношення соціології і історії визначається перш за все тим, що соціологічні положення і висновки безпосередньо спираються на узагальнення історичних фактів, історичного досвіду. Тому розвиток історичних досліджень – важлива умова, передумова і чинник нових досягнень в соціології, недопущення в ній зайвої абстрактності і відриву від реальної дійсності. З другого боку, розширення і поглиблення соціологічних досліджень дозволяє історикам успішніше долати описово-фактологічний підхід до віддзеркалення фактичного процесу, глибше аналізувати його і підійматися до широких і глибоких історичних узагальнень. Одним з виявів поглиблення взаємозв'язку соціології і історії може служити виникнення соціології історії, покликаної дати соціологічний аналіз історичного процесу.
Дуже важливо визначити правильне співвідношення соціології і політології. Тісний взаємозв'язок між ними визначається тим, що:
- по-перше, соціальні спільності, організації і інститути є найважливішими суб'єктами і об'єктами політики;
- по-друге, політична діяльність є однією з основних форм життєдіяльності особистості і її спільностей, що безпосередньо впливає на соціальні зміни в суспільстві;
- по-третє, політика як дуже широке, складне і багатогранне явище виявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політика, культурна політика і т.д.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому;
- і, крім того, особливо тісний зв'язок і взаємовплив соціології і політології знаходять своє вираження в появі такої спеціальної соціологічної теорії, як соціологічна політологія.
Проте це різні науки, одна з яких досліджує соціальну реальність, життя суспільства, а інша – політичну дійсність і життя суспільства. Кожна з цих наук по-різному підходить до вивчення навіть одних і тих же суспільних явищ.
І, нарешті, розглянемо співвідношення соціології і економічної науки, а також деяких інших наук. Всі вони, на відміну від соціології, вивчають не суспільство в цілому, а лише окрему його частину. Так, економічна теорія концентрує свої зусилля на дослідженні матеріального виробництва, економічної діяльності людей, зміни в яких позначаються на соціальних процесах. Тому соціологія не може не спиратися на економічну теорію, не взаємодіяти з нею. З другого боку, самі економічні процеси все більше виявляються залежними від дії соціальних умов і чинників і їх використання у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. І це також вимагає посилення взаємодії економічної і соціологічної наук.
У принципі те ж саме можна сказати про співвідношення соціології з іншими суспільними науками.
В системі гуманітарних наук соціологія посідає особливе місце. Це пояснюється тим, що:
по-перше, вона є наукою про суспільство, його явища і процеси;
по-друге, вона включає загальну соціологічну теорію або теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших гуманітарних наук;
по-третє, всі гуманітарні науки, що вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включають соціальний аспект, тобто ті закони, які досліджуються в тій або іншій сфері суспільного життя і реалізуються через діяльність людей;
по-четверте, техніка і методика вивчення людини і його діяльності, які розробляються соціологією, необхідні для всіх суспільних і гуманітарних наук, оскільки використовуються ними для своїх досліджень, і нарешті,
по-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології і інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних досліджень (соціально - економічні, соціально - політичні, соціально демографічні і ін.).
Будучи наукою про суспільство, соціологія в той же час включає як загальну теорію процесів суспільного життя, яке є об'єктом вивчення суспільних і гуманітарних наук, так і соціальні теорії різних сторін суспільного життя, тобто соціальні теорії праці, освіти, охорони здоров'я і т.д., і в той же час соціологія спирається на досягнення статистики, демографії, психології і інших дисциплін, які вивчають суспільство і людину.
Важливою складовою частиною соціології є її практична сторона. Значна частина соціологічних досліджень орієнтована на рішення практичних задач - вони дають конкретну інформацію для здійснення соціальної політики органами державного управління і можливості появи соціальної напруженості, а також соціальних криз. Завдяки соціологічним дослідженням органи виконавчої і представницької влади здатні виробити науково обгрунтовані прогнози розвитку соціальних процесів в майбутньому і здійснювати цілеспрямовану політику у всіх сферах суспільного життя.
Велике значення в житті суспільства має використання соціологічних досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя. Соціальне планування на основі соціологічних досліджень розвинуто у всіх країнах світу. Воно охоплює найширші області, починаючи від певних процесів життєдіяльності всього суспільства і кінчаючи соціальним плануванням життя міст, сіл, окремих підприємств і колективів.
В США соціологія із самого початку формувалася як прикладна наука, яка була спрямована на проведення соціологічних досліджень, які уряд і підприємці розглядають як важливий інструмент подолання соціальних конфліктів і забезпечення соціальної стабільності, як інструмент соціального контролю і управління, який підвищує продуктивність праці і забезпечення добробуту громадян.
