· екологічного(у Львівській області нараховують 1 природний заповідник ”Розточчя” ;2 національних природних парки – “Яворівський” та “Сколівські Бескиди”; 3 регіональних ландшафтних парки – “Верхньодністровські Бескиди” , “Надсянський” та “Знесіння”; 37 заказники; 176 пам’ятки природи; 48 заповідних урочищ; 261 парк-пам’яток садово-паркового мистецтва; 3 ботанічні сади та 1 зоологічний парк)
Надійною базою для розвитку всіх цих видів туризму є сучасна індустрія туризму у Львівській області – одна із галузей, яка швидко прогресує. Львів став одним з найбільш популярних туристичних міст України. Місто відвідую щорічно туристи із 120 країн світу. Туристичні послуги надають 160 львівських туроператорів та турагентів. Екскурсійні маршрути обслуговують близько 200 кваліфікованих екскурсоводів та гідів-перекладачів. Готельні послуги надають понад 40 готельних підприємств, одноразова місткість яких становить майже 5 000 місць.
Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі санаторно-курортного господарства в економічній структурі. На Львівщині діє 118 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян.
Не менш важливим є готельне господарство. Послуги з тимчасового проживання надаються80 готелями, 6 мотелями, 20 молодіжними турбазами, 5 гуртожитками для приїжджих, 5 студентськими літніми таборами та 21 іншими закладами для тимчасового проживання.
В ресторанному господарстві спостерігається деякий спад. Так, у 2009 році оборот ресторанного господарства Львівської області зменшився проти 2008р. за порівнянними цінами на 12,4% і становив 895,6 млн.грн.
Ринок же розважальних послуг у Львові динамічно зростає, що обумовлено стабілізацією економічної ситуації, зростанням рівня доходів населення і його потребою в активних видах розваг та відпочинку.
На сьогодні у Львівській області діє 4 пункти перетину кордону, до 2012 року їх кількість збільшиться до семи, а їх розташування та пропускна здатність відповідатиме вимогам ЄС.
Також автором курсової роботи запропоновано 4 туристичні маршрути, які найдоцільніше представляють туристичні ресурси області загалом. Це:
Лікувально-оздоровчий тур (тур до смт. Східниця в пансіонат “Зелений Бір”, де практикується лікування органів травлення мінеральними водами типу "Нафтуся"-№25 та №26.)
Пізнавальний тур (дводенна екскурсія туристичним маршрутом „Дорогами лицарів” з відвіданням найбільш привабливих замків Львівщини та екскурсією одним з найстаріших міст України – Львовом)
Активний тур (здійснення п’ятиденного активного туру тур через гору Парашка на водоспад Гуркало, що знаходяться у власності Національного природного парку «Сколівські Бескиди», де передбачається залучення таких видів активноготуризму, як велосипедний, водний, гірський, рівнинний та пішохідний)
Романтичний тур (здійснення одноденної екскурсії місцями найдивовижніших історій кохання м. Львів та пам’ятками, які присвячені найгарнішому почутті – любові)
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Закон України «Про туризм» № 324/95-ВР від 15.09.95 //Відомості Верховної Ради України, 1995. - № 83. – с. 56.
2. Дані Головного управління статистики у Львівській області. - Львів, 2009.
3. Дані Головного управління статистики у Львівській області за 2000-2007 роки http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/21/ZB212007Y07_02.pdf
4. Статистичний щорічник України за 2008 рік. Державний комітет статистики України. – К.: Техніка, 2008
5. Стойко С.М. Карпатам зеленіти вічно. - Ужгород: Видавництво "Карпати", 1977. - с. 25-27.
6. Туризм в Україні: Статистичний бюлетень за 2008 рік. - К.: Державна туристична адміністрація України, 2009.
7. Туризм Львівщини: проблеми та перспективи розвитку. //Урядовий кур’єр. - 2005
8. Факти Львова //"Львівська газета", 14 квітня 2009 р.
9. Мельник Б.В. «Вулицями старовинного Львова» — Львів, «Світ», 2002
10. «Таємниці міста Лева: книга для читання», укладачі: Волосевич, Даниленко, Львів, «Аверс», 2004
11. ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ, Серія географічна. 2007. Вип. 34. С. 52–55
12. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: Навч. посібн.– Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.
13. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ Львів. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – 444 с.
14. Бутусов Г. Аналіз туристичного ринку України // Галицькі контракти. – 2006. – № 5. – С. 8–10.
15. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні //Бізнес. – 2006. – № 5.
16. Львівська газета , четвер, 10 листопада, 2005 року, № 205
17. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). - К.: "Альтерпрес", 2002.
18. http://www.tourism.gov.ua
19. http://www.ukrainainkognita.org.ua
20. http://spadshina.com.ua
21. http://www.loda.gov.ua/
22. http://www.city-adm.lviv.ua/
23. Зінько Ю.В., Мальська М.П., Мандюк Н. Л., Львів 2009: Львівський національний університет ім. Івана Франка, „Модель перспективного територіального розвитку санаторно-курортної та рекреаційно-туристичної галузей Львівщини до 2031 року”
24. Географія і туризму: європейський досвід / Матеріали ІІІ міжнародної наукової конференції. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. – 472 с.
