Площі складських приміщень визначають за площею, займаною складським обладнанням, проходами і проїздами, а також масою збережуваного матеріалу, що припадає на одиницю площі.
Загальна площа складських приміщень
FСКЛ=10-6*LР*АО*f*К1*К2*К3*К4 (19)
Де LР- середньорічний пробіг автомобіля =29200 км.
АО- облікова чисельність автомобілів =300
F - питома площа на 1 млн. км. пробігу автомобілів, м2 =17,3
К1 - коефіцієнт чисельності технологічно сумісного рухомого складу =0,9
К2 - коефіцієнт типу рухомого складу =1,0
К3 - коефіцієнт висоти складування =1,15
К4 - коефіцієнт категорії умов експлуатації =1,1
FСКЛ=10-6*292000*300*17,3*0,9*1*1,15*1,1=172,537 м2»175 м2
Розрахунок площ технічних приміщень, м2
Таблиця 21
| Приміщення | площа, м2 | Приміщення | площа, м2 |
| Компресорна | 20 | Трансформаторна | 20 |
| Насосна | 20 | Котельня | 100 |
| Вентиляторна | 35 | Всього | 195 |
Розрахунок площ адміністративно-громадських приміщень, м2
Загальна площа
FСП=(δ/100*ρ)*fР*ΣР (20)
Де δ - відсоток одночасно використовуємих приміщень »100
ρ - пропускна здатність одиниці обладнання або площі =1
fР- санітарна норма площі на одного виконавця
Р - кількість виконавців робіт, що використовують дане приміщення
Таблиця 22
| приміщення | формула | розрахунок | результат | Прийняте значення, м2 |
| Буфет | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | (100/100*5)*1*450 | 92,6 | 100 |
| Їдальня | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | (100/100*3)*1*350 | 156,67 | 160 |
| Спортмайданчик | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | (100/100*1)*1*450 | 450 | 450 |
| Зал зібрань | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | (100/100*1)*1,2*125 | 156 | 160 |
| Відділи | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | (100/100*1)*4*85 | 340 | 400 |
| Кабінети начальників | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | (100/100*1)*15*10 | 150 | 150 |
| Спортивні організації | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | — | 48 | 50 |
| Кабінет безпеки руху | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | — | 25 | 25 |
| Медпункт | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | — | 48 | 50 |
| Вестибуль | (δ/100*ρ)*fР*ΣР | (100/100*1)*0,27*450 | 121,5 | 125 |
| Всього: | 1670 | |||
Організація зберігання автомобілів
У кожному конкретному випадку вибір того чи іншого способу зберігання автомобілів має бути науково обґрунтованим, а випадковий вибір призведе до істотних економічних затрат.
Зберігання — це тримання технічно справного рухомого складу на території АТП, мета якого зберегти зовнішній вигляд і технічний стан автомобілів, не допустити руйнування деталей техніки.
На організацію зберігання автомобілів істотно впливають умови експлуатації рухомого складу, режим роботи автомобілів та характер автомобільних перевезень, рухомий склад у межах доби експлуатується з перервами — у певні періоди доби на території знаходяться майже всі автомобілі.
Вибір способу зберігання залежить від рухомого складу. Так як в нашому АТП знаходяться вантажні автомобілі одного виду, то організація зберігання набагато полегшується. Я пропоную зберігати автомобілі на відкритих майданчиках, так як виключає потребу в капітальних будівельних спорудах, хоча при цьому в умовах низьких температур утруднюється запуск двигунів при виїзді на лінію, знижується роботоздатність системи живлення, знижується паливна економічність автомобіля.. Але автомобілі даного АТП не потребують негайного виїзду, і у водіїв є змога підготувати автомобілі до роботи. Відкриті площадки для зберігання автомобілів мають тверде покриття з ухилами, автомобілі зберігаються в дві групи по 150 автомобілів. протипожежна відстань між ними 20 метрів. Стоянки обладнані двостороннім зв’язком із диспетчером і гучно мовним оповіщенням. Автомобілі стоять так, щоб забезпечити вільні в’їзди та виїзди, простоту маневрування, безпеку руху, протипожежну безпеку, можливість швидкої евакуації та економне використання площі. У зоні стоянки автомобілі ставлять прямоточним способом в декілька рядів.
