Смекни!
smekni.com

Соціальний захист молоді в діяльності соціальних служб (стр. 8 из 15)

• підтримка та сприяння молодіжному підприємництву;

• соціально-психологічна допомога сім’ї;

• сприяння молодіжній зайнятості;

• робота з жіночою молоддю;

• робота з молодими наркоманами, алкоголіками і їх сім’ями;

• правове навчання.

Наочний аналіз сутності й особливостей різноманітних програм, соціальних служб, що реалізуються центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в Україні, викладено в спеціальному збірнику «Соціальна робота з молоддю в України..

Дані програми реалізуються соціальними службами в процесі соціальної роботи з молоддю. Відмітимо, що термін соціальна робота з молоддю ще не оформився в системі соціальної роботи в Україні. Проте специфічні соціальні проблеми молоді змушують говорити про необхідність формування технологій соціальної роботи, придатних для вирішення цих проблем. З проблем, що найбільш турбують суспільство, належать проблема розповсюдження наркоманії, СНІДУ, проституція, підвищення кримінальної активності молоді, зокрема неповнолітніх. Проблема побудови технологій соціальної роботи з молоддю посилюється тим, що, як правило, молоді українці є недобровільними клієнтами соціальних служб. Культура звертання до соціальної служби для вирішення своїх проблем в середовищі нашої молоді ще не сформована. Все це разом узяте змушує звернути особливу увагу на конструювання соціальної роботи з молоддю, перш за все в сфері труду.

Нижче надається приклад проведеного нами дослідження з проблеми Молодь на ринку труду, результати якого є як би соціально-дослідницькою базою для здійснення соціальними службами соціальної роботи з молоддю в сфері трудових відносин.

Ми вирішили розглянути динаміку та чинники формування ціннісних трудових орієнтацій молоді Луганську на прикладі двох вікових груп: учнів старших класів і студентів старших курсів вищих навчальних закладів, які і є об’єктом нашого дослідження. Основним методом збору інформації було анкетне опитування.

У ході дослідження було опитано 150 респондентів, 75 школярів і 75 студентів. В результаті були отримані наступні дані.

Із загальної кількості опитаних професійно визначилися 58% школярів, 41% знаходяться в процесі професійного самовизначення і лише 1% випускників школи поки ще не замислювалися над цим. 55% школярів оцінило престиж обраної професії як дуже високий, 38 як відносно високий, і лише незначна кількість школярів обрали майбутню професію, що не користується престижем в суспільстві.

Найпопулярнішою професією серед учнів є професія юриста. Це також свідчить про орієнтацію респондентів на соціально престижні види діяльності.

Той факт, що значна частина студентів оцінила обрану професійну діяльність як середньо престижну, свідчать про те, що очікування школярів далеко не завжди виправдовуються.

Основними критеріями, якими керується молоде покоління під час вибору професії, є висока оплата праці та інтерес до даного виду діяльності. Причому, для школярів матеріальний чинник більш значущий в порівнянні із студентами.

Що стосується ролі батьків в професійному виборі їх дітей, то для 1/3 частини учнів шкіл порада батьків мала вирішальне значення, серед студентів даний показник є нижчим в 2 рази.

Та обставина, що професія батьків абсолютно не вплинула на професійний вибір їх дітей (66% в обох вікових групах), в черговий раз свідчить про орієнтацію молоді на соціально престижні види діяльності, які, природно, значно відрізняються від популярних професій за часів молодості їх батьків.

При аналізі питання про те, з ким обговорювався вибір професії, з’ясувалося, що референтну групу для молоді в цьому питанні складають батьки і друзі.

На питання „Може що-небудь перешкодити реалізувати Ваш професійний вибір?” 38% студентів і школярів відповіли ствердно, 27% – негативно, іншим – важко відповісти. При цьому 68% школярів бачать небезпеку в невдалій здачі іспитів, а студенти у відсутності робочих місць і низькій оплаті праці.

Також відмічена залежність відповіді на дане питання від матеріального стану респондента: серед тих, чиє матеріальне положення краще, ніж у більшості, найвищий показник упевнених у відсутність чого-небудь, здатного перешкодити реалізувати професійний вибір. Причому, слід відмітити, що відсоток твердо упевнених в тому, що вибір професії повинен бути вибором на все життя, є вищим серед учнів шкіл. Це свідчить, на наш погляд, про деяку ідеалізацію уявлень про майбутню професійну діяльність, яка з часом змінюється. Що стосується планів на майбутнє, то 90% школярів планують продовжити освіту у вузі, причому для більшості учнів шкіл вища освіта є можливістю отримати престижну і високо оплачувану роботу, тоді як більшість студентів головну функцію навчання у вузі бачать у підвищенні рівня своєї освіти. Так, 66% студентів вважають, що у вузі не дають достатньою мірою знань та навичок, які є необхідними в майбутній роботі. Можливо з цим пов’язано і те, що кожний четвертий з опитаних скоріше за все не повторив би свій вибір місця навчання.

