Смекни!
smekni.com

Проект модернізації колії (стр. 5 из 18)

Значне збільшення виходу елементів верхньої будови колії в зрівняльних прольотах, більші обсяги робіт по виправленню нерівностей колії в профілі і плані та ряд додаткових робіт призводять до суттєвого збільшення трудових витрат. Це збільшення має місце головним чином в межах зрівняльних прольотів і рухомих кінців рейкових плітей. Як показують дослідження, до 70% всіх витрат при поточному утриманні безстикової колії складають витрати на утримання зрівняльних прольотів і температурно-рухомих кінцевих ділянок рейкових плітей, тобто питомі витрати у зрівняльних прольотах в 6-8 разів більше ніж на пліті.

Для ліквідації вищевказаних недоліків безстикової колії впроваджуються наступні заходи:

- зменшення жорсткості колії на залізобетонних шпалах за рахунок укладання прокладок підвищеної пружності;

- вдосконалення проміжних скріплень;

- укладання в зрівняльні прольоти термозміцнених рейок;

- виконання в межах зрівняльного прольоту та на відстані 12,5м від кінців плітей під час середнього ремонту переборки і заміни непридатних проміжних скріплень, наплавлення рейкових кінців.

- поліпшення системи ремонтів та утримання безстикової колії.

Найголовнішим заходом, за рахунок якого можна суттєво збільшити економічну ефективність, а також і надійність такої колії, є скорочення числа зрівняльних прольотів. Скорочення можна досягнути шляхом укладання довгих рейкових плітей.

Як відомо, рейкові пліті можуть бути необмеженої довжини, проте на практиці цьому перешкоджають місцеві умови (стрілочні переводи, штучні споруди, криві малих радіусів).

Виходячи з графіку виходу рейок в конструкції безстикової колії, який приведено на листі 3 , видно, що зі збільшенням довжини сумарний вихід рейок зменшується.

Проте після 2000м сумарний вихід рейок зменшується незначно. Отже, при укладанні довгих рейкових плітей бажано, щоб їх довжина була не менш за довжину блок-ділянки.

Остаточне рішення про довжину рейкових плітей повинно прийматись на основі техніко-економічних розрахунків з урахуванням місцевих умов експлуатації.

2.2 Визначення ефективності збільшення довжини рейкових плітей

Як вже було зазначено вище, найбільш слабким місцем безстикової колії є зрівняльний прольот, на утримання" якого припадають значні витрати матеріальних і трудових ресурсів. Тому скорочення кількості прольотів за рахунок збільшення довжини рейкових плітей є найбільш дієвим заходом підвищення ефективності безстикової колії. Очевидно, що безстикова колія з рейковими плітями понад 800 метрів потребує менших витрат за рахунок такого скорочення, ніж безстикова колія з плітями до 800 метрів.

Розрахунки ефективності збільшення довжини рейкових плітей виконуються без урахування економії під час виконання середнього ремонту, тому що у порівнянні з поточним утриманням її величина не досить значна. В межах дипломного проекту для полегшення обчислень величиною цієї економії можна знехтувати.

Витрати на поточне утримання 1 км колії визначаються за формулою

, (2.1)

де: 12 – число місяців у році;

РПУ – середньомісячна ставка для однієї штатної одиниці:

Кп – коефіцієнт додаткових нарахувань до фонду заробітної плати (приймається КП = 1,3);

НПУ – норма витрат робочої сили на утримання 1км колії (для заданих умов експлуатації НП\у = 0,665 люд. на рік на 1км розгорнутої довжини колії)

грн., (2.2)

де: 3,35 – погодинна середньомісячна ставка для середнього розряду 3,1, грн/год;

8 – кількість годин у робочому дні;

22 – середня кількість робочих днів у місяці.

Тоді

грн.

Для визначення витрат на 1 км безстикової колії із зрівняльними прольотами в залежності від довжини плітей, від загальних витрат на 1км безстикової колії необхідно перейти до витрат на один зрівняльний проліт і 1км плітей.