У разі тимчасового припинення експлуатації справного рухомого складу на термін більше місяця, його потрібно піддати консервації для забезпечення надійного збереження при тривалому недіянні. Автомобіль ставлять на консервацію та знімають з неї на підставі наказу керівника АТП.
Роботи при консервації
Таблиця 23
| До 6 місяців | Більше 6 місяців |
| 1 | 2 |
| Вимити і протерти автомобіль | |
| Виконати ТО-1 або ТО-2 | |
| Злити рідину з системи охолодження двигуна і промити чистою водою | |
| Заправити паливний бак бензином | Злити паливо з бака, промити, просушити і налити 2 л. Чистого масла для двигунів |
| Зарядити акумулятор (повторювати 1 раз на місяць) | Зняти акумуляторні батареї |
| 1 | 2 |
| Вимкнути масу | |
| Викрутити свічки, залити по 50 г. масла, прокрутити колін вал, закрутити свічки | |
| Закрити промасленим папером патрубки, отвір вихлопної труби і горловину паливного бака | |
| Покрити кабіни восковою пастою | |
| Встановити мости на підставки | Зняти колеса |
| Щільно зачинити двері і вікна | |
Так як зберігаються автомобілі на відкритих майданчиках, то в умовах низьких температур утруднюється запуск двигунів при виїзді на лінію. Пуск холодних двигунів при низьких температурах без попереднього підігрівання може бути здійснений, якщо будуть виконані такі три важливі умови:
1. Колінчастий вал двигуна під час пуску має обертатися з частотою 40-70 обертів/хв. Потрібної частоти обертання можна досягти, застосовуючи загущені масла з добрими низькотемпературними властивостями, паливні (до 15%) розріджувачі моторного масла і сильні акумуляторні батареї.
2. Перед надходженням у циліндри, дизельне паливо повинно бути у стані, який сприяє його доброму випаровуванню. Що можливо при застосовуванні дуже збагаченій паливній суміші, шляхом додавання до палива пускової рідини „Холод Д-40” або при приміненні спеціального бензоелектровипарного пристрою, який встановлюють і впускному трубопроводі двигуна для розігрівання палива до температури 1890 - 1950С
3. Свічки запалювання повинні мати сильний іскровий розряд між електродами.
При безгаражному збереженні автомобільної техніки в умовах низьких температур дуже важливо вибрати режим обігрівання. Теплота від зовнішнього джерела може бути використана в режимі міжзмінного підігрівання — розігрівання двигуна перед пуском і підтримування його теплового стану протягом усього часу стоянки автомобілів, яке здійснюється індивідуальними підігрівниками, гарячого водою, електронагрівниками, газовими пальниками, гарячим повітрям і парою.
Індивідуальним підігрівником, установленим безпосередньо на автомобілі, можна користуватись в будь-яких умовах. Підігрівання гарячою водою дуже просте і найбільш поширене, гарячу воду при цьому заливають у систему охолодження через радіатор. Ефективне підігрівання двигуна парою, оскільки пара містить більше теплоти відносно інших теплоносіїв, пару при цьому також запускають в радіатор. Найзручніше всього використовувати тепло-електронагрівники, які включають у систему охолодження двигуна. Газові пальники встановлюють ззовні під передньою частиною автомобіля під кутом 45° на відстані 500 мм. від передньої стінки піддона картера двигуна. Великого ефекту досягають підігрівниками „Малютка”, до складу якого входять теплообмінник, інфрачервоний випромінювач і вітрозахисний пристрій.
У разі безгаражного зберігання автомобілів при низьких температурах витрачається багато енергії і палива. Тому потрібно порівняти енергетичну ефективність різних методів безгаражного зберігання автомобілів.