Вексель переказний — розрахунковий документ, що містить наказ боржнику (трасату) про сплату у встановлений термін зазначеної суми коштів третій особі.
Вексель простий — розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити безпосередньо своєму кредитору-векселеутримувачу зазначену в ньому суму боргу.
Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Витрати валові — загальна сума витрат, здійснених платником податку на прибуток протягом звітного періоду, що вилучаються з суми скоригованого валового доходу для вирахування суми оподатковуваного прибутку.
Гроші — специфічний товар, який виконує в суспільстві роль загального еквіваленту.
Грошові кошти — кошти у вигляді грошей, які знаходяться у касі підприємства, на рахунках в установах банків, в акредитивах, у підзвітних осіб і т. ін.
Діяльність звичайна — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.
Діяльність інвестиційна — придбання та реалізація тих необігових активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Діяльність операційна — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Діяльність основна — операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу.
Діяльність фінансова — діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та залученого капіталу підприємства.
Доходи — збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власника).
Дохід валовий — це частина вартості валової продукції за вирахуванням матеріально-грошових затрат, крім оплати праці.
Дохід чистий — це частина вартості продукту, яка залишається після відшкодування затрат живої і уречевленої праці.
Дохід чистий (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — різниця між доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і відповідними податками, зборами, знижками тощо.
Збиток — перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Зобов'язання — заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Зобов'язання довгострокові — зобов'язання, які повинні бути погашені підприємством після операційного циклу або через дванадцять місяців з моменту їх виникнення.
Зобов'язання податкове — загальна сума ПДВ, отримана (нарахована) платником податку і включена в ціну товару (робіт, послуг), що продаються в звітному (податковому) періоді.
Зобов'язання поточні — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
Капітал — сума джерел формування активів підприємства, зафіксована у пасиві його балансу.
Капітал власний — це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.
Капітал додатковий вкладений (в акціонерних товариствах) — сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість (емісійний дохід).
Капітал додатковий інший — сума дооцінки необігових активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних і фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.
Капітал неоплачений — заборгованість власників (учасників) по внесках до статутного капіталу.
Капітал пайовий — сукупність засобів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Пайовий капітал — пайові внески членів союзів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу й інших підприємств, що передбачені установчими документами.
Капітал резервний — сума резервів, створених за рахунок прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або установчих документів. Витрачається на покриття непередбачених витрат.
Капітал статутний — зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, що є внесками засновників (учасників) у капітал підприємства.
Капітальні вкладення — витрати (інвестиції) на створення нових, реконструкцію, розширення та технічне переозброєння діючих основних фондів.
Кредит — економічні відносини, пов'язані з акумуляцією і використанням за допомогою перерозподілу установами банків тимчасово вільних коштів на умовах повернення, платності, цільового використання, терміновості і забезпеченості.
Кредит банківський — основна форма кредиту, наданого комерційними банками в грошовій формі госпорганам у тимчасове користування за плату на умовах повернення і цільового використання.
Кредит лізинговий — це кредит, наданий позичальнику у формі розстрочки ішатежу за майно, взяте в оренду на умовах укладеного договору.
Кредит податковий — сума ПДВ, сплачена (нарахована) платником податку в звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до складу валових витрат виробництва, а також основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Кредитний договір — документ, що укладається між банком і позичальником про взаємні зобов'язання про видачу, використання і погашення кредиту.
Кредитор — суб'єкт кредитних відносин, що одержав у тимчасове користування кошти на умовах повернення, платності, терміновості і цільового використання.
Кредитування — це спосіб видачі (надання) кредиторами (банками) коштів суб'єктам підприємницької діяльності (позичальникам) у тимчасове користування, на суворо визначений термін, за плату, на умовах повернення та цільового використання.
Лізинг — довгострокова оренда майна на умовах розстрочки плати за нього.
Лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності, що передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу.
Лізинг оперативний — це такий вид договору лізингу, відповідно до якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізин-годавця об'єкт лізингу на термін, менший терміну, за який амортизується 90% вартості об'єкта лізингу, визначеної на момент складання договору.
Лізинг фінансовий — це такий вид договору лізингу, відповідно до якого лізингоотримувач одержує в платне користування від лізин-годавця об'єкт лізингу на термін, не менше терміну, за який амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної на момент складання договору.
Норма обігових активів — обчислена у встановленому порядку по кожному виду (групі) обігових активів відносна або мінімальна їх величина, необхідна для розрахунку нормативу.
Норматив обігових активів — мінімальний розмір власних обігових активів (запасів і витрат) у грошовому виразі, необхідних підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції і розрахунків.
Нормування обігових активів — це процес розрахунку тієї частини обігових активів (запасів і витрат), що потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції і розрахунків.
Об'єкт оподатковування — це встановлена в законодавчому порядку база оподатковування відповідним податком.
Основні засоби — сукупність матеріально-речовинних цінностей, що функціонують у натуральній формі протягом тривалого часу у виробничій і невиробничій сферах.
Пасиви — це джерела утворення активів, тобто кошти власні, позикові та залучені.
Пасиви сталі — це грошові кошти, що не належать підприємству, але в силу діючої системи розрахунків постійно знаходяться в його обігу.
Платіжне вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить, з одного боку, вимогу одержувача засобів (постачальника товарів, послуг) до платника (покупця товарів, послуг) оплатити вартість поставленої йому продукції, послуг, а з іншого — доручення платника банку, що його обслуговує, про перерахування з його рахунка відповідної суми коштів.
Платіжне доручення — розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника банківського рахунка про перерахування відповідної суми коштів з його рахунка на рахунок одержувача коштів.
Платоспроможність — здатність підприємства вчасно і повністю погасити свої платіжні зобов'язання.
Податки (платежі) — це обов'язкові внески до бюджету відповідного рівня чи до державних цільових фондів, які здійснюють платники в порядку і на умовах, зазначених у відповідних законодавчих актах України про оподаткування.
Подія надзвичайна — подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.
Прибуток — грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарюючих суб'єктів, а також сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Прибуток валовий — різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Прибуток (збиток) від операційної діяльності — алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності — алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Прибуток загальний — прибуток від звичайної діяльності, скоригований на суму надзвичайних доходів та витрат.