25. Тарас Гринчишин Львів сакральний: релігійні об’єкти на мапі міста, Атлас-довідник, Львів, 2009. – 84 с.
ДОДАТОК А
Перелік об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області
(розташування вказане на Рис. А.1)
А1. Біосферні заповідники:
Відсутні
А2. Природні заповідники
1. Розточчя
А2. Національні природні парки:
2. Яворівський
3. Сколівські Бескиди
А3. Регіональні ландшафтні парки:
4. Верхньодністровські Бескиди
5. Надсянський
6. Знесіння
А4. Заказники:
7. Лешнівський
8. Діброва
9. Волицький
10. Чайковицький
11. Бердо
12. Пікуй
13. Стариці Дністра
14. Лопатинський
15. Потелицький
16. Рацина
17. Надітичі
18. Макітра
19. За гора
20. Янівські чаплі
21. Федорівка
22. Великий ліс
23. Пукачів
24. Кемпа
25. Чолгинський
26. Гряда
27. Завадівський
28. Любінський
29. Львівський
30. Винниківський
31. Чортова скеля
32. Липниківський
33. Кошів
34. Моршинський
35. Либохорівський
36. Зелемінь
37. Дубрівський
38. Романівський
39. Свіржський
40. Розлуч
41. Верхобузький
42. Підкамінь
43. Пониківський
А5. Пам’ятки природи:
44. Лиса Гора, гора Сипуха
45. Гора Вапнярка
46. Віковий ясен
47. Віковий ясен
48. Група вікових ясенів
49. Сквер ім. М. Солодкої
50. Алея вікових лип
51. Два вікових ясена
52. Скеля Віковий Камінь
53. Жулицька гора, гора Сторожка, гора Висока
54. Липа Б. Хмельницького
55. Відсолення тортонських пісковиків
56. Джерело мінеральної води Олеська
57. Віковий ясен
58. Ерозійний останець морських рифів Товтрів або Медоборів
59. Група вікових лип та каштанів
60. Джерело питної води Нафтуся
61. Червонолистний бук
62. Джерело №1 курорту Немирів
63. Джерело №2 курорту Немирів
64. Джерело №3 курорту Немирів
65. Джерело №5 курорту Немирів
66. Джерело №6 курорту Немирів
67. Група вікових лип
68. Віковий платан
69. Два вікові дуби
70. Група вікових тополь
71. Дві тополі чорні
72. Віковий клен
73. Залишки польодовикової морени з викопним торфом
74. Валуни польодовикового періоду
75. Декоративний бук червонолистої форми
76. Група вікових ясенів та дубів
77. Вікова липа
78. Алея вікових лип
79. Чотири дуби пірамідальної форми
80. Віковий ясен
81. Відслонення
82. Віковий дуб
83. Джерело мінеральної води
84. Джерело мінеральної води
85. Джерело мінеральної води
86. Водопад гірської річки Явірка
87. Стежка Івана Франка
88. Алея вікових лип
89. Гінго
90. Бук червонолистий
91. Група магнолій
92. Група сріблястих смерек
93. Бук червонолистий (2 екз.)
94. Група тисів
95. Група туй західних (7 екз.)
96. Магнолія китайська
97. Оцтове дерево
98. Бориславський розріз палеогену
99. Джерело №1 Нафтуся курорту Трускавець
100. Джерело №6 курорту Трускавець
101. Джерело №7 курорту Трускавець
102. Джерело №11 курорту Трускавець
103. Бук плакучої форми
104. Тис ягідний
105. Дуб Івана Франка
106. Група тиса західного
107. Два вікові дуби
108. Алея вікових лип
109. Алея вікових лип і дубів
110. Кипарис
111. Група вікових лип
112. Відклади крейдових порід, відслонених в басейні р. Дністер
113. Група вікових дубів і лип
114. Віковий дуб
115. Скеля
116. Скеля
117. Печера
118. Печера Писана криниця
119. Віковий дуб
120. Віковий дуб
121. Платан кленолистий
122. Глід червонолистий
123. Магнолія Суланжа
124. Група вікових дубів
125. Магнолія Кобус (3 екз.)
126. Магнолія Кобус
127. Магнолія Суланжа
128. Платан
129. Магнолія Кобус
130. Сосна Чорна (6 екз.)
131. Парикове дерево
132. Тис ягідний (3 екз.)
133. Магнолія Кобус
134. Ясен білоцвітний
135. Група вікових дубів, решток природних дубових лісів
136. Винники
137. Лісопарк Погулянка
138. Кортума гора
139. Медова печеера
140. Кледрастис жовтий
141. Магнолія верболиста
142. Сосна румелійська
143. Ялиця кавказька
144. Сосна кедрова європейська
145. Дуб звичайний (пірамідальна форма)
146. Псевдотсуга
147. Сосна Веймутова
148. Модрина європейська (2 екз.)
149. Гінкго дволопатеве
150. Тсуга канадська
151. Кипарисовик горіхоплідний
152. Ялиця одноколірна
153. Липа американська
154. Гледичія
155. Група вікових лип
156. Джерело №1 Боніфацій
157. Джерело №2 Магдалина
158. Джерело №3 Людмила
159. Джерело №4
160. Дві катаплі
161. Сосна Веймутова
162. Група дерев
163. Магнолія
164. Віковий дуб