Працівник несе повну матеріальну відповідальність, якщо його посада або виконувані роботи безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском) або вживанням в процесі виробництва переданих йому цінностей, і підприємством укладено з ним письмовий договір про перейняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за збереження майна і інших цінностей, переданих йому для зберігання. Майно і інші цінності можуть бути отримані працівником під звіт за дорученням або іншим разовим документам.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством з особами (що досягли 18-річного віку), що обіймають посади або що виконують роботи, безпосередньо пов'язані з перерахованими вище функціями.
Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність повинен містити наступні положення:
– працівник повинен своєчасно повідомляти адміністрації про всі обставини, загрозливі забезпеченню збереження цінностей, вести облік і представляти в установленому порядку відповідні звіти, брати участь в інвентаризації;
– адміністрація зобов'язана ознайомити працівника із законодавчими актами, що встановлюють правила роботи з матеріальними цінностями, проводити в установленому порядку інвентаризацію.
Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, нанесену підприємству, установі, організації унаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладанні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності лише за пряму дійсну шкоду, в межах і порядку, передбаченому законодавством, і за умови, коли така шкода причинна підприємству, установі, організації протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру нанесеної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності вказаних підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормальної виробничо-господарської риски, а також за не отримані підприємством, установою, організацією доходи і за шкоду, заподіяну працівником, який перебував в положенні крайньої необхідності.
Працівник, який завдав шкоди, може добровільно покрити його повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття нанесеної шкоди рівноцінне майно або виправити пошкоджене.
Обов'язки власника або уповноваженого ним органу працівників по збереженню майна. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого ним майна.
Працівники зобов'язані бережливо відноситися до майна підприємства, установи, організації і здійснювати заходів щодо запобігання шкоді.
Матеріальна відповідальність в межах середнього місячного заробітку. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких завдана шкоди, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку
Матеріальна відповідальність більш середнього місячного заробітку допускається лише у випадках, у визначених законодавством.
Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників.
Відповідно до законодавства обмежену матеріальну відповідальність несуть:
1. Працівники – за псування або знищення із за халатності матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, – у розмірі нанесеної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. У такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за псування або знищення із зи халатності інструментів, вимірювальних пристроїв, спеціального одягу і інших предметів, даних підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
2. Керівники підприємств, установ, організацій і їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях і їх заступники – у розмірі нанесеної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкода підприємству, установі, організації нанесений зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних або грошових цінностей, незастосуванням необхідних заходів щодо запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкрадання, знищення і псування матеріальних або грошових цінностей.
Випадки повної матеріальної відповідальності
Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність в повному розмірі шкоди, нанесеної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли:
1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135–1 цього Кодексу укладено письмовий договір про узяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за не забезпечення збереження майна і інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;
2) майно і інші цінності були отримані працівником під звіт по разовому дорученню по інших разових документах;
3) шкоди завдана діями працівника, які мають ознаки дій, що переслідуються в кримінальному порядку;
4) шкоди завдана працівником, який був в нетверезому стані;
5) шкоди завдана недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних пристроїв, спеціального одягу і інших предметів, даних підприємством, установою, організацією працівникові в користування;
6) відповідно до законодавства на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків;
7) шкоди завдана не при виконанні трудових обов'язків;
8) службова особа, винен в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досяг вісімнадцятирічного віку), які обіймають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпусткою), перевезенням або вживанням в процесі виробництва переданих йому цінностей.
Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
При спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпусткою), перевезенням або вживанням в процесі виробництва переданих ним цінностей, коли неможливо розділяти матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може упроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.
Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність встановлюється власником або уповноваженим ним органом за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Письмовий договір укладають між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади).
Перелік робіт, при виконанні яких може упроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її вживання, а також типовий договір про колективну (бригадною) матеріальну відповідальність розробляються за участю Об'єднаних профспілок України і затверджуються Міністерством праці України.
Визначення розміру шкоди
Розмір нанесеного підприємству, установі, організації шкоди визначається по фактичних втратах, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно встановлених нормам.
В разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного псування матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами що діє в даній місцевості на день відшкодування шкоди.
Законодавством може бути встановлений окремий порядок визначення розміру шкоди, що належить покриттю, у тому числі в кратному обчислении, нанесеному підприємству, установі, організації розкраданням, умисним псуванням, недостачею або втратою окремих видів майна і інших цінностей, а також в тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує його номінальний розмір.
Розмір стягнення, що належить для покриття шкоди, нанесеної з вини декількох працівників, визначається для кожного з них з врахуванням міри провини, вигляду і межі матеріальної відповідальності.
Порядок покриття шкоди, нанесеної працівником.
Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середній місячний заробіток, виробляється по розпорядженню власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій, і їх заступниками – по розпорядженню вищестоящого в порядку підпорядкування органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.