3.10. Основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині.
На основі проведеного аналізу та дослідження розроблені основні проектні рішення щодо розвитку міжнародного туризму в Херсонській області.
1. Пропозиції щодо удосконалення роботи УСМСтаТ в туристичній галузі, а саме: удосконалення системи звітності, сприяння формуванню інфраструктури транспортних коридорів, запровадження нових методів управління — програмно-цільового управління і фінансування санаторно-курортної сфери, бізнес-планування; створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов для впровадження змін в управлінні на рівні санаторно-курортних закладів.
2. Розроблено аналогову модель управління міжнародним туризмом на Херсонщині.
3. Пропозиції щодо розвитку рекламно-інформаційної діяльності, а саме використання нового способу встановлення міжнародних зв'язків, кооперування управління у справах молоді, спорту та туризму і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення друкованої продукції, а також використання можливостей Інтернет для забезпечення більш дієвої іміджевої та інформативної реклами.
4. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму, а саме підвищення якості процесу прийняття управлінських рішень за допомогою автоматизованої інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму)
5. Пропозиції щодо розвитку міжнародного екологічного туризму на базі природних національних парків Херсонщини та малих річок, а саме організація наметових містечок, подорожей байдарками малими річками, створення підводного туризму на базі археологічних об'єктів водних акваторій Північного Причорномор'я, організація міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника, організація окремих турів на мисливство і рибальство.
6. Пропозиції щодо запровадження сертифікації готельних послуг та ліцензування санаторно-курортних закладів для забезпечення більш високого рівня обслуговування у відповідності до міжнародних стандартів.
7. Пропозиції щодо інвестиційної політики в галузі туризму, провадження відбору на конкурсних засадах інвестиційних проектів для залучення іноземних інвестицій.
8. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині, зокрема, дитячого сільського зеленого туризму та активізації культурно-освітньої та туристсько-краєзнавчої діяльності серед дітей та юнацтва.
9. Виконано туристське районування території Херсонської області як показник її диференціації з точки зору можливого туристичного навантаження та пріоритетності інвестування.
10. Розроблено бізнес-план суб'єкта ЗЕД — туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок» в якості рекомендацій щодо розвитку екологічного, етнографічного, дитячого туризму та мисливської діяльності для практичного використання суб'єктами туристичного бізнесу Херсонщини.
11. Розроблено за допомогою програмного продукту Microsoft Excel комп'ютерну задачу «Аналіз чутливості прибутку до зміни аналізуємих факторів» на основі даних бізнес-плану туристичного комплексу етнічного напрямку «Херсонський хуторок».
РОЗДІЛ 4. Безпека життєдіяльності людини, охорона праці та навколишнього середовища
4.1. Забезпечення БЖД людини
Організація роботи щодо безпеки життєдіяльності певною мірою пов'язана з заходами щодо забезпечення охорони праці та охорони навколишнього середовища. Тому на підприємствах з середньою чисельністю робітників не більше 50 чоловік всі ці види робіт об'єднуються і можуть виконуватися однією людиною. До таких установ належить УСМСтаТ з чисельністю працівників 17 чоловік. Відповідальним за БЖД, ОП та ОНС є заступник голови управління з питань спорту і туризму.
Найбільш вірогідним НС природного характеру для управління є землетрус.
Адже установа знаходиться у старій 3-поверховій будівлі і в разі землетрусу найбільш підлягає впливу первинних і вторинних вражаючих факторів. Тому необхідно запроваджувати заходи щодо укріплення несучих конструкцій, ізолювання дротів електроструму для запобігання враження струмом людей [7]. У зв'язку з тим, що управління не є виробничим підприємством, не здійснює технічні процеси з використанням СДОР та ОР, а отже немає причин для виникнення вражаючих факторів, в управлінні не прогнозуються НС технічного характеру.
Найбільш важливою функцією керівництва в галузі БЖД є забезпечення безпеки туристів, що гарантується державою. На основі регіональних програм туристичні суб'єкти розробляють конкретні заходи щодо забезпечення безпеки туристів, запобігання травматизму і несуть відповідальність за їх виконання, а саме: навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм і нещасних випадків, інформування про джерела небезпеки; надання оперативної допомоги потерпілим та їх транспортування. Для здійснення цих заходів створюються пошуково-рятувальні служби. Саме ці заходи з боку суб'єктів контролює заступник голови управління з питань спорту і туризму.
