Смекни!
smekni.com

Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці (стр. 22 из 26)

Ведуться роботи з поступового надання цифрових підписів працівникам митниць, у зоні діяльності яких є підприємства, що увійшли до “Реєстра підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування (Наказ Держмитслужби України від 08.08.2007 №669, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №967/14234)”.

Станом на 26.04.2010 у Реєстрі налічується 38 підприємств (станом на 15.04.2009 – 19).

Для користувачів Держмитслужби України Реєстр розміщено на внутрішньому веб-сервері ЄАІС Держмитслужби (https://172.20.21.130/). В розділі “Суб’єкти ЗЕД” в підрозділі “Спеціалізовані реєстри” розміщено ПІК “Реєстр підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування”, який забезпечує ведення та перегляд цього Реєстру. Переглядати Реєстр може будь-який зареєстрований у ЄАІС Держмитслужби користувач.

Для користувачів мережі Інтернет Реєстр розміщено на сайті Держмитслужби України (http://www.customs.gov.ua) в розділі “Електронна митниця”, де він постійно оновлюється по мірі внесення нових підприємств до Реєстру та /або їхнього видалення.

Таким чином Регіональна інформаційна митниця (далі - РІМ) практично завершила створення передумов, необхідних для інтенсивного впровадження технології використання процедур електронного декларування при митному оформленні ЕВМД в режимах “транзит” та “експорт”.

У зв’язку із накопиченням певного досвіду роботи з ЕПД та у відповідь на численні зверненнями митниць та безпосередньо суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності надсилаємо уточнені та доповнені інструктивно-методичні матеріали з проведення підготовчих заходів та подальшої експлуатації ПІК “Інспектор-2006” в режимі опрацювання та оформлення ЕПД, отриманих від суб’єктів ЗЕД, декларантів (брокерів).

Уточнений та доповнений порядок, що додається, у порівнянні з попередньою редакцією (ліст РІМ від 14.05.2009 № 31/19-15-2133-ЕП) містить уточнені та додаткові вимоги до суб’єкта ЗЕД, щодо проведення підготовчих заходів для оформлення ЕПД та порядку взаємодії з РІМ, митним органом при опрацюванні ЕПД, додаткові посилання на нормативні документи, деякі практичні рекомендації організаційно-технічного характеру, а також деякі організаційно-технічні обмеження з огляду на набутий досвід роботи з ЕПД; а також уточнені та додаткові вимоги до митного органу, що взаємодіє з суб’єктом ЗЕД при оформленні ЕПД.

Інструктивно-методичні матеріали розроблені на підставі:

- постанов Кабінету міністрів України:

а) від 13 липня 2004 р. №903 “Про затвердження Порядку акредитації центру сертифікації ключів” (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1700);

б) від 28 жовтня 2004 р. №1452 “Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності” (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 року №1700);

- чинних наказів ДМСУ, а саме:

а) від 08.08.2007 №669 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2007 за №967/14234) “Про затвердження Порядку визначення підприємств, до товарів яких може застосовуватися процедура електронного декларування”;

б) від 26.09.2007 №800 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за № 1166/14433) “Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді” в редакції наказу від 21.07.08 №796 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2008 р. за №747/15438) “Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби України”;

в) від 06.12.07 №1028 “Про затвердження Примірної форми договору про застосування вантажної митної декларації в електронному вигляді”;

ґ) від 24.03.08 №260 “Про затвердження Примірної форми договору”, яким затверджено Примірну форму договору про надання посадовим особам митних органів права безперешкодного доступу до фінансових і банківських документів підприємства, що стосуються переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, після закінчення митних процедур і пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, що укладається між підприємством, до товарів якого може застосовуватися процедура електронного декларування, та Державною митною службою України;

г) від 21.07.08 №796 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 серпня 2008 р. за №747/15438) “Про внесення змін до деяких наказів Держмитслужби України”, зокрема, до наказу Держмитслужби України від 26.09.2007 №800 „Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, які декларуються з поданням вантажної митної декларації в електронному вигляді”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.10.2007 за №1166/14433;

д) від 12.03.2009 №220 “Про затвердження специфікацій форматів електронних повідомлень”.