В США соціологічні дослідження диктувалися потребами розвитку суспільства, тому велике місце в них займали і займають нині проблеми соціалізації різних соціальних груп і спільностей, їх пристосування до нових соціальних і культурних умов (це в основному пристосовування емігрантів з різних країн в США).
Значний розвиток в США набули дослідження соціології праці і управління Ф. Тейлора, який розробив і упровадив складну систему організованих заходів, таких як перенавчання робітників, збір інформації, нова структура адміністрування і т.д.
Великий розвиток в США набула теорія праці, організації, планування і управління в працях таких відомих соціологів як Е. Мейо (доктрина людських відносин), А. Маслоу ( ієрархічна теорія потреб), Д. Макгрегора (теорія стилів керівництва) і ін.
Таким чином, завдяки розвитку соціологічних досліджень, розробці методології досліджень, використання цих досліджень в різних сферах соціального життя, соціологія в США перетворилася на точну науку.
Значення соціології для інших наук полягає в том, що вона дає науково-обгрунтовану теорію про суспільство і його структури, забезпечує розуміння законів про взаємодію його різних структур.
Разом з тим, в системі суспільних наук існує дисципліна, зв'язок соціології з якою є найбільш тісною. Це - психологія. Соціальна психологія є розділом соціології, але психологія займається в основному вивченням психології окремої людини або окремої соціальної групи, а соціологія вивчає проблеми міжособової взаємодії.
Таким чином, підводячи підсумок сказаному, можна зробити наступні висновки:
По-перше, соціологія - це самостійна наука, яка має свій предмет і об'єкт дослідження.
По-друге, соціологія - це наука, яка вивчає соціальні відносини в суспільстві, різні складові соціальні спільності, а також відносини особистості і суспільства у відповідних законах і категоріях.
По-третє, значення соціології для інших наук полягає в тому, що вона дає науково обгрунтовану теорію про суспільство і його структури, забезпечує розуміння законів про взаємодію його різних структур.
5 Характерні особливості сучасного суспільства
Порівняємо доіндустріальний та індустріальний тип суспільства
| Характеристика | Суспільство | |
| доіндустріальне | індустріальне | |
| Основне місце поселення | Село | місто |
| Основное месце роботи | Поле, ліс | Фабрика, завод |
| Соціальні стосунки | Кровно-родинні, особистісні | Товарно-грошові, знеособлений |
| Разподіл праці | Незначний | Глибокий |
| Соціальна стратифікація | Касти | Страти, класи |
| Соціальний контроль | Неформальний, спонтанні реакції | Формальний, постанови, законы |
| Цінності | Традиційні, релігійні | Світські |
| Культура | Однорідна | Неоднорідна |
| Джерела енергії | Фізична сила людей, тварин | Вода, вітер, пара, газ, электрика, атом |
| Швидкість технічного прогресу | Незначна | Інтенсивна |
Спробуємо порівняти індустріальне та постіндустріальне суспільство за допомогою таблиці:
| Індустріальне суспільство | Постіндустріальне суспільство | |
| Індустріальний | Технічний базис | Інформаційний |
| Товари | Основа добробуту общества | Знання |
| Промисловість | Ведуча галузь | Сервіс |
| Робітники | Масовий класс | службовці, управлінці |
| Керывництво | Принцип управління | Узгодження |
| Статус, "зерниста" | Соціальна структура | Функціональна "сотова" |
| Авторитаризм, представницька демократія | Політичний режим | Безпосередня демократія, самоуправління |
| Соціоцентризм | Ідеологія | Гуманізм |
| Світові релігії | Релігія | Дрібжні конфесії |
Для визначення сучасного суспільства американський соціолог Денієл Белл (род. в 1919 р.) ввів поняття "постіндустріальне суспільство". Постіндустріальне суспільство — стадія суспільного розвитку, яка приходить на зміну державно-монополістичному капіталізму, індустріальному суспільству. Таке суспільство перебуває на стадії територіальних промислів, у сфері послуг якого зайнято не менше 50 відсотків працюючого населення. Воно виробляє як аграрні, так і промислові товари, набагато перевищуючи власні потреби. Окрім перевиробництва, йому властиві ускладнення соціальних зв'язків, максимальний розвиток маркетингу, спрямованість в майбутнє, динамічна міжособова комунікація, велика роль наукових досліджень, освіта, престиж освіченості.