Відмінності між студентами та учнями шкіл явно простежуються і при відповіді на запитання: Якої освіти достатньо, щоб мати хорошу роботу?”. Так, 72% школярів вважають, що вищої, і 22% – декілька вищих, серед студентів тільки 45%, і 19% дотримуються таких точок зору, при цьому 31% студентів вважають, що освіта не грає ніякої ролі. Що стосується майбутніх планів студентів, то після закінчення вузу 66% планують працювати за фахом, при цьому для кожного третього є реальною перспектива залишитися безробітним. При цьому вірогідність залишитися без роботи протилежно пропорційна ступеню престижності обраної професії та рівню матеріального достатку студентів.

Для з’ясування цінності праці для сучасної молоді використовувалися ряд запитань. Були отримані наступні дані. Трохи більше половини респондентів вважає роботу невід’ємною частиною життя людини, оскільки її відсутність, на їх думку, приводить до деградації особистості. Хотілося б звернути вашу увагу на те, що майже половина учнів школи впевнена в тому, що працювати не обов’язково, якщо є можливість безбідно жити, у той час серед студентів цей показник є в три рази нижчим. В 54% школярів питання: „Чи варто в наш час чесно трудитися?” викликав утруднення. Лише 1/5 учнів шкіл впевнені у необхідності чесної праці, тоді як в групі студентів даної точки зору дотримується 44%.

Для більшості школярів робота є способом забезпечити себе і можливістю досягти високого соціального статусу. У студентів декілька інша картина: робота це спосіб забезпечити себе і можливість реалізувати свій творчий потенціал, уміння та професійні навички. Причому 34% студентів не тільки вчаться, але і працюють, серед школярів же тільки 10%, що є цілком природним і закономірним. При цьому кількість школярів, не охочих працювати у вільний від навчання час є в два рази більше у порівнянні із студентами. Це пояснюється тим, на наш погляд, що у школярів поки немає гострої необхідності забезпечувати себе, оскільки вони знаходяться на утриманні батьків.

Для вивчення етичних установок на працю використовувалося таке питання як: «Чи допускаєте Ви для своїх однолітків участь в таких видах діяльності, як рекет, шантаж, крадіжка і т.п.?”. Кожен третій школяр не зміг однозначно відповісти на поставлене запитання, або свідомо пішов від відповіді. Один з трьох допускає подібні вчинки однолітків (а певною мірою і свої), третина відноситься до них негативно. Аналогічна картина склалася і в групі студентів. Нас цікавило і те, наскільки привабливі для молоді наступні форми діяльності: вулична торгівля, миття машин, перепродаж речей і проституція. Всі респонденти різко негативно ставляться тільки до проституції, до решти видів діяльності ставлення виражається такого роду думкою: «Не засуджую інших, але сам не працюватиму». Якщо порівняти показники оцінки вище перерахованих форм діяльності, як нормального способу заробляти гроші, то вулична торгівля має більш вищі показники у порівнянні з останніми (див. рис. 2.2).

Загальний аналіз системи цінностей респондентів показав, що в групі школярів значущість трудової діяльності є декілька нижчою, ніж в групі студентів, що пояснюється віковими відмінностями. Хотілося б відзначити, що серед людей, гідних великого авторитету і пошани оточуючих більшістю називаються хороші фахівці, професіонали в своїй справі. Хоча далі слідують ті, хто може все дістати і вирішити будь-які життєві проблеми. Це пояснюється, на наш погляд, наслідком переходу країни до ринкових відносин.

Таким чином, на основі отриманих даних можна зробити висновки, які повинні бути покладені в основу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в роботі з молоддю в сфері вирішення їх проблем в області трудових відносин:

1. При виборі професії сучасна молодь орієнтується на такі види діяльності, які є престижними в суспільстві в даний момент (див. рис. 2.1).

2. Професійна діяльність для молоді продовжує залишатися однією з головних життєвих цінностей.

3. Для більшості респондентів трудова діяльність є способом досягнення матеріального благополуччя.

4. Здобуття вищої освіти для більшості молоді є важливим аспектом в досягненні життєвих цілей.

5. Динаміка ціннісних трудових орієнтації молоді формується під впливом таких чинників, як вік і рівень освіти респондентів, їх соціальний і матеріальний стан, умови життєдіяльності.

1– юрист, адвокат; 2 – економіст; 3 – банкір; 4 – менеджер; 5 – бізнесмен; 6 – державний службовець; 7 – лікар-стоматолог; 8 – співак, актор; 9 – журналіст; 10 – військовий.

Рис. 2.1. Які професії вважають в даний час найбільш престижними молоде і старше покоління %


1– юрист, адвокат;

2 – економіст;

3 – банкір;