Каналізація
«Каналізація - це комплекс інженерного устаткування та санітарних заходів, забезпечуючи збір та відведення за межі населених місць та промислових підприємств забруднених стічних вод, а також їх очищення перед утилізацією» [5].
Для прийому стічних вод в приміщеннях використовують каналізаційні труби з діаметром 25 мм і більше. Каналізаційні труби, які використовуються при проектуванні внутрішньої системи і фасонні частини повинні відповідати певним санітарним нормам та технічним вимогам.
«Для каналізаційної системи використовують легкі стальні оцинковані труби та чавунні з фасонними частинами. Для безнапірних трубопроводів використовують азбоцементні труби діаметром до 100 мм, пластмасові і вініпластові труби з умовним проходом від 10 мм і вище, а також полівінілхлоридні і керамічні» [7].
У розробленому будинку автономна каналізація. В ній використано біологічний вид очищення стічних вод. Він є на сьогоднішній день найефективнішим. Станції глибокого біологічного очищення на відміну від септиків не накопичують забруднення, а очищують на 99%. Процес біологічного очищення заклечається в біохімічному розщепленні органічних сполук мікроорганізмами в процесі своєї життєдіяльності.
Вентиляція і кондиціонування
«Здоров'я - як повітря: поки воно є - його не помічаєш», - говорив стародавній мудрець. Таке порівняння в афоризмі не випадково. Хороше самопочуття людини багато в чому залежить від повітряного середовища, яке його оточує, - її температури, вологості, швидкості вітру. І якщо на вулиці просто неба у нас немає можливості змінювати характеристики клімату, то в своєму будинку при нинішніх досягненнях техніки це цілком під силу.
Установка кліматичної системи належить до найважливіших завдань при будівництві будинку. У її склад входить устаткування для систем опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря. Техніка відповідає за обігрів приміщень в холодний сезон не є новинкою: всі чули про автономну систему опалювання, казанах, «теплих підлогах» і інших елементах «теплого життя», а ось про холодну сторону медалі - кондиціонування - вітчизняний споживач обізнаний не дуже добре.
«Вентиляція та кондиціонування - це системи, які створюють мікроклімат в приміщенні шляхом циркуляції повітря, підтримання заданої температури. Необхідно встановити який тип циркуляції необхідний приміщенню. Слід пам'ятати, що загальна маса кондиціонерів не виробляє приток свіжого та усунення відпрацьованого повітря з приміщення, а виробляє лише обробку (охолодження, нагрів, фільтрацію) повітря, яке знаходиться в приміщені. Для провітрювання необхідно відкривати вікна, що, в свою чергу, знижує ефективність роботи кондиціонера. Деякі приміщення потребують обов'язкової вентиляції повітря (санвузли, кімнати, кухні). Такі приміщення можуть вентилюватися природнім шляхом (за рахунок вентиляційних каналів загального користування) та/або примусово (шляхом монтажу вентиляційних установок)». [9]
Установка систем вентиляції та кондиціонування повинна відбуватися на стадії ремонту (будівництва) - це допоможе заховати всі комунікації до того, як будуть проведені оздоблювальні роботи. Якщо монтаж виконується у відремонтованому приміщені, комунікації можуть бути заховані в монтажні короба. Але, слід відмітити, що монтаж на стадії ремонту обходиться в 1,5 рази дешевше, ніж в приміщеннях з оздобленням. Використання мобільних вентиляторів та кондиціонерів не потребують підготовки та можуть встановлюватися в любий момент.
«Функціонування систем вентиляції та кондиціонування характеризується по наступним параметрам:
Для вентиляції - значення циркуляції повітря за годину, тобто скільки разів повинно змінитися повітря в приміщенні, для того, щоб люди, які в ньому знаходяться, почували себе комфортно.
Для кондиціонування - потужність кондиціонеру на охолодження (погашення всіх надлишків тепла в приміщенні).»[10]
Оптимальним для кондиціонування і вентиляції повітря великої кількості приміщень є система, основана на одному потужному центральному блоці, який встановлено на даху, в підсобному приміщені, на зовнішній стіні, який роздає повітря по системі воздуховодів до всіх необхідних приміщень.
Освітлення
«Світло людині необхідне: 80 відсотків всієї інформації він отримує шляхом зорового сприйняття, що є вагомою причиною, достатньою для пред'явлення високих вимог до хорошого освітлення »[3]
Лампи призначені для освітлення інтер'єрів, розбиваються по колірному спектру на три групи, правда, з розмитими межами. Ці три групи розрізняються по колірній температурі, вимірюваній в градусах Кельвіна (К): Денне світло біле - 600 К; Нейтральний білий колір - 400 К; Теплий білий колір - 300 К. Здатність до перенесення кольорів лампи оцінюється індексом К. Джерело світла з індексом Ка = 100 дозволяє бачити кольори навколишнього простору природними. Чим менше індекс, тим гірше передається світло освітлюваного предмету.
