Смекни!
smekni.com

Туристичні ресурси Львівської області (стр. 9 из 17)

3.4 Ресторанне господарство

Львів – велике місто, живе й динамічне. Тут щодня щось відбувається: відкриваються нові заклади чи змінюються старі.

Та, не дивлячись на безмежну кількість закладів харчування, переважно всі вони відповідають європейським стандартам. Якщо й трапляються часом “невдахи”, то одразу ж губляться серед кращих.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.[3]

У 2009 році оборот ресторанного господарства Львівської області зменшився проти 2008р. за порівнянними цінами на 12,4% і становив 895,6 млн.грн.[2]

У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.

За вісім місяців 2008 року населенню було продано споживчих товарів на 13,4 млрд. грн., що за порівнянними цінами більше, ніж у відповідному періоді 2007 року, на 18,1%.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.

Майже третина обсягу продажу споживчих товарів (32,7%) сформувалась за рахунок обороту підприємців-фізичних осіб.

У задоволенні потреб населення у товарах значне місце належить ринкам. За рахунок організованих ринків сформувалось близько чверті (23,2%) продажу споживчих товарів. За вісім місяців 2008 року у розрахунку на одну особу реалізовано товарів на 5239 грн., що на 18,5% більше проти відповідного періоду 2007 року.

Заклади харчування області багатопрофільні. Кожен знайде щось для себе. Починаючи з всіляких екзотичних кухонь, типу азіатська кухня чи кухня південної Африки, і закінчуючи рідною українською чи російської кухнями. Також, не вийняток венгерська чи угорська кухні. Популярними, як і в більшості інших регіонів України, є італійська, іспанська французька, подекуди німецька та польська кухні.

Ціни, зазвичай лояльні. Мають виключення лише фешенебельні ресторани та заклади високого класу. По області існує також мережа закладів, де за ціну зазвичай прийнято вести торги з власником. Це, по-перше, являється дуже вигідним маркетинговим ходом, а, по-друге, приваблює туристів. Завжди цікаво, так би мовити, “поборотися за їжу”.

Ще одним приємним фактом є те, що багато закладів харчування різних профілей розміщуються на трасах, які пролягають через чисельні туристичні маршрути. Це дуже зручно для планування всілякого роду привалів в дорозі.

3.5 Розважальні заклади

Ринок розважальних послуг у Львові динамічно зростає, що обумовлено стабілізацією економічної ситуації, зростанням рівня доходів населення і його потребою в активних видах розваг та відпочинку.

Мешканці Львівщини щороку витрачають на індустрію розваг близько 689,9 млн. грн. (136,6 млн. $).

Кількість потенційних споживачів розважальних центрів у місті оцінюється приблизно в 200 тис. осіб. З них близько 130 тис. осіб можна вважати активними споживачами послуг. Через велику кількість потенційних споживачів послуг на ринку розваг майже відсутні сезонні коливання. В той же час мають місце коливання попиту в залежності від дня тижня (в вихідні дні і на свята завантаженість клубів становить 80 – 100 %, в робочі дні завантаженість не перевищує 30 – 40 %). На думку молодіжного сегменту мешканців міста на сьогодні у Львові не вистачає розважальних закладів.


Таблиця 3.4

Основні клуби Львову

Назва Казино Більярд Боулінг Ресторан VIP зал
Beat - - - + -
Галактика - + - + +
Софія + - - + +
ZanZibaRclub - - - + -
Космо - - - - -
Королева ночі - - - + -
Княжий Келих - - - + -
Лєрой - - - + -
Лялька - + - - -
Мачо - - - - -
Мillennium + - + +
Мі100 - + + + +
NEON - - - - -
Одневсе - - - - -
Папілон - + - + +
Picasso - - - - +
Red Bull - - - - -
Романтик - + - - -
S.Dali - - - - -
Сплiт + - - + +
Спліт-Карпати - + - + +
Евро - - - + +
Юкатан - - - - -

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)

Велика ємність ринку спонукає розвиток конкуренції. Щороку у місті з’являється 1 – 2 нових клуби. На сьогодні у Львові послуги з розваг пропонують 23 розважальних центри, що позиціонуються як нічні клуби. Основною послугою всіх клубів виступає дискотека та фуд-корт (як правило, кафе або бар при дискотеці). Додаткові послуги відрізняються в залежності від позиціонування клубу, але достатньо великим колом послуг відрізняється лише клуб Мі100. Більшість існуючих розважальних центрів міста зорієнтовані на надання послуг молоді і зорієнтовані на один сегмент ринку. На сьогодні практично кожний існуючий клуб у місті має сформований контингент постійних споживачів.

За даними операторів ринку, послугами розважальних центрів користується населення Львову віком від 16 до 40 років. За даними дослідження компанії "GfK-USM" структура ринку поділяється наступним чином:

· 16 – 19 років – 30 % - за даними операторів ринку, переважна кількість споживачів в даному сегменті в віці 18 – 19 років (частка групи до 18 років становить близько 10 % ринку). Перевага надається дешевим демократичним клубам;

· 20 – 25 років – 20 % - даний сегмент, в залежності від рівня доходів в домогосподарстві, виступає споживачем практично всіх типів клубів. Найбільш привабливий сегмент для клубів чітко сегментованих за музичним напрямком.

· 26 – 44 років – 50 % - в даному сегменті перевага надається елітним клубам з рестораном і додатковими послугами. Ціна не виступає основним фактором при прийнятті рішення. Менше значення має стиль музики та відомість діджеїв, але більше уваги приділяється клубній атмосфері, наявності шоу програм, оточуючому середовищу (відповідність відвідувачів даному сегменту).

Оператори ринку оцінюють своїх споживачів, як молодих осіб віком від 18 до 30 років.

В той же час існує значна диференціація споживачів за рівнем доходів, основна частина відвідувачів припадає на споживачів із середнім рівнем доходів.

Близько 60 – 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

Близько 60 – 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

туристичний ресурс львів

Таблиця 3.5

Заклади культури та мистецтва Львівщини

2002 2003 2004 2005 2006 2007
Кількість професійних театрів (включаючи театри студії) 10 11 11 11 11 11
Кількість відвідувань театрів, тис. осіб 395,6 380,8 393,8 391,9 399,2 430,6
Кількість концертних організацій 7 11 11 11 13 13
Кількість відвідувань концертних організацій, тис. осіб 189,8 209,1 220,7 151,6 172,1 308,0
Кількість музеїв, одиниць 17 17 17 17 17 17
Кількість відвідувань музеїв1, тис. осіб 1080,1 1048,6 1005,5 1044,5 1323,0 1480,5
Кількість демонстраторів фільмів 113 171 63 63 81 111
Кіл-ть відвідувань кіносеансів,тис 100,6 128,5 121,2 125,3 125,5 122,2
Кількість цирків 1 1 1 1 1 1
Кількість відвідувань цирку, тис. осіб 120,1 110,6 115,9 120,0 119,3 127,1

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)