Таким чином, система «Електронна митниця” є комплексною та багатофун-кціональною і об’єднає вже існуючі інформаційні системи контролю за експор-том, імпортом і транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб за-безпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами, за-діяними в експортно-імпортних операціях. Вона об’єднає технологічне забезпе-чення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України та суб’єкта-ми ЗЕД.

Крім того, проект дозволить ввести в дію систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, що надасть їм доступ до місць єдиного елек-тронного доступу для оформлення імпортних та експортних операцій.

3.4 Висновки до розділу 3

Проведене дипломне дослідження ідентифікує щонайменше декілька обста-вини, які свідчать про необхідність удосконалення як організаційної, так і функці-ональної регламентації діяльності митних органів України.

По-перше, система митних органів в незалежній Україні була утворена май-же два десятки років тому насамперед для здійснення функцій, пов’язаних із при-мусовим забезпеченням дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності правил переміщення предметів через митний кордон нашої держави. Загальновідо-мо, що в умовах проведення економічної реформи діяльність органів управління, орієнтованих на застосування тільки примусових заходів, визнається недоцільною, такою, що не відповідає вимогам часу й не задовольняє у повній мірі потреби гро-мадян.

По-друге, нині посилюється вплив міжнародних організацій на діяльність митних органів нашої держави (зокрема, у сферах міжнародної торгівлі і митної справи). Це обумовлене тим, що Україна офіційно стала членом Світової органі-зації торгівлі (СОТ), а до того набула членства у Всесвітній митній організації (ВМО). Такий намір, є виправданим, оскільки його реалізація дозволить, по-перше, вирішити суттєві проблеми, які постають перед Україною як державою, що орієнтована на здійснення експортних операції, та, по-друге, у найкоротші строки удосконалити національне законодавство з питань митної справи шляхом приве-дення його у відповідність із міжнародними стандартами.

По-третє, у перебігу інтеграції в міжнародне співтовариство Україна не мо-же не враховувати тенденцій, які спостерігаються у сферах міжнародної торгівлі й митної справи: а) зростають обсяги міжнародної торгівлі та поступово ліквідують-ся торгівельні бар’єри; б) підвищується увага до імпорту з метою захисту здоров’я і безпеки населення, охорони навколишнього природного середовища; в) митна служба відіграє особливу роль у процесі боротьби з різноманітними правопору-шеннями; г) активно запроваджується принцип вибірковості митного контролю; д)покращується інформаційне забезпечення в сфері митної діяльності на базі висо-копродуктивних інформаційних систем і єдиних стандартів обміну даних тощо.

Наявність таких тенденцій за висновками ВМО вимагає від урядів більшості країн світу належним чином фінансувати митні органи, забезпечувати належну підготовку службовців цих органів, зокрема, по питаннях застосування міжнарод-ного законодавства, а також постійно удосконалювати процедури здійснення мит-ного контролю.

По-четверте, виникнення нових інформаційних технологій, сучасних видів транспорту і зв’язку, а також лібералізація зовнішньої торгівлі суттєво вплинули на умови роботи митних органів в багатьох країнах, а тому переосмислення пог-лядів на спрямованість митної політики і пов’язана з цим модернізація митних систем стали необхідними умовами подальшого існування ефективної митної служби .

Існуючий Регламент Державної митної служби України, прийнятий у 2007 році, встановлює загальний порядок організації діяльності Державної митної служби України, пов'язаної із здійсненням її повноважень в сферах:

1. Організація роботи Державної митної служби України

2 . Нормотворча діяльність

3. Організація роботи з документами

4. Порядок проведення нарад

5. Взаємодія Державної митної служби з іншими органами державної влади й органами місцевого самоврядування

6. Взаємодія із засобами масової інформації та громадськістю

7. Організація роботи зі зверненнями громадян

В той же час цей регламент не має норм регламентації діяльності МОУ в сфері митних процедур, які наведені, окрім Митного Кодексу, в окремих положен-нях, наказах та інструкціях МОУ.

Основними чинниками удосконалення регламентації діяльності МОУ є гармонізація митних процедур в Україні з митними процедурами в світі, основні з яких обумовлені наступними документами:

1. Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур , укладеною 18 травня 1973 р. у м. Кіото, яка діє у зміненій редакції відповідно до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 р. в м. Брюсселі (Україна приєдналася згідно із Законом України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спро-щення та гармонізацію митних процедур" від 5 жовтня 2006 р. N 227-V)