На основі аналізу стану організації БЖД можна зробити висновок, що заходи з БЖД майже не провадяться: не забезпечене проведення інструктажу; не здійснюються ремонтні роботи; робочі місця не забезпечені необхідними плакатами і планами евакуації. Тому для удосконалення організації БЖД необхідно першочергово здійснити ці заходи.
4. 2. Охорона праці, протипожежна безпека
Основними міжгалузевими актами, якими керується управління є: Правила експлуатації електроустаткування споживачів, Правила пожежної безпеки в Україні, Типове положення про службу охорони праці, Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на підприємствах і організаціях [10]. Основними галузевими актами є Правила техніки безпеки при експлуатації електроустаткування, Закон України «Про курорти» [4]. Не менш важливим законодавчим актом є Закон України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» [6].
Визначальними вимогами для управління є санітарні норми і правила (СНІП), а саме: норми щодо мікроклімату (швидкість повітря 0,5-1 м в секунду, атмосферний тиск 760 мм р. с, освітлення однофазове з заземленням). Обов'язково має бути передбачений захист екранів моніторів персональних комп'ютерів (виносний захисний екран або «вбудований» захист екрана монітора). Всі ці вимоги, окрім освітлення, виконуються управлінням. Щодо санітарної охорони курортів, що підлягають контролю з боку управління, її метою є збереження природних властивостей наявних лікувальних ресурсів, запобігання забрудненню та передчасному виснаженню. Санітарна охорона тісно пов'язана з охороною навколишнього середовища. Проекти оголошення природних територій курортними підлягають державній екологічній та санітарно-гігієнічній експертизам.
Основними шкідливими і небезпечними факторами в управлінні є: брак і нерівномірність освітлення, статичне положення тіла, що можуть призвести до захворювань очей та хребта (скалеозу), поразка електричним струмом в результаті дотику чи наближення до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Пожежонебезпека в управлінні може виникнути внаслідок причин неелектричного та електричного характеру. Причини неелектричного характеру: несправність обладнання, халатне і необережне поводження з вогнем, неправильних пристрій і несправність вентиляційної системи. Причини електричного характеру: коротке замикання, перевантаження дротів, іскріння. Приміщення управління обладнане вогнегасниками, але немає стендів протипожежної безпеки [9].
За даний період керівництво вжило заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці. На основі аналізу можна зробити висновок, що система охорони праці та протипожежної безпеки не в повній мірі відповідає вимогам законодавства. Це стосується освітлення, наявності відкритих струмоведучих дротів, непроведення інструктажів щодо техніки безпеки під час роботи з комп'ютером та іншою оргтехнікою, протипожежної безпеки, відсутності засобів наглядної агітації. Тому керівнику охорони праці необхідно запровадити практику проведення інструктажів, прибрати недоліки освітлення і організувати низку ремонтних заходів.
4. 3. Керівництво охороною навколишнього середовища
Основними діючими нормативно-правовими актами є закони України «Про охорону навколишнього середовища», «Про курорти» [2, 4].
З метою збереження природних ресурсів і запобігання їх забруднення в межах курортів встановлюються округи санітарної охорони, які поділяються на три зони. Перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, родовища лікувальних грязей, лимани, пляжі і прилеглу територію шириною до 100 метрів. В зоні забороняється спорудження будівель, не пов'язаних з охороною природних факторів курорту; влаштування стоянок автомобілів, вигребів стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, проживання громадян. Друга зона (зона обмежень) охоплює територію, з якої відбувається стік поверхневих та ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод; територію санаторно-курортних закладів, парки, ліси. Тут забороняється спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації, розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив, скидання сміття. Третя зона (зона спостережень) охоплює всю сферу формування і споживання гідромінеральних ресурсів, лісові насадження навколо курорту тощо. Тут забороняється будівництво підприємств, що негативно впливатимуть на ландшафтно-кліматичні умови; спуск на рельєф неочищених стічних вод; проведення вирубок зелених насаджень. Недотримання цих заборон призведуть до значних екологічних збитків у вигляді забруднення природних ресурсів і до потреби у фінансуванні відновлення цих ресурсів [6].