Смекни!
smekni.com

Управління фінансовими потоками на малому підприємстві в умовах невизначенності економічного (стр. 12 из 20)

Пропонуємо провести аналіз власного капіталу ТОВ за допомогою формули, яка дозволяє визначити зміну рентабельності власного капіталу в залежності від зміни різних факторів:

ROE = (ПК/ВК)*(ВБ/ПК)*(ЧП/ЧД)*(ЧД/ВБ) (2.4)

Таблиця 2.11 Вихідні дані для факторного аналізу власного капіталу

Показники 2008 р. 2009 р. Відхилення
Валюта балансу, тис. грн. 1557893 1809393 2515500
Власний капітал, тис. грн. 857646 848307 -9339
Чистий прибуток, тис. грн. (91397) 58517 149914
Чистий дохід, тис. грн. 1036846 1273919 237073
Позиковий капітал, тис. грн.. 70615 147004 76389
Коефіцієнт чистої рентабельності діяльності -0,09 0,05 0,14
Ресурсовіддача 0,67 0,7 0,03
Плече фінансового важеля 0,08 0,17 0,09
Відношення валюти балансу до позикового капіталу 22,06 12,3 -9,76

Із даних, наведених в таблиці, бачимо, що за аналізований період майже всі показники, які характеризують ефективність та результативність діяльності підприємства мають тенденцію до покращення. Проте, певне зменшення спостерігається у структурі власного капіталу (зменшується на 9339 тис. грн.). Як позитив, необхідно відмітити, що підприємство із неприбуткового, неефективно функціонуючого у 2008 р. (збиток 91397 тис. грн.) перетворилося у 2009 р. на прибуткове і як результат – коефіцієнт чистої рентабельності діяльності збільшився на 0,14 (-0,09 у 2008 р. та 0,05 у 2009 р.). Певне покращення спостерігається, також, за показником ресурсовіддачі (збільшився на 0,03). За допомогою даних, наведених в таблиці 2.11, проведемо аналіз впливу різних факторів на рентабельність власного капіталу:

1). Вплив зміни чистої рентабельності діяльності:

∆ROE1 = 0,14*0,67*0,08*22,06 = 0,17

2). Зміна рентабельності власного капіталу під дією зміни ресурсовіддачі:

∆ROE2 = 0,03*0,05*0,08*22,06 = 0,003

3). Зміна рентабельності власного капіталу за рахунок зміни позикового капіталу у структурі валюти балансу:

∆ROE3 = 0,09*0,05*0,7*22,06 = 0,07

4). Зміна частки позикового капіталу у валюті балансу:

∆ROE4 = -9,76*0,05*0,7*0,17 = – 0,06

Отже, найбільший вплив на зменшення рентабельності власного капіталу здійснює частка позикового капіталу в загальній сумі активу. Як видно з таблиці, загальна сума активу за аналізований період збільшилася і одночасно збільшилася сума позикового капіталу, проте частка позикового капіталу у валюті балансу зменшилася на 9,76. Це свідчить про те, що підприємство використовує позиковий капітал у недостатньому розмірі.


Висновок до ІІ розділу

Зіставивши результати аналізу можна зробити наступні виводи:

1. За період сталося повне погашення дебіторської заборгованості покупців.

2. Оборотність КЗ прискорилася, що дозволило значно скоротити суму кредиторської заборгованості постачальникам.

3. Отже, ліквідація дебіторської заборгованості і зменшення кредиторською не є прямим наслідком збільшення виручки від продажів, а пов'язані також із змінами умов розрахунків з дебіторами і кредиторами, у тому числі із станом боргів: сплачена частина боргів, що виникли в попередні періоди і виникли нові борги.

4. При зростанні виручки від продажів на 131,9% балансових запасів збільшилися на 12,3%.

Витрати на продану продукцію, виходячи з даних звіту про прибутки і збитки, збільшилися на 138,28%.

Грошові надходження від продажів залежать не лише від виручки поточного періоду, але і від повернення ДЗ минулих періодів, і від руху іншої ДЗ, не пов'язаної безпосередньо з продажами. Фактичні витрати грошових коштів також не збігаються з витратами, відбитими в звіті про прибутки і збитки. Вони обмежуються наявними (що поступили) грошовими коштами. Грошовий потік на кінець періоду і його зміну в порівнянні з початком періоду можна визначити виходячи із звороту грошових коштів протягом періоду.

Таким чином, виручка від продажів практично повністю визначила суму грошових коштів, що поступили. Їх виявилося досить на оплату всіх видів витрат, пов'язаних з основною діяльністю, а також на розрахунки по обов'язкових платежах до бюджету і єдиний соціальний фонд.


РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Обґрунтування рекомендацій щодо поліпшення управління фінансовими потоками ТОВ "Маранд"

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими прибуток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності - це сума прибутку або доходів. Відносний показник - рівень рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:


Р = (П/С) 100,

де Р - рівень рентабельності, %;

П - прибуток від реалізації продукції, грн.;

С - собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадського харчування) до товарообороту.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові результати та витрати від операційної звичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити серйозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабельності. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників рентабельності:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);

б) показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.

Показники рентабельності групи "а" розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)

К1 = Вп/Чоп = 1 - Впр/Чоп,

де Вп - сума валового прибутку;

Впр - вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);

Чоп - чистий обсяг продажу (реалізації);

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності (К2)

К2 = Под/Чоп,

де Под - сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства - операційної, фінансової, інвестиційної (К3)

К3 = П/Чоп,


де П - сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов'язаннями і податкових виплат;

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (K4)

К4 = Чп/Чоп,

де Чп - сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків; 5) критичний коефіцієнт рентабельності (K5)

К5 = (Чоп - Зв) / Чоп,

де Зв - це сума змінних витрат у складі вартості продажу.

У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм та інших підприємств чітко поділяється на три види: операційна (основна); інвестиційна - вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова - облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльності знаходить відображення у відповідних формах звітності.

Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обрахунку - чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.