Одна пара плітей і один зрівняльний проліт мають довжину

, (2.3)

де: LПЛ – довжина пліті;

– довжина зрівняльного прольоту.

Кількість зрівняльних рейок залежить, як відомо, від довжини плітей, що з’єднуються, і наявності ізолюючих стиків (при довжині плітей коли їх напівсума складає більше 600м, відповідно з Технічними вказівками [1], кількість зрівняльних рейок приймається рівною трьом).

Отже,

м

Довжина рухомих кінців плітей

становить 60-70м, тобто середня величина - 65м. Таким чином, довжина зрівняльного прольоту з двома рухомими кінцями плітей становитиме

м, (2.4)

При існуючій середній довжині плітей 540м протягом зрівняльного прольоту і двох рухомих кінців плітей витрачається 70% трудових витрат, а в межах пліті без рухомих кінців (540-130=410м) - 30%. Отже, витрати на поточне утримання ділянки колії довжиною L будуть складати

, (2.5)

в тому числі на довжині

витрати складатимуть

, (2.6)

грн./км,

а на частині пліті без рухомих кінців -

(2.7)

грн/км.

Питомі витрати апл на поточне утримання 1 км пліті без рухомих кінців складатимуть

(2.8)

апл = 0,421 · 6116,51 = 2575,05 грн,

а загальні витрати на 1 км безстикової колії разом із зрівняльними прольотами в залежності від довжини плітей будуть дорівнювати

(2.9)

Після відповідних перестановок та перетворень, а також спрощень з урахуванням того, що довжина довгих плітей непомірно більша, ніж довжина зрівняльних прольотів, формула (2.9) буде мати вигляд

(2.10)

де

- довжина рейкової пліті в км.

Щоб побачити, як змінюються витрати на поточне утримання безстикової колії в залежності від довжини рейкових плітей, задамося рядом значень довжини. Розрахунки зручно вести у табличній формі.


Таблиця 2.1 Залежність загальних витрат на 1км безстикової колії разом зі зрівняльними прольотами від довжини рейкових плітей.

, км
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,8 1,0і 1,2
АПУ, грн./км 13217,78 9670,2 7896,41 6832,14 6122,63 5235,73 4703,60 4348,84
, км
1,4 1,6 1,8 2,0 2,2 2,4 2,6 2,8
АПУ, грн./км 4095,44 3905,39 3757,58 3639,32 3542,57 3461,94 3393,72 3267,24

Як видно з цієї таблиці і графіку, поступове збільшення довжини рейкових плітей приводить до зменшення загальних витрат на поточне утримання 1 км безстикової колії. Але приблизно вже після 2км витрати починають зменшуватись незначно, тобто мінімальна довжина рейкових плітей повинна досягати довжини блок-ділянки, бо такої довжини відбувається значне зниження витрат на утримання.

Порівняємо за витратами існуючу безстикову колію з короткими рейковими плітями з майбутньою, де планується улаштувати довгі рейкові пліті.

Сумарна довжина існуючих рейкових плітей складає

м, а всього укладено 21 пліть, звідси середня довжина дорівнює

м

Користуючись побудованим графіком, визначаємо загальні витрати, які складають

грн/км.

Після проведення модернізації колії буде укладена безстикова колія з високоміцними ізолюючими стиками, яка за своєю температурною роботою аналогічна до температурної роботи безстикової колії з безперервними рейковими плітями такої ж довжини. Таку конструкцію планується укласти на всьому перегоні.

Аналізуючи формулу (2.10) бачимо, що зі збільшенням довжини рейкової пліті загальні витрати зменшуються. При укладанні рейкових плітей довжиною з перегін можна припустити, що укладається пліть необмеженої довжини. З математики відомо: якщо знаменник прямує до нескінченості, то дріб дорівнює нулю. Виходячи з нього формула (2.10) спрощується і має вигляд