У жилому приміщення не скрізь потрібна однакова освітленість, тому не завжди потрібно освітлювати приміщення світильником. Розташованим під стелею і освітлюючим простір рівномірно на всі боки. При такому освітленні утворення тіней зводиться до мінімуму, а простір втрачає глибину - практично воно стає «мертвим». Розумніше там, де потрібна хороша освітленість (кут для читання, відпочинку), створити направлене освітлення і розділити простір на окремі «світлові зони».
У їдальні світильник повинен освітлювати стіл і все, що на ньому знаходиться, але ні в якому випадку не людей що сидять за ним. Тому настільний світильник краще встановлювати на висоті очей так, що б під абажуром можна було дивитися на співбесідника і лампа при цьому не світила б в очі.
Робоче місце варто освітлювати за тим же принципом, настільний світильник повинен рівномірно освітлювати стіл і при цьому не сліпити ока. Дуже важливо, що б світильник, встановлений збоку міняв свою висоту і кут нахилу. На кухні освітлення робочого місця дуже важливе, оскільки погане освітлення сильно стомлює при роботі. Ванна кімната - це єдине місце в будинку, де світильник може світити в обличчя.
«Сприйняття світла, як і температури, суб'єктивно. Фізично можна змінити лише світлові хвилі. Потужність випромінювання джерела світла, світловий потік вимірюється в «люменах» Сила освітлення вимірюється в «люксах». Сила освітлення - це величина світлового потоку, поділена на освітлювану площу в м2. один «люмен» на один м2 - «люкс». В середньому денне світло в наших широтах має 5000 люкс. Сонце, що високо стоїть, в безхмарний липневий день - 100 000 люкс. Сила освітлення в похмурий зимовий день -3000 люкс.»
Навіть при дуже великих вимогах до освітлення, нам цілком хватає 1000 люкс - сила освітлення вдень біля відкритого вікна. Якщо ця освітленість менша, нам необхідне штучне освітлення.
Вимоги що до освітлення приміщень:
Підсобні приміщення 30 - 60 люкс
комори 60-120 люкс
ванна, передпокої 120 - 150 люкс
жилі приміщення 250 – 500 люкс
кухня 600 - 1000 люкс
В даному проекті будинок має дуже великі вікна через які денне світло проникає в усі основні кімнати, тому в жилих приміщеннях освітлення проектувалось перш за все як декоративне підкреслення стилю та обробних матеріалів. Майже не використовувались прямі джерела освітлення, лампи приховані в декоративних нішах та елементах меблів.
Опалення
Опалювальні системи відрізняються по вигляду енергоносія і поверхням, що нагріваються. Опалювання рідкими видами палива являються сьогодні найбільш поширеним.
Переваги і недоліки опалювання рідким паливом:
Невелика вартість (в порівнянні з газом дешевше приблизно на 10 - 25 %) незалежність від суспільних мереж легкість регулювання велика вартість зберігання у водозахисних зонах і в районах, схильних до повеней, зберігання рідкого палива строго регламентоване оплата до використання шкода для навколишнього середовища.
Газове опалювання отримує все більше розповсюдження. Переваги і недоліки:
Відсутність витрат на зберігання невеликі витрати на технічне обслуговування оплата після використання можливість застосування у водозахисних зонах легкість регулювання можна використовувати для опалювання окремих квартир або приміщень незначна дія на навколишнє середовище залежність від забезпечуючи мереж висока вартість енергії страх перед вибухом газу
«Тверді види палива, такі як дерево і вугілля використовуються для опалювання будинків все рідше. Винятки становлять котельні, які розраховані на опалювання групи будинків, оскільки цей вид опалювання економічний починаючи з певної потужності котельної. Оскільки при опалюванні твердими енергоносіями виділяється велика кількість шкідливих речовин, законодавством визначені високі податки на цей вид палива.»[3]
Електричне опалювання. Тривале опалювання приміщень за допомогою електрики, виключаючи нічне опалювання акумульованою електрикою, внаслідок високої ціни, є вигідним лише в особливих випадках. Електричне опалювання вигідне тільки в рідко використовуваних приміщеннях, наприклад в гаражі.
Переваги електричного опалювання:
Короткий час нагріву
чистота процесу
відсутність необхідності в зберіганні палива
постійна готовність до роботи
невисока вартість устаткування
В даному проекті використовувались два типи опалення 1.опалення теплом накопиченим вночі (електричний підігрів підлоги), 2.опалення конвекторами.
Електричний підігрів підлоги
Тепла підлога є одним з найефективніших методів обігріву приміщення. Тепло, яке виділяє кабель обігріває весь об'єм повітря, а не виводиться зразу через вентиляцію, як це відбувається з класичним опаленням.
Тепла підлога на відміну від тепловентиляторів, та радіаторів центрального опалення, які розташовані паралельно стінам, нагрівають повітря знизу. Це створює відчуття комфорту та затишку.. Ця система забезпечує основне чи допоміжне опалення приміщень. Вона довговічна і не займає багато місця в